Рішення № 14102855, 22.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 р. Справа № 18/142/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", вул. Володимирська, буд. 5Б, м. Київ, 01025

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер", вул. Чапаєва, буд.75, Крюківський район, м. Кременчук, 36917

про стягнення 591,30грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники сторін:

від позивача: Губенко І.В., дов. №4 від 01.01.2011р.

від відповідача: Щепоткіна Т.В., дов. №2/05-11 від 11.01.2011р.

Розглядається позовна заява про стягнення 591,30грн. заборгованості, згідно договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) за №2007/05-ФП від 04.01.2007р.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем при розрахунку частки страхового відшкодування не була врахована франшиза, встановлена ковер-нотом № 347/62/Пр в розмірі 1073,13грн.; позивачем невірно розрахована сума боргу.

В судовому засіданні 22.02.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

04.01.2007 p. між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Україна” (позивач) та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Партнер” (відповідач) було укладено Договір № 2007/05-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії); (далі - Договір перестрахування).

Згідно з п.1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" останнє є правонаступником Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Україна” в звязку із приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність із Законом України “Про акціонерні товариства” (а.с.84). Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором у встановленому порядку, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (а.с. 106).

Відповідно до витягу зі Статуту Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" останнє є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (а.с.79). Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором у встановленому порядку, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" від 18.03.2010р. (а.с. 77).

Отже, позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", а відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнер" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" за всіма правами та обовязками, що виникають з Договору №2007/05-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 04.01.2007 p.

За п. 1.1 Договору перестрахування предметом договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необовязковій) основі по договорам факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права й обовязки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

Відповідно до пункту 1.2. Договору перестрахування, на підставі цього договору його сторони (позивач і відповідач) укладають конкретні договори перестрахування (ковер-нот) окремо по кожному ризику, або по групі ризиків. Кожний ковер-нот не залежить від умов будь-якого іншого ковер-ноту, укладеного сторонами. Передані в перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах страховика, якщо інше не передбачено ковер-нотом.

Пунктом 4.1. Договору перестрахування визначено, що під відповідальністю перестраховика (перестрахувальною відповідальністю, перестрахувальним захистом) розуміється обовязок перестраховика виплатити страхове відшкодування в частині, обумовленій конкретним договором перестрахування при настанні страхового випадку по оригінальному договору страхування. Такий обовязок поширюється на всі страхові випадки по оригінальному договору страхування, що відбулися в період дії повязаного з ним конкретного договору перестрахування.

Моментом настання страхового випадку по конкретному договору перестрахування вважається момент настання страхового випадку по оригінальному договору страхування, за умови, що такий страховий випадок підпадає під перестрахувальний захист.

Згідно п.4.5. Договору перестрахування перестраховик несе повну відповідальність перед перестахувальником щодо прийнятої в перестрахування частини ризику. При цьому розмір страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком, визначається в такий спосіб:

- по конкретним договорам пропорційного перестрахування пропорційно його частині в загальній сумі страхового відшкодування;

- по конкретним договорам непропорційного перестрахування - відповідно до прийнятого на себе обсягу відповідальності по конкретному договору непропорційного перестрахування.

За п.7.1. Договору перестрахування при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або, у разі неплатоспроможності перестрахувальника, за його заявою, безпосередньо страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частині (обсягу) відповідальності по конкретному договору перестрахування, протягом 15 банківських днів після одержання від перестрахувальника такого комплекту документів:

- заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, договору страхування (страхового полісу);

- страхового акту (іншого документу, передбаченого правилами страхування страховика);

- офіційного висновку (довідки, акту і т.д) організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок (наприклад, довідки ДАІ про ДТП, акта пожежно - технічної експертизи про причини пожежі і т.п.);

- калькуляції збитку або копії рахунку(кошторису) на відновлювальні роботи від підприємств, що мають відповідальний дозвільний документ;

- висновок (акт) або звіт про оцінку (як це передбачено умовами страхування перестрахувальника);

- розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком. Такий розрахунок повинен бути зроблений з урахуванням франшизи;

- платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видаткового касового ордеру про здійснення перестрахувальником (страховиком) страхової виплати за конкретним договором перестрахування. Розрахунок частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком, проводиться з урахуванням п.п.3.4.3., 3.4.4., 4.5 цього Договору.

На виконання умов Договору перестрахування між позивачем та відповідачем був укладений Ковер-нот №347/62/ПР від 13.07.2007р. (а.с.31). Згідно вказаного ковер-ноту та додатку до нього позивач (перестрахувальник) перестрахував у відповідача - ЗАТ "СК "Партнер" зобовязання позивача як страхувальника, що витікають з договору добровільного страхування наземного транспорту № 20/062/001658 від 10.07.2007р. зі страхування транспортного засобу автомобіль Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Договір № 20/062/001658 від 10.07.2007р.добровільного страхування наземного транспорту був укладений між позивачем та ОСОБА_1. За умовами цього Договору позивач (страховик) взяв на себе зобовязання здійснити виплату страхувальнику (вигодонабувачу ОСОБА_1 страхове відшкодування при настанні страхового випадку з транспортним засобом автомобіль Toyota Camry, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.(а.с.23-27).

Згідно довідки Управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві про дорожньо-транспортну пригоду, пояснення про обставини настання страхового випадку від 08.10.2007р., страхового акту № 114-062/1107 від 06.11.2007р. з застрахованим автомобілем 05.10.2007р. стався страховий випадок - дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження (а.с. 110, 28-29, 107-108).

08.10.2007р. позивач за вихідним №251 направив відповідачу повідомлення про подію з перестрахованим за ковер-нотом № 347/62ПР транспортним засобом (а.с.30).

Відповідач у відзиві визнає, що 08.10.2007 року ним було отримане повідомлення про подію з перестрахованим за ковер-нотом 347/62ПР транспортним засобом автомобілем Toyota Camry, д.н. НОМЕР_1, страхувальник ОСОБА_1, яка мала місце 05.10.2007р. (а.с.68).

Згідно звіту №1732 про оцінку автомобіля від 23.10.2007р., ремонтної калькуляції №1732 від 23.10.2007р. збиток страхувальника ОСОБА_1 внаслідок страхової події із застрахованим транспортним засобом становить 4952,75 грн. (а.с.111-126).

Відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту №20/062/001658 від 10.07.2007р. безумовна франшиза за даним договором за страховою подією ДТП становить 0,5% від страхової суми (тобто 1073,13 грн.).

Отже, розмір страхового відшкодування належного до сплати страхувальнику ОСОБА_1 становить 3879,62 грн. (4952,75 - 1073,13 = 3879,62грн.).

Зазначене також підтверджується розрахунком страхового відшкодування. наведеному в страховому акті (а.с.25-26).

20.11.2007р. позивачем на підставі страхового акту №114-062/1107 від 06.11.2007р., здійснено виплату страхового відшкодування за заявою страхувальника в розмірі 3879,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 245 від 20.11.2007р. (а.с.27, 75).

Також, позивачем було сплачено 350,00 грн. експерту за експертні послуги щодо складання звіту №1732 про оцінку автомобіля від 23.10.2007р., що підтверджується платіжним дорученням № 2305 від 06.11.2007р. (а.с.27).

31.03.2009р. позивачем на адресу відповідача за вихідним номером №3336 було направлено заяву на виплату частки страхового відшкодування в розмірі 591,30 грн. та додані матеріали страхової справи (а.с. 20).

Відповідач у відзиві підтверджує, що 31.03.2009р. відповідачем було отримано заяву на виплату частки страхового відшкодування в розмірі 591,30грн. за вихідним №3336 від 31.03.2009р. за страховим випадком, за ковер-нотом № 347/62/ПР (а.с.68).

Відповідно до ковер-ноту № 347/62/ПР страхова сума встановлена у розмірі 214625,00грн., франшиза за ризиком ДТП становить 0,5% від страхової суми, тобто 1073,13грн., відповідальність перестраховика визначена в розмірі 104625,00грн. або 13,979% від страхової суми (а.с.32).

Розмір частки страхового відшкодування Відповідача розраховувано позивачем наступним чином: (3879,62 грн. +350,00)х 13,979% = 591,30 грн., де 3879,62 грн. - сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи; 350,00грн. варстість експертної оцінки, 13,979% - відповідальність відповідача згідно Ковер-ноту №347/62/ПР від 13.07.07 р.

Відповідно до умов п.7.1 Договору перестрахування перестраховик зобов'язаний перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов даного договору і конкретного договору перестрахування протягом 15-ти банківських днів з моменту одержання від перестрахувальника повного комплекту документів, проте дані умови договору відповідачем виконано не було.

04.02.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про погашення заборгованості по Договору перестрахування. Претензія була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1266720 (а.с.34-38).

Відповідач не виконав умови Договору перестрахування та умови Ковер-ноту №347/62/ПР від 13.07.07 р., кошти не сплатив.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про страхування»від 07.03.1996 року N 85/96-ВР (зі змінами та доповненнями) перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Згідно п. 3.4.2. Договору перестрахування перестраховик зобовязаний, перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього Договору і конкретного договору перестрахування, у термін, передбачений п.7.1. цього Договору, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахуванню.

Відповідно до п. 4.7 Договору перестрахування перестраховик не несе відповідальності по збитках, що виникли в результаті страхового випадку, що наступив до підписання конкретного договору перестрахування.

Згідно п.19 Ковер-ноту № 1347/62/ПР період перестрахування з 13.07.2007р. до 10.07.2008р. (а.с.30). Страховий випадок стався 05.10.2007р., тобто в період перестрахування.

Визначена в Ковер-ноті № 11347/62/ПР перестрахувальна премія в розмірі 2940,00 грн. сплачена позивачем відповідачу в повному обсязі за платіжним дорученням № 1350 від 02.08.2007р. (а.с.33).

Визначені п. 3.3.2 Договору перестрахування підстави для відмови перестраховика у виплаті частини страхового відшкодування, у даній справі відсутні.

За п.3.4.5. Договору перестрахування, перестраховик зобовязаний письмово повідомити перестрахувальника про відмову в оплаті своєї частини страхового відшкодування по конкретному договору перестрахування або про зменшення її розміру, зазначивши причини, в термін, передбачений цим Договором.

В порушення даної умови відповідач письмово не повідомив позивачу про відмову у виплаті страхового відшкодування та причини такої відмови.

Заперечення відповідача щодо позову з мотивів неврахування позивачем безумовної франшизи, судом відхиляється, оскільки, як встановлено вище позивачем було враховано суму франшизи при визначенні страхового платежу, належного до сплати страхувальнику Вихристюку В.Ф., подвійного вирахування франшизи під час розрахунку перестрахувального відшкодування ні Договором перестрахування, ні Ковер-нотом не передбачено.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В разі добровільного погашення боргу відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (вул. Чапаєва, буд. 75, Крюківський район, м. Кременчук, 36917, ідентифікаційний код 13958383) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (вул. Володимирська, 5Б, м. Київ, 01025; ідентифікаційний код 30636550) 591грн. 30 коп. основного боргу, 102грн. 00 коп. витрат з оплати державного мита, 236грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

СуддяБезрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано: