Рішення № 141028018, 28.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"28" жовтня 2026 р. Справа № 924/974/26

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр сервіс", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб-С", м. Полонне Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 77 226,70грн, з яких: 66 650,00грн - основної заборгованості, 10 576,70грн - штрафу

Представники сторін:

від позивача: Зіневич В.Б. - відповідно до витягу з ЄДР (в режимі відеоконференції (поза межами суду));

від відповідача: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

02.09.2026 до Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр сервіс", м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб-С", м.Полонне Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 77 226,70грн, з яких: 66 650,00грн - основної заборгованості, 10 576,70грн - штрафу у зв`язку із неналежним виконанням умов договору підряду про виконання робіт агродроном №Д10062026-1 від 10.06.2026. Позивач просив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі документами.

Ухвалою суду від 15.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/974/26 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.10.2026.

У зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, 07.10.2026 у судовому засіданні суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою відповідно до ст. ст. 197, 216 ГПК України, відклав розгляд справи на 28.10.2026 та призначив проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр сервіс", м.Хмельницький просить суд стягнути на його користь 66 650,00грн - основної заборгованості та 10 576,70грн - штрафу, посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором підряду про виконання робіт агродроном №Д10062026-1 від 10.06.2026. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб-С", м.Полонне Шепетівського району Хмельницької області відзив на позов не подало, в судове засідання не з`явилось, повноважного представника не направило. На адресу суду 28.10.2026 представник відповідача подала клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку з її участю в іншому судовому засіданні.

Щодо поданого клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає, що за змістом ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно зі ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ст.114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Судом ураховується, що згідно з ч.4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020 у справі №914/6968/16.

Таким чином, суд з метою недопущення затягування строків вирішення спору дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача (явка не визнавалась обов`язковою) не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами. Отже, у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи судом відмовлено.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

10.06.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр сервіс" (Виконавець/Позивач/ТОВ "Крафтмаєр Сервіс") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб-С" (Замовник/ Відповідач/ТОВ "Хлібороб-С") укладено Договором підряду на виконання робіт агродроном №Д1ОО62О26-1 з додатками до нього (Договір).

У відповідності до умов п.1.1. Договору Виконавець зобов`язався виконати роботи по внесенню засобів захисту рослин агродроном на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які орендуються Замовником за плату, передбачену п.2.1. цього Договору, а Замовник зобов`язався прийняти належним чином виконані роботи і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

За змістом п.1.2. Договору Роботи, що виконуються за цим Договором, їх обсяг, узгоджуються Сторонами у Технічному завдання, які з моменту їх підписання Сторонами стають невід`ємними частинами цього Договору (надалі Технічне завдання).

В межах Договору Сторонами укладено:

Технічне завдання від 10.06.2026 (Технічне завдання 1), яким передбачено: вид робіт: Внесення засобів обприскування рослин; орієнтовний обсяг площ 180,00 га; місце виконання робіт: с. Горигляди, Тернопільська обл.; період виконання робіт: 10.06.2026; розмір оплати 390,00 гривень з ПДВ за 1 га обробленої площі.

Технічне завдання від 30.07.2026 (Технічне завдання № 2), яким передбачено: вид робіт: Внесення засобів обприскування рослин; орієнтовний обсяг площ 180,00 га; місце виконання робіт: с.Горигляди, Тернопільська обл.; період виконання робіт: 30.07.2026 - 04.08.2026; розмір оплати 430,00 гривень з ПДВ за 1 га обробленої площі.

У відповідності до п.1.3. Договору сторони дійшли згоди, що обсяг Робіт, вказаний в Технічному завданні є попереднім, фактичний обсяг робіт може коригуватися сторонами в процесі виконання цього договору і відображається в акті виконаних робіт (наданих послуг), який з моменту його підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п.2.2. Договору внесення платежів проводиться шляхом переказу грошових коштів у відповідній сумі на поточний рахунок Виконавця, вказаний в розділі 7 цього Договору протягом 3 (трьох) календарних днів з дня виставлення рахунку Виконавцем Замовнику та/або підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі виконання робіт (наданих послуг), в залежності від того яка подія настане швидше.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що формування Акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється основі даних системи GPS моніторингу Виконавця, та щотижнево надсилається у двох примірниках для підписання не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання Замовником в разі відсутності зауважень. В інакшому випадку Замовник протягом вказаного строку повинен надати мотивовані зауваження, які Виконавець повинен виправити протягом узгодженого Сторонами строку та/або надати документальне/ або в електронно-цифровому форматі підтвердження обсягу виконаних робіт. Відсутність заперечень або претензій з боку Замовника у зазначений вище термін, свідчить про приймання останнім виконаних Виконавцем робіт без претензій у відношенні до їх обсягу та/або якості, своєчасності; правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Виконавець може додатково для пришвидшення обміну Актами, направити його скан-копію Замовнику засобами електронної пошти.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що за недотримання строків сплати вартості виконаних робіт, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення. У разі порушення строків виконання свої грошових зобов`язань за цим Договором більше ніж на 7 (сім) календарних днів Замовник сплачує Виконавцю додатково штраф у розмірі 10% від ціни Договору.

На підтвердження виконання робіт позивачем подано до матеріалів справи Акт виконаних робіт (наданих послуг) №35 від 11.06.2026, Акт виконаних робіт (наданих послуг) №99 від 31.07.2026.

Замовник свої зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт виконав частково, а саме здійснив оплату за Актом виконаних робіт (наданих послуг) №35 від 10.06.2026 в сумі 39 117,00 гривень, як це передбачено умовами Договору та Технічним завданням №1, що підтверджується платіжною інструкцією №4406 від 28.07.2026.

Станом на 01.09.2026 Замовником не здійснено оплату за надані послуги в сумі 66 650,00 гривень за Актом виконаних робіт (наданих послуг) №99 від 31.07.2026.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) №99 від 31.07.2026, відправлений Замовнику 03.08.2026, у визначений строк не підписаний, а також не надано обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Оплата за даним актом в строк не здійснена.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а якщо не встановлено таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.06.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр сервіс" (Виконавець/Позивач/ТОВ "Крафтмаєр Сервіс") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб-С" (Замовник/ Відповідач/ТОВ "Хлібороб-С") укладено Договором підряду на виконання робіт агродроном № Д1ОО62О26-1 з додатками до нього.

За приписами частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.2.2. Договору внесення платежів проводиться шляхом переказу грошових коштів у відповідній сумі на поточний рахунок Виконавця, вказаний в розділі 7 цього Договору протягом 3 (трьох) календарних днів з дня виставлення рахунку Виконавцем Замовнику та/або підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі виконання робіт (наданих послуг), в залежності від того яка подія настане швидше.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що формування Акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) здійснюється основі даних системи GPS моніторингу Виконавця, та щотижнево надсилається у двох примірниках для підписання не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання Замовником в разі відсутності зауважень. В інакшому випадку Замовник протягом вказаного строку повинен надати мотивовані зауваження, які Виконавець повинен виправити протягом узгодженого Сторонами строку та/або надати документальне/ або в електронно-цифровому форматі підтвердження обсягу виконаних робіт. Відсутність заперечень або претензій з боку Замовника у зазначений вище термін, свідчить про приймання останнім виконаних Виконавцем робіт без претензій у відношенні до їх обсягу та/або якості, своєчасності; правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Виконавець може додатково для пришвидшення обміну Актами, направити його скан-копію Замовнику засобами електронної пошти.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) №99 від 31.07.2026 направлений Замовнику через сервіс електронного документообігу "Вчасно", який Замовником отримано 03.08.2026, однак ним не підписаний, а також не надано обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Викладені вище обставини також підтверджуються: карткою рахунку №361 за період 10.06.2026 по 28.08.2026; податковою накладною №2 від 11.06.2026; податковою накладною №2 від 31.07.2026; платіжною інструкцією №4406 від 28.07.2026; Договором поставки №24-06-2025/1 від 24.06.2025 (з додатками); листом - вимогою № КМС12082026/2 від 12.08.2026; рахунком №37 від 11.06.2026; рахунком №100 від 31.07.2026.

Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оплати за надані послуги в сумі 66 650,00 гривень за Актом виконаних робіт (наданих послуг) №99 від 31.07.2026. Відтак, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 66 650,00 гривень боргу є обґрунтованою.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.4. Договору від 10.06.2026 передбачено, що за недотримання строків сплати вартості виконаних робіт, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення. У разі порушення строків виконання свої грошових зобов`язань за цим Договором більше ніж на 7 (сім) календарних днів Замовник сплачує Виконавцю додатково штраф у розмірі 10% від ціни Договору.

У зв`язку із пропуском відповідачем 7-ми денного строку на оплату за надані послуги, позивачем у відповідності до п.5.4 договору нараховано штраф в сумі 10 576,70 гривень, з розрахунку: 105 767,00грн Х 10% = 10 576,70 гривень, де 105 767,00 гривень - ціна договору, що визначена у відповідності до п.2.1. Договору, 10% - погоджений Сторонами у відсотковому значенні штраф від ціни договору.

Здійснивши перерахунок вказаного позивачем штрафу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 10 576,70грн є обґрунтованою.

Між тим, судом враховується, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст.3, частині третій ст.509 та частинах першій, другій ст.627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 №7-рп/2013).

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 3 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 29 вересня 2020 року в справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24 грудня 2020 року в справі №914/1888/19, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу) до її розумного розміру.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року в справі №902/538/18.

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки, на що Верховний Суд неодноразово вказував.

Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2014 року №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі №199/3152/20, Верховного Суду від 16.03.2021 року по справі №922/266/20.

Суд зауважує, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21, Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.

Беручи до уваги положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, період прострочення, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу до 5 288,35грн.

При винесенні рішення судом враховується, що згідно положень статей 853, 882 Цивільного кодексу України обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на Замовника.

Відповідач у справі свої обов`язки з прийняття Робіт не виконав, Акт виконаних робіт (наданих послуг) №99 від 31.07.2026 не підписав без належних пояснень. Роботи за вказаним актом слід вважати прийнятими.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 66 650,00грн - основного боргу та 5 288,35грн - штрафу.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача без урахування зменшення штрафу.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб-С" (вул. Шкурана Богдана, буд.27, корпус В, м. Полонне, Шепетівський район, Хмельницька область, 30501; код ЄДРПОУ 39427886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтмаєр сервіс" (вул. Геологів, буд.13, офіс 3, м.Хмельницький, 29018; код ЄДРПОУ 44226765) 66 650,00грн (шістдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 5 288,35грн (п`ять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 35 коп.) штрафу, 2 662,40грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 29.10.2026.

Суддя С.І. Крамар