Рішення № 141031682, 29.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Київ справа №320/12479/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури (далі також - ВКДКА), третя особа - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 20 вересня 2024 року № ІХ-014/2024;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури винести постанову про закриття провадження з розгляду скарги акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 29 травня 2024 року № 83/2024 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує невідповідністю оскаржуваного рішення вимогам нормативно-правових актів. Окремо вказує на порушення порядку прийняття такого рішення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у такому відзиві.

Відповідачем окремо наголошується на пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Проте аналіз таких доводів засвідчує про ненаведення відповідачем нових обставин, оцінка б яким не надавалась під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. А тому суд вважає наведені відповідачем аргументи з даного питання безпідставними.

Свої письмові пояснення у справі надано третьою особою.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

01.03.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга АТ «НАЕК «Енергоатом» (Скаржник) на дії адвоката ОСОБА_1 .

Подання АТ «НАЕК «Енергоатом» скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області обумовлене тим, що Скаржник вбачав у поведінці Адвоката порушення основоположних принципів діяльності адвоката: неприпустимості конфлікту інтересів та розголошення адвокатської таємниці.

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 83/2024 від 29.05.2024 (Рішення КДКА) відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Позивач 19.06.2024 оскаржив Рішення КДКА в судовому порядку (ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 відкрито провадження у справі № 320/28836/24, справу наразі не розглянуто по суті).

Скаржник 19.06.2024 звернувся зі скаргою на Рішення КДКА до ВКДКА.

Рішенням ВКДКА від 20.09.2024 № ІХ-014/2024 (Рішення ВКДКА) частково задоволено скаргу акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»: рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 83/2024 від 29.05.2024 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Статтею 21 Закону визначені професійні обов`язки адвоката.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Отже, Закон передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.

Статтею 2 Правил адвокатської етики, визначено, що дія цих Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов`язками або підірвати престиж адвокатської професії; дія цих Правил поширюється на всіх адвокатів України, незалежно від обраних ними форм здійснення адвокатської діяльності (індивідуально, у формі адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання).

Статтею 33 Закону передбачені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.

Так, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно- дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону).

Згідно ч. 2 ст. 34 Закону дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення Правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч. З ст. 34 Закону, не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Статтею 35 Закону визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Стаття 36 Закону передбачає умови ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката:

1) Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

2) Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно зі статтею 37 Закону дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до вимог статті 38 Закону на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримано ОСОБА_1 21 лютого 2008 року, саме з цього часу він набув статусу адвоката, і саме з цього часу він має права і несе обов`язки, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, і на нього поширюються обмеження, встановлені цими нормативними актами.

Подання АТ «НАЕК «Енергоатом» скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області обумовлене такими обставинами.

Відповідно до даних особового листка наказів про призначення/звільнення, ОСОБА_1 з 15.01.2010 року по 24.02.2021 року працював у Скаржника на таких посадах:

- начальник відділу з правового забезпечення ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» - з 15.01.2010 по 17.09.2012;

- начальник юридичної служби ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» - з 17.09.2012 по 15.10.2012;

- начальник відділу з правового забезпечення ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» - з 15.10.2012 по 25.03.2014,-

- заступник керуючого директора ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» - з 2.03.2012 по 26.01.2015;

- заступник директора з правових питань ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» - з 26.01.2015 по 24.02.2021.

15.01.2010 Копусь А.А. надав письмове зобов`язання ДП «НАЕК «Енергоатом» про збереження конфіденційної інформації на період трудових відносин з підприємством та протягом п`яти років після звільнення, зокрема не використовувати конфіденційну інформацію для зайняття будь-якою діяльністю, за винятком виробничої чи службової необхідності.

Посадова інструкція заступника директора з правових питань ИД-Р.9.51.001-17 (надалі - Інструкція), затверджена директором ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» Майстренко А.А. 16.05.2017, погоджена першим заступником директора Годунок В.А., заступником директора з правових питань Копусем А.А., начальником юридичного відділу Муляром Є.Г., начальником виробничо-технічного відділу Ткаченко О.В., головою профспілкового комітету Бугайовою С.П. З даною Інструкцією ОСОБА_1 був ознайомлений 10.05.2017 року, що підтверджується його підписом.

Зазначена Інструкція визначає вимоги до кваліфікації, обсягу знань, взаємовідносини з іншими відділами та посадовими особами відокремленого підрозділу, обов`язків, прав та відповідальності заступника директора з правових питань ВП «Атомкомплект» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Розділ 3 цієї Інструкції визначає обсяг знань заступника директора з правових питань, який повинен знати та керуватися у своїй діяльності.

В п. 3.1. зазначено, що перелік документів, знання яких необхідне начальнику юридичного відділу, наведений у Додатку А цієї посадової інструкції.

Відповідно до розділу 4 зазначеної посадової інструкції, заступник директора з правових питань, з метою виконання покладених, на юридичний відділ завдань і функцій зобов`язаний:

4.1.1. виконувати розпорядження директора ВП «Атомкомплект».

4.1.2. проведення правової оцінки та аналізу проектів договорів при їх укладанні, в тому числі зовнішньоекономічних контрактів, на відповідність нормам чинного законодавства України:

діяльності з розробки проектів та впровадження в дію нормативно-правових актів з питань договірної, правової роботи, дотримання вимог законодавства, що регулює здійснення закупівель за державні кошти, та валютного законодавства;

здійснення реєстрації договорів разом з договірними документами, оформленими установленому порядку;

організації розроблення та ведення штатного розпису;

роботи з питань по взаємодії ВП «Атомкомплект» з контролюючими та правоохоронними органами, згідно встановленого в Компанії порядку.

4.1.3. вести листування з Дирекцією ВП Компанії та іншими організаціями, підприємствами та установами з питань, що знаходяться в компетенції ВП «Атомкомплект».

4.1.4. здійснювати взаємодію з керівництвом ДП «НАЕК «Енергоатом» та ВП «Атомкомплект».

4.1.5. організовувати виконання наказів і розпоряджень ДП «НАЕК «Енергоатом» та ВП «Атомкомплект».

4.1.6. брати участь в організації та проведенні аудиторських перевірок ВП АЕС за своїм напрямом.

4.1.9. розглядати та погоджувати договори (контракти) відповідно до Положення про порядок укладання та ведення договорів (контрактів) ПЛ-Д.9.32.001-19.

4.2. Згідно з функціональним змістом своєї діяльності, а також з метою виконання встановлених в Компанії вимог, заступник директора з правових питань зобов`язаний: планувати та організовувати роботу підпорядкованих йому підрозділів, розподіляти завдання та службові обов`язки для підрозділів, тощо.

Відповідно до розділу 5 щодо взаємовідносин з вищим, підлеглим і іншим персоналом, в тому числі, у безпосередньому підпорядкуванні заступника директора з правових питань знаходиться юридичний відділ та відділ договірної роботи та конкурсної комісії.

Розділом 6 Інструкції передбачено, що заступник директора з правових питань має право, в тому числі:

- віддавати вказівки в рамках посадових обов`язків і здійснювати контроль над їхнім виконанням;

- ініціювати підготовку та випуск організаційно-розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) для розв`язку покладених на нього завдань і контролювати виконання затверджених організаційно-розпорядчих документів;

- візувати документи, в межах його компетенції, що надаються на підпис керівнику ВП «Атомкомплект»;

- одержувати від підрозділів ВП «Атомкомплект», Компанії інформацію та документи, необхідні для розв`язання покладених на нього завдань.

Крім того, цим розділом передбачена відповідальність заступника директора з правових питань.

Разом з цим, відповідно до рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду та Торгово-промислової палати України, Північного апеляційного господарського суду та Господарського суду м. Києва, які були долучені Скаржником до скарги, в рішенні зроблений висновок, що адвокат Копусь А.А. після звільнення з роботи у Скаржника представляв інтереси контрагентів Скаржника протилежної сторони в справах:

- ІЕС Industrie Export GmbH у справах, що розглядалися у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 18.11.2021 у справі 87/2021, від 03.08.2022 у справі 224/2021, від 11.08.2022 у справі 230/2021.

- Universal Baltic Group OU y справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 15.06.2022 у справі № 144/2021.

- СУЛП «Хімімпекс» у справі, що розглядалася Північним апеляційним господарським судом (у Господарському суді м. Києва інтереси представляв керуючий партнер АО «ЮФ «Копусь і Муляр» - Муляр Є.Г.). Постанова від 15.11.2022 у справі 910/17822/21.

- СУЛП «Хімімпекс» у справі, що розглядалася Господарським судом м. Києва. Рішення суду від 21.12.2021, додаткове рішення від 12.01.2022 у справі № 910/10763/21.

- СУЛП «Хімімпекс» у справі, що розглядалася Господарським судом м. Києва. Рішення від 22.09.2021 справа 910/9320/21.

- Zentrum Solutions AG у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 31.01.2022 у справі № 141/2021.

- Zentrum Solutions AG у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 31.01.2022 у справі № 140/2021.

- Zentrum Solutions AG у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 04.10.2022 у справі №272/2021.

- WK Energo GmbH у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 20.09.2022 у справі №208/2021.

- MG Klimatechnik у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 19.07.2022 у справі 256/2021.

- UAB Interchemas (Литовська Республіка) у справі, що розглядалася у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення МКАС від 24.01.2022 у справі 184/2021

Згідно із Рекомендаціями К (2000) про свободу здійснення професії адвоката, обов`язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів.

Принцип уникнення конфлікту інтересів між різними клієнтами або між клієнтом і адвокатом також закріплено в Хартії основоположних принципів діяльності європейських адвокатів Ради адвокатських об`єднань і спілок адвокатів Європи. Згідно пункту 3.2.3. Хартії, адвокат повинен утримуватися від дій в інтересах нового клієнта, якщо існує ризик порушення таємниці, довіреної адвокатові попереднім клієнтом, або якщо обізнаність адвоката у справах попереднього клієнта здатна надати новому клієнту неналежну вигоду.

У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів. Також адвокат зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так і колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.

Відповідно до статті 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв`язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачене частиною другою цієї статті, може бути скасоване та не застосовується в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та є (або можуть стати) суперечливими, за умови, що адвокат вбачає шляхи забезпечення відсутності ризику заподіяння шкоди інтересам жодного з клієнтів.

Відповідно до ст. 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.

Отже, порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи із обставин справи, більш того є розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту.

Зазначене, також, узгоджується з позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №818/1718/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону, адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.

Згідно ст. 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.

Абзацом 2 ст. 35 Правил адвокатської етики визначено, що обов`язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.

Відповідно до ст. 39 Правил адвокатської етики, на відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту - юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів. У період дії договору про надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно- правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта - юридичній особі. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі. Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.

Відповідно до ст. 10 Правил адвокатської етики, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб`єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов`язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

Частиною 1, 2 ст. 22 Закону України встановлено, що адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

Отже, з урахуванням зазначених норм, адвокат у будь-якому випадку повинен дотримуватися усіх заходів для уникнення конфлікту інтересів між новим та попереднім клієнтами. Розірвання договору про надання правової допомоги не свідчить про те, що конфіденційна інформація, яка стала відома адвокату від попереднього клієнта може бути використана для нового клієнта. Адвокат не має права прийняти доручення якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.

Абзацом 2 ст. 35 Правил адвокатської етики визначено, що обов`язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку адвоката, а саме, ознак порушення вимог статей 9, 11, 20, 39 Правил адвокатської етики.

ВКДКА у своєму рішенні зазначила, що у Рішенні КДКА передчасно, на невідповідній стадії дисциплінарного провадження, та невмотивовано встановлено факт спливу строків притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В частині 2 ст. 35 Закону чітко зазначається про строки саме притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії «розгляду дисциплінарної справи» та закінчується стадією «прийняття рішення у справі». Також КДКА при аналізі зазначеної обставини необхідно встановити конкретний день вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Нормою статті 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №120) встановлено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

ВКДКА у своєму рішенні звернула увагу, що на стадії порушення дисциплінарної справи встановлюється лише наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Щодо питання порушення Скаржником строку на звернення зі скаргою до ВКДКА

Матеріалами розгляду скарги у ВКДКА, які долучені до цієї позовної заяви, та пунктом 27 Рішення КДКА підтверджується факт дотримання Скаржником встановленого частиною 3 статті 39 Закону (у редакції, чинній станом на дату вчинення відповідних дій) 30-денного з моменту прийняття Рішення КДКА від 29.05.2024 строку на його оскарження до ВКДКА.

Так, відповідно до відмітки про прийняття на скарзі, поданої Скаржником на Рішення КДКА від 29.05.2024, вказана скарга надійшла до ВКДКА 19.06.2024 за вх.№ 22203, тобто, менше, ніж за 30 днів до закінчення встановленого Законом спеціального строку на оскарження. Скарга була оформлена з дотриманням вимог, визначених статтею 36 Положенням №120 та до неї були додані докази надіслання копії скарги з додатками іншій стороні листом з описом вкладення та до КДКА регіону, рішення якої оскаржується.

Окрім того, не підтвердженими жодним доказом є твердження позивача про надходження належним чином оформленої скарги до ВКДКА 01.07.2024, тоді як у зазначену дату на адресу ВКДКА від скаржника надійшов доказ додаткового направлення Скаржником копії скарги на адресу позивача, із доповненою літерою «А» до номеру приміщення у вказаній адресі. До копії листа Скаржника за вх.№ 22321 від 01.07.2024 були долучені докази повторного надіслання копії скарги з додатками позивачу з описом вкладення рекомендованим відправленням № 0103284795826.

Частиною 1 статті 42 Закону передбачено право адвоката чи особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно пункту 3.49 Регламенту ВКДКА у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи з принципу правової визначеності, встановленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У разі одночасного оскарження одного й того самого рішення кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури різними сторонами до різних компетентних органів (до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та до суду), скарга розглядається тим органом, якого визначив суб`єкт оскарження.

Як вже зазначалось, позивач 19.06.2024 оскаржив Рішення КДКА в судовому порядку (ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 відкрито провадження у справі № 320/28836/24, справу наразі не розглянуто по суті).

Скаржник 19.06.2024 звернувся зі скаргою на Рішення КДКА до ВКДКА.

Тобто, Рішення КДКА було оскаржене різними сторонами до різних органів, у зв`язку із чим у ВКДКА відсутні підстави для винесення постанови про закриття провадження, виходячи з принципу правової визначеності, встановленого Законом.

Таким чином, право особи на вибір порядку оскарження Рішення КДКА до Суду чи до ВКДКА не залежить від реалізації іншими заінтересованими особами права на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Тому наявність ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 про відкриття провадження у справі № 320/28836/24 за позовом позивача до КДКА Київської області про визнання протиправними деяких положень мотивувальної частини Рішення КДКА не є підставою для закриття комісією провадження на підставі пункту 3.49 Регламенту ВКДКА та позбавлення Скаржника права на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі №817/2044/17 щодо застосування п.3.49 Регламенту ВКДКА, але у редакції, чинній станом на 2017 рік.

Суд звертає увагу, що Рішення ВКДКА, яке переглядається у межах даної справи, є рішенням про скасування Рішення КДКА щодо відмови в порушенні дисциплінарної справи та прийняття нового - про порушення дисциплінарної справи, яке приймається на попередніх стадіях дисциплінарного провадження та яким встановлюються лише ознаки дисциплінарного проступку в поведінці адвоката та не надається юридична оцінка його діям на предмет наявності чи відсутності в них складу дисциплінарного проступку.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що КДКА Київської області у Рішенні КДКА передчасно, на невідповідній стадії дисциплінарного провадження, та невмотивовано встановила факт спливу строків притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (про це зазначено в мотивувальній частині Рішення ВКДКА у п.111-114).

В частині 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко зазначається про строки саме притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії «розгляду дисциплінарної справи» та закінчується стадією «прийняття рішення у справі».

Також КДКА при аналізі зазначеної обставини необхідно встановити конкретний день вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

ВКДКА звернула увагу у Рішенні ВКДКА, що на стадії порушення дисциплінарної справи встановлюється лише наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Нормою статті 32 Положення № 120 встановлено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження складається з таких чотирьох стадій, встановлених ч. 1 ст. 37 Закону, а саме:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Так, на першій стадії дисциплінарного провадження згідно з положеннями ст. 38 Закону член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

За результатами перевірки відомостей членом ДП КДКА складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

В силу ч. 1 ст. 39 Закону на другій стадії дисциплінарного провадження «порушення дисциплінарної справи» перевіряється лише наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, та за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Згідно положень ч. 2 ст. 40 Закону, третя стадія дисциплінарного провадження, а саме, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ДП КДКА) приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, питання щодо закриття дисциплінарного провадження на підставі ч. 2 ст. 35 Закону, має вирішуватись на четвертій стадії дисциплінарного провадження, а саме «прийняття рішення у справі». На третій стадії перевіряється наявність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, а вже на четвертій стадії вирішується питання щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Зазначене обумовлено тим, що в положеннях ч. 2 ст. 35 Закону чітко зазначається про строки саме притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії «розгляду дисциплінарної справи» та закінчується стадією «прийняття рішення у справі». Також КДКА при аналізі зазначеної обставини необхідно встановити конкретний день вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

З урахуванням викладеного підставами закриття дисциплінарної справи за результатами розгляду дисциплінарної справи КДКА регіону можуть бути:

- відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката;

- наявність вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку, однак відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув.

Отже, оскільки передумовою застосування ч. 2 ст. 35 Закону у зв`язку зі спливем строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, наявність якого перевіряється саме під час розгляду дисциплінарної справи по суті вже після порушення дисциплінарної справи, то вищезазначене унеможливлює застосування ч. 2 ст. 35 на першій та другій стадіях дисциплінарного провадження, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок та при вирішенні питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Законом не встановлено обов`язку на стадії порушення дисциплінарної справи надавати оцінку обставинам вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, як це передбачено для наступних стадій дисциплінарного провадження.

При цьому, відповідно до п. 15 Положення №120 заява (скарга), оформлена без дотримання вимог пункту 14 цього Положення, а також подана після спливу строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, якщо в ній не порушено питання про поновлення пропущеного строку, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня ЇЇ надходження.

Отже, п. 15 Положення №120 надано право кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури регіону (далі - КДКА регіону) повертати заяву (скаргу) скаржнику, ще до стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката у разі її подання після спливу строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Однак, зазначені дії КДКА регіону не можуть розцінюватись об`єктивно, оскільки, при прийнятті заяви (скарги) КДКА регіону та її реєстрації, до доручення члену ДП КДКА регіону, провести повну перевірку обставин справи та визначити конкретний день вчинення адвокатом дисциплінарного проступку неможливо.

Наведене обґрунтовано тим, що при надходженні та реєстрації заяви (скарги) до КДКА регіону не здійснюється дослідження матеріалів справи.

Окрім того, п. 15 Положення №120 містить можливість скаржника звернутись із заявою до КДКА регіону щодо поновлення пропущеного строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, як зазначалось вище, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії «розгляду дисциплінарної справи» та закінчується стадією «прийняття рішення у справі».

Стверджуваний представником позивача факт відсутності вчиненого ним, як адвокатом, дисциплінарного проступку не може бути предметом розгляду у даній справі з огляду як на не відповідність стадії дисциплінарного провадження, на якій було прийнято оскаржуване Рішення ВКДКА, так і на те, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування.

Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17, від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 25.11.2020 у справі №820/623/17, від 14,12.2020 у справі №821/1030/17, від 10.06.2021 у справі №826/15590/15, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, 10.11,2022 по справі №826/14291/17, та від 26.01.2023 по справі №420/5597/19 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Правову оцінку рішенням органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 10.10.2022, по справі № 826/14291/17.

Враховуючи наведене, за наслідком дослідження та аналізу матеріалів справи у контексті доводів позовної заяви, судом не було встановлено правових підстав для задоволення вимог останньої.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.