Ухвала суду № 141027877, 28.10.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28 жовтня 2026 рокуСправа № 921/8/25УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянувши заяву б/н (вх.№8130) від 07.10.2026 ТОВ "ВЕСТМІКС" про розстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД", смт. Локачі Володимирського району Волинської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТМІКС", м. Тернопіль

про стягнення 3 150 036 грн 00 коп.

за участі представників сторін:

позивача: Огороднічий Р.М., директор;

відповідача: Півторак В.М., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 28.04.2025 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТМІКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД" 3 150 036 грн сплачених за неякісний товар та 47 250 грн 54 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Через систему "Електронний суд" 08.10.2026 від ТОВ "ВЕСТМІКС" надійшла заява №б/н (вх. №8130) від 07.10.2026 про розстрочення виконання судового рішення, згідно якої Товариство просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.04.2025 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 строком до 25.08.2027 включно, шляхом сплати щомісячно коштів рівними платежами згідно наведеного у заяві графіку.

Ухвалою суду від 09.10.2026 повідомлено учасників справи, що розгляд даної заяви відбудеться 28.10.2026.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення, підтриманої у судовому засіданні уповноваженим представником, відповідач посилається на фінансовий стан підприємства, зокрема вказує, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2025 рік підтверджує, що при значному валовому доході об`єкт оподаткування склав лише 293 235 грн. Звіт про фінансові результати (Форма № 2-мс) за 2025 рік фіксує чистий прибуток у розмірі 14,4 тис. грн, а за перше півріччя 2026 року підприємство зазнало операційних збитків на суму 671,8 тис. грн. Наявні на банківських рахунках кошти є транзитними операційними фінансами, які негайно конвертуються у закупівлю товару для підтримки діяльності. Крім того зазначає, що в Товариства наявна заборгованість перед європейським постачальником компанією NFD Sp. z o.o. (Республіка Польща). Якщо іноземний кредитор звернеться до суду, то ТОВ "ВЕСТМІКС" буде змушене віддати останні оборотні кошти стягувачу, польський контрагент миттєво ініціює процедуру банкрутства, у якій вимоги вітчизняних кредиторів будуть майже неможливими до стягнення. Також у відповідача наявна дебіторська заборгованість, а саме: ТОВ "ТД "Сила Життя"" (борг 800 000,00 грн, компанія не подає звітність з 2022 року) та ТОВ "НВК "Органік Груп"" (борг 400 000,00 грн, наявні численні судові позови). Однак вказані контрагенти не в змозі розрахуватися фізично.

Крім того, відповідач виконує соціальну функцію, забезпечуючи робочими місцями 4 працівників, з яких двоє особи з інвалідністю. Щомісячні витрати на заробітну плату (48 559,12 грн) та сплату єдиного соціального внеску (9 386,00 грн) вимагають постійної ліквідності (звіти з ЄСВ та Структура фактичних витрат додаються). Арешт рахунків призведе до звільнення соціально незахищених осіб.

Також відповідач звертає увагу на те, що обіговість товару суттєво уповільнена. При цьому Товариство стверджує, що є діючим, реальним бізнесом, що підтверджується пакетом актуальних договорів поставки з провідними учасниками ринку. А тому розробив фінансову модель, згідно з якою він здатен акумулювати по 297 535,00 грн щомісяця для прямого перерахування стягувачу без шкоди для основної діяльності.

ТОВ "АБМ-ТРЕЙД" у письмових поясненнях №22/10-1 від 22.10.2026 та його представник у судовому засіданні проти задоволення заяви про розстрочення заперечив, посилаючись на те, що суд в ухвалі від 29.09.2026 уже надав правову оцінку основним обставинам, на які ТОВ "ВЕСТМІКС" повторно посилається на обґрунтування необхідності розстрочення. Наведені в повторній заяві доводи не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі від 29.09.2026, а додаткові матеріали, перелічені заявником, самі собою не підтверджують наявності таких виняткових обставин. Зазначає, що наявність у підприємства обмеженої поточної ліквідності не спростовує можливості залучення коштів від реалізації товарів, стягнення дебіторської заборгованості, використання інших доступних джерел фінансування або вжиття заходів для належного виконання судового рішення. У повторній заяві боржник не навів переконливих доказів того, що відповідні товарні запаси втратили свою вартість, стали непридатними до реалізації, були відчужені або з інших об`єктивних причин не можуть бути використані для виконання рішення.

Крім того, вказує, що навіть підтвердження заборгованості перед NFD Sp. z o.o. не звільняє ТОВ "ВЕСТМІКС" від обов`язку довести наявність обставин, передбачених статтею 331 ГПК України, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, та не усуває необхідності оцінити наслідки розстрочення для стягувача. За відсутності належного обґрунтування виняткових обставин надання боржнику додаткового часу для виконання рішення фактично означало б переважне врахування його інтересів за рахунок інтересів ТОВ "АБМ-ТРЕЙД", що не відповідає вимозі справедливого балансу прав та інтересів сторін. Посилання на фінансові труднощі контрагентів, тривалість судових спорів або припинення діяльності окремих юридичних осіб саме собою не доводить неможливості стягнення відповідної заборгованості та не звільняє боржника від необхідності вживати розумних заходів для захисту власних майнових інтересів.

Навіть якщо частина дебіторської заборгованості справді є проблемною, це не усуває необхідності оцінювати майновий стан Боржника в цілому, зокрема наявність товарних запасів, інших оборотних активів та фактичних господарських операцій.

Водночас власна фінансова модель підприємства не є безумовною гарантією надходження коштів і виконання графіка платежів. Саме по собі зазначення в розрахунку певної суми щомісячного погашення не підтверджує наявності відповідних фінансових ресурсів. Більше того, у попередній заяві ТОВ "ВЕСТМІКС" пропонувало інший графік погашення заборгованості, а тепер визначає щомісячний платіж у розмірі 297 535,00 грн. Така зміна суми платежу потребує належного обґрунтування фактичними фінансовими показниками, а не лише новим розрахунком боржника. Таким чином фінансові ризики, що виникають у процесі здійснення господарської діяльності, не можуть без належного правового обґрунтування перекладатися на кредитора, на користь якого ухвалено судове рішення.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши наведені учасниками справи міркування та доводи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Судом встановлено, що 15.09.2026 ТОВ "ВЕСТМІКС" вже зверталось до Господарського суду Тернопільської області із заявою №1321 від 15.09.2026 (вх. №7312 від 15.09.2026) про розстрочення виконання судового рішення у даній справі строком на 12 місяців шляхом сплати рівними частинами щомісячно по 272 740,00 грн до 25 числа кожного місяця (останній платіж - 272 740,54 грн до 25 вересня 2027 року).

За результатами дослідження поданих сторонами доказів суд дійшов висновку про відсутність належно доведених обставин, які б об`єктивно унеможливлювали виконання судового рішення або істотно його ускладнювали. Зокрема, суд установив, що:

- наявність у боржника грошових коштів на банківських рахунках у незначному розмірі сама собою не доводить неможливості виконання рішення за наявності інших цінних оборотних активів;

- товарні запаси ТОВ "ВЕСТМІКС" становлять 18 058,3 тис. грн, а загальна вартість оборотних активів перевищує 20,4 млн грн;

- боржник не надав достатніх доказів того, що вжив належних заходів для стягнення дебіторської заборгованості або залучення коштів від реалізації ліквідного майна;

- наявність кредиторської заборгованості перед іншими суб`єктами господарювання та необхідність здійснення поточних витрат не створюють автоматичної переваги вимог інших кредиторів над виконанням судового рішення, яке набрало законної сили;

- власний фінансовий прогноз боржника не містить беззаперечних фінансових гарантій його виконання;

- тривале судове провадження вже надало відповідачу можливість користуватися коштами протягом значного часу, а додаткове відтермінування виконання рішення призведе до надмірного перекладення ризиків господарської діяльності боржника на стягувача.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач посилається на фінансовий стан товариства, наявність кредиторської та дебіторської заборгованості та забезпечення робочими місцями 4 працівників, з яких двоє особи з інвалідністю. Заявник просить розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців шляхом сплати рівними частинами щомісячно по 297 535 грн до 25 числа кожного місяця (останній платіж - 297 536,54 грн до 25 серпня 2027 року).

Суд відзначає, що судові рішення, котрі набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Водночас, в силу ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для цього слугують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 5 статті 331 ГПК України встановлено імперативне правило, згідно з яким розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При цьому суд звертає увагу, що судове рішення у справі ухвалено Господарським судом Тернопільської області 28 квітня 2025 року, а спір стосувався стягнення з відповідача 3 150 036 грн, що були сплачені йому у січні - лютому 2024 за товар, котрий виявився неякісним. Таким чином кошти позивача, знаходяться у його контрагента більш ніж два роки, однак на протязі такого тривалого часту ним не повернуті ні повністю, ні частково.

В той же час, на переконання суду, відстрочка або розстрочка виконання рішення допускаються лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про розстрочення виконання судового рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у цій справі.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2025 у cправі №905/1197/24 зауважив, що підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі статтею 331 Господарського процесуального кодексу України є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють виконання, і питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Подібний за змістом правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 29.04.2025 у справі №917/1131/24.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Судом враховується, що підставою для звернення позивача із позовом, за яким ухвалено рішення, стало неналежне виконання відповідачем належним чином умови договору поставки №40/23 від 06.12.2023 в частині повернення грошових коштів за поставлений товар неналежної якості.

Відповідно до статей 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, причому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач стверджує, що звіт про фінансові результати за 2025 рік фіксує чистий прибуток у розмірі 14,4 тис. грн, а за перше півріччя 2026 року підприємство зазнало операційних збитків на суму 671,8 тис. грн. Однак, наявні на банківських рахунках кошти є транзитними операційними фінансами, які негайно конвертуються у закупівлю товару для підтримки діяльності, а вилучення всієї суми заборгованості за рішенням суд №921/8/25 повністю зупинить діяльність компанії. Разом з тим, сам по собі факт відсутності вільних грошових коштів на банківських рахунках за наявності інших цінних оборотних активів не доводить об`єктивної неможливості виконання судового рішення.

Ненадходження коштів від інших суб`єктів господарювання не є відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань і не звільняє його від відповідальності.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.06.2018 у справі №813/8842/13-а, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.

Також суд звертає увагу, що відповідач не ініціював судові позови по стягненню дебіторської заборгованості.

Таким чином, наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають його поточну господарську діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

Окрім того, суд зауважує, що відповідач весь період прострочення виконання зобов`язань за спірним договором та під час розгляду справи продовжував здійснювати господарську діяльність, що підтверджується наданими Товариством договорами поставки за період з 01.08.2025 по 05.05.2026. У той же час боржник не надав суду докази того, що у період між прийняттям рішення Господарським судом Тернопільської області від 28.04.2025 у цій справі та датою розгляду заяви про розстрочення 28.10.2026, ТОВ "ВЕСТМІКС" частково виконало рішення суду, сплативши на рахунок позивача грошові кошти.

Крім того, суд констатує, що при зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду відповідач у графіку зазначив, що перший платіж буде проведено до 25.10.2026 включно на суму 297 535 грн. Однак, на дату судового розгляду - 28.10.2026 доказів сплати цієї суми ТОВ "ВЕСТМІКС" суду не надало.

Отже, судом встановлено, що боржник не здійснює добровільне виконання рішення суду по мірі надходження коштів на рахунки товариства.

Суд також зазначає, що наявність у штаті підприємства 4 працівників (з них 2 особи з інвалідністю) та обов`язковість виплати заробітної плати й сплати податків може підтверджувати соціальну відповідальність боржника, однак даний фактор не є самостійною правовою підставою для розстрочення виконання судового рішення за відсутності виняткових обставин.

Також, судом не може бути покладено в основу судового рішення про розстрочення припущення відповідача про можливу потенційну процедуру його банкрутства, яка може бути ініційована його іноземними контрагентами.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що виконання рішення є непомірним тягарем для нього; не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою розстрочення його виконання строком на один рік.

У даному випадку розстрочка виконання рішення суду не стимулюватиме виконання зобов`язань за договором, а істотно порушуватиме майнові інтереси позивача внаслідок тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах.

Таким чином, несвоєчасне виконання боржником свого грошового зобов`язання ставить позивача у невигідне становище порівняно з відповідачем, та позбавляє ТОВ "АБМ-ТРЕЙД" можливості користуватися власними коштами.

Поряд із цим суд вважає за необхідне відзначити, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

У спірних правовідносинах поведінка відповідача означеним вище критеріям в повній мірі не відповідала. Зазначена обставина також враховується судом при розгляді питання щодо розстрочення судового рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду у даній справі може призвести до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі. Відтак, у задоволенні заяви боржника слід відмовити.

Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись ст. 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви б/н (вх.№8130) від 07.10.2026 ТОВ "ВЕСТМІКС" про розстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду, в порядку і строки вказані в статтях 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст виготовлено та підписано 29.10.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко