Рішення № 141029742, 29.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24720/26

Провадження № 2/127/6761/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м. Бровари, Київська область) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 01 травня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 2257587, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 20 000 грн шляхом перерахування на його банківський рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі та порядку, визначених договором.

Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, однак останній взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

28 листопада 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28112025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Згідно з наданим позивачем розрахунком загальний розмір заборгованості становить 73 200 грн, з яких 20 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 43 200 грн заборгованість за процентами та 10 000 грн пеня.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань та набуття права вимоги за кредитним договором, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 73 200 грн, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.ст. 610, 611 ЦК України визначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 01 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 2257587 про надання споживчого кредиту за продуктом «Зручний».

Зі змісту зазначеного договору вбачається, що його укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Дата та час укладення договору 01.05.2025 о 19 год 53 хв 02 сек.

Відповідно до пункту 1.3 договору сума кредиту становить 20 000 грн, тип кредиту кредит, а згідно з пунктом 1.4 строк кредитування визначено тривалістю 360 календарних днів. Метою отримання кредиту є споживчі (особисті) потреби.

Пунктом 1.5 договору передбачено фіксований тип процентної ставки, при цьому сторонами погоджено декілька розмірів процентних ставок залежно від періоду користування кредитними коштами та виконання позичальником визначених договором умов.

Зокрема, пунктом 1.5.1 договору встановлено підвищену процентну ставку в розмірі 15 % на день, яка застосовується за перший день користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.5.2 договору стандартна процентна ставка становить 3 % на день та застосовується з другого дня користування кредитом до 20.05.2025 включно.

Згідно з пунктом 1.5.2.1 договору знижена процентна ставка становить 1,95 % на день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки відповідно до умов догвору.

Пунктом 1.5.3 договору визначено, що починаючи з 21.05.2025 до закінчення строку кредитування застосовується пільгова процентна ставка в розмірі 0,75 % на день.

Згідно з пунктом 1.7 договору денна процентна ставка на дату його укладення становить 0,908 % на день за умови застосування стандартної процентної ставки.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, наданого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», загальні витрати за кредитом протягом строку його дії за стандартною процентною ставкою становлять 65 400 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 85 400 грн. У разі застосування зниженої процентної ставки загальні витрати за кредитом становлять 61 410 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту 81 410 грн.

Паспортом споживчого кредиту також передбачено графік повернення кредиту та сплати процентів із періодичністю внесення платежів кожні 20 днів.

Згідно з пунктом 2.1 договору кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів його платіжної картки за № НОМЕР_1 .

Пунктом 2.2 договору передбачено, що сума кредиту перераховується кредитодавцем протягом двох календарних днів із моменту укладення договору.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано довідку ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» від 28.11.2025 про ідентифікацію клієнта, відповідно до якої ОСОБА_1 01.05.2025 пройшов ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Із зазначеної довідки вбачається, що акцепт оферти для укладення кредитного договору № 2257587 здійснено із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А968, який направлено 01.05.2025 о 19 год 52 хв 38 сек. Спосіб ідентифікації позичальника BankID. У довідці також зазначено реквізити платіжної картки позичальника із закінченням номера НОМЕР_1 .

Крім того, матеріали справи містять заяву-анкету позичальника, в якій зазначені його персональні дані, контактна інформація, відомості про місце проживання, зайнятість та фінансовий стан.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем долучено лист ТОВ «ПЕЙТЕК» від 10.12.2025 № 20251210-1073, адресований ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Зі змісту зазначеного листа встановлено, що між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договір про надання платіжних послуг із переказу коштів без відкриття рахунку № 31102024-4 від 31.10.2024.

Відповідно до інформації ТОВ «ПЕЙТЕК», на виконання договору № 2257587 від 01.05.2025 здійснено переказ кредитних коштів у сумі 20 000 грн на платіжну картку, зазначену позичальником.

У листі наведено реквізити відповідної платіжної операції, зокрема номер транзакції, дату її створення 01.05.2025 о 19 год 53 хв 11 сек, дату прийняття в роботу 01.05.2025 о 19 год 53 хв 13 сек та дату виконання 01.05.2025 о 19 год 54 хв 04 сек.

З метою перевірки належності платіжної картки відповідачу судом витребувано відповідну інформацію в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

На виконання ухвали суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом від 01.09.2026 № БТ/Е-38092 повідомило, що банком проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що платіжну картку № НОМЕР_2 емітовано на ім`я ОСОБА_1 .

Банком також підтверджено ідентифікаційні дані власника картки, зокрема його реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та адресу місця проживання, які відповідають відомостям про відповідача, зазначеним у матеріалах справи.

До листа банку долучено інформацію про рух коштів за вказаною платіжною карткою за період з 01.05.2025 до 01.05.2025.

Із наданої банком інформації встановлено, що 01.05.2025 о 19 год 53 хв 12 сек на платіжну картку відповідача здійснено зарахування грошових коштів у розмірі 20 000 грн із зазначенням відправника «FUIB MoneyTransfer».

Таким чином, відомості, наведені в листі ТОВ «ПЕЙТЕК» щодо здійснення переказу кредитних коштів, узгоджуються з інформацією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про фактичне зарахування 01.05.2025 на належну відповідачу платіжну картку грошових коштів у сумі 20 000 грн.

З дослідженої судом банківської виписки також убачається, що після надходження зазначених коштів 01.05.2025 з карткового рахунку відповідача здійснювалися численні видаткові операції, зокрема перекази коштів на інші платіжні картки та оплата товарів і послуг.

При цьому відомості про рух коштів за платіжною карткою підтверджують факт зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача та їх подальше використання, однак самі по собі не містять інформації про здійснення відповідачем платежів безпосередньо на погашення заборгованості за кредитним договором № 2257587.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач належним чином не виконав зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

28 листопада 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28112025, відповідно до якого первісний кредитор передав позивачу право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2257587 від 01.05.2025.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано відповідні документи щодо відступлення права вимоги за договором факторингу.

Згідно з розрахунком, наведеним у позовній заяві, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2257587 становить 73 200 грн, з яких:

20 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

43 200 грн заборгованість за процентами за користування кредитом;

10 000 грн заборгованість за пенею.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №2257587 від 01.05.2025р. новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, а також зі сплати процентів.

За таких обставин, оскільки відповідачем не виконано своє зобов`язання з повернення тіла кредиту та обумовлених договором відсотків за користування кредитом у встановлений Договором строк суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення тіла кредиту в сумі 20000,00 грн. та процентів в сумі 43200,00 грн. підлягають до задоволення.

Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості по пені в сумі 10000,00 грн., суд зазначає про наступне.

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та який діє на даний час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Суд зауважує, що тлумачення змісту кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено саме відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за договором.

У даній справі пеня в сумі 10000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач звільняється від їх сплати на період воєнного стану.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що вимоги позову в даній частині є необгрунтованими, а тому не пілягають до задоволення.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем в сумі 2298,68 грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, судом встановлено, що сума в розмірі 6000,00 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу буде менша сума, ніж розмір відшкодування, вказаний представником позивача у своїй заяві.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 281, 282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м. Бровари, Київська область) суму заборгованості за кредитним договором №2257587 від 01.05.2025 року в розмірі 63200 ( шістдесят три тисячі двісті ) грн. 00 коп., 2298,68 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 29.10.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м. Бровари, Київська область).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , ( АДРЕСА_1 )

Суддя: