Рішення № 141033371, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/23125/26

12 год 10 хв

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешлтех» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду 27.10.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - заявник, ГУ ДПС у Чернівецькій області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешлтех» (далі - відповідач, ТОВ «Спешлтех»), в якій заявник просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Спешлтех» (код ЄДРПОУ 45459088), застосованого рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 26.10.2026 №2377/ж12/24-12-13-07-04.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 23.10.2026 його посадові особи на підставі наказу від 23.10.2026 №2240-п та направлень на перевірку прибули для проведення фактичної перевірки магазину «Ябко» за адресою: м.Чернівці, вул.Галицький шлях, буд.11, ТРЦ «Bukovyna Mall», у якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Спешлтех». Заявник стверджує, що умови допуску до перевірки, визначені ст.81 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), дотримано, копію наказу про проведення перевірки вручено працівнику відповідача, а на вимогу перевіряючих знято денні Х-звіти програмного реєстратора розрахункових операцій та POS-терміналу. Водночас від перерахунку готівкових коштів та заповнення акта зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків працівник відповідача відмовився, що зафіксовано на нагрудну відеокамеру та працівниками поліції, викликаними на місце проведення перевірки. На думку заявника, така відмова є обставиною, передбаченою підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України, у зв`язку з якою 26.10.2026 о 15 год. 10 хв. начальник ГУ ДПС у Чернівецькій області прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача. Заявник також зазначає, що звернувся до суду в межах 24 годин з моменту прийняття цього рішення.

Ухвалою судді від 28.10.2026 заяву залишено без руху у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 28.10.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 29.10.2026 об 11:00 з урахуванням особливостей, визначених ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Копію заяви з додатками заявник надіслав до електронного кабінету відповідача 27.10.2026, що підтверджується квитанцією №9354285 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС (дата і час доставки - 27.10.2026 14:45). Повідомлення про дату, час і місце розгляду справи суд надіслав відповідачу до його електронного кабінету відповідно до ч.1 ст.268 КАС України.

29.10.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на заяву, в якому просить відмовити в її задоволенні. Відповідач зазначає, що обов`язок доведення обставин, які стали підставою для застосування адміністративного арешту, покладається на заявника, а для застосування підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України необхідно встановити факт однозначної відмови саме від проведення інвентаризації, а не незгоди з окремими діями чи способом її проведення, з посиланням на постанову Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №820/817/17. На думку відповідача, згідно з абз.6 п.7 розділу I Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, інвентаризація на вимогу контролюючого органу проводиться на підставі належним чином оформленого документа такого органу, тоді як у заяві та в акті від 23.10.2026 №936/ж6/24-13-07-04 зазначено лише про те, що інспектори запропонували провести інвентаризацію готівкових коштів, без реквізитів документа з такою вимогою та дати його вручення. Відповідач також вказує, що обставини контрольної розрахункової операції слід відмежовувати від підстави арешту, передбаченої підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України; що за змістом акта документи для допуску до перевірки пред`явлено, копію наказу вручено, а Х-звіти роздруковано й надано; що після від`їзду працівників поліції йому вручено запит про надання документів, на виконання якого він надав документи та направив їх поштою у встановлений строк. Відповідач наголошує на відсутності наміру ухилятися від податкового контролю, не заперечує проти повернення мобільного телефону Aphone 18 Pro і сплачених за нього коштів та проти проведення зняття залишків готівки за місцем здійснення господарської діяльності.

29.10.2026 відповідач подав клопотання про відкладення судового розгляду, мотивоване необхідністю залучити представника для належного захисту прав та законних інтересів товариства. Відзив і клопотання від імені відповідача подала Брижак Анна Сергіївна, яка відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ «Спешлтех».

У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав з підстав, викладених у ній, та просив її задовольнити.

Відповідач у судове засідання 29.10.2026 явку керівника чи представника не забезпечив.

Вирішуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.223 КАС України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.205 КАС України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Згідно з ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідач отримав копію заяви з додатками до свого електронного кабінету 27.10.2026 о 14:45, був повідомлений про дату, час і місце судового засідання та реалізував право на участь у справі через свого керівника в порядку самопредставництва, подавши відзив із викладом заперечень проти заяви. Необхідність залучення представника не належить до підстав відкладення розгляду справи, визначених ч.2 ст.205 КАС України, і не перешкоджала участі керівника відповідача в судовому засіданні, тому суд не визнає її поважною причиною неявки.

Крім того, ч.2 ст.205 КАС України допускає відкладення розгляду справи лише в межах встановленого цим Кодексом строку. Відповідно до ч.7 ст.283 КАС України та п.94.10 ст.94 ПК України рішення у цій справі має бути ухвалене не пізніше 96 годин з моменту прийняття рішення про застосування арешту майна, тобто до 15 год. 10 хв. 30.10.2026. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.01.2024 у справі №820/6490/17, «Отже, у разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.» З урахуванням часу, потрібного для повідомлення учасників справи про нову дату, час і місце судового засідання, та часу, якого відповідач потребує для залучення представника, відкладення розгляду справи унеможливило б досягнення мети, з якою відповідач його просить, і створило б загрозу ухвалення рішення поза межами строку, визначеного ч.7 ст.283 КАС України.

З огляду на це суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними у ній матеріалами з урахуванням доводів, викладених у відзиві.

У судовому засіданні суд вирішив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ «Спешлтех» (ЄДРПОУ 45459088) зареєстроване як юридична особа 26.07.2024, його місцезнаходження: 79007, Львівська обл., м.Львів, вул.Данилишина, буд.6, офіс 206. Основним видом діяльності відповідача за КВЕД є 47.42 «Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах». Відповідно до ідентифікаційних даних платника податків відповідач належить до категорії великих платників податків і з 01.01.2026 перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку в Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Відомості про відокремлені підрозділи відповідача в ідентифікаційних даних відсутні.

20.10.2026 до ГУ ДПС у Чернівецькій області надійшла скарга громадянки ОСОБА_1 від 25.08.2026 (вх. №П/7237). У скарзі зазначено, що в магазині «Ябко», розташованому за адресою: м.Чернівці, ТРЦ Bukovyna Mall, вулиця Галицький Шлях, 11, реалізація товарів відбувається за «чеками» невстановленої форми, яка не містить передбаченої законодавством інформації. Скарга містить прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання заявниці, адресу її електронної пошти, дату та підпис. Резолюцією начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області від 20.10.2026 скаргу передано до управління податкового аудиту для розгляду.

У доповідній записці від 23.10.2026 №2374/24-13-07-04 управління податкового аудиту ГУ ДПС у Чернівецькій області з посиланням на отриману скаргу та на підп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України запропонувало розпочати з 23.10.2026 фактичну перевірку ТОВ «Спешлтех» у магазині «ЯБКО» за вказаною адресою тривалістю, що не перевищуватиме 10 діб. У доповідній записці також зазначено, що попередня фактична перевірка проведена 16.01.2026. Начальник ГУ ДПС у Чернівецькій області наклав на доповідну записку резолюцію «До наказу».

Наказом ГУ ДПС у Чернівецькій області від 23.10.2026 №2240-п «Про проведення фактичної перевірки» на підставі підп.75.1.3 п.75.1 ст.75, підп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України (скарга) з метою контролю за дотриманням платником податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Спешлтех» (код ЄДРПОУ 45459088) в магазині «ЯБКО» за адресою: м.Чернівці, вул.Галицький шлях, буд.11, ТРЦ «Bukovyna Mall» за період діяльності згідно зі ст.102 ПК України тривалістю, що не перевищуватиме 10 діб із 23.10.2026. Наказ підписаний начальником ГУ ДПС у Чернівецькій області та скріплений печаткою.

На виконання наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області видало направлення на перевірку від 23.10.2026 №3863/ж3/24-13-07-04 головному державному інспектору Лісько Анастасії Вадимівні, №3864/ж3/24-13-07-04 головному державному інспектору Кіфряку Василю Олександровичу та №3865/ж3/24-13-07-04 головному державному інспектору Коваль Світлані Василівні. Кожне направлення містить підстави проведення перевірки, реквізити наказу, найменування та код платника податків, назву й адресу господарського об`єкта, мету перевірки, дату її початку та тривалість, посаду і прізвище посадової особи, підписане начальником ГУ ДПС у Чернівецькій області та скріплене печаткою. У кожному з трьох направлень працівник ТОВ «Спешлтех» Драгоморецький Андрій Сергійович власноручно зазначив, що йому пред`явлено службове посвідчення та направлення і вручено копію наказу від 23.10.2026 №2240-п про проведення фактичної перевірки, вказав дату 23.10.2026, час ознайомлення та час вручення - 16:22 і засвідчив ці відомості своїм підписом.

Згідно з актом ГУ ДПС у Чернівецькій області від 23.10.2026 №936/ж6/24-13-07-04 «Про відмову представникам контролюючого органу в знятті залишків готівки за місцем проведення фактичної перевірки ТОВ «СПЕШЛТЕХ» головні державні інспектори Лісько А.В., Коваль С.В. та ОСОБА_2 23.10.2026 о 16 год. 05 хв. прибули з метою проведення фактичної перевірки магазину «Ябко», в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Спешлтех». Перед початком перевірки інспектори провели контрольну розрахункову операцію з придбання мобільного телефону Iphone 18 Pro вартістю 78000,00 грн, за результатами якої зафіксували непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через програмний реєстратор розрахункових операцій (ФН 4001314727) та невидачу розрахункового документа. В акті зазначено, що відповідачу пред`явлено копію наказу від 23.10.2026 №2240-п, направлення на перевірку, службові посвідчення від 11.02.2022 НОМЕР_1 ( ОСОБА_3 ) та від 17.11.2025 НВ №000731 ( ОСОБА_4 ), а також довідку від 22.09.2026 №16037/6/24-13-07-04 ( ОСОБА_2 ), а копію наказу вручено працівнику ОСОБА_5 . Відповідно до акта на вимогу перевіряючих було знято денні Х-звіти з програмного РРО та POS-терміналу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і запропоновано провести інвентаризацію готівкових коштів (заповнити акт зняття залишків готівки) на момент перевірки. Х-звіти було роздруковано та надано, а від перерахунку та заповнення акта зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків відмовлено, що зафіксовано на професійну боді-камеру (інв. №11137002855). В акті також зазначено, що працівники ГУ ДПС у Чернівецькій області здійснили виклик наряду поліції на лінію « 102» (номер виклику ЕО58195), а працівники ГУНП в Чернівецькій області, які прибули на місце, задокументували та зафіксували відмову в знятті залишків готівки. Акт підписаний трьома головними державними інспекторами. Підпису працівника відповідача або відмітки про його відмову від підписання акт не містить.

Х-звіт програмного реєстратора розрахункових операцій ТОВ «Спешлтех» (ФН 4001314727), сформований 23.10.2026 о 16:22:03 у торговій точці за адресою: м.Чернівці, вул.Галицький шлях, буд.11, містить відомості про продаж за готівку на суму 56598,00 грн, з використанням платіжних карток - на суму 28000,00 грн, загалом - на суму 84598,00 грн, кількість чеків продажу - 2. Відповідно до квитанції POS-терміналу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (термінал S1CK06U1) 23.10.2026 о 16:13:32 проведено оплату з використанням платіжної картки на суму 28000,00 грн, а згідно з Х-звітом цього терміналу, сформованим 23.10.2026 о 16:29:23, у ньому обліковано один продаж на суму 28000,00 грн.

Того ж дня посадові особи ГУ ДПС у Чернівецькій області вручили працівнику відповідача ОСОБА_5 запит про надання документів за період діяльності з 17.01.2026 по 01.11.2026, зокрема документів на РРО, книг обліку розрахункових операцій, виписок банку, документів щодо обліку товарних запасів, трудових договорів, прибуткових та видаткових касових ордерів, з терміном подання до 10 год. 00 хв. 26.10.2026. Отримання запиту 23.10.2026 працівник відповідача засвідчив підписом.

26.10.2026 начальник управління податкового аудиту ГУ ДПС у Чернівецькій області Фівчук О. за формою, визначеною додатком 1 до Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, звернулася до начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області із зверненням про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Спешлтех». Звернення обґрунтоване актом від 23.10.2026 №936/Ж6/24-13-07-04 та зареєстроване 26.10.2026 за №2381/24-13-07-04.

Рішенням начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області від 26.10.2026 №2377/ж12/24-12-13-07-04 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, прийнятим о 15 год. 10 хв., з посиланням на обставину, передбачену підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України, вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків, що перебуває (розміщене, зберігається) в магазині «Ябко» за адресою: м.Чернівці, вул.Галицький шлях, буд.11, ТРЦ «Bukovyna Mall», в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «Спешлтех», та надіслати рішення з вимогою тимчасово зупинити відчуження такого майна.

Листом від 26.10.2026 №17531/6/24-13-07-04, адресованим ТОВ «Спешлтех» за адресою: м.Львів, вул.Данилишина, буд.6, офіс 206, ГУ ДПС у Чернівецькій області повідомило відповідача про прийняте рішення та вимагало тимчасово зупинити відчуження майна, що перебуває в магазині «Ябко». Докази надіслання (вручення) цього листа відповідачу до заяви не додано.

27.10.2026 заявник звернувся до суду з цією заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 2 ст.283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Згідно з ч.7 ст.283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283, 283І цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Згідно з п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Згідно з п.94.3 ст.94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом 94.5 ст.94 ПК України встановлено, що арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з п.94.6 ст.94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно з підп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. Відповідно до підп.94.19.9 п.94.19 ст.94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816, затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі - Порядок №632).

Відповідно до п.1 розділу IV Порядку №632 керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Згідно з п.2 розділу IV Порядку №632 обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Відповідно до підп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Згідно з підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав. Однією з таких підстав відповідно до підп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України є наявність «письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування».

Пунктом 80.4 ст.80 ПК України передбачено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до п.80.5 ст.80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Абзацами першим - четвертим п.81.1 ст.81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абз.7 п.81.1 ст.81 ПК України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Відповідно до ч.7 ст.5 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Верховний Суд у постанові від 13.05.2022 у справі №2040/6073/18 зазначив: «Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, а саме на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.»

У постанові від 26.01.2024 у справі №820/6490/17 Верховний Суд, аналізуючи п.94.2 ст.94 ПК України, указав, що «Перелік таких підстав є вичерпним.», а також зазначив: «Отже, у разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.»

Отже, у цій справі суд перевіряє дотримання заявником строків, визначених ст.283 КАС України та п.94.10 ст.94 ПК України, наявність обставини, передбаченої підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України, на яку послався заявник, та дотримання порядку прийняття рішення про застосування арешту майна.

Щодо наявності законних підстав для проведення фактичної перевірки та допуску до неї суд зазначає таке.

Підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України пов`язує підставу для арешту з відмовою від інвентаризації, вимога про проведення якої заявлена відповідно до вимог ПК України. Право контролюючого органу вимагати проведення інвентаризації коштів та зняття залишків готівки, передбачене підп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України, виникає під час проведення перевірки. Тому суд досліджує, чи проводилася фактична перевірка за наявності визначених ПК України підстав і з дотриманням порядку допуску до неї.

Підставою для призначення перевірки стала скарга ОСОБА_1 від 25.08.2026, яка містить прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання заявниці, суть скарги, дату та підпис, що відповідає ч.7 ст.5 Закону №393/96-ВР. Скарга стосується порядку проведення розрахункових операцій у магазині «Ябко» за адресою, за якою здійснює діяльність відповідач. Те, що у скарзі як суб`єкт господарювання зазначено ТОВ «Ябко», не змінює висновку про наявність підстави для перевірки, оскільки скарга стосується конкретного господарського об`єкта, а Х-звіт програмного реєстратора розрахункових операцій підтверджує, що розрахункові операції в цьому магазині проводить саме ТОВ «Спешлтех». Отже, наказ від 23.10.2026 №2240-п прийнято за наявності підстави, визначеної підп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України.

Наказ від 23.10.2026 №2240-п містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та код платника податків, адресу об`єкта, мету та вид перевірки, підстави її проведення, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, що перевіряється, підписаний начальником ГУ ДПС у Чернівецькій області та скріплений печаткою. Направлення на перевірку містять відомості, визначені абз.2 п.81.1 ст.81 ПК України, підписані начальником ГУ ДПС у Чернівецькій області та скріплені печаткою.

Абзацом 4 п.81.1 ст.81 ПК України до документів, які пред`являються для допуску до перевірки, віднесено «службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки». Головні державні інспектори Лісько А.В. та ОСОБА_4 пред`явили службові посвідчення, а головний державний інспектор Кіфряк В.О. - довідку ГУ ДПС у Чернівецькій області від 22.09.2026 №16037/6/24-13-07-04. Працівник відповідача в кожному з направлень засвідчив підписом пред`явлення йому службового посвідчення та направлення без будь-яких зауважень. Фактична перевірка проводилася трьома посадовими особами, тобто з дотриманням вимоги п.80.7 ст.80 ПК України щодо кількості посадових осіб, а отже, пред`явлення двома з них службових посвідчень забезпечувало можливість проведення перевірки навіть без урахування документа, пред`явленого третьою особою.

Копію наказу вручено працівнику відповідача ОСОБА_5 , який фактично проводив розрахункові операції, під розписку 23.10.2026 о 16:22, тобто до початку перевірки, як того вимагає п.80.2 ст.80 ПК України. Контрольна розрахункова операція о 16 год. 05 хв. проведена до початку перевірки, що узгоджується з п.80.4 ст.80 ПК України.

Фактична перевірка за своїм визначенням у підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Перебування відповідача на обліку як великого платника податків у Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків не змінює місця провадження ним діяльності в магазині у м.Чернівцях, де і проводилася перевірка. Відповідач доводів про відсутність у ГУ ДПС у Чернівецькій області повноважень на проведення перевірки не навів.

Посадових осіб заявника до перевірки допущено. Про це свідчать підписи працівника відповідача в направленнях, роздрукування та надання перевіряючим Х-звітів програмного реєстратора розрахункових операцій о 16:22:03 та POS-терміналу о 16:29:23, а також отримання працівником відповідача запиту про надання документів. Ці обставини визнає і відповідач у відзиві. Тому заявник обґрунтовано не посилався на підп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України (відмова від допуску до перевірки), а застосував арешт з підстави, визначеної підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України. Формулювання в акті від 23.10.2026 №936/ж6/24-13-07-04 про те, що працівники поліції зафіксували «відмову в допуску до фактичної перевірки, а саме в знятті залишків готівки», за змістом стосується саме відмови від зняття залишків готівки, а не відмови від допуску до перевірки.

Щодо наявності обставини, передбаченої підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі №820/817/17, аналізуючи підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України, указав: «Тобто однією з підстав для застосування арешту майна платника податків є відмова від проведення інвентаризації.» У цій же постанові Верховний Суд зазначив: «При цьому, якщо розглядати цю норму у контексті застосування вищенаведених положень ПК України, то можна дійти висновку, що належною підставою для застосування арешту майна відповідно до підпункту 94.2.8 пункту 94.2 статті 94 ПК України є відмова платника податків взагалі від проведення інвентаризації, а не відмова від її проведення у присутності посадових осіб контролюючого органу.»

Обставини справи №820/817/17 відрізняються від обставин цієї справи. У тій справі платник податків на вимогу контролюючого органу видав наказ про проведення інвентаризації, провів її та надав перевіряючим інвентаризаційні описи, а відмовився лише від проведення інвентаризації у присутності посадових осіб контролюючого органу. У цій справі з матеріалів справи не вбачається, що відповідач проводив інвентаризацію готівкових коштів, у тому числі зняття залишків готівки, на момент перевірки чи після неї, або повідомляв заявника про її результати. Відповідно до акта від 23.10.2026 №936/ж6/24-13-07-04 працівник відповідача відмовився саме від перерахунку готівки та заповнення акта зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків. Отже, мала місце відмова від проведення інвентаризації як такої, а не від окремого способу її проведення.

Підпункт 94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України прямо відносить до суб`єктів, відмова яких є підставою для арешту майна, осіб, які здійснюють готівкові розрахунки. ОСОБА_5 є працівником відповідача, який, як зафіксовано в акті, прийняв кошти за товар під час контрольної розрахункової операції, отримав копію наказу та розписався в направленнях на перевірку як особа, що фактично проводить розрахункові операції. Отже, його відмова від зняття залишків готівки охоплюється підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України.

ПК України не визначає окремої форми документа, яким фіксується відмова від проведення інвентаризації. Факт відмови зафіксовано в акті від 23.10.2026 №936/ж6/24-13-07-04, складеному в день перевірки трьома посадовими особами, які проводили перевірку. Відомості, викладені в акті, узгоджуються з іншими доказами, а саме з часом вручення копії наказу та пред`явлення направлень (16:22), з часом формування Х-звітів (16:22:03 та 16:29:23) та з вимогою про надання документів, отриманою працівником відповідача того ж дня. В акті також зазначено про відеофіксацію відмови на нагрудну камеру (інв. №11137002855) та про виклик наряду поліції (номер виклику ЕО58195). 28.10.2026 заявник подав до суду відеозапис з нагрудної камери (інв. №11137002855) у файлі «YUN0000000_000000_261024_002858AA.MP4», який досліджено в судовому засіданні. Матеріали поліції за викликом №ЕО58195 до справи не надано, а акт не містить підпису працівника відповідача чи відмітки про відмову від його підписання. Водночас у відзиві відповідач не заперечує, що 23.10.2026 посадові особи заявника запропонували провести зняття залишків готівки і що зняття залишків готівки проведено не було, не наводить іншої версії подій та не стверджує, що працівник погоджувався на проведення такої інвентаризації. Доказів проведення інвентаризації готівки відповідач не надав. Його заперечення зводяться до того, що вимогу не оформлено окремим письмовим документом, а також до готовності провести зняття залишків готівки після розгляду справи. За таких обставин сукупність наявних у справі доказів, які узгоджуються між собою, дає змогу дійти висновку про те, що відмова працівника відповідача від зняття залишків готівки під час фактичної перевірки мала місце.

Обставин, передбачених підп.94.19.9 п.94.19 ст.94 ПК України, тобто фактичного проведення платником податків інвентаризації коштів, у тому числі зняття залишків готівки, станом на час прийняття рішення про арешт майна і розгляду справи судом не встановлено.

Щодо доводів відповідача про відсутність належно оформленого документа з вимогою про проведення інвентаризації суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142, затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань (далі - Положення №879).

Відповідно до п.1 розділу I Положення №879 це Положення визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів.

Згідно з абз.1 п.5 розділу I Положення №879 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Відповідно до абз.1, 6 п.7 розділу I Положення №879 проведення інвентаризації є обов`язковим: за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Згідно з абз.1 п.1 розділу II Положення №879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Відповідно до абз.2 п.6.1 глави 6 розділу III Положення №879 інвентаризація кас на підприємстві проводиться відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148.

Отже, абз.6 п.7 розділу I Положення №879 визначає момент початку обов`язкової інвентаризації, яку проводить інвентаризаційна комісія підприємства з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Натомість підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України пов`язує підставу для арешту з відмовою від проведення інвентаризації відповідно до вимог саме ПК України. Підп.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України надає контролюючому органу право вимагати проведення інвентаризації коштів та зняття залишків готівки під час проведення перевірки і не встановлює для такої вимоги окремої письмової форми чи відкладеного строку її виконання.

У цій справі вимога стосувалася перерахунку готівки на місці проведення розрахунків на момент фактичної перевірки, тобто зняття залишків готівки в межах перевірки з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, визначених підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України. Вимогу заявлено після вручення працівнику відповідача копії наказу від 23.10.2026 №2240-п, у якому зазначено мету перевірки, та після формування Х-звіту програмного реєстратора розрахункових операцій, з даними якого мала зіставлятися фактична наявність готівки. Відповідач не стверджує, що його працівник відмовився від зняття залишків готівки через відсутність письмової вимоги або просив надати таку вимогу. За таких обставин відсутність окремого письмового документа з вимогою про проведення інвентаризації не свідчить про те, що вимога заявлена не відповідно до ПК України, і не спростовує факту відмови від зняття залишків готівки.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №820/817/17 суд враховує. Водночас, як зазначено вище, у тій справі платник податків провів інвентаризацію і надав її результати контролюючому органу, а відмовився лише від її проведення у присутності посадових осіб контролюючого органу. У цій справі інвентаризацію готівки відповідач не провів ні під час перевірки, ні після неї, а тому висновок Верховного Суду про те, що підставою для арешту є відмова від проведення інвентаризації взагалі, підтверджує правову позицію заявника.

Щодо доводів відповідача про готовність провести зняття залишків готівки та повернути кошти за товар суд зазначає таке.

Відповідно до підп.94.19.9 п.94.19 ст.94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Згідно з абз.1 п.94.20 ст.94 ПК України у випадках, визначених підпунктами 94.19.2 - 94.19.4, 94.19.8, 94.19.9, 94.19.10 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту.

Готовність відповідача провести зняття залишків готівки, висловлена у відзиві 29.10.2026, не є фактичним проведенням інвентаризації в розумінні підп.94.19.9 п.94.19 ст.94 ПК України і не усуває обставину, яка існувала на час прийняття рішення про арешт майна. Водночас відповідач не позбавлений можливості фактично провести зняття залишків готівки, що є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про звільнення майна з-під арешту в порядку п.94.20 ст.94 ПК України.

Повернення товару, придбаного під час контрольної розрахункової операції, та коштів за нього не стосується обставини, передбаченої підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України. Доводи відповідача про надання документів на виконання запиту від 23.10.2026 доказами не підтверджені, оскільки до відзиву додано лише виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і квитанції про надсилання відзиву. Крім того, надання документів на запит контролюючого органу не замінює інвентаризації готівки та не спростовує факту відмови від неї.

Щодо дотримання порядку прийняття рішення про застосування арешту майна суд зазначає таке.

Рішення про застосування арешту майна прийняв начальник ГУ ДПС у Чернівецькій області, тобто керівник контролюючого органу, як того вимагає п.94.6 ст.94 ПК України. Рішення прийнято на підставі звернення начальника управління податкового аудиту від 26.10.2026 за формою, визначеною додатком 1 до Порядку №632, до якого додано акт від 23.10.2026 №936/ж6/24-13-07-04. Рішення складене за формою додатка 2 до Порядку №632, містить посилання на обставину, передбачену підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України, вид арешту (умовний), майно, щодо якого він застосований, та час прийняття. Рішення спрямоване відповідачу з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна, що відповідає підп.94.6.1 п.94.6 ст.94 ПК України.

ПК України не встановлює строку між виявленням обставини, передбаченої п.94.2 ст.94 ПК України, та прийняттям рішення про застосування арешту майна. Рішення прийняте 26.10.2026, у перший робочий день після 23.10.2026 (п`ятниця), та в період проведення фактичної перевірки, строк якої за наказом не перевищував 10 діб із 23.10.2026. Станом на час прийняття рішення обставина, що стала підставою для арешту, не була усунута.

Відсутність у матеріалах справи доказів надіслання відповідачу листа від 26.10.2026 №17531/6/24-13-07-04 стосується виконання рішення про арешт майна і не спростовує наявності обставини, передбаченої підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України, яка є предметом судової перевірки у цій справі. Крім того, копія рішення про застосування арешту майна у складі додатків до заяви доставлена до електронного кабінету відповідача 27.10.2026.

Суд також враховує, що заявник застосував умовний, а не повний арешт майна. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.05.2022 у справі №2040/6073/18, «Положеннями даної статті поняття «умовного арешту майна» визначено як обмеження реалізації платника податків прав власності на відповідне майно.» Умовний арешт не забороняє відповідачу користуватися майном, а лише вимагає отримання дозволу керівника контролюючого органу на здійснення операцій з ним. Відповідно до підп.94.19.9 п.94.19 ст.94 ПК України арешт припиняється у зв`язку з фактичним проведенням платником податків інвентаризації коштів, у тому числі зняття залишків готівки, отже, відповідач може усунути підставу арешту.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що обставини контрольної розрахункової операції необхідно відмежовувати від підстави арешту, передбаченої підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України. Правомірність висновків заявника щодо непроведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій під час контрольної розрахункової операції не є предметом розгляду у цій справі. Такі висновки підлягають оформленню за результатами перевірки в порядку, встановленому ПК України, та можуть бути оскаржені відповідачем в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1, 2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, з урахуванням доводів відзиву суд дійшов висновку, що заявник, на якого відповідно до ч.1 ст.77 КАС України покладено обов`язок доведення обставин, що стали підставою для застосування арешту, довів наявність обставини, передбаченої підп.94.2.8 п.94.2 ст.94 ПК України, а саме відмову особи, яка здійснює готівкові розрахунки у магазині відповідача, від зняття залишків готівки під час фактичної перевірки, проведеної за наявності законних підстав та з дотриманням порядку допуску до неї. Рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна прийняте уповноваженою особою, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ПК України, а заяву подано та розглянуто у строки, визначені ст.283 КАС України і п.94.10 ст.94 ПК України. Отже, умовний адміністративний арешт майна відповідача є обґрунтованим, а заява підлягає задоволенню.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Таких витрат заявник не поніс, тому судові витрати розподілу не підлягають.

Заявник сплатив судовий збір у розмірі 3328,00 грн, тоді як з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) за подання заяви в електронній формі належало сплатити 2662,40 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Заявник має право звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч.8 ст.283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4, 7 і 8 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.2, 9, 55, 72-77, 90, 139, 205, 223, 241-246, 250, 255, 268, 270, 283 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

заяву Головного управління ДПС у Чернівецькій області (ЄДРПОУ ВП 44057187, 58013, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, буд.200-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешлтех» (ЄДРПОУ 45459088, 79007, м.Львів, вул.Данилишина, буд.6, офіс 206) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Спешлтех» (код ЄДРПОУ 45459088), застосованого рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 26.10.2026 №2377/ж12/24-12-13-07-04.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Подання апеляційної скарги не перешкоджає виконанню рішення.

Суддя Желік О.М.