Рішення № 14102856, 15.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011 р.Справа №20/135

за позовом Госпрозрахункового підприємства "Заготівельник" районного споживчого товариства, смт.Козельщина

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", м.Київ в особі філії "Полтавське регіональне управління ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", м.Полтава

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.ОСОБА_7, смт. Козельщина

2.ТОВ "Антарес-2000", м. Полтава

про стягнення 186379, 21 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Вигодський С.В., дов. № 373 від 20.12.09р., Двірник Г.Л., дов. № 439 від 14.02.11р.

від відповідача: Товмач В.В., дов. від 24.11.10р., Моргун А.С., дов. від 24.11.10р.

від третіх осіб: 1.ОСОБА_6, дов. № 373 від 2.12.09р.

2. не з”явився

Розглядається позовна заява про стягнення 186 379,21 грн. збитків.

Ухвалами суду від 06.08.10р., від 30.09.10 р., від 12.10.10 р. до участі у справі залучено ТОВ «Антарес-2000»та фізичну особу ОСОБА_7 в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спорі на стороні відповідача.

Позивач заявою від 25.08.2010р. №12452 уточнив розмір позовних вимог до відповідача, посилаючись на допущену ним описку при зазначенні в позові суми збитків. Позивач просить стягнути 1863792,10 грн. (а.с. 63-64, т.1). За даних обставин, розглядаються позовні вимоги про стягнення 1863792,10 грн. збитків.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів від 25.08.2010р. №12453 (а.с. 61-62, т.1). Судом вказана заява відхилена з підстав подання її після порушення провадження у справі, що не відповідає вимогам ст. 431 ГПК України.

Відповідач звернувся до суду із клопотаннями про повернення позовної заяви від 01.09.2010р. №09-09/ б/н, від 03.09.2010р. №09-09/ б/н (а.с. 93-94, т.1), мотивуючи тим, що ним не отримано від позивача заяви про уточнення позовних вимог, направлених на адресу суду 26.08.2010р. Вказані клопотання судом відхилені за їх безпідставністю, оскільки позовна заява подана з дотриманням норм процесуального права, а заява про уточнення позовних вимог подана в порядку ст. 22ГПК України не підлягає поверненню на підставі ст. 63 цього ж Кодексу. Судом задоволено клопотання про видачу представникам відповідача копії такої заяви позивача та копії усіх доданих до неї документів.

Позивачем заявлено клопотання від 28.09.2010р. №12581 (а.с.1-5,т.2) про зобовязання сторін за участю начальника управління ветеринарної медицини Головного управління Полтавської області у м. Комсомольську (39800, м. Комсомольськ, вул. Леніна, 16) провести обстеження морозильних камер у виробничих приміщеннях цілісного майнового комплексу, розташованого у АДРЕСА_2, скласти і підписати акт про псування м'яса та м'ясних продуктів, їх кількість, вартість та, про причини псування м'яса та м'ясних продуктів. Оригінал такого акту надати суду (для огляду) та посвідчену його копію (для приєднання до матеріалів справи); зобовязання охоронну фірму ТОВ «Антарес-2000»допустити представників сторін, начальника управління ветеринарної медицини Головного управління Полтавської області у м. Комсомольську (39800, м. Комсомольськ, вул. Леніна, 16) для проведення обстеження і складання акту про псування м'яса та м'ясних продуктів до усіх морозильних камер у виробничих приміщеннях цілісного майнового комплексу, розташованого у АДРЕСА_2; зобовязання відповідача надати суду оригінал договору від 03.11.2009р., укладений між відповідачем із охоронною фірмою ТОВ «Антарес-2000»щодо здійснення спеціалізованої охорони майна комплексу будівель забійного цеху, розташованого за поштовою адресою: АДРЕСА_2 (для огляду в суді та посвідчену його копію для приєднання до матеріалів справи) та, усіх додатків і додаткових угод до такого договору.

Відповідач проти заявленого позивачем клопотання заперечував. Ухвалою господарського суду від 30.09.2010р. клопотання позивача задоволено частково, з урахуванням вимог ст. ст. 32-36, 38, 65 ГПК України. Вимоги ухвали сторонами виконані, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 08.10.2010р. (а.с. 171, т.2)

Відповідач звернувся до суду із клопотаннями про витребування доказів від 08.09.2010р. №09-09/1852. (а.с. 96-97, т.1).

Ухвалою господарського суду від 30.09.2010р. клопотання відповідача задоволено частково, виходячи з наступного:

Пунктом 1.1. Порядку застосування форм первинної документації з обліку закупівель сільськогосподарських продуктів і сировини, затвердженого Постановою правління Центральної спілки споживчих товариства України від 29.05.2000, № 118 "Про затвердження форм первинної документації з обліку закупівель сільськогосподарських продуктів і сировини та Порядку їх застосування" (із змінами та доповненнями від 12.03.2001р. №35) встановлено спеціалізована форма №ПК-2 УКС - Приймальна квитанція на закупівлю худоби, птиці та кролів в особистих підсобних господарствах громадян (фізичних осіб).

Пунктом 4 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету України від 12.05.1999р., № 805 "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" (із змінами та доповненнями), переробні підприємства під час приймання поставлених молока та м'яса в живій вазі виписують приймальні квитанції сільськогосподарським підприємствам за формами ПК-1 і ПК-3, а особистим селянським господарствам - за формами ПК-2 і ПК-3а. При цьому, форма ПК-3а заповнюється при закупівлі молока та молочних продуктів.

Пунктом 1.3. Порядку застосування форм первинної документації з обліку закупівель сільськогосподарських продуктів і сировини, затвердженого Постановою правління Центральної спілки споживчих товариства України від 29.05.2000, № 118 "Про затвердження форм первинної документації з обліку закупівель сільськогосподарських продуктів і сировини та Порядку їх застосування" (із змінами та доповненнями від 12.03.2001р. №35) не передбачено облік одержання, зберігання та використання як бланків сурової звітності спеціалізованої форми №ПК-2 УКС - Приймальна квитанція на закупівлю худоби, птиці та кролів в особистих підсобних господарствах громадян (фізичних осіб).

Позивач у спірний період з 01.04.2010р. по 11.05.2010р. здійснював виключно закуплю худоби в особистих підсобних господарствах громадян (фізичних осіб) за встановленою форма № ПК-2 УКС.

Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" від 12.05.1999р., №805 є безпідставним, оскільки зазначена ним Постанова втратила чинність з 10.04.2009р.

Таким чином, судом не може бути витребувано від позивача інші форми, зокрема, №ПК-1 УКС, №СЗ-1, №СЗ-3 та №СЗ-4, оформлення яких при закупівлі худоби в особистих підсобних господарствах громадян (фізичних осіб), не передбачено.

Відповідно до вимог ст. ст. 32-33, 38 ГПК України, суд може витребувати документи, що безпосередньо стосуються предмету спору, а тому зобовязання позивача надати податкову звітність за інші, ніж спірний період задоволенню не підлягає.

Вимога суду позивачем виконана повністю, що підтверджується наявністю в матеріалах справи (оглянутих в судовому засіданні оригіналів ) посвідчених копій приймальних квитанцій спеціалізованої форми №ПК-2 УКС (а.с. 34-103, т.2; а.с. 41-94, т.3; а.с. 27-158, т. 4; а.с. 1-51, т.5), податкових декларацій з прибутку підприємства, ПДВ, звітів про рух коштів на не бюджетних рахунках (а.с. 104-163, т.2).

У п.4 відзиву на позовну заяву від 16.08.2010р. №09-09/б.н (а.с. 45, т.1) відповідач просив витребувати від правоохоронних органів дані стосовно порушених кримінальних справ (в разі їх судового розгляду зупинення провадження до їх вирішення в порядку ст. 79 ГПК України).

Представником відповідача Терещенком Д.Л., в судовому засіданні від 28.09.2010р. уточнено заявлене у відзиві клопотання, просив зупинити провадження у справі.

Судом заявлене клопотання відхилено у звязку із відсутністю підстав, передбачених ст. 79 ГПК України, доказів повязаності порушених кримінальних справ з даною господарською справою та, особами, що беруть участь у справі.

Позивач, після огляду морозильної камери від 08.10.2010р. та встановлення факту вивезення відповідачем з неї зіпсованого мяса від 07.10.2010р., звернувся до суду із клопотанням про призначення судової економічної експертизи (а.с. 3-4, т.3).

Відповідач проти заявленого клопотання не заперечував. Треті особи заявили, що покладаються на розсуд суду. Судом ухвалою від 04.11.2010р. вказане клопотання задоволено, до отримання висновку судової економічної експертизи провадження у справі, зупинено.

Ухвалою суду від 27.12..2010р. у звязку із надходженням висновку судової економічної експертизи від 24.12.2010р. №962, - провадження у справі поновлено.

Відповідач повторно звернувся до суду із клопотаннями про витребування доказів від 27.01.2011р. №09-09/2333 (а.с. 3, т.6) документів, вже витребуваних і оглянутих судом за його ж клопотанням від 08.09.2010р. №09-09/1852.

Клопотання відповідача задоволено частково, зобовязано позивача надати оригінали документів для огляду, а їх належним чином посвідчені копії - для приєднання до матеріалів справи, в іншій частині відхилено, виходячи з наступного:

- відповідач у клопотанні не вказав на конкретні документи, що містять банківську таємницю і, щодо яких він просить її відкрити; не надав доказів звернення до власника таких документів, у розпорядженні яких вони знаходяться і містять банківську таємницю та про його відмову; не зазначив фактів та обставини, що стосуються суті спору і можуть бути підтверджені цими документами;

- позивачем надавалися оригінали звітів про рух коштів на не бюджетних рахунках за спірний період І та ІІ квартал 2010р. для огляду в суді учасникам судового процесу, в тому числі, представникам відповідача, а також з цих звітів вбачалося, що позивач дотацій за спірну партію мяса худоби, не отримував;

- позивачем надавалися оригінали податкових декларацій з прибутку підприємства, з ПДВ із відмітками органу державної податкової служби про їх прийняття за увесь 2010р., в тому числі, в уточнюючій декларації на прибуток за І-е півріччя (вх. №7182 від 17.08.2010р.) відображені балансові збитки у розмірі 2303660грн., з них непокриті прибутками в сумі 1886860грн. - для огляду в суді учасникам судового процесу;

- позивачем надавалися оригінали первинної бухгалтерської документації (головної книги, касової книги, баланси звіти про фінансові результати) за увесь 2010 рік - для огляду в суді учасникам судового процесу;

- відповідач не обґрунтував необхідність витребування усіх вище перелічених документів за період 2009 рік, тоді як спірним періодом є виключно ІІ-й квартал 2010р. (квітень-червень).

Посвідчені копії вищевказаних документів приєднанні до матеріалів справи та надана можливість відповідачеві зняти з них світлокопії.

Відповідач звернувся до суду із клопотаннями про призначення комісійної експертизи від 27.01.2011р. №09-09/2333 (а.с. 3, т.6).

Позивач проти заявленого клопотання відповідача не заперечував при умові, що витрати за її проведенні будуть покладені на сторону, яка заявила таке клопотання. Треті особи заявили, що покладаються на розсуд суду.

Для надання оцінки висновкам судової економічної експертизи №962 від 24.12. 2010р., перевірки доводів та обґрунтованості заявленого відповідачем клопотання про призначення судової комісійної економічної експертизи від 27.01.2011р. №09-09/2333, судом поставлено на обговорення сторін питання про виклик в судове засідання судового експерта, старшого наукового співробітника Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Буколову В.В. для надання суду і сторонам пояснень з приводу її висновку від 24.12.2010р. №962 та, у разі необхідності, письмових відповідей на усі додаткові запитання суду і сторін.

Відповідач заперечуючи проти виклику в судове засідання судового експерта, старшого наукового співробітника Харківського НДІСЕ Буколову В.В., наполягав на задоволені його клопотання про призначення судової комісійної економічної експертизи та, на зупиненні провадження у справі. Треті особи заявили, що покладаються на розсуд суду. Судом ухвалою від 27.01.2011р. викликано в судове засідання на 08.02.2011р. судового експерта Буколову В.В.

Після надання пояснень та письмових відповідей судовим експертом Буколовою В.В., вказане клопотання відповідача про призначення судової комісійної економічної експертизи від 27.01.2011р. №09-09/2333, судом відхилено виходячи з наступного:

- в межах провадження у справі судом призначалася, Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса проводилась судова економічна експертиза, особа судового експерта, визначена керівником експертної установи; отримані відповіді на усі поставлені судом запитання, що потребували спеціальних знань та стосуються спору; відповідач, при призначенні попередньої судової економічної експертизи без поважних причин не скористався своїм процесуальними правами ставити додаткові запитання перед судовим експертом, просити дослідити ті чи інші документи первинного бухгалтерського, податкового та статистичного обліку підприємства позивача;

- питання відповідача до експертів про встановлення кола осіб на яких покладено обовязок забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів щодо проведення бухгалтерського обліку в ГРП «Заготівельник»та кола матеріально відповідальних осіб за якими обліковувалися товарно-матеріальні цінності та на яких було покладено обовязок забезпечення збереження мясної продукції в період з 03.11.2009р. по 06.05.2010р., - не віднесено до компетенції судового експерта економіста. Крім того, із оглянутих судом і сторонами наявних в матеріалах справи оригіналів документів інвентаризації (а.с. 25-28, 67-74, т.1) та з погляду на вимоги Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»вбачається, що особами, на яких покладено обовязок забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів щодо проведення бухгалтерського обліку в ГРП «Заготівельник»є директор ОСОБА_7, головний бухгалтер Балабай С.О., а матеріально відповідальною особою, за якою обліковувалися товарно-матеріальні цінності та, на яку було покладено обовязок забезпечення збереження мясної продукції в період з 03.11.2009р. по 06.05.2010р. є ОСОБА_7 Цих обставин не заперечував позивач, а тому, відсутня необхідність у зясуванні цих питань експертним шляхом;

- питання відповідача до експертів про підтвердження заявленої суми збитків первинною документацією обліку закупівель сільськогосподарських продуктів та чи оформлена наявна первинна документація відповідно до чинного законодавства України та чи відповідає вказана вагова кількість мясної продукції грошовій оцінці на суму заявлену в позовній заяві, - вже була предметом судового експертного дослідження та відповідним висновком встановлено, що відображення наслідків інвентаризації від 30.06.2010р. відповідає чинному законодавству щодо порядку її оформлення та проведення. Крім того, матеріали справи містять: детальний грошовий розрахунок збитків із вказівкою на конкретні приймальні квитанції закупівлі худоби за ф. ПК-2 (а.с. 23-26, т. 6); приймальні квитанції ф. ПК-2 (а.с. 34-103, т.2; а.с. 41-94, т.3, а.с. 1-51, т. 5); письмові відповіді судового експерта від 14.02.2010р. (а.с. 55-61, т.6);

- питання відповідача щодо документального підтвердження місця зберігання мясної продукції, яка є предметом даного спору, за адресою: АДРЕСА_2, - не віднесено до компетенції судового експерта економіста, не потребує додаткового зясування. Ці обставини повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: товарно-транспортними накладними (а.с. 12-40, т. 3); матеріалами інвентаризації від 30.06.2010р. (а.с. 25-28, 67-74, т.1); актами від 08.10.2010р., від 09.10.2010р., в тому числі, складаними за участю сторін, начальника управління ветеринарної медицини у м. Комсомольську в Полтавській області (а.с. 171, т.2; а.с. 83-84, т.3); постановою Комсомольського МУ УМВС України в Полтавській області від 16.10.2010р. (а.с. 81-82, т.3);

- питання відповідності висновку судової економічної експертизи №962 від 24.12.2010р. щодо документального підтвердження суми витрат від псування товарно-матеріальних цінностей в розмірі 1863792,10грн. на підприємстві ГРП «Заготівельник»висновку по питанням поставленим на вирішення у даній справі (у клопотанні від 27.01.2011р. №09-09/2333), - не віднесено до компетенції судового експерта економіста (надання висновків одним судовим експертом економістом про відповідність висновків іншого судового експерта економіста). Крім того, у клопотанні від 27.01.2011р. №09-09/2333 перед судовим експертом ставляться повністю інші питання, ніж ті, на які надав відповіді судовий експерт Буколова В.В. у висновку від 24.12.2010р. №962; суми витрат від псування товарно-матеріальних цінностей в розмірі 1863792,10грн. на підприємстві ГРП «Заготівельник»повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами;

- питання про відповідність показників товарних залишків відображених у головній книзі ГРП «Заготівельник»станом на 30.06.2010р. даним відображеним у фінансовій звітності за відповідний період, - не підлягає додатковому зясуванню, виходячи з того, судовим експертом Буколовою В.В. у письмових відповідях від 14.02.2011р. підтверджено правильність показників товарних залишків відображених у головній книзі ГРП «Заготівельник»станом на 30.06.2010р., що не суперечить даним відображеним у фінансовій звітності за відповідний період. Крім того, судовий експерт Буколова В.В. підтвердила, що позивач правильно відобразив нестачу від псування товарно-матеріальних цінностей в розмірі 1863792,10грн. та, одночасно відобразив, фактичну відсутність залишків ТМЦ, оскільки повністю зіпсоване м'ясо не можна вважати товарними залишками готової продукції, що підлягає відображенню за даними статистичної звітності, воно після псування не може вивірено за найменуванням, вагою, ґатунком тощо, тобто втратило первинні якісні та кількісні показники товарності й, не підлягає подальшій реалізації, а тому фіксується різниця між залишками попереднього та наступного періодів. Факт повного псування м'яса та мясопродуктів (швидкопсуюче майно) підтверджується наявним в матеріалах справи актом начальника управління ветеринарної медицини у м. Комсомольську в Полтавській області від 09.10.2010р. №10/488007 (а.с. 83-84, т.3);

В судовому засіданні від 08.02.2010р. старший науковий співробітник Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Буколова В.В. оглянула оригінали первинної бухгалтерської, податкової та статистичної звітності підприємства позивача і, надала вичерпні відповіді на поставлені запитання, а також із урахуванням оглянутих документів повністю підтвердила правильність висновку від 24.12.2010р. №962 .

Старшим науковим співробітником Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Буколовою В.В надані письмові відповіді на запитання сторін (а.с. 55-62, т.6).

Відповідач звернувся до суду із заявою про відвід від 04.02.2011р. №09-09/284, підтриманою його представником в судовому засіданні від 08.02.2011р. Ухвалою суду від 08.02.2011р. вищевказана заява відповідача про відвід судді залишена, без задоволення.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням про призначення технічної експертизи від 04.02.2011р. №09-09/2383, підтримане його представником в судовому засіданні від 08.02.2011р. (а.с. 24-25, т.6). Судом вказане клопотання відхилено виходячи з наступного:

- питання відповідача щодо відповідності морозильної камери вимогам нормативних документів не віднесено до компетенції технічного експерта. Разом з цим, питання відповідності морозильної камери вимогам технічних документів, можливості зберігання в ній мяса та мясопродуктів, в тому числі, певної кількості, не потребує спеціальних знань, за можливості витребування такої технічної документації (характеристики) із відображенням в ній відповідних даних на цю морозильну камеру та, документів, що підтверджують її придбання і встановлення (а.с. 169-177, т.6);

- питання щодо встановлення дефектів, які виключають використання морозильної камери за конкретних умов на теперішній час є недоцільним, оскільки: з 02.07.2010р. відповідачем повністю було припинено доступ позивачеві на територію цілісного майнового комплексу (а.с. 104-199, т. 5), в тому числі, недопущено відповідного спеціаліста для здійснення технічного обслуговування морозильної камери (а.с. 167-168, т.6); актом від 09.10.2010р., складаними за начальника управління ветеринарної медицини у м. Комсомольську в Полтавській області (а.с. 83-84, т.3) встановлено пошкодження вхідної двері до морозильної камери; ТОВ «Антарес-2000»в усних та письмових поясненнях від 25.02.2011р. (вх. №28449 від 15.02.2011р.) вказав, що з 02.07.2010р. до 07.10.2010р. усі приміщення та обладнання були опломбовані банком, до 07.10.2010р. двері морозильної камери були в технічному справному стані як обєкт охорони, тобто до здійснення вивезення зіпсованого мяса за участю представників банку (а.с. 64, т.6).

Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 08.02.2011р. б/н (а.с. 33, т.6), в якому просив зобов'язати ТОВ «Антарес-2000» надати письмові пояснення щодо обставин проведення інвентаризаційною комісією ГРП «Заготівельник»30.06.2010р.

Позивач проти заявленого відповідачем клопотання не заперечував. Вказане клопотання задоволено. Вимога суду виконана. Пояснення ТОВ «Антарес-2000»(а.с. 64, т.6) оцінюються судом з урахуванням та в сукупності із іншими наявними в матеріалах справи доказами, що їх підтверджують.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 08.02.2011р. б/н (а.с. 34, т.6), в якому просив зобов'язати ТОВ «Антарес-2000» надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у акті перевірки від 09.10.2010р. №10/488007.

Позивач проти заявленого відповідачем клопотання не заперечував. Вказане клопотання задоволено. Вимога суду виконана. Пояснення ТОВ «Антарес-2000»(а.с. 64, т.6) оцінюються судом з урахуванням та в сукупності із іншими наявними в матеріалах справи доказами, що їх підтверджують.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 08.02.2011р. б/н (а.с. 35, т.6), в якому просив долучити до матеріалів справи лист офіційного дилера ІП «АіС»технічну характеристику на автомобіль марки ГАЗ 3302, витребувати з Кременчуцької ОДПІ копій документів податкової звітності, а саме звітів про фінансові результати на 1-3 квартали 2010р.

Вказане клопотання задоволено та зобовязано позивача повторно надати оригінали податкової звітності та фінансових звітів за І, ІІ квартали 2010р. (за спірний період), а відповідача уповноважено отримати від Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області ці ж самі документи для їх перевірки автентичності в судовому засіданні. Вимога суду позивачем виконано повністю, а відповідачем не виконана, оскільки чинним законодавством подання фінансових звітів до органів державної податкової служби чинним законодавством, не передбачено. Оригінали усіх податкових декларацій з прибутку підприємства, ПДВ, статистична звітність за весь повний 2010р. оглянуті сторонами без заперечень, а їх копії маються в матеріалах справи (а.с. 104-163, т. 2, а.с. 66-67, т.6).

Відповідач втретє звернувся до суду із клопотанням від 08.02.2011р. б/н (а.с. 178, т.6), в якому просив призначити судову комісійну експертизу з тих самих питань, що викладені у клопотанні від 27.01.2011р. (а.с. 3, т.6).

Вказане клопотання судом відхилено. При прийнятті рішення по заявленому клопотанню, судом враховані висновок судової економічної експертизи від 24.12.2010р. №962, усні та письмові відповіді судового експерта Буколової В.В., зібрані та наявні в матеріалах справи докази. Судом додатково перевірено наявність в матеріалах справи усіх приймальних квитанцій ф. ПК-2, включених до розрахунку збитків.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 15.02.2011р. б/н (а.с. 182, т.6), в якому просив витребувати від ГУ статистики в Полтавській області подану статистичну звітність, а саме форму ІП терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів та послуг) за видами.

Вказане клопотання судом відхилено, виходячи з того, що відповідач не надав доказів звернення до власника документів, у розпорядженні яких знаходяться документи, що містять конфіденційну інформацію та його відмову; не вказав на факти та обставини, що стосуються суті спору і можуть бути підтверджені цими документами.

Крім того, суд визнав витребування такої інформації недоцільною, оскільки м'ясо та мясопродукти, що належали позивачеві були закуплені та зіпсовані після подання звітності за І-й квартал 2010 р. (попереднього звіту) та до настання строку подання звітності за ІІ-й квартал 2010р. (наступного звіту), реалізація продукції, не здійснювалась.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 15.02.2011р. б/н (а.с. 184, т.6), в якому просив приєднати до матеріалів справи копії рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 07.05.2010р., виконавчого листа від 17.08.2010р. (а.с. 185-187, т.6). Вказане клопотання відповідача задоволено.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 15.02.2011р. б/н (а.с. 188, т.6), в якому просив приєднати до матеріалів справи копії балансів позивача за І-ІІ квартали 2010р. (а.с. 189-193, т.6). Вказане клопотання відповідача задоволено.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених відзиві від 16.08.2010р. №09-09/б/н (а.с. 44-45, т.1).

В судовому засіданні від 15.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, встановив:

Згідно із п.2.1. Статуту підприємства позивача, предметом його основної діяльності є заготівля і переробка сільськогосподарської продукції, сировини (а.с. 16, т.1).

Із довідки державного органу статистики про включення підприємства позивача до ЄДРПОУ від 10.06.2008р. АБ №115808 (а.с. 20, т.1) вбачається, що ГП «Заготівельник»РСТ «Козельщина»є юридичною особою та заявлені наступні види господарської діяльності за КВЕД: 15.11.0 Виробництво мяса; 15.13.0. Виробництво мясних продуктів; 51.32.0 Оптова торгівля мясом та мясопродуктами.

Згідно із Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 21.03.2001р. (а.с. 21, т.1), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 17.01.2011р. №8126271 позивач є юридичною особою, реєстрація якого не скасовано, діяльність не припинено, установчі документи не визначалися недійсними та, керівником і особою, що має право вчиняти усі юридично значущі дії від імені юридичної особи є ОСОБА_7

Згідно п.п. 1,2, 2.1., 2.2. Положення про Філію «Полтавське регіональне управління»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», основною метою діяльності філії є надання підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності та фізичним особам банківських послуг, організація якісного обслуговування та отримання прибутку; філія є відокремленим структурним підрозділом банку, у своїй діяльності керується чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України…., цим Положенням, вступає у правові відносини з юридичними та фізичними особами від імені Банку (а.с. 47-53, т.1).

Сторони мали між собою договірні відносини, що витікають із договору про поновлювальну кредитну лінію №К-67-2008р. від 10.04.2008р. (а.с. 9-10, т.1), предметом якого є надання відповідачем у позику позивачеві коштів на загальну суму 200000 доларів США.

З метою забезпечення належного виконання позивачем зобовязань за вищевказаним договором про поновлювальну кредитну лінію №К-67-2008р. від 10.04.2008р. між відповідачем (банком) та третьою особою ОСОБА_7 укладені також договори:

- застави Єдиного майнового комплексу ЦМК-67-2008 від 10.04.2008р. (а.с. 11-13, т.1), предметом якого є застава конкретно визначеного майна, що належить фізичній особі ОСОБА_7, на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_13 і, зареєстрованого у Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно від 24.03.2008р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.03.2008р. №18217179 (а.с. 113-116, т.3);

- поруки від 10.04.2008р. №П-67-2008 (а.с. 14-15, т.1).

Позивач та третя особа ОСОБА_7 також мають між собою орендні договірні відносини, що витікають із договору оренди від 01.04.2009р. №3 (а.с. 108, т. 3), предметом якого є оренда майна, зазначеного у договорі купівлі-продажу від 02.03.2007р., договорі застави Єдиного майнового комплексу ЦМК-67-2008 від 10.04.2008р. (а.с. 11-13, т.1) і, яке перебуває на балансі позивача, що підтверджується витягом з Головної книги підприємства основні засоби. Знаходження майна, що перебуває в заставі у відповідача та в оренді у позивача в АДРЕСА_2 підтверджується змістовним аналізом вищезазначених договорів і, сторонами ця обставина не заперечується.

Судом встановлено, що власником нерухомого майна в АДРЕСА_2 є фізична особа ОСОБА_7, який передав його в оренду позивачу юридичній особі та, являється заставодавцем і поручителем за кредитним договором. Вказане нерухоме майно не є предметом спору в цій справі.

За цих обставин та з підстав, передбачених ст. 27 ГПК України, фізичну особу ОСОБА_7 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення у справі безпосередньо впливає на його права та обовязки, в т.ч. повязані із вищевказаними договорами.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 27.08.2009р. (а.с. 25, т.1) накладено арешт на все рухоме, нерухоме майно і грошові кошти Госпрозрахункового підприємства «Заготівельник»районного споживчого товариства «Козельщина».

Постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.09.2010р. (а.с. 28-30, т.1), арешт та опис майна, що швидко псується (м'ясо та мясопродукти) органом державної виконавчої служби, не здійснювався.

На підставі вищевказаних постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.09.2010р. (а.с. 28-30, т.1) органом державної виконавчої служби за участю боржника (позивача) та стягувача (відповідача) складені акти опису й арешту майна від 03.11.2009р., до яких включено, в тому числі, майно, що є предметом договору застави Єдиного майнового комплексу ЦМК-67-2008 від 10.04.2008р. та договору оренди від 01.04.2009р. Заарештоване та описане майно органом державної виконавчої служби передано на відповідальне збереження ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»в особі провідного спеціаліста сектору ПА відділу філії «Полтавське РУ АТ «Банк «Фінанси та кредит»Свердлова А.Ю. Органом державної виконавчої служби встановлено одне обтяження заборона будь-якого відчуження такого описано майна. Інші обтяження, в тому числі, у вигляді заборони боржнику володіти та користуватися цим майном, не накладалися (а.с. 21-33, т.1).

Відповідач у п.2 відзиву на позовну заяву від 16.08.2010р. №09-09/б/н (а.с. 44, т.1) додатково підтверджує, що в акті опису та арешту майна від 03.11.2009р. описано майно, яке було в заставі банку. Відповідно, описане органом державної виконавчої служби майно було внесено до єдиного державного реєстру заставного майна, яке й без вчинення вищевказаних виконавчих дій не могло бути відчужене позивачем без згоди заставодержателя (банку) на користь третіх осіб.

03.11.2009 р. між відповідачем та третьою особою ТОВ «Антарес-2000»укладено договір №22321 на спеціалізовану постову охорону обєкта (а.с. 55-59, т.1; а.с. 26-31, т.6), предметом якого є здійснення спеціалізованої охорони визначеного у Додатку №1, (а також Додатку №2) до даного Договору (Дислокація), з усім майном, що знаходиться в ньому, і належить відповідачеві на праві власності за адресою: АДРЕСА_2.

Судом при дослідженні вищевказаного договору встановлено, що обєктом спеціалізованої охорони є усе майно, що знаходиться за вказаною в ньому адресою, а не лише те, на яке органом державної виконавчої служби було накладено заборонену відчуження.

Доказів здійснення ТОВ «Антарес-2000»перевірки належності майна, що передається під охорону, на праві власності замовнику (відповідачу) під час укладення договору від 03.11.2009р., суду не надано.

Представник ТОВ «Антарес-2000»в судових засіданнях, в тому числі, від 08.02.2010р., пояснив, що пропускний режим до обєктів та обладнання, які за укладеним договором від 03.11.2009р. охоронялися, - здійснювалося на підставі підписаної між сторонами «Інструкції охоронників ТОВ «Антарес-2000»про пропускний режим та внутрішньо обєктний режим»(а.с. 32, т.6) і, є невідємною частиною цього ж договору. Відповідач цієї обставини не заперечував.

Згідно «Інструкції охоронників ТОВ «Антарес-2000»(а.с. 32, т.6) про пропускний режим та внутрішньо обєктний режим», «охороннику категорично забороняється: здійснювати пропуск транспорту та без осіб спеціального пропуску та дозвільного документи та тільки в присутності начальника безпеки банку або його заступника». Цей режим пропуску застосовувався до усіх обєктів та обладнання, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 30-31, т.6).

В період з 03.11.2009р. по 11.05.2010р. позивач та його працівники, транспортні засоби без будь-яких спеціальних пропусків, дозвільних документів та без присутності начальника безпеки банку або його заступника, мали безперешкодний доступ до усіх обєктів та обладнання, розташованих за адресою: АДРЕСА_2. Ця обставина сторонами та третіми особами, не заперечується.

В період з 01.04.2010р. по 11.05.2010р. позивач на виконання договору поставки від 30.03.2010р. (а.с. 91, т. 6) здійснював закупівлю великої рогатої худоби та свиней, що підтверджується приймальними квитанціями ф. ПК №2 і, провів повний грошовий розрахунок з постачальниками (а.с. 34-103, т.2; а.с. 41-94, т. 3; а.с. 27-158, т. 4; а.с. 1-51, т.5) на суму заявлених позовних вимог, що додатково підтверджено судовим експертом (а.с. 56-61, т.6).

07.05.2010р. рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області з ГРП «Заготівельник»РСТ «Козельщина»на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»стягнуто заборгованість 210218,07 доларів США, пені 138951,71грн. та судові витрати (а.с. 185-186, т.6).

З 12.05.2010р. по 01.07.2010р. відповідач частково допускав позивача, його працівників до усіх обєктів та обладнання, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, але не дозволив ТОВ «Антарес-2000»здійснення позивачем вивезення мяса та мясопродуктів, що підтверджується актами про не допуск до вивезення продукції та, додатково, відповідач припинив електричне живлення обладнання, в т.ч. морозильної камери (а.с. 52-103, т.5), окрім нежитлового приміщення будинку охорони, що підтверджується: листом відповідача від 09.06.2010р. №05.З-08/1259 (а.с. 38, т.1); клопотанням від 15.02.2011р. №09-09/б.н (а.с. 184, т.6).

Судом додатковими доказами перевірено обставину припинення відповідачем електричного живлення обладнання, зокрема, морозильної камери в якій зберігалося м'ясо та мясопродукти шляхом витребування: від позивача оригіналів договору на постачання електричної енергії з усіма додатками, актів про обсяги спожитої електричної енергії, рахунків, податкових накладних та банківських виписок; від ТОВ «Антарес-2000»надання пояснень з цих обставин.

Позивачем надані в оригіналах витребувані документи для огляду судом та учасниками судового процесу, а їх посвідчені копії приєднанні до матеріалів справи (а.с. 108-165, т.6).

Згідно договору про постачання електричної енергії від 22.01.2009р. №790, укладеного між ВАТ «Полтаваобленерго»в особі Комсомольської філії та ГРП «Заготівельник»РСТ «Козельщина», предметом якого купівля-продаж електричної енергії (а.с. 108-114, т. 6).

Відповідно до наявних актів про обсяги спожитої електроенергії, податкових накладних ВАТ «Полтаваобленерго»в особі Комсомольської філії та рахунків на оплату спожитої електричної енергії за спірною адресою в період з 21.10.2009р. по 21.05.2010р. (договірний розрахунковий період: з 21 числа попереднього місяця до 21 числа поточного місяця) споживання складало від 5479 кВт/год. до 3083 кВт/год., тоді як з 21.05.2010р. по 21.12.2010р. споживання значно зменшувалося і складало від 288 кВт/год. до 0,00 кВт/год. (а.с. 115-165, т.6). При цьому, позивачеві щомісячно нараховувалась лише сума передоплата на наступний розрахунковий період згідно Додатку №1 «Обсяги постачання (договірної величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу»до договору про постачання електричної енергії від 22.01.2009р. №790 та, щомісячно коригувалася з урахуванням фактичного споживання електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді.

14.05.2010р. позивач, вживаючи заходів до уникнення завдання збитків та їх зменшення надіслав на адресу відповідача термінову телеграму із проханням негайно допустити до обєктів майнового комплексу, морозильної камери в якій знаходиться мясо та мясопродукти з обмеженим строком зберігання. Вказана телеграма була отримана відповідачем 14.05.2010р. о 17-50год., що підтверджується телеграфним повідомленням про вручення (а.с. 34, т.1).

Відповідачем не заперечується отримання телеграми від 14.05.2010р. та документальних доказів будь-якого реагування на вимоги позивача, зазначені в ній, суду не надано.

02.06.2010р. позивач, повторно вживаючи заходів до уникнення завдання збитків та їх зменшення надіслав на адресу відповідача цінний лист із проханням негайно допустити до обєктів майнового комплексу, морозильної камери в якій знаходиться мясо та мясопродукти із обмеженим строком зберігання. Вказаний цінний лист отриманий відповідачем 04.06.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 36-37, т.1).

Відповідачем не заперечується отримання листа позивача від 02.06.2010р. та документальних доказів будь-якого реагування на вимоги позивача, зазначені в ньому, суду не надав.

24.06.2010р. позивачем отримано лист відповідача від 09.06.2010р. №05.З-08/1259, в якому останній без посилання про надання відповіді на телеграму позивача від 14.05.2010р. та/або цінний лист позивача від 02.06.2010р. повідомляє останнього, що в звязку з відсутністю погашення ГРП «Заготівельник»заборгованості по кредитному договору №К-67-2008 від 10.04.2008 року на протязі 14 років, банк робить висновок про відсутність господарської діяльності, не перешкоджає господарській діяльності та готовий йти на компромісні рішення щодо питання погашення підприємством простроченого кредиту, а також готовий домопогти реалізувати майно підприємства (а.с. 38, т.1)

30.06.2010р. позивачем комісійно, на підставі наказу від 29.06.2010р. №136 (а.с. 65, т.1) проведено повну інвентаризацію матеріальних цінностей підприємства. За наслідками інвентаризації складено інвентаризаційний опис ТМЦ, акт про результати інвентаризації і видано наказ від 30.06.2010р. №137 про затвердження результатів інвентаризації (а.с. 66-71, т.1), яким встановлено псування мяса на загальну закупівельну суму 1863792,10грн. та, результатом чого є відображення відсутності залишків готової продукції на зазначену суму.

Відповідач у п.2 відзиву на позовну заяву від 16.08.2010р. №09-09/б/н (а.с. 44, т.1) вказує, що «посилання позивача на проведення інвентаризації засвідчує про надуманість заборони доступу до обєкту та здійснення господарської діяльності, крім того, представники банку, як відповідальні зберігачі майна в зазначених діях участі не приймали», тобто до початку розгляду справи відповідач стверджував відсутність перешкод у здійсненні господарської діяльності та проведенні інвентаризації ТМЦ від 30.06.2010р.

В подальшому після початку розгляду справи, відповідач стверджував протилежне, ставлячи під сумнів факт проведення позивачем інвентаризації від 30.06.2010р. і, тим самим підтвердив те, що його ж лист від 09.06.2010р. №05.З-08/1259, п.1 відзиву на позовну заяву від 16.08.2010р. №09-09/б/н (а.с. 44, т.1) щодо відсутності вчинення ним перешкод у здійсненні господарської діяльності позивачеві містить неправдиві відомості.

Судом оцінені наслідки інвентаризації від 30.06.2010р. з урахуванням інших наявних в матеріалах справи документальних доказів: висновків судової економічної експертизи від 24.12.2010р. №962 (а.с. 132-149, т. 3); даних про залишки коштів на розрахунковому рахунку та за касовою книгою в касі підприємства за спірний період з 01.04.2010р. по 11.05.2010р.; даних головної книги підприємства; товарно-транспортних накладних за спірний період з 01.04.2010р. по 11.05.2010р. (а.с. 104-163, т.2; а.с. 12-40 т.3, а.с. 66-67, т.4); інших документів первинної бухгалтерської, податкової та статистичної звітності; письмових відповідей судового експерта від 14.02.2011р., що оглянув оригінали документів первинної бухгалтерської, податкової, статистичної звітності та не встановив розбіжностей із документами такої інвентаризації; актів позивача про не допуск до вивезення продукції, приймальних квитанцій ф. ПК №2 (а.с. 34-103, т.2; а.с. 41-94, т.3; а.с. 27-158 п.4; а.с.1-51 т.5) та інших доказів.

Довід відповідача у п.2 відзиву на позовну заяву від 16.08.2010р. №09-09/б/н (а.с. 44, т.1) про відсутність фіксації факту наявності мяса та мясних продуктів спростовується зібраним по справі доказам.

З 02.07.2010р. до 07.10.2010р. відповідачем повністю заборонено доступ позивачеві до усіх обєктів цілісного майнового комплексу і обладнання, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується актами (а.с. 104-119, т.5).

Вищенаведені акти, складені позивачем, оцінені судом з урахуванням інших наявних в матеріалах справи документальних доказів: акту ветеринарного лікаря - начальника управління ветеринарної медицини у місті Комсомольську в Полтавській області Остапенка О.М. від 08.07.2010р. (а.с. 39, т.1) про не допущення до огляду морозильної камери по вул. Будівельників 104 у м. Комсомольську, за наслідками якої мав складатися акт про псування чи не псування мяса та мясопродуктів; акту начальника управління ветеринарної медицини у місті Комсомольську в Полтавській області від 09.10.2010р. №10/488007, яким встановлено повне псування мяса та мясопродуктів (а.с. 83-84, т.3); письмовими поясненнями ТОВ «Антарес-2000»(а.с. 64, т.6); постановою Комсомольського МУ УМВС України в Полтавській області від 16.10.2010р. (а.с. 81-82, т. 3).

Ухвалою суду від 30.09.2010р. зобовязано сторони за участю начальника управління ветеринарної медицини Головного управління Полтавської області у м. Комсомольську провести обстеження морозильних камер у виробничих приміщеннях цілісного майнового комплексу, розташованого у АДРЕСА_2, скласти і підписати акт про псування м'яса та м'ясних продуктів.

Згідно із актом від 08.10.2010р. (а.с. 171, т.2), складеним начальником управління ветеринарної медицини Головного управління Полтавської області у м. Комсомольську фактично встановлено, що морозильна камера, розташована у АДРЕСА_2 порожня, але маються ознаки, що свідчать про нещодавно зберігання в ньому зіпсованого мяса (мясопродуктів). Представником відповідача Свердловим А.О. (особою, якій державним органом виконавчої служби майно за актами опису й арешту від 03.11.2009р. передані на відповідальне збереження) підписані заперечення, суть яких полягає у не передачі йому на відповідальне збереження морозильної камери та мяса (мясопродуктів), а також він від підписання самого акту відмовився, здійснивши власноручний запис. Інший представник банку Георгінський В.В. також відмовився від підписання вищевказаного акту.

Згідно із актом від 09.10.2010р. (а.с. 83-84, т.3), складеним начальником управління ветеринарної медицини Головного управління Полтавської області у м. Комсомольську фактично встановлено місце вивезення повністю зіпсованого мяса (мясопродуктів) із морозильної камери, розташованої у АДРЕСА_2.

Постановою Комсомольського МУ УМВС України в Полтавській області від 16.10.2010р. (а.с. 81-82, т.3) встановлені фактичні обставини вивезення 07.10.2010р. у продовж дня саме відповідачем, повністю зіпсованого мяса (мясопродуктів) із морозильної камери, розташованої у АДРЕСА_2. Вказана постанова відповідачем не оскаржувалася.

Обставини, встановлені у акті від 08.10.2010р. (а.с. 171, т.2), акті від 09.10.2010р. (а.с. 83-84, т.3), постанові Комсомольського МУ УМВС України в Полтавській області від 16.10.2010р. (а.с. 81-82, т.3) додатково підтверджуються як письмовими поясненнями ТОВ «Антарес-2000»(а.с. 64, т.6), так й клопотанням відповідача від 08.02.2011р. №09-09/2382 та доданими до нього документами (а.с. 35-37, т.6), оскільки із жодного наявного в матеріалах справи доказу, поданого позивачем або третіми особами, що беруть участь у справі, із вище перелічених актів та постанови не вбачається ідентифікація номеру моделі автомобіля Газель, на якій упродовж дня 07.10.2010р. вивозилось зіпсоване м'ясо із морозильної камери, розташована у АДРЕСА_2.

Проте, безпосередньо відповідач шляхом приєднання до матеріалів справи технічної характеристики на конкретну марку автомобіля серії Газель- 3302 (а.с. 37, т.6), намагаючись цим документом (доказом) довести неможливість вивезення ним зіпсованого мяса у зазначеній позивачем кількості, він навпаки, фактично довів зворотне, тобто свою особисту, достовірну обізнаність про те, що саме цією моделлю вантажного автомобіля Газель здійснювалося вивезення у вказаний позивачем та ТОВ «Антарес-2000»час зіпсованого мяса, оскільки така інформація за умови непричетності відповідача до вивезення спірного зіпсованого мяса не повинна була бути йому відомою.

Між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_3 укладено договір від 16.04.2008р. №6/04, предметом якого є поставка (виготовлення) спірної морозильної камери. Виконання цього господарського договору повністю підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, рахунками, податковими накладними, технічною документацією (характеристикою) та особистими поясненнями цієї особи в судовому засіданні від 15.02.2011р. (а.с. 80-89, т.6). Згідно технічної характеристики морозильної камери (а.с. 68-69, т.6), обєм завантаження мяса та субпродуктів морожених в блоках або картонних ящиках 0,6т/м3х98,2м3 складає 58,9 тонн, тоді як спірна кількість зіпсованого мяса складає 51,8 тонн.

СПД-ФО ОСОБА_3 в судовому засіданні від 15.02.2011р. підтвердив, що він дійсно здійснював продаж позивачеві спірної морозильної камери, обладнання до нього, монтаж, налагоджування та запуск і, після цього цю морозильну камеру не обслуговував. Крім того, він пояснив суду, що ця морозильна камера має пять ступенів самозахисту (перенапруга, незбалансованість фаз, попадання у рухомий склад компресору тополиного пуху, температура атмосферного повітря, тимчасове припинення електричного живлення) та, автоматичне включення роботи компресорів після усунення умов, що стали причиною спрацювання системи самозахисту не відбувається, тобто запуск обладнання морозильної камери здійснюється виключно в ручному режимі. На підтвердження своїх пояснень, СПД-ФО ОСОБА_3 надав суду технічну документацію на встановлене обладнання компресори та приєднану за клопотанням представника позивача (а.с. 171-177, т.6).

Таким чином, довід відповідача, викладений у п.3 відзиву від 16.08.2010р. №09-09/б/н (а.с. 44, т.1) про можливу належність обладнання, мяса і мясопродуктів на праві власності фізичній особі ОСОБА_7 та непідсудність даного спору господарським судам України спростовується зібраними і наявними в матеріалах справи документальними доказами.

Морозильна камера даної специфікації (марки) відповідає санітарно-гігієнічним нормам та допускається її експлуатація в Україні, що підтверджується висновком заступника головного санітарного лікаря України від 28.05.2003р. №05.03.02.-03/1353 (а.с. 169, т.6).

Між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_19 укладено договір від 01.01.2010р. №1 (а.с. 162-163, т.6), предметом якого є послуги з обслуговування та ремонту холодильних установок. Згідно щоквартальних актів приймання передачі виконаних робіт від 09.01.2010р. та від 05.04.2010р. (а.с. 164-165, т.6) здійснювалося періодичне технічне обслуговування морозильної камери..

05.07.2010р. та 04.10.2010р. СПД-ФО ОСОБА_19 в присутності позивача безпричинно не допущено до обслуговування морозильної камери та її обладнання (а.с. 167-168, т.6).

Таким чином, доводи відповідача, викладені у п.1 та 2 відзиву на позовну заяву від 16.08.2010р. №09-09/б/н (а.с. 44, т.1) про відсутність жодного реального факту перешкоджання банком здійсненню господарської діяльності, про відсутність документального обґрунтування наявності, кількості, вартості, якості, власника мяса і мясопродуктів та, про надуманість позивачем заборони доступу до обєкту, навпаки знайшли своє повне документальне підтвердження під час розгляду справи в суді.

Судом, з метою перевірки правильності складання первинних документів обліку та відображення в них відповідних показників ухвалою від 04.11.10 р. призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського НДІСЕ.

Згідно висновків судової економічної експертизи від 24.12.2010р. №962 (а.с. 132-149, т.3): матеріали інвентаризації від 30.06.2010 відповідають вимогам діючого законодавства щодо порядку їх проведення; сума витрат від псування товарно-матеріальних цінностей в розмірі 1863792,10 грн. на підприємстві ГП “Заготівельник” РСТ, встановлена за інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей від 30.06.2010, документально підтверджується; в бухгалтерському обліку ГП “Заготівельник” РСТ наслідки інвентаризації від 30.06.2010 відображено відповідно вимогам діючого законодавства.

Судом, з метою додаткової перевірки правильності висновків судової економічної експертизи від 24.12. 2010р. №962, яка проводилась на підставі копій документів первинної документації, від копійованих із матеріалів справи та надання можливості сторонам ставити питання особі, яка надала вищевказані висновки, в судове засідання викликана старший науковий співробітником Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса судовий експерт Буколова В.В.

Судовий експерт Буколова В.В., оглянувши в судовому засіданні від 08.02.2010р. оригінали первинної бухгалтерської, податкової та статистичної звітності підприємства позивача за спірний період часу, в тому числі усі документи, що надавалися судом для проведення експертизи в копіях, повністю підтвердила, що саме на цих документах ґрунтувалися її висновки, в них не виявлено суперечностей і, з урахуванням додатково оглянутих документів висновки судової експертизи від 24.12.2010р. №962 є правильними, підстави для повторного або додаткового їх дослідження відсутні, а доводи відповідача являються безпідставними.

14.02.2011р. через канцелярію господарського суду від завідувача Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (вих. №111 від 14.02.2011р.) надійшли відповіді на запитання, поставлені сторонами в судовому засіданні від 08.02.2011р. (а.с. 55-61, т.6).

При наданні відповідей на поставлені сторонами питань, судовим експертом були використані оригінали наступних документів: головна книга ГРП “Заготівельник” за 2010 рік; касова книга ГРП “Заготівельник” за період з 19.03.2010 по 20.06.2010; фінансовий звіт ГРП “Заготівельник” (форма № 1, № 2) станом на 01.07.2010; декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року та уточню вальний розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.08.2010, з відмітками Кременчуцької ОДПІ про прийняття; звіт про виробництво промислової продукції за травень та квітень 2010 року; накази ГРП “Заготівельник” № 115 від 12.01.2010, № 136 від 29.06.2010 та № 137 від 30.06.2010; інвентаризаційний опис товарноматеріальних цінностей від 30.06.2010; акт № 2 від 30.06.2010; журнали ордери по рахунку 2601 “Готова продукція” за квітень та травень 2010 року; приймальні квитанції на закупку скота, птиці, кролів в господарствах колгоспників, робочих, службовців та інших громадян за квітень травень 2010 року.

Судовий експерт Буколова В.В. з питань, що мають значення для правильного вирішено спору надала наступні відповіді:

- Дані оригіналів документів в повному обсязі відповідають даним копій документів, які були на дослідженні. Перелік документів, використаних при проведенні експертизи, наведено на сторінці 1-2 висновку № 962 судово-економічної експертизи та на арк. 3-4 ували Господарського суду Полтавської області від 04.11.2010;

- Первинним документом при проведенні інвентаризації є інвентаризаційний опис, в який комісією вносяться дані про фактичні залишки майна;

- В додатку № 1 до відповіді наведено рух готівкових коштів (надходження та видатки) по касі підприємства. В ході співставлення з даними головної книги встановлено, що в квітні 2010 року суми надходжень та видатків по касі співпадають та складають 1917969,00 грн.; в травні 2010 року 574944,15 грн. Таким чином, обороти в квітні - травні 2010 року за касовою книгою відповідають оборотам перенесеним по рахунку 301 “Каса” в головну книгу підприємства;

- Відповідно даним касової книги підприємства готівкові кошти в сумі 1893219,00 грн. в квітні та в сумі 574944,15 грн. в травні 2010 року видані підзвіт. Зазначені грошові кошти відображені по Дт рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” головної книги у відповідних місяцях.

- Відповідно даним приймальних квитанцій на закупку скота, птиці, кролів в господарствах колгоспників, робочих, службовців та інших громадян, фізичні особи при здаванні мяса ГРП “Заготівельник” отримували готівкові кошти, про що свідчать підписи продавця та покупця в графах “гроші отримав” та “гроші сплатив”;

- Відповідно даним уточнювального розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.08.2010 до декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, з відмітками Кременчуцької ОДПІ про прийняття відповідно №№ 6541 та 6542 від 09.08.2010, в рядку “витрати, не враховані в обчислені валових витрат” поставлена сума 2303660 грн. В результаті сума завищеного обєкта оподаткування склала 1886860 грн.;

- Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. У рядку балансу 100 “Виробничі запаси” відображаються залишки по рахункам бухгалтерського обліку класу 2 “Запаси”. Відповідно даним балансу станом на 01.01.2010 на підприємстві обліковуються виробничі запаси на суму 0,6 тис. грн. Відповідно даним головної книги, станом на 01.07.2010 залишки по рахункам класу 2 “Запаси”, а саме рахунку 209 “Інші виробничі запаси”, обліковуються в сумі 614,66 грн. Таким чином, залишки виробничих запасів, визначених у фінансовій звітності (балансі), відповідають даним головної книги.

- Відповідно даним звіту про виробництво промислової продукції за квітень 2010 року, ГРП “Заготівельник” за звітний місяць вироблено продукції на суму 1575,3 тис. грн. (426,3 + 31,9 + 22,4 + 6,5 + 0,5 + 26,6), що співпадає з даними головної книги по рахунку 23 “Виробництво” 1575274,60 грн.

Відповідно даним звіту про виробництво промислової продукції за травень 2010 року, ГРП “Заготівельник” за звітний місяць вироблено продукції на суму 514,2 тис. грн. (1049,7 + 392,9 + 48,8 + 21,5 + 4,5 + 57,9), що співпадає з даними головної книги по рахунку 23 “Виробництво” 514185,16 грн.

- Законом України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. N 996-XIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, визначено основні реквізити, які повинні містити первинні документи. Приймальні квитанції на закупку скота, птиці, кролів в господарствах колгоспників, робочих, службовців та інших громадян за квітень травень 2010 року містять всі реквізити, визначені вищезазначеними документами;

- Відповідно п. 1.1. зазначеного положення: “Закупівля сільськогосподарських продуктів і сировини від їх товаровиробників - сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та громадян, продуктів переробки (цукру, олії, круп, борошна тощо) від переробних підприємств і громадян оформлюється приймальними квитанціями, затвердженими правлінням Укоопспілки від 29.05.2000 р. N 118, за погодженням з Держкомстатом України, зокрема:

спеціалізована форма N ПК-2 УКС - Приймальна квитанція на закупівлю худоби, птиці та кролів в особистих підсобних господарствах громадян (фізичних осіб);”

Таким чином, ГРП “Заготівельник” повинен застосовувати при ведені бухгалтерського обліку при закупівлі сільськогосподарської продукції Порядок застосування форм первинної документації з обліку закупівель сільськогосподарських продуктів та сировини, затверджений постановою правління Укоопспілки від 29 травня 2000 року № 118 за погодженням з Держкомстатом України.

При відповіді на питання, поставлені перед експертом та складанні висновку № 962 судово-економічної експертизи по справі з господарського спору № 20/135, не було необхідності використовувати вищезазначений Порядок, так як на дослідження не надавались документи форми № ПК 2 УКС;

- Відповідно до п. 11.4 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. N 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994р. N 202/412: “Робочі інвентаризаційні комісії: здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва. Встановлення фактичних обставин не відноситься до компетенції експерта-економіста;

- Записи в головній книзі підприємства перевірялись на відповідність даними журналів ордерів по рахункам, які відносяться до обліку товарноматеріальних цінностей. При умові, коли перед експертом не ставиться конкретного питання про перевірку первинних документів, така робота не проводиться, так як дана операція передбачає ревізійні дії. Відповідальними за перенесення даних первинних документів до документів аналітичного та синтетичного обліку є головний бухгалтер та керівник підприємства, відповідно до діючого законодавства.

- Відповідно Акту № 2 про результати інвентаризації матеріальних цінностей підприємства від 30.06.2010 встановлено нестачу від псування цінностей. Зазначені нестачі передбачені Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11 серпня 1994 р. N 69. В звязку зі встановленою нестачею в інвентаризаційному опису в колонці “фактична наявність” комісією поставлено прочерк. Відповідальними за складені первинні документи, відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, є особи, які склали та підписали такі документи. Відповідальними за складені первинні документи, відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, є особи, які склали та підписали такі документи. Відповідальним за перенесення даних первинних документів до регістрів бухгалтерського обліку є головний бухгалтер підприємства.

Таким чином, висновком судової-економічної експертизи від 24.12.2010р. №962, відповідями судового експерта від 14.02.2011р. підтверджуються факти: наявності у позивача в період з 01.04.2010р. по 11.05.2010р. грошових коштів для закупівлі мяса та мясопродуктів на суму 2303660грн.; проведення повного прогонового розрахунку із постачальниками за м'ясо та мясопродукти в період з 01.04.2010р. по 11.05.2010р. на загальну суму 1863792,10грн.; правильне відображення розміру прямих матеріальних збитків, завданих позивачеві внаслідок псування мяса та мясопродуктів в період з 01.04.2010р. по 11.05.2010р. у первинній бухгалтерський, податковій та іншій звітній документації. Розбіжності у показниках статистичної звітності щодо залишків готової продукції станом на початок року (01.01.2010р.) не впливають на правильність визначення розміру прямих матеріальних збитків, заподіяних відповідачем, оскільки попередні суми збитків, що виникли у господарський діяльності до 01.04.2010р. самостійно зменшенні позивачем та не включені до суми позову і, ця обставина повністю підтверджується рядками 1, 2, 4 уточнюючого розрахунку податкових зобовязань до декларації з податку на прибуток підприємств за І-е півріччя 2010р. (вх. ДПС №7182 від 17.08.2010р., мається в мат.справи).

Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Виходячи із приписів наведеної норми матеріального права, між сторонами у спорі виникли цивільні права та обов'язки, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди, завданої відповідачем позивачеві.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідач порушуючи вказану норму матеріального права вчиняв дії з наміром завдати шкоди позивачеві, а також зловживав правами, наданими йому як відповідальному зберігачу арештованого майна, до складу якого не було включено м'ясо та мясопродукти (як майно, що швидко псується).

Відповідно до ч.1, п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам вищенаведеної норми матеріального права.

Відповідно до ст. 147 ГК України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Вилучення у суб'єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Стаття 320 ЦК України передбачає право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 48 Закону України "Про власність" положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності вини заподіювача шкоди і причинного зв'язку між самою шкодою та неправомірними діями особи, що заподіяла шкоду. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст. 1166 ЦК України). Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків, а відсутність вини на заподіювача шкоди.

Відповідач не надав суду належних доказів відсутності його вини у заподіянні позивачеві прямих матеріальних збитків або вини інших осіб.

Заперечення відповідача про відсутність закупівлі мяса та мясопродуктів, його псування спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Неправомірними та винними діями відповідача судом визнаються: обмеження вільного володіння та користування майном цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_2 шляхом заборони доступу до нього; перешкоджання у здійсненні господарської діяльності шляхом заборони вивезення та реалізації продукції мяса та мясопродуктів, що зберігали у морозильній камері за вищевказаною адресою; вчинення перешкод позивачу та суду у встановленні факту повного псування мяса та мясопродуктів, що зберігали у морозильній камері за вищевказаною адресою шляхом його вивезення напередодні виконання ухвали господарського суду від 30.09.2010р.; вимкнення джерела електропостачання на приміщення та обладнання, в тому числі, морозильну камеру, що розташовані за вищевказаною адресою; пошкодження морозильної камери.

Неправомірною та винною бездіяльністю відповідача судом визнаються: відсутність будь-якого реагування на вимоги позивача від 14.05.2010р., 02.04.2010р.; невжиття будь-яких заходів для уникнення та зменшення розміру завданих позивачеві матеріальних збитків.

Крім того, органом державної виконавчої служби та судом не накладалося обмеження позивача у здійсненні ним прав володіння та користування обєктами та майном, в тому числі, морозильною камерою, розташованою у АДРЕСА_2. В цих правах позивач був обмежений договором від 03.11.2009р., укладеного відповідачем, як замовником послуг із охорони та, встановленнях спеціальних дозвільних документів та обовязкової присутності визначеного в угоді представника банку.

Винність у вчиненні неправомірних дій відповідачем полягає у порушенні вимог чинного законодавства щодо вчинення перешкод в здійсненні позивачем господарської діяльності.

Винні неправомірні дії та бездіяльність відповідача знаходяться у безпосередньому причинному звязку із її наслідками, що фактично настали у вигляді завдання позивачеві прямих матеріальних збитків оплачена у повному обсязі закупівельна вартість зіпсованого мяса та мясопродуктів на загальну суму 1863792,10грн.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Задовольняючи позов суд виходить з того, що повністю зіпсоване не може бути використано позивачем будь-яким чином у подальшій господарській діяльності.

На відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрат за проведення судової економічної експертизи у повному обсязі. При цьому, з позивача на користь держави до стягується недоплачене при подачі позовної заяви державне мито в сумі 16774,13грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", м.Київ в особі філії "Полтавське регіональне управління ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (вул. Жовтнева,77, м. Полтава, 36014, МФО 331832, код ЄДРПОУ 264354422) на користь Госпрозрахункового підприємства "Заготівельник" районного споживчого товариства (юр.адреса: вул. Суворова, 8, смт. Козельщина, Полтавська область, 39600; факт.адреса: вул. Горького, 13, смт. Козельщина, Полтавська область, 39600; адреса для листування: пров. Поштовий, 2, кв.82, м. Кременчук, 39600, р/р 260002602701 в ОПФ “Фінанси та кредит”, МФО 331823, код ЄДРПОУ 30891070) 1863792,10 грн. збитків, 1720 грн. витрат за проведення судової експертизи, 18637,92 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Госпрозрахункового підприємства "Заготівельник" районного споживчого товариства (юр.адреса: вул. Суворова, 8, смт. Козельщина, Полтавська область, 39600; факт.адреса: вул. Горького, 13, смт. Козельщина, Полтавська область, 39600; адреса для листування: пров. Поштовий, 2, кв.82, м. Кременчук, 39600, р/р 260002602701 в ОПФ “Фінанси та кредит”, МФО 331823, код ЄДРПОУ 30891070) в доход державного бюджету України, отримувач: УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019 на р/р 31118095700002, КБК 22090200 16774,13 грн. державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Киричук О.А.