Рішення № 141027975, 26.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2950/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. ХарківдоОСОБА_1 , м. Харківпростягнення 183 460,20 грнза участю представників:

позивача - Білик І.А.,

відповідача - Валько К.В.,

третьої особи- Конопля О,М.,

Кантемир І.А.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач), який здійснював підприємницьку діяльність, проте припинив її здійснювати за власним рішенням, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь:

- заборгованість за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2022 року по липень 2025 року та за жовтень 2025 року за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2019 у сумі 181949,83 грн на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328;

- нарахування 3% річних у сумі 731,09 грн та інфляційні втрати у сумі 779,28 грн на ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 422063286.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у сумі 2662,40 грн, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та залучити АТ «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ: 00131954, місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка буд. 149) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін задоволено; клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено; залучено АТ «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ: 00131954, 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка буд. 149) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.09.2026 заяву представника АТ «Харківобленерго» Мухортової Н.В. про продовження строку для подання письмових пояснень щодо позову (вх. №21374 від 01.09.2026) задоволено частково; продовжено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерному товариству «Харківобленерго» встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі № 922/2950/26 процесуальний строк для подання письмових пояснень щодо позову на 7 (сім) днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2026 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Волько К.В. про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. №21608 від 03.09.2026) задоволено; продовжено відповідачу та його представнику встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі № 922/2950/26 строк для подання відзиву на позовну заяву та відповідних доказів на 7 (сім) днів.

08.09.2026, в межах строку встановленого судом, представником АТ «Харківобленерго» Шаповаловим В.В. подано до суду пояснення третьої особи щодо позову (вх. № 22001), в яких останній просить суд прийняти дані пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - АТ «Харківобленерго» та розгляд справи № 922/2950/26 проводити з їх врахуванням; позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

18.09.2026, в межах строку встановленого судом, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 23043), в якому останній не визнає позовні вимоги повністю та вбачає наявність підстав для відмови у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення 183 460,20 грн; судові витрати просить покласти на позивача.

18.09.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Волько К.В. подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 23044), в якому просить суд розгляд справи № 922/2950/26 здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) позивача, відповідача та третьої особи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2026 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Волько К.В. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 23044 від 18.09.2026) задоволено; призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

23.09.2026 представник Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» - Білик І.А. подав до суду відповідь на відзив (вх. № 23377), в якій підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі. Доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, вважає такими, що не спростовують обставин, покладених позивачем в основу позовних вимог та не свідчать про відсутність у відповідача обов`язку оплатити фактично спожиту електричну енергію.

Представник АТ «Харківобленерго» - Кантемир І.А. 09.10.2026 подав до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 25001), в яких просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначено, що з урахуванням наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, АТ «Харківобленерго» для підтвердження правової позиції щодо правомірності включення до нарахувань обсягів втрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання надає узгоджені між сторонами Додаток № 11 «Схема для розрахунку платних втрат» та Додаток № 11а «Розрахунок платних втрат електричної енергії в мережах споживача» до Договору про постачання електричної енергії. Крім того, зазначено, що на адресу відповідача засобами поштового зв`язку було направлено Акт про обсяги розподіленої електричної енергії за січень 2026 року з урахуванням перерахунку. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про проведений перерахунку обсягів спожитої електричної енергії.

У свою чергу, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Волько К.В. 12.10.2026 подано до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 25058), в якому зазначає, що доводи відповіді на відзив не усувають встановлених у відзиві суперечностей щодо походження показу 77 676 кВт·год, визначення середньодобового обсягу, розподілу 16 058 кВт·год між розрахунковими періодами та правильності помісячного розрахунку 1 255 кВт·год втрат; наявність договору, засобу обліку та окремих показів лічильника не підтверджує правильності визначення заявленого помісячного обсягу та його вартості; оскільки позивач не довів основний борг у сумі 181 949,83 грн, відсутні підстави і для стягнення похідних вимог у вигляді 3% річних в сумі 731,09 грн та інфляційних втрат в сумі 779,28 грн; відповідь на відзив не містить нових доказів, які спростовували б заперечення відповідача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

23.10.2026 представник Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» - Білик І.А. подав до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 26312), в яких зазначено, що вимоги позивача про стягнення вартості електричної енергії на підставі даних ОСР АТ «Харківобленерго» відносно обсягу такої - є цілком обґрунтованими; у електропостачальника відсутній обов`язок інформувати споживача про спосіб формування даних комерційного обліку. До моменту подання позову в цій справі відповідач був обізнаний про нарахований обсяг електричної енергії ОСР, існуючу заборгованість, втім не звертався до електропостачальника за інформацією, пов`язаною з виконанням укладеного Договору, не вирішував питання відносно нарахованого ОСР обсягу електричної енергії та здійсненням комерційних розрахунків. На переконання позивача, твердження відповідача щодо відсутності у справі належних і допустимих доказів суми його заборгованості є безпідставними й спростовуються наявними у справі доказами.

В судовому засіданні 26.10.2026 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в судовому засіданні 26.10.2026 також просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 26.10.2026 представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для їх надання до суду. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (далі - ПрАТ "Харківенергозбут", Товариство) є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268.

ПрАТ Харківенергозбут, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному «Правилами роздрібного ринку електричної енергії». Затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, та на умовах Договору постачання універсальних послуг.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут» zbutenergo.kharkov.ua.

Разом із тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Пунктом 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

На веб-сайті Товариства на виконання п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 була розміщена заява-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї Постанови, зміст якої не вимагав від споживачів, що приєднуються до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричної енергією надання документів для укладання публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

ПрАТ «Харківенергозбут» направило оферту (розміщений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут» (zbutenergo.kharkov.ua) та виконувало послуги з постачання електроенергії, та фізична особа-підприємець Марінцев Д.В. прийняв оферту.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 укладено 01.01.2019 між ПрАТ «Харківенергозбут» та фізичною особою-підприємцем Марінцевим Дмитром Володимировичем як суб`єктом господарської діяльності.

Згідно Договору № 17451 від 01.01.2019 фізична особа-підприємець Марінцев Дмитро Володимирович є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут».

Таким чином, за твердженнями позивача, враховуючи наведені вище приписи, та те, що фізична особа-підприємець Марінцев Д.В. фактично споживав електричну енергію та наявні перші сплати рахунків за спожиту електроенергію у 2019 році (копії платіжних інструкції № @2PL227244 від 23.01.2019, № MAB8628673 від 31.01.2019, № @2PL619497 від 26.02.2019), Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах Договору № 17451 від 01.01.2019 (далі - Договір).

Таким чином, укладений між сторонами Договір № 17451 від 01.01.2019 у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) є належною підставою для виникнення у його сторін взаємних прав і обов`язків.

Відповідно до пп. 4.12, 4.13 розділу IV «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (надалі - Правила), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно із п. 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, обмін даними комерційного обліку електричної енергії між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, у спірних відносинах розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ «Харківенергозбут» проводить на підставі отриманого, у відповідності до наведених вимог, обсягу електричної енергії від оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго», яке з 01.01.2019 виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області згідно постанови НКРЕП від 16.11.2018 № 1446.

Як вже зазначалося, відповідач фактично спожив електричну енергію та наявні перші сплати рахунків за спожиту електроенергію у 2019 році, що підтверджується копіями платіжних інструкції № @2PL227244 від 23.01.2019 на суму 4200,00 грн, № MAB8628673 від 31.01.2019 на суму 4200,00 грн, де сплати надходили саме від Фізичної особи-підприємця Марінцева Дмитра Володимировича.

Так, відповідно до п. 13.8 Договору № 17451, Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднання.

Однак, позивач зазначає, що відповідач не звертався до Товариства з повідомленням про припинення підприємницької діяльності, більш того, на час приєднання Відповідача до Договору був зареєстрованим як фізична особа-підприємець, а також як ФОП здійснював платежі за спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим Договір № 17451 вважається укладеним як з фізичною особою-підприємцем Марінцевим Д.В., а не як з фізичною особою.

Враховуючи викладене вище, Товариство не може самостійно внести зміни до Договору № 17451 щодо відомостей Споживача, допоки останній самостійно не звернеться із даним питанням до ПрАТ «Харківенергозбут».

Отже у спірних відносинах Договір № 17451 був укладений ПрАТ «Харківенергозбут» з відповідачем саме як із суб`єктом підприємницької діяльності (ФОП).

Позивач зазначає, що правовідносини, які виникли між ПрАТ «Харківенергозбут» та відповідачем, є господарсько-правовими, оскільки між ПрАТ «Харківенергозбут» з однієї сторони, та відповідачем на підставі укладеного з ним Договору як суб`єктом підприємницької діяльності, з іншої сторони, існує спір щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію, що призначена не для побутового використання.

Позивач звертав увагу, що постачання електричної енергії за Договором № 17451 здійснюється на нежитлову будівлю за точкою комерційного обліку код ЕІС 62Z4814636827055, за адресою: с. Зарічне, Чугуївський р-н, вул. Вовчанський шлях, б.25.

Таким чином, споживання електричної енергії за Договором № 17451 здійснюється відповідачем не для побутових потреб.

Пунктами 2.1, 5.1, 5.2 Договору № 17451 передбачено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 3 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначаються в комерційній пропозиції постачальника.

Як вбачається з комерційної пропозиції № 1, яка є додатком № 3 до вказаного Договору, постачання електроенергії здійснюється позивачем за тарифами для малих непобутових споживачів.

Позивачем нарахована заборгованість відповідачу за спожиту електроенергію саме як фізичній особі-підприємцю.

Відповідно до п. 5.8 Договору № 17451 розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктами 5.9 та 5.13 Договору № 17451 передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 5.10 Договору № 17451, оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього Договору.

Умовами п. 3 Комерційної пропозиції передбачено, що оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті «Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідно до п. 6.2 Договору № 17451 Споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 1 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

Як зазначено у позовній заяві, позивач свої зобов`язання по Договору № 17451 від 01.01.2019 виконав у повному обсязі, проте відповідачем умови вказаного Договору щодо своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконано.

Позивач зазначає, що на підставі переданих від АТ «Харківобленерго» даних показів приладу обліку електричної енергії, відповідачу ПрАТ «Харківенергозбут» було проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію. Станом на 01.09.2025 за відповідачем за Договором № 17451 від 01.01.2019 обліковувалась заборгованість за спожиту в червні 2025 року та липні 2025 року електричну енергію. З урахуванням зарахування наявного надлишку сплачених, але не використаних коштів (переплати) у розмірі 4 653,37 грн, сума, що підлягала сплаті за червень 2025 року, становить 140 826,76 грн (16141 кВт*год) та липень 2025 року в сумі 14630,62 грн (1856 кВт*год).

За результатами коригування, проведеного АТ «Харківобленерго» у січні 2026 року щодо споживача ФОП Марінцев Д.В. було зменшено (знято) обсяги розподіленої електричної енергії, нараховані за червень 2025 року та донараховано обсяги розподіленої електроенергії за період з жовтня 2022 року по травень 2025 року.

У відповідності до ПРРЕЕ Позивачем було проведено зі свого боку перерахунок та виставлено оновлений рахунок за спожиту електроенергію нараховану за результатами перерахунків проведених у січні 2026 року, у якому відображається інформація щодо проведеного вище коригування.

У відповідності до Договору № 19/13979 між АТ «Харківобленерго» та ПрАТ «Харківенергозбут» було узгоджено та підписано Додатки 10 до Договору № 19/13979, а саме «КОРИГУВАННЯ до фактичного (звітного) обсягу купівлі електричної енергії Постачальником ПрАТ «Харківенергозбут», у тому числі з розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б", та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії по кожному споживачу, у тому числі з розбивкою окремо по площадках вимірювання групи "а" та групи "б" у січні м-ці 2026 р.», за період з жовтня 2022 року по червень 2025 року.

У відповідності до ПРРЕЕ позивачем було проведено зі свого боку перерахунок та виставлено оновлений рахунок за спожиту електроенергію нараховану за результатами перерахунків проведених у січні 2026 року, у якому відображається інформація щодо проведеного вище коригування. Даний рахунок було направлено разом з коригуючими актами приймання-передачі електричної енергії за період з жовтня 2022 року по червень 2025 року на адресу Споживача.

Згідно з переданими даними від АТ «Харківобленерго» відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію.

Позивач зазначає, що у рахунку за спожиту електроенергію нараховану за результатами перерахунків проведених у січні 2026 року та коригуючих актах приймання-передачі за період з жовтня 2022 року по травень 2025 року відображена інформація щодо коригування обсягу розподіленої електричної енергії, а саме щодо донарахувань АТ «Харківобленерго» обсягу розподіленої електричної енергії за вищевказаний період. А також недоплату за спожиту електричну енергію за червень 2025 року.

Рахунок за спожиту електроенергію нараховану за результатами перерахунків проведених у січні 2026 року разом із коригуючим актом приймання-передачі електричної енергії за період з жовтня 2022 року по травень 2025 року направлено Споживачу поштовим зв`язком. Строк оплати рахунку до 19.02.2026. Рахунок не сплачений.

Також позивач зазначає, що дані щодо обсягу розподіленої електричної енергії відповідачу, що надані АТ «Харківобленерго», є верифіковані та достовірні.

До того ж, відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції № 1 «Звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між Споживачем та Постачальником «Акту прийому-передачі електричної енергії», сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача.

Як зазначено у позовній заяві, Акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2025 року, липень 2025 року та жовтень 2025 року (в тому числі коригуючі акти за періоди з жовтня 2022 року по червень 2025 року) направлені позивачем засобами поштового зв`язку відповідачеві, та останнім не були повернуті, тому вважаються погодженими сторонами та підписаними.

Наразі відповідач свої зобов`язання щодо оплати електричної енергії за Договором № 17451 від 01.01.2029 не виконав, заборгованість не сплатив.

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу заборгованості за спожиту електричну енергію.

Відповідач не звертався ні до АТ «Харківобленерго», ні до ПрАТ «Харківенергозбт» із запереченням щодо обсягів розподіленої електроенергії за вказані в позовній заяві періоди та, відповідно, не оспорював їх у судовому порядку.

Таким чином, дані щодо обсягів розподіленої відповідачу електричної енергії за спірний період є достовірними та чинними.

Відповідно до п. 9.1 Договору № 17451 від 01.01.2029 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних, інфляційних втрат зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

ПрАТ «Харківенергозбут» як Постачальник виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, але відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу 3 % річних та індекс інфляції.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2022 року по липень 2025 року та за жовтень 2025 року в розмірі 181 949,83 грн, а також 731,09 грн - 3% річних, 779,28 грн - інфляційні втрати.

У свою чергу відповідач Марінцев Д.В. повністю заперечує позовні вимоги.

Зазначено, що матеріали справи не підтверджують належними, допустимими та достовірними доказами ані факту споживання відповідачем заявленого обсягу електричної енергії у кожному з указаних позивачем розрахункових періодів, ані правомірності способу, в який АТ «Харківобленерго» у січні 2026 року ретроспективно розподілило накопичений обсяг електричної енергії між минулими розрахунковими місяцями.

Відповідач також заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Ці вимоги є похідними від основної вимоги і, на думку відповідача, не можуть бути задоволені за відсутності доведеного основного грошового зобов`язання, його точного розміру та належно встановленого моменту прострочення.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що наявність між сторонами договірних відносин сама по собі не доводить кількості електричної енергії, спожитої відповідачем у кожному розрахунковому місяці, її вартості та розміру простроченого грошового зобов`язання.

Отже, відповідач вбачає наявність підстав для відмови у задоволенні позову. Судові витрати просить покласти на позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно зі ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із п. 4.12, п. 4.13 розділу IV «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку, обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - AT «Харківобленерго».

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут» zbutenergo.kharkov.ua.

Позивач зазначав, що у спірних відносинах Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2019 був укладений ПрАТ «Харківенергозбут» з відповідачем саме як із суб`єктом підприємницької діяльності (фізичною особою-підприємцем).

Суд звертає увагу, що постачання електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2019 здійснюється на нежитлову будівлю за точкою комерційного обліку код ЕІС 62Z4814636827055, за адресою: АДРЕСА_1 .

У матеріалах справи наявні дві платіжні інструкції: № @2PL227244 від 23.01.2019 на суму 4200,00 грн (призначення платежу «оплата за електроенергію от ФОП Марінцев, 2826716358, договір № 17451, 01.19") та № MAB8628673 від 31.01.2019 на суму 4200,00 грн, (призначення платежу «за електроенергію договір № 17451, февраль").

Аналізуючи графу «Призначення платежу» вказаних платіжних документів, суд встановив, що перші оплати за Договором № 17451 від 01.01.2019 за січень 2019 року проведені Марінцевим Дмитром Володимировичем саме як фізичною особою-підприємцем, про що він і вказав у своїх платіжних інструкціях.

Також, суд враховує пояснення позивача щодо того, що постачання електричної енергії за Договором № 17451 від 01.01.2019 здійснюється на нежитлову будівлю за точкою комерційного обліку код ЕІС 62Z4814636827055, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, споживання електричної енергії за Договором здійснюється відповідачем не для побутових потреб.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець Марінцев Дмитро Володимирович припинив підприємницьку діяльність 20.02.2025, про що свідчить запис № 2004800060006077117, підстава: власне рішення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 05.06.2019 у справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18), від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.07.2021 у справі № 335/4675/19 (провадження № 61-6485св20).

У вказаній справі позивач на час звернення до суду з позовом втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності. Верховний Суд зробив висновок, що спір стосовно договору, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Частиною 9 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до правової позиції, яка викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном.

Отже, належність спору до господарської юрисдикції не змінюється, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності відповідача, оскільки правовідносини виникли з його господарської діяльності, зобов`язання за якими у відповідача з втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.

Як вже зазначалося, відповідач фактично спожив електричну енергію та здійснював часткові оплати.

Окрім наявних у матеріалах справи двох платіжних інструкцій про перші сплати рахунків за спожиту електроенергію у 2019 році (№ @2PL227244 від 23.01.2019 та № MAB8628673 від 31.01.2019), містяться ще три платіжних інструкції (№ 81dde05214 від 02.04.2023, № 2PL059741 від 01/08/2023 та № @2PL846178 від 02.09.2023).

Всі зазначені платіжні документи містять інформацію про оплату за електропостачання Марінцевим Д.В. 2826716358 за Договором № 17451 від 01.01.2019.

Відповідно до п. 13.8 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2019, відповідач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднання.

Відповідач не звертався до Товариства з повідомленням про припинення підприємницької діяльності, більш того на час приєднання відповідача до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2019 він був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також як фізична особа-підприємець здійснював платежі за спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2019 вважається укладеним, як з фізичною особою-підприємцем Марінцевим Дмитром Володимировичем, а не як з фізичною особою.

Приймаючи до уваги фактичне споживання відповідачем електричної енергії (доказів протилежного матеріали справи не містять) та сплату Марінцевим Д.В. за спожиту електричну енергію саме як фізичною особою-підприємцем, суд доходить висновку про укладення між ПрАТ «Харківенергозбут» та фізичною особою-підприємцем Марінцевим Д.В. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах договору № 17451 від 01.01.2019.

Отже, належність спору до господарської юрисдикції не змінюється, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності відповідача, оскільки правовідносини виникли з його господарської діяльності, зобов`язання за якими у відповідача з втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, зміна або розірвання договору допускається тільки за угодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктами 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника.

Порядок розрахунків за Договором № 17451 від 01.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції №1 для малих непобутових споживачів, яка є невід`ємним додатком № 3 до Договору.

Як вже зазначалося текстом вище, умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 1, передбачено, що оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті «Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції №1, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Відтак, рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах постачальника. А в разі неотримання споживачем рахунків, постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком і у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Судом встановлено, що згідно з переданими даними від АТ «Харківобленерго», відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано та виставлено відповідачу рахунки за електричну енергію таким чином.

Первинний рахунок за червень 2025 року був виставлений на суму разом з ПДВ 145 480,13 грн (спожито 16141 кВт*год), строк оплати рахунку до 15.07.2025. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії направлено відповідачу поштовим зв`язком 08.07.2025.

У січні 2026 року АТ «Харківобленерго» було проведено коригування обсягу розподіленої електричної енергії та знято 16058 кВт*год (за червень 2025 року) внаслідок чого донараховано за період з жовтня 2022 року по травень 2025 року.

В результаті проведених у січні 2026 року оператором системи розподілу коригувань, відповідачу за червень 2025 року знято (-) 16 058 кВт*год та перераховано суму спожитої електричної енергії, сума до сплати за червень 2025 року складає 748,09 грн, строк оплати рахунку 15.07.2025.

У зв`язку із проведеними АТ «Харківобленерго» коригуваннями у січні 2026 року донарахування з жовтня 2022 року по травень 2025 року здійснено таким чином:

-за жовтень 2022 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 251 кВт*год, на суму разом з ПДВ 1379,46 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці) з урахуванням оплати згідно платіжної інструкції № 81dde05214 від 02.04.2023 у сумі 4000,00 грн, з яких частково сплачено заборгованість за жовтень 2022 року 53,37 грн та згідно платіжної інструкції № @2PL059741 від 01.08.2023 у сумі 4000,00 грн, з яких повністю сплачено заборгованість за жовтень 2022 року 1326,09 грн. Сума до сплати за жовтень 2022 року складає 0,00 грн;

-за листопад 2022 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3070,26 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці); з урахуванням оплати згідно платіжної інструкції № @2PL059741 від 01.08.2023 у сумі 4000,00 грн, з яких частково сплачено заборгованість за листопад 2022 року 2673,91 грн та згідно платіжної інструкції № @2PL846178 від 02.09.2023 у сумі 600,00 грн, з яких повністю сплачено заборгованість за листопад 2022 року 396,35 грн. Сума до сплати за листопад 2022 року складає 0,00 грн;

-за грудень 2022 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3260,38 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці); з урахуванням оплати згідно платіжної інструкції № @2PL846178 від 02.09.2023 у сумі 600,00 грн, з яких частково сплачено заборгованість за грудень 2022 року 203,65 грн. Сума до сплати за грудень 2022 року складає 3056,73 грн;

-за січень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3273,11 грн, (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за лютий 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 469 кВт*год, на суму разом з ПДВ 2800,33 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за березень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3137,83 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за квітень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3045,59 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за травень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 2898,25 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за червень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 2847,80 грн. (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за липень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3141,14 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за серпень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3380,65 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за вересень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3665,71 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за жовтень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 4129,66 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за листопад 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 4157,44 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за грудень 2023 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 4069,50 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за січень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 4217,76 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за лютий 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 486 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3970,27 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за березень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 4009,28 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за квітень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3167,09 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за травень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 520 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3284,10 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за червень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 3014,09 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за липень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 519 кВт*год, на суму разом з ПДВ 4429,63 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за серпень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 519 кВт*год, на суму разом з ПДВ 5135,48 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за вересень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 5505,29 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за жовтень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 519 кВт*год, на суму разом з ПДВ 5423,42 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за листопад 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 4806,26 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за грудень 2024 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 519 кВт*год, на суму разом з ПДВ 5137,82 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за січень 2025 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 519 кВт*год, на суму разом з ПДВ 5441,09 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за лютий 2025 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 469 кВт*год, на суму разом з ПДВ 4938,73 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за березень 2025 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 519 кВт*год, на суму разом з ПДВ 5677,31 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за квітень 2025 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 503 кВт*год, на суму разом з ПДВ 5434,38 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці);

-за травень 2025 року донараховано обсяг спожитої електричної енергії 519 кВт*год, на суму разом з ПДВ 5506,75 грн (у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці).

У результаті проведених у січні 2026 року оператором системи розподілу коригувань відповідачу:

-за червень 2025 року знято (-) 16 058 кВт*год, обсяг спожитої електричної енергії 83 кВт*год та перераховано суму спожитої електричної енергії, сума до сплати за червень 2025 року складає 748,09 грн, строк оплати рахунку 15.07.2025;

-за липень 2025 року на суму разом з ПДВ 14630,62 грн (спожито 1856 кВт*год), строк оплати 12.08.2025. Рахунок та акт прийому-передачі електричної енергії за липень 2025 року були направлені засобами поштового зв`язку 05.08.2025, рахунок не сплачений;

-за жовтень 2025 року на суму разом з ПДВ 43868,63 грн (спожито 4039 кВт*год), строк оплати 13.11.2025, рахунок та акт прийому передачі електричної енергії за жовтень 2025 року були направлені засобами поштового зв`язку 06.11.2025; рахунок не сплачений.

У рахунку за спожиту електроенергію нараховану за результатами перерахунків проведених у січні 2026 року та коригуючих актах приймання-передачі за період з жовтня 2022 року по травень 2025 року відображена інформація щодо коригування обсягу розподіленої електричної енергії, а саме щодо донарахувань АТ «Харківобленерго» обсягу розподіленої електричної енергії за вказаний вище період, а також недоплату за спожиту електричну енергію за червень 2025 року.

Рахунок за спожиту електроенергію нараховану за результатами перерахунків проведених у січні 2026 року разом із коригуючим актом приймання-передачі електричної енергії за період з жовтня 2022 року по травень 2025 року направлено відповідачу поштовим зв`язком, строк оплати рахунку до 19.02.2026, рахунок не сплачений.

Як вбачається з відповіді № 16-52/6201 від 30.06.2026, АТ «Харківобленерго» повідомило, що Звіти про обсяги розподіленої електричної енергії за період з жовтня 2022 року по липень 2025 року, жовтень 2025 року споживач фізична особа-підприємець Марінцев Д.В. не надавав.

Обсяг розподіленої електричної енергії за період з жовтня 2022 року по липень 2025 року та жовтень 2025 року в кількості 22036 кВт*год було визначено за червень 2025 року в кількості 16141 кВт*год на підставі Акта контрольного огляду засобів обліку від 05.06.2025 № 381, за липень 2025 року в кількості 1856 кВт*год на підставі Акта контрольного огляду засобів обліку від 07.07.2025 № 486, за жовтень 2025 року в кількості 4039 кВт*год на підставі Акта контрольного огляду засобів обліку від 14.10.2025 № 589.

У січні 2026 року комісією зі спірних питань прийняте рішення щодо перерозподілу обсягу електричної енергії, зафіксованого Актом контрольного огляду засобів обліку від 05.06.2025 № 381, за результатами чого обсяг розподіленої електричної енергії за жовтень 2022 року-червень 2025 року визначено за середньодобовим обсягом споживання, який розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів лічильників та кількості днів між цими зчитуваннями (без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача). Оновлені обсяги розподіленої електричної енергії були передані постачальнику ПрАТ «Харківенергозбут».

На підтвердження зазначеного у відповіді, АТ «Харківобленерго» надало відповідні підтверджуючі документи, а саме: Довідку про обсяги розподіленої електричної енергії; копії Актів про обсяги розподіленої електричної енергії; копії Актів контрольного огляду засобів обліку від 05.06.2025 № 381, від 07.07.2025 № 486, від 14.10.2025 № 589; копію фото показань приладу обліку.

Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції № 1 «Звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між Споживачем та Постачальником «Акту прийому-передачі електричної енергії», сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача.

Встановлено, що Акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2025 року, липень 2025 року та жовтень 2025 року (в тому числі коригуючі акти за періоди з жовтня 2022 року по червень 2025 року) направлені позивачем засобами поштового зв`язку відповідачеві, та останнім не були повернуті. Відтак, вважаються погодженими сторонами та підписаними.

Отже, сума заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2022 року по липень 2025 року та за жовтень 2025 року за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2029 складає 181 949,83 грн.

Відповідачем сума заборгованості не сплачена. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Натомість, відповідач повністю заперечує позовні вимоги та наявність у нього заборгованості перед позивачем. Наполягає на тому, що матеріали справи не підтверджують належними, допустимими та достовірними доказами ані факту споживання ним заявленого обсягу електричної енергії у кожному з указаних позивачем розрахункових періодів, ані правомірності способу, в який АТ «Харківобленерго» у січні 2026 року ретроспективно розподілило накопичений обсяг електричної енергії між минулими розрахунковими місяцями.

Відповідач також заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на те, що ці вимоги є похідними від основної вимоги і, на його думку, не можуть бути задоволені за відсутності доведеного основного грошового зобов`язання.

Водночас, як встановлено судом, відповідач не заперечує наявність між сторонами договірних відносин, наявність об`єкта електропостачання, наявність засобу комерційного обліку та факт користування електричною енергією.

Доводи відповідача про те, що відсутність щомісячних показань автоматично означає відсутність доказів споживання, суд вважає хибними з огляду на таке.

Відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку електричної енергії ПрАТ «Харківенергозбут» як електропостачальник не здійснює самостійного визначення показань засобу комерційного обліку споживача, не здійснює їх довільного коригування та не визначає на власний розсуд обсяги електричної енергії, розподіленої конкретному споживачу. Дані комерційного обліку формуються відповідними суб`єктами ринку у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії. Зазначений Кодекс прямо визначає дані комерційного обліку як такі, що отримані як на основі вимірювання, так і розрахунковим шляхом під час здійснення комерційного обліку електричної енергії.

Законодавством передбачено можливість формування даних комерційного обліку розрахунковим шляхом саме у випадках, коли фактичні показання за відповідний розрахунковий період відсутні.

Пунктом 8.6.9 глави 8.6 розділу VIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії встановлено, що у разі ненадання споживачем, крім індивідуальних побутових споживачів, звіту про покази лічильників та за відсутності дистанційно переданої інформації і контрольного огляду засобу комерційного обліку обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Як вже зазначалося вище, відповідно до наданої АТ «Харківобленерго» інформації, фізична особа-підприємець Марінцев Д.В., як споживач, не надавав Звіти про обсяги розподіленої електричної енергії за період з жовтня 2022 року по липень 2025 року, жовтень 2025 року.

Тому, невиконання відповідачем передбаченого законодавством обов`язку щодо своєчасного надання показань, зумовило необхідність застосування передбаченого Кодексом механізму визначення відповідних обсягів.

Відповідачем не доведено своїх доводів про те, що акти контрольного огляду від 05.06.2025, 07.07.2025 та від 14.10.2025, якими позивач підтверджує фактичний стан показань засобу комерційного обліку у відповідні дати, є недійсними, були складені з порушенням установленого порядку, містять недостовірні відомості або, що показання засобу комерційного обліку, зафіксовані оператором системи, не відповідають фактичним показанням лічильника.

Суд відхиляє доводи відповідача і про те, що невірним є механізм коригування розподілу обсягу електричної енергії у січні 2026 року, здійснений АТ «Харківобленерго», оскільки на підтвердження таких доводів відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів у розумінні статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 ГПК України.

Слід зауважити, що сам по собі факт незгоди відповідача з даними комерційного обліку, механізмом розподілу та коригування обсягу електричної енергії, обсягом втрат тощо не є доказом їх неправомірності.

Ненадання протягом тривалого часу з боку відповідача звітів про показання засобу комерційного обліку, що ним самим і не заперечується, і призвело до необхідності визначення обсягів електричної енергії розрахунковим шляхом.

Кодекс комерційного обліку прямо передбачає механізм розрахункового визначення обсягів у випадку ненадання непобутовим споживачем показань.

Суд зазначає, що заперечуючи у повному обсязі позовні вимоги та суми нарахувань за періоди, відповідач, у свою чергу, не скористався своїм правом та не надав власного обґрунтованого контррозрахунку.

До того ж, відповідачем не надано будь-яких доказів, які свідчать про те, що позивач не надає такі послуги або інших доказів, що спростовують твердження позивача.

У випадку небажання сплачувати послуги з постачання електроенергії, відповідач не був позбавлений можливості відмовитись від цих послуг, які надає ПрАТ «Харківенергозбут», однак не скористався такою можливістю.

Також, відповідач не звертався до позивача з будь-якими заявами щодо якості надання послуг або відключення від постачання. Доказів на підтвердження того, що відповідач не користувався послугами, які надає ПрАТ «Харківенергозбут», суду не надано.

Заперечення відповідача не спростовують факту споживання електричної енергії та не доводять відсутності у відповідача обов`язку здійснити оплату за використану електричну енергію.

Суд зауважує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заборгованість за використану електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2019 у розмірі 181 949,83 грн за період з жовтня 2022 року по липень 2025 року та за жовтень 2025 року підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення 779,28 грн інфляційних втрат та 731,09 грн 3 % річних, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Встановлено, що позивачем нараховано відповідачу на суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2019 сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору № 17451).

Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Крім того, саме п. 6.2 Договору передбачено обов`язок відповідача виконувати умови цього Договору.

ПрАТ «Харківенергозбут» як постачальник виконав свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого відповідачу нараховані 3% річних за період з 16.07.2025 по 28.02.2026 у розмірі 731,09 грн та інфляційні втрати за період з жовтня 2025 року по лютий 2026 року на суму 779,28 грн.

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з`ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків інфляційних втрат та 3% річних.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 731,09 грн та інфляційних втрат у ромірі 779,28 грн підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, ст. 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, беручи до уваги те, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 662,40 грн.

Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач заначив про попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Вимога про відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлена.

Між тим, у тексті відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що докази понесення витрат, їх детальний опис та остаточний розрахунок будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, відповідач, у розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України, зробив про це відповідну заяву.

Зважаючи на викладене, при ухваленні судом цього рішення, питання про відшкодування понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не вирішується.

На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 4, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Марінцева Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10; код ЄДРПОУ: 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2022 року по липень 2025 року та за жовтень 2025 року за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17451 від 01.01.2019 в сумі 181 949,83 грн на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10; код ЄДРПОУ: 42206328) 3% річних в сумі 731,09 грн та інфляційні втрати в сумі 779,28 грн на ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10; код ЄДРПОУ: 42206328) судовий збір у сумі 2 662,40 грн на ХОУ АТ «Ощадбанк» п/р НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10; код ЄДРПОУ: 42206328).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, б. 149; код ЄДРПОУ 00131954).

Повне рішення складено "29" жовтня 2026 р.

СуддяА.М. Буракова