Рішення № 141033375, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/15904/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 , у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025, для перерахунку основного розміру пенсії із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, для визначення посадового окладу і окладу за спеціальним (військовим) званням;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, та 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених виходячи з нових визначених на 01 січня відповідного року посадового окладу і окладу за військовим званням, для здійснення з 01.02.2022 року, 01.02.2023 року, 01.02.2024 року та 01.02.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказав, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням визначався йому виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762,00 грн), тоді як з огляду на відновлення дії первинної редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2481,00 грн з 01.01.2022, 2684,00 грн з 01.01.2023, 3028,00 грн з 01.01.2024 та 3028,00 грн з 01.01.2025), у нього виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених розмірів складових грошового забезпечення. Послався на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 та від 18.06.2025 у справі №320/29450/24, якими послідовно визнано протиправними зміни до пункту 4 Постанови №704, внесені постановами Кабінету Міністрів України №103 та №481. Дії відповідача щодо відмови у видачі довідок вважає протиправними та такими, що порушують його право на належний соціальний захист, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 05.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 10.08.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень вказав, що відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), єдиною підставою для перерахунку пенсії є фактичне підвищення грошового забезпечення відповідних категорій діючих військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Зазначив, що грошове забезпечення у Міністерстві оборони України у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму не збільшувалося, рішення про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Кабінетом Міністрів України не приймалося, від Міністерства оборони України розпоряджень щодо наявності підстав для відпрацювання довідок для перерахунку пенсій до відповідача не надходило, а від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідач не отримував списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Стверджував, що зростання прожиткового мінімуму, яке не спричинило зростання існуючих розмірів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, не є юридичним фактом у розумінні статті 63 Закону №2262-ХІІ. Послався на те, що з 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якою посадові оклади та оклади за військовим званням розраховуються виходячи з розміру 1762 грн, і що чинність цієї постанови підтверджено постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, якою скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у вказаній справі. Послався також на постанови Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №520/17089/23, від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, від 26.06.2025 у справі №480/7154/24 та від 21.01.2026 у справі №200/8730/24. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

На адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги. Зазначено, що постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 не відновлює чинність акта ретроспективно і не може слугувати підставою для перегляду правовідносин, які виникли та завершилися в період офіційної нечинності пункту 2 Постанови №481. Вказано, що правовідносини у справі №320/29450/24 стосувалися повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів грошового забезпечення, тоді як предметом цього спору є видача оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а відтак такі правовідносини є відмінними. Послалася на правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, та на постанову Верховного Суду від 12.06.2026 у справі №420/34153/25.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), як пенсіонер Міністерства оборони України, що не заперечується сторонами.

При призначенні пенсії враховано грошове забезпечення, у складі якого, зокрема, посадовий оклад за 37 тарифним розрядом - 6910,00 грн та оклад за військовим званням підполковник - 1410,00 грн, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704.

Представник позивача 26.05.2026 звернулася до відповідача із заявою №122/05 про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022, 01.02.2023, 01.02.2024 та 01.02.2025.

Листом від 30.06.2026 №1159/12/10820 відповідач відмовив у складенні відповідних довідок, пославшись на відсутність правових підстав, оскільки грошове забезпечення у Міністерстві оборони України у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму не збільшувалося, Кабінет Міністрів України не визначав умов та розмірів перерахунку пенсій, а відповідних списків від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідач не отримував. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регулює Закон №2262-ХІІ.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами частини вісімнадцятої статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 (далі - Постанова №704), встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців. Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Аналогічні приписи містять і примітки до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (тобто з використанням сталої величини, а не показника на 1 січня відповідного календарного року).

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103 в частині внесення змін до пункту 4 Постанови №704. Внаслідок цього з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції, якою розрахунковою величиною визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023, пунктом 2 внесено зміну до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови №481 неправомірними та визнано протиправним і нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а зазначене рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищевказані судові рішення, суд враховує, що з 18.06.2025 діє пункт 4 Постанови №704 в первинній редакції, якою встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Водночас суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, згідно зі статтею 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Разом з тим Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб або фіксованої величини, які не відповідають нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Зазначення ж у пункті 4 Постанови №704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн; статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ - 2684 грн станом на 01.01.2023; статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ - 3028 грн станом на 01.01.2024; статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ - 3028 грн станом на 01.01.2025. При цьому зазначені закони, на відміну від Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, не містять.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, пов`язується з принципом захисту «законних очікувань» (legitimate expectations) та принципом правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права. У справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що коли соціальна виплата закріплена законом і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у таких виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта повідомити про це орган, що призначає пенсії, після чого здійснюється обмін відповідними списками та довідками.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Такий висновок узгоджується, зокрема, з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Щодо заперечень відповідача про те, що єдиною підставою для видачі довідки про розмір грошового забезпечення є фактичне підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців за рішенням Кабінету Міністрів України, а зростання прожиткового мінімуму само по собі такою підставою не є, суд зазначає таке.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у силу пункту 4 Постанови №704 (у чинній первинній редакції) є саме тією розрахунковою величиною, через множення якої на відповідний тарифний коефіцієнт визначаються розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. А отже, збільшення законом розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 безпосередньо зумовлює зміну (збільшення) розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням як складових грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, що, у свою чергу, є підвищенням грошового забезпечення в розумінні частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ та юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення права на перерахунок пенсії. Посилання відповідача на сталу величину 1762 гривні є безпідставним, оскільки відповідна редакція пункту 4 Постанови №704, запроваджена Постановою №481, визнана протиправною та нечинною з 18.06.2025.

Суд також відхиляє доводи відповідача про відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення та про неотримання відповідачем списків від органу Пенсійного фонду України, оскільки розрахункова величина (прожитковий мінімум) визначена законом, її збільшення є самостійним юридичним фактом, а відсутність організаційних дій з боку органів Пенсійного фонду України чи Міністерства оборони України не може позбавляти пенсіонера гарантованого законом права на перерахунок пенсії та не звільняє уповноважений орган від обов`язку видати довідку. За частиною третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, якою скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у вказаній справі, з огляду на таке. Зазначена постанова не відновлює чинність пункту 2 Постанови №481 ретроспективно і не може слугувати підставою для перегляду правовідносин, які виникли та завершилися у період офіційної нечинності цієї норми. Крім того, предметом касаційного перегляду у справі №320/29450/24 було питання наявності в Кабінету Міністрів України повноважень щодо встановлення розмірів грошового забезпечення (у тому числі базової величини) для розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, тоді як предметом цього спору є обов`язок уповноваженого органу видати оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, подібність правовідносин визначається за змістовим, а за необхідності - також суб`єктним і об`єктним критеріями порівнюваних спірних правовідносин. Оскільки фактичні обставини справи позивача стосуються видачі відповідачем оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а не повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розмірів грошового забезпечення, правовідносини у цій справі є відмінними від правовідносин у справі №320/29450/24, а тому висновки у вказаній справі не є обов`язковими для застосування у цьому спорі.

Суд відхиляє також посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №520/17089/23, від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, від 26.06.2025 у справі №480/7154/24 та від 21.01.2026 у справі №200/8730/24. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 відступив від висновків, викладених у постановах від 20.10.2025 у справі №600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, про те, що протягом періоду дії Постанови №481 (з 20.05.2023 до 18.06.2025) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Висновки ж у справах №520/17089/23, №480/7154/24 та №200/8730/24 викладені за інших фактичних обставин, які стосуються перерахунку та виплати грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, а не видачі довідок для перерахунку пенсії, а відтак не є релевантними для обставин справи, що розглядається.

Навпаки, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 сформував висновок, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн. Такий підхід підтримано Верховним Судом також у постановах від 05.06.2026 у справі №520/12809/25, від 12.06.2026 у справі №420/34153/25, від 29.06.2026 у справі №620/12943/25, від 13.07.2026 у справі №380/13995/25 та від 17.09.2026 у справі №520/33118/25.

Суд наголошує, що у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2025 рік», виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає, що видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку №45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Оскільки алгоритм дій відповідача чітко визначений законодавчо, дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, а тому задоволення позову в частині зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

За таких обставин дії відповідача, які полягають у відмові виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року, 01 лютого 2024 року та 01 лютого 2025 року розміру пенсії, - є протиправними.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII з урахуванням положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року, 01 лютого 2024 року та 01 лютого 2025 року розміру пенсії.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на наведене та зважаючи на задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 4259,84 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року, 01 лютого 2024 року та 01 лютого 2025 року розміру пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (станом на 01 січня 2022 року - 2481 грн, на 01 січня 2023 року - 2684 грн, на 01 січня 2024 року - 3028 грн, на 01 січня 2025 року - 3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року, 01 лютого 2024 року та 01 лютого 2025 року розміру пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 4259 (чотири тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) грн 84 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.