Рішення № 141027528, 28.10.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/88/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

28 жовтня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 17.05.2024 укладено кредитні договори: кредитний договір № 200327199581, за яким позичальниці встановлено кредитний ліміт у сумі 3000 грн; кредитний договір № 1025754366, за яким позичальниці надано кредит у сумі 100 000 грн. Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 30.10.2025 склала: за кредитним договором від 17.05.2024 № 200327199581 - 4252,53 грн, з яких: 2952,20 грн - заборгованість за кредитом; 1300,33 грн - заборгованість за процентами; 0,00 грн - заборгованість за комісією; за кредитним договором від 17.05.2024 № 1025754366 - 128 586,55 грн, з яких: 94 608,59 грн - заборгованість за кредитом; 11,96 грн заборгованість за процентами; 33 966,00 грн - заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості за вказаними кредитними договорами станом на 30.10.2025 становить 132 839,08 грн. Позивач направив відповідачці письмову вимогу (повідомлення) про погашення заборгованості, однак у наданий строк заборгованість погашена не була. Тому позивач просить стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості та судові витрати, а також розглянути справу за відсутності свого представника; проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом доплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На виконання ухвали суду від 04 лютого 2026 року позивачем здійснено доплату судового збору в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0000005228 від 11.02.2026, яку подано разом із заявами про усунення недоліків від 13.02.2026 та 16.02.2026. Загальний розмір судового збору, сплачений позивачем, становить 5324,80 грн (платіжна інструкція № 110 від 09.01.2026 на суму 2662,40 грн та платіжна інструкція № 0000005228 від 11.02.2026 на суму 2662,40 грн) і відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір" з урахуванням того, що позивачем в одній позовній заяві об`єднано дві самостійні майнові вимоги про стягнення заборгованості за двома окремими кредитними договорами.

29.06.2026 представник позивача Донцова Є.О. подала клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 02.07.2026, у зв`язку з надходженням до банку інформації щодо часткового погашення боргу та замовленням актуальних розрахунків заборгованості.

28.10.2026 представник позивача подала клопотання про долучення доказів, до якого додала розрахунки заборгованості та виписки по особових рахунках відповідачки станом на 27.10.2026, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника банку, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи двічі належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 17.05.2024 ОСОБА_1 підписала Заяву № 1025754366 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою підтвердила, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, розміщену на сайті банку, у повному обсязі. Заява підписана сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою - електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (OTP-пароля), надісланого на її номер мобільного телефону.

Розділом 1 Заяви відповідачка просила відкрити їй поточний рахунок, випустити кредитну картку № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт у сумі 3000,00 грн зі стандартною процентною ставкою 35,88% річних, строком дії кредитного ліміту 12 місяців з автоматичною пролонгацією та платіжною датою 30 числа кожного місяця. Довідкою банку підтверджено встановлення 17.05.2024 за кредитним договором № 200327199581 кредитного ліміту у сумі 3000,00 грн за ставкою 35,88% річних.

Розділом 2 Заяви сторони погодили умови споживчого кредиту за договором № 1025754366: кредитний продукт «Кредит на загальні цілі», сума - 100 000,00 грн, строк кредитування - 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 2,22%, процентна ставка - 0,01% річних (фіксована), загальні витрати за споживчим кредитом - 53 290,30 грн, схема повернення - ануїтетна (рівними платежами) згідно з графіком платежів.

Перед укладенням договорів відповідачці надано паспорти споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) від 17.05.2024, які долучені позивачем до матеріалів справи.

З платіжної інструкції № TR.79750516.42872.25528 від 17.05.2024 та виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідачці за кредитним договором № 1025754366 перераховано кредитні кошти у сумі 100 000,00 грн з зарахуванням їх на її картковий рахунок. З виписки за договором № 200327199581 вбачається, що у період з 10.06.2024 по 18.06.2024 відповідачка здійснювала розрахунки кредитною карткою через POS-термінали за рахунок кредитного ліміту на загальну суму 2952,20 грн.

З виписок по рахунках також вбачається, що відповідачка частково виконувала зобов`язання за кредитним договором № 1025754366 (17.06.2024 - 9,55 грн; 29.06.2024 - 7500,00 грн; 28.09.2024 - 89,30 грн; 22.04.2025 - 14,19 грн), внаслідок чого погашено 5391,41 грн тіла кредиту, 2220,00 грн комісії та 1,63 грн процентів. Після 22.04.2025 кошти в рахунок погашення заборгованості від відповідачки не надходили.

Згідно з розрахунками заборгованості станом на 30.10.2025 заборгованість відповідачки становить: за кредитним договором від 17.05.2024 № 200327199581 - 4252,53 грн, з яких: 2952,20 грн - заборгованість за кредитом; 1300,33 грн - заборгованість за процентами; за кредитним договором від 17.05.2024 № 1025754366 - 128 586,55 грн, з яких: 94 608,59 грн - заборгованість за кредитом; 11,96 грн - заборгованість за процентами; 33 966,00 грн - заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості за вказаними кредитними договорами становить 132 839,08 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки ( АДРЕСА_1 ) направлено письмову вимогу (повідомлення) вих. № KHO-44.2.2/1345 від 28.10.2025 про погашення заборгованості за кредитними договорами № 1025754366 та № 200327199581 у загальному розмірі 132 839,00 грн протягом тридцяти днів з моменту її отримання, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень ф. 103А від 28.10.2025 (поштове відправлення № 0505393520188). У встановлений строк заборгованість погашена не була.

Надані позивачем разом із клопотанням від 28.10.2026 розрахунки заборгованості та виписки по рахунках станом на 27.10.2026 відомостей про погашення відповідачкою заборгованості після звернення банку до суду не містять. За цими розрахунками заборгованість за кредитним договором № 200327199581 залишилася незмінною - 4252,53 грн, а за кредитним договором № 1025754366 становить 128 595,93 грн, з яких 94 608,59 грн - кредит, 21,34 грн - проценти, 33 966,00 грн - комісія.

Таким чином, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала, кредитні кошти та нараховані проценти і комісію у повному розмірі не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість. Отже, між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір вважається підписаним у разі використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний правочин, укладений таким чином, прирівнюється до правочину, вчиненого у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі споживачеві та доведені до його відома. У даній справі істотні умови кредитування (сума кредиту та кредитного ліміту, строк, процентна ставка, розмір комісії, загальні витрати за кредитом) визначені безпосередньо в підписаній відповідачкою Заяві № 1025754366 від 17.05.2024 та паспортах споживчого кредиту, а не лише в загальних умовах ДКБО, тож вони були відомі відповідачці та погоджені нею.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (ст. ст. 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування. Якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У справі, що розглядається, відповідачкою не подано жодних доказів на спростування факту укладення кредитних договорів, отримання та використання кредитних коштів чи розміру заборгованості, а також доказів повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договорами, презумпція правомірності яких не спростована. На час розгляду справи зазначені договори є чинними та недійсними в судовому порядку не визнавалися.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину. У даній справі відповідачка користувалася кредитними коштами та частково здійснювала платежі на їх погашення, що свідчить про схвалення нею укладених правочинів.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування "більшої вірогідності"; якщо стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем, висновки про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими. За відсутності доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості, які узгоджуються з виписками по рахунках, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За ч. 4 ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі; таке повернення здійснюється споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Позивачем дотримано цю процедуру, адже як встановлено судом, вимогу від 28.10.2025 направлено відповідачці за адресою її зареєстрованого місця проживання, а з позовом банк звернувся лише 22.01.2026, тобто після спливу тридцятиденного строку.

Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором № 1025754366 суд враховує, що договір укладено 17.05.2024, тобто після набрання чинності Законом України "Про споживче кредитування".

Згідно зі ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості, за винятком плати за послуги, які за законом надаються споживачеві безоплатно. Розмір комісії (2,22%) сторони погодили в Заяві № 1025754366 від 17.05.2024, він врахований у загальні витрати за споживчим кредитом (53 290,30 грн), про які відповідачку поінформовано до укладення договору.

Комісію нараховано лише до 26.09.2025, а один з платежів відповідачка сплатила без заперечень. Доказів недійсності чи несправедливості цієї умови відповідачка не надала, тому заборгованість за комісією у розмірі 33 966,00 грн підлягає стягненню.

Щодо наданих позивачем 28.10.2026 розрахунків станом на 27.10.2026, за якими заборгованість за договором № 1025754366 становить 128 595,93 грн, суд зазначає, що заяви про збільшення розміру позовних вимог у порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України позивач не подавав.

Тому відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд вирішує справу в межах заявлених вимог, а вказані розрахунки оцінює як доказ того, що після звернення до суду заборгованість відповідачкою не погашалася і не зменшилася.

Враховуючи, що всупереч умовам кредитних договорів та наведеним нормам закону відповідачка порушила строки та порядок погашення заборгованості, наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 200327199581 у розмірі 4252,53 грн та за кредитним договором № 1025754366 у розмірі 128 586,55 грн, а всього - 132 839,08 грн. Позовні вимоги є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 5324,80 грн (платіжна інструкція № 110 від 09.01.2026 - 2662,40 грн; платіжна інструкція № 0000005228 від 11.02.2026 - 2662,40 грн), вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача. Інших судових витрат позивач не заявляв.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 207, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 626, 628, 629, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-284, 287-289, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість за кредитними договорами від 17.05.2024 № 200327199581 та № 1025754366 у розмірі 132 839,08 грн (сто тридцять дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 08 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" судовий збір у розмірі 5324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор