Рішення № 141027602, 26.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 Справа № 914/2219/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПАНЦИР», м. Полтава,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ ПРО», м. Городок Львівської області,

про стягнення 512'590,77 грн. заборгованості.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О.Муравець.

Представники cторін:

від позивача: О. Ворона,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПАНЦИР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ ПРО» про стягнення 512'590,77 грн. заборгованості за договором підряду №02/05/24 від 02.05.2024, з яких: 310472,00 грн основний борг, 145073,19 грн пеня, 42766,27 грн інфляційні втрати та 14279,31 грн 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.07.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, суд встановив строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Ухвали були надіслані сторонам за допомогою системи Електронний суд, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Подальший хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою від 22.09.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.10.2026.

Представник позивача у судове засідання 26.10.2026 з`явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Відповідач участь повноважного представника у засідання суду не забезпечував, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підрядником (позивачем) на виконання договору підряду №ДП02/05/24 від 02.05.2024 було виконано роботи з виготовлення та монтажу огорожі, які відповідач прийняв без зауважень, але такі оплатив лише частково. За неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем нараховано 145073,19 грн пені, 42766,27 грн інфляційних втрат та 14279,31 грн 3% річних, які просить стягнути з відповідача.

Аргументи відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки відповідача було повідомлено про дату, час і місце судових засідань на засадах відкритості та гласності судового процесу, сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, адже відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 26.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

02 травня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ПАНЦИР» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРУТ ПРО» (замовник) укладено договір підряду №ДП 02/05/24 з додатками та додатковою угодою до нього, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується у строки та на умовах, передбачених цим договором згідно технічного завдання замовника, своїми силами, з використанням засобів та матеріалів замовника, виконати роботи з виготовлення та монтажу, а саме: «Улаштування огорожі відкритого майданчика, для подальшого встановлення обладнання (розміром 42x120м, загальною площею 5040 м2), визначеного у кошторисі, що є додатком №1 до договору, за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Сонячна, 51.

Замовник зобов`язується прийняти виконані підрядником роботи та сплатити їх вартість у строки та на умовах, визначених цим договором (п.1.2 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору склад, обсяг робіт, їх вартість зазначаються у додатку №1 до договору (кошторис/договірна ціна).

Згідно з п.2.1 договору, з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 05.11.2024, загальна ціна договору складає 660 472,00 грн., в тому числі ПДВ 110 078,67 грн.

Після улаштування огорожі відкритого майданчика для подальшого встановлення обладнання, замовник перераховує підряднику оплату у розмірі загальної вартості робіт, вказаних в п.2.1 цього договору у строк 30-х банківських днів, після підписання акту приймання виконаних робіт уповноваженими представниками обох сторін по кожному об`єму робіт, за умови виставлення підрядником у день підписання акту, визначеного цим пунктом договору, рахунку на оплату (п.2.2 додаткової угоди).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що строк виконання робіт становить 120 календарних днів з дати сплати замовником авансу відповідно до п.2.2.1 цього договору.

У пункті 3.3 договору сторони погодили, що приймання виконаних робіт здійснюється за актом приймання виконаних робіт.

Згідно з пунктом 5.3 договору за порушення передбачених договором строків платежів замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Строк дії договору погоджений сторонами у п.12.1 договору.

У додатку №1 до договору сторонами визначено вартість робіт в загальній сумі 660 472,00 грн. (в т.ч. 110 078,67 грн ПДВ).

Позивач зазначає, що свої зобов`язання по договору підряду виконав на загальну суму 660 472,00 грн. Факт виконання робіт підтверджується підписаним сторонами та наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 30 від 05.11.2024.

Відповідач порушив свої зобов?язання за договором, здійснив лише часткову оплату на суму 350000,00 грн, внаслідок чого у відповідача станом на момент подання позовної заяви існувала заборгованість за виконані роботи у розмірі 310 472,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 145073,19 грн пені, 42766,27 грн інфляційних втрат та 14279,31 грн 3% річних, які просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору підряду №ДП 02/05/24 від 02.05.2024 з додатковою угодою №1 від 05.11.2024 до нього.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов`язання за договором підряду, проте обов`язок з оплати вартості виконаних робіт відповідачем виконано частково, заборгованість становить 310472,00 грн. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача заявленого 310472,00 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

За приписами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки матеріалами справи станом на момент звернення позивача із позовною заявою до суду підтверджувалась наявність заборгованості за виконані ним роботи, то позивач вправі заявити вимогу про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Сторони погодили, що повний розрахунок за належним чином виконані та прийняті замовником роботи здійснюється протягом 30 банківських днів з дня підписання замовником акту виконаних робіт.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок (ст.253 ЦК України).

При цьому суд відзначає, що з 01.04.2023 система переказів в Україні функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022. Після запровадження СЕП-4 в Україні скасовано поняття «банківський день». Відтак, прийняті 05.11.2024 роботи, з урахуванням наведених положень, мали бути оплачені відповідачем 05.12.2025.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, із врахуванням п.2.2 додаткової угоди до договору, здійснених відповідачем оплат, а також системи СЕП-4 та ст.14 ГПК України, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає заявлені позивачем 14279,31 грн 3% річних та 42766,27 грн втрат від інфляції.

Щодо стягнення пені суд відзначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як уже відзначалося, згідно п.5.3 договору за порушення передбачених договором строків платежів замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, суд дійшов висновку, про задоволення заявленої позивачем 145073,19 грн пені.

Станом на день прийняття рішення, відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №5762 від 13.07.2026 на суму 7688,86 грн. При цьому, згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Позовна заява подана через систему «Електронний суд», тому судовий збір підлягав оплаті у розмірі 6151,09 грн, а позивач згідно ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» вправі звернутися до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТ ПРО» (81500, Львівська область, Львівський район, м.Городок, Артищівська, буд. 9, корпус 1; ідентифікаційний код 44920043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПАНЦИР» (36008, м.Полтава, вул. Польська, 11; ідентифікаційний код 44297328) 310472,00 грн основного боргу, 145073,19 грн пені, 14279,31 грн 3% річних та 42766,27 грн втрат від інфляції, 6151,09 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.10.2026.

Суддя Яворський Б.І.