Ухвала суду № 141033354, 29.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/23209/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марія Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (перерахунку грошового забезпечення);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, виходячи з середньоденного заробітку (грошового забезпечення), нарахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, у розмірі 241407 грн з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями. поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір").

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.

У позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1, 13. ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України видається за бажанням заявника відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 579.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 579 затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни.

Згідно з пунктами 2, 3 вказаного Положення посвідчення ветерана - один із таких документів у паперовій формі, виданий за бажанням особи, щодо якої створено реєстрову інформацію про наданий відповідний статус згідно із статтями 6-10-1 Закону, яку внесено до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, зокрема посвідчення учасника бойових дій. Посвідчення ветерана та електронне посвідчення ветерана мають однакову юридичну силу та використовуються на території України для підтвердження відповідного статусу, отримання пільг, гарантій та компенсацій.

Отже, статус учасника бойових дій підтверджується відповідним посвідченням з написом "Посвідчення учасника бойових дій", яке є документом, що підтверджує наявність пільг зі сплати судового збору на підставі до п. 13 частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, до позовної заяви позивач не додав копію посвідчення учасника бойових дій.

Суддя звертає увагу, що статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору в усіх спорах.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20.

Разом з тим, в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Отже, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

Крім того, суддя звертає увагу на правову позицію, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, згідно з якою пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ.

Отже, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

З 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривень.

Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору повинен становити 1931,26 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 1931,26 грн.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду документа про сплату судового збору за позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 171, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

п о с т а н о в и в :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кедик М.В.