Рішення № 141027930, 28.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3057/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомУправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста" (61003, м. Харків, провулок Слюсарний , 1, під`їзд, 2, оф. 200)пророзірвання договоруза участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста", в якому просить суд розірвати Договір оренди № 1406 від 20 вересня 2019 року, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста".

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Протокольною ухвалою від 14.10.2026 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2026 року о 15:45.

Представник позивача в судове засідання 28.10.2026 не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання 28.10.2026 не з`явився, своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.09.2026 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківській області, а саме: 61003, м. Харків, провулок Слюсарний , 1, під`їзд, 2, оф. 200.

Але судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "інші причини".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/3057/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд установив такі обставини.

20 вересня 2019 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста" (далі Відповідач, Орендар) укладено договір оренди № 1406 (далі Договір).

Предметом Договору є строкове платне користування Майном - нежитловими приміщеннями 1-го поверху № 47-1-:-47-4 площею 37,2 кв.м та балконом площею 0,6 кв.м, загальною площею 37,8 кв.м, які розташовані у житловому будинку літ. "А-5" за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 69, та належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно з актом приймання-передачі від 20 вересня 2019 року, який було надано Позивачем до позовної заяви.

Базова орендна плата в момент укладання Договору становила 591,57 грн без ПДВ за серпень 2019 року. Ставка орендної плати 5%.

Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі "Методика") Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017.

Дана Методика діяла на момент виконання Договору та втратила чинність вже після виникнення заборгованості за Договором.

Пунктом 10 Методики передбачено, що: "перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою:

Опл.міс = Опл./12 х Ід.о х Ім,

де Опл.міс - розмір орендної плати за місяць, грн;

Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, грн;

Ід.о - індекс інфляції за період з дати проведення оцінки вартості майна до базового місяця розрахунку орендної плати;

Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди".

В той же час, розмір річної орендної плати визначається відповідно до положень п.7 Методики, згідно з яким: "у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 8 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою:

Опл = (Вп х Сор)/100,

де Опл - розмір річної орендної плати, грн;

Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення оцінки, грн;

Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2 до Методики".

Згідно з п. 11 Методики розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6 Договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідач відповідно до п. 4.4 Договору взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Проте Відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 3854,54 грн.

На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви додано розрахунок нарахувань сум орендної плати за Договором.

Таким чином, Позивач як орендодавець свої зобов`язання за Договором виконав належним чином.

Натомість Відповідач, в порушення умов Договору, зобов`язання належним чином не виконав.

Відповідно до п. 7.2 Договору орендодавець має право вимагати розірвання цього Договору та відшкодування збитків, якщо, Орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20 та у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі (пп. 4, 5).

Відповідно до п. 10.3 Договору договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.6 Договору дія Договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Позивач зазначає, що у зв`язку з порушенням суттєвих умов договору оренди, а саме: несплата орендної плати (в результаті утворилась заборгованість більш, ніж за три місяці, яка на теперішній час є несплаченою), у нього виникли підстави розірвати Договір.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи, з урахуванням вищевикладеного, правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відтак, ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

За ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 284 Господарського кодексу України також визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Відповідно до приписів статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

За своєю правовою природою спірний договір є договором оренди комунального майна.

Суд зазначає, що даний спір виник щодо майнових відносин щодо господарського використання майна, яке перебуває в комунальній власності і такі відносини регулюються спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції від 05.10.2011, що діяла на момент укладення Договір оренди № 1406 від 20 вересня 2019 року, та в редакції від 03.10.2019 № 157-ІХ з моменту набуття чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 3 та 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об`єктами оренди за цим Законом є: нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи набрання чинності новим Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019, який є спеціальним нормативним актом у сфері регулювання правовідносин з оренди державного та комунального майна, питання розірвання договірних орендних відносин визначено у ст. 24 цього Закону.

Так, частинами 1 та 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Право на внесення змін до договору виникає лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності

Метою укладення договору найму нерухомого майна, відповідно до якого наймодавець вступає в договірні відносини, є належне і своєчасне виконання умов договору оренди в частині використання предмету оренди та внесення орендарем орендної плати.

Так, предметом Договору є строкове платне користування Майном - нежитловими приміщеннями 1-го поверху № 47-1-:-47-4 площею 37,2 кв.м та балконом площею 0,6 кв.м, загальною площею 37,8 кв.м, які розташовані у житловому будинку літ. "А-5" за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 69, та належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Відповідно до п. 7.2 Договору орендодавець має право вимагати розірвання цього Договору та відшкодування збитків, якщо, Орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20 та у разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі (пп. 4, 5).

Відповідно до п. 10.3 Договору договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.

Відповідно до п. 10.6 Договору дія Договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням суду.

Суд установив факт порушення Відповідачем умов Договору щодо сплати орендної плати. В результаті чого утворилась заборгованість більш, ніж за три місяці, яка на теперішній час є несплаченою.

З огляду на систематичні порушення зі сторони Відповідача строків оплати орендної плати, встановлених Договором, у Позивача виникло законне право звернутися до суду за захистом порушених прав шляхом дострокового розірвання Договору у судовому порядку.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати Договір оренди № 1406 від 20 вересня 2019 року, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста" (61003, м. Харків, провулок Слюсарний , 1, під`їзд, 2, оф. 200; ідент. код 42556065) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16; ідент. код 14095412) судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України

Учасники справи:

Позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16; ідент. код 14095412).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутові послуги міста" (61003, м. Харків, провулок Слюсарний , 1, під`їзд, 2, оф. 200; ідент. код 42556065).

Рішення підписано 29.10.2026.

СуддяІ.В. Трофімов