Рішення № 141027475, 29.10.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2235/26

Номер провадження 2/555/1354/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Стасюк І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Березнівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 у загальному розмірі 22 505 грн 00 коп., з яких: 5 000 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 15 775 грн 00 коп. заборгованість за процентами; 750 грн 00 коп. заборгованість за комісією за видачу кредиту; 980 грн 00 коп. заборгованість за штрафами. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Позов обґрунтований тим, що 14.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 продукту «CreditKasa» в електронній формі.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 5 000 грн 00 коп. строком на 365 календарних днів зі сплатою процентів за користування кредитом та одноразової комісії за його видачу.

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначає, що свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, однак відповідач належним чином не виконав зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого станом на 18.08.2026 утворилася заборгованість у розмірі 22 505 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

19.10.2026 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача, адвокатом Зражевським О.В. подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позову в повному обсязі та просив стягнути 6 380 грн 00 коп. боргу.

Відзив мотивований тим, що відповідно до пунктів 2.3 та 5.3 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 позивач визначив загальну суму до повернення за результатами першого базового періоду кредитування в розмірі 6 380 грн 00 коп., з яких 5 000 грн 00 коп. становить основна сума кредиту та 1 380 грн 00 коп. проценти разом із комісією за його видачу. На переконання представника відповідача, зазначені положення договору є неоднозначними щодо можливості подальшого нарахування процентів після закінчення першого базового періоду, а тому відповідно до принципу contra proferentem повинні тлумачитися на користь споживача. Представник відповідача посилається на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, та положення статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, представник відповідача заперечує проти стягнення штрафів у розмірі 980 грн 00 коп., зазначаючи, що вони нараховані під час дії воєнного стану, а тому відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не підлягають стягненню.

У відзиві представник відповідача також просить розподілити судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп.

Окремо заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву з посиланням на те, що доступ до ухвали суду від 21.09.2026 та матеріалів справи представнику відповідача забезпечено лише 05.10.2026 після подання відповідного клопотання від 02.10.2026.

Вирішуючи питання про прийняття відзиву, суд враховує положення частини сьомої статті 178 ЦПК України, відповідно до якої строк на його подання встановлюється судом та обчислюється з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Беручи до уваги наведені представником відповідача обставини ознайомлення з матеріалами справи, час подання відзиву, а також необхідність забезпечення реалізації принципів змагальності, рівності сторін і права на судовий захист, суд прийняв відзив до розгляду та долучив його до матеріалів справи.

23.10.2026 через підсистему «Електронний суд» представником позивача Мельник Д.В. подано додаткові письмові пояснення у справі, у яких позивач заперечив проти доводів відзиву та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача зазначає, що представник відповідача помилково ототожнює строк кредитування, який становить 365 календарних днів, із базовим періодом сплати процентів тривалістю 14 календарних днів. Крім того, позивач наполягає на правомірності одноразової комісії за видачу кредиту в розмірі 750 грн 00 коп., оскільки її визначено безпосередньо в договорі та включено до загальних витрат за споживчим кредитом.

Щодо штрафних санкцій позивач посилається на зміни до пункту 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», вважаючи, що передбачене ним звільнення від відповідальності не поширюється на кредитні договори, укладені після 23.01.2024. Заперечує проти відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп., посилаючись на відсутність належних доказів їх розміру та неспівмірність зі складністю справи.

28.10.2026 представником відповідача, адвокатом Зражевським О.В. подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю подання заперечень на додаткові письмові пояснення позивача та зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Мельник Д.В. у судове засідання не з`явилася, подала письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях від 23.10.2026.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник відповідача адвокат Зражевський О.В. у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. У відзиві від 16.10.2026, поданому 19.10.2026, просив задовольнити позов частково, стягнувши 6 380 грн 00 коп., у решті вимог відмовити та розподілити судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Водночас 28.10.2026 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю подання заперечень на додаткові письмові пояснення позивача та зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд ураховує, що раніше за клопотанням представника відповідача розгляд справи вже відкладався з 12.10.2026 на 29.10.2026. Крім того, додаткові письмові пояснення позивача від 23.10.2026 доставлено до електронного кабінету адвоката Зражевського О.В. 23.10.2026 о 17 год 24 хв, що підтверджується квитанцією ЄСІТС № 9313942, а встановлений судом п`ятиденний строк на подання заперечень закінчився 28.10.2026.

Зайнятість представника в іншому судовому засіданні належними доказами не підтверджена. За таких обставин, ураховуючи відсутність передбачених статтею 223 ЦПК України підстав для повторного відкладення розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача від 28.10.2026.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, подані ними письмові заяви та клопотання, а також відсутність передбачених законом підстав для відкладення розгляду справи, суд відповідно до статей 211, 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників на підставі наявних матеріалів, з урахуванням доводів позовної заяви, відзиву та додаткових письмових пояснень представника позивача.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши доводи позову, відзиву та додаткових письмових пояснень, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 14.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 продукту «CreditKasa» в електронній формі.

Із зазначеного договору від 14.09.2024 вбачається, що його укладено о 13 год 07 хв між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 кредитодавець відкрив відповідачу кредитну лінію для задоволення особистих потреб на умовах строковості, повернення та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити передбачені договором проценти та інші платежі.

Згідно з пунктом 4.1 зазначеного договору загальна сума наданого кредиту становить 5 000 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 4.2 договору дата надання кредитних коштів 14.09.2024.

Пунктом 4.8 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 визначено, що базовий період сплати процентів становить 14 календарних днів.

Із пункту 4.13 договору вбачається, що строк кредитування становить 365 календарних днів із моменту перерахування кредиту позичальнику, а дата повернення кредиту 13.09.2025.

Відповідно до пункту 4.10 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами.

Зазначеним пунктом установлено стандартну процентну ставку в розмірі 1 % на день протягом перших 180 календарних днів кредитування та 0,75 % на день починаючи зі 181-го календарного дня до завершення строку кредитування.

Водночас пунктом 10.1 договору передбачено застосування промоставки в розмірі 0,9 % на день протягом перших 14 календарних днів за умовами відповідної програми лояльності.

Пунктом 4.11 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 встановлено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми виданих кредитних коштів, що становить 750 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 8.3 договору за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань передбачено нарахування штрафу за визначених договором умов, але не більше 490 грн 00 коп. за відповідний факт порушення.

Із паспорта споживчого кредиту від 14.09.2024, вбачається, що до укладення договору відповідачу ОСОБА_1 надано інформацію про суму кредиту, строк кредитування, процентні ставки, комісію за видачу кредиту та загальні витрати за кредитом.

Із договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором A3785.

Із довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за договором № 1447-2198 від 14.09.2024, вбачається, що 14.09.2024 відповідачу ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти в розмірі 5 000 грн 00 коп. через платіжну систему LiqPay за операцією № 2517780286.

Таким чином, факт укладення кредитного договору та виконання кредитодавцем зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів підтверджується належними письмовими доказами.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором № 1447-2198 від 14.09.2024, складеного станом на 18.08.2026, вбачається, що сума наданого кредиту становила 5 000 грн 00 коп.

Відповідно до зазначеного розрахунку за період із 14.09.2024 до 27.09.2024 включно кредитодавцем нараховано проценти за промоставкою 0,9 % на день у загальному розмірі 630 грн 00 коп.

За період із 28.09.2024 до 12.03.2025 включно, який становить 166 календарних днів, нараховано проценти за ставкою 1 % на день у розмірі 8 300 грн 00 коп. За період із 13.03.2025 до 13.09.2025 включно, який становить 185 календарних днів, кредитодавцем фактично застосовано процентну ставку 0,74 % на день та нараховано проценти в загальному розмірі 6 845 грн 00 коп.

При цьому суд враховує, що застосована протягом останнього періоду ставка 0,74 % на день є меншою за передбачену пунктом 4.10 договору стандартну ставку 0,75 % на день.

Таким чином, загальна сума процентів, нарахованих за період із 14.09.2024 до 13.09.2025 включно, становить 15 775 грн 00 коп.

Із зазначеного розрахунку заборгованості станом на 18.08.2026 також вбачається, що 14.09.2024 кредитодавцем одноразово нараховано комісію за видачу кредиту в розмірі 750 грн 00 коп.

Крім того, кредитодавцем нараховано два штрафи по 490 грн 00 коп. кожний 30.09.2024 та 13.09.2025, що загалом становить 980 грн 00 коп.

Водночас розрахунок заборгованості не містить відомостей про здійснення відповідачем ОСОБА_1 платежів на погашення основної суми кредиту, процентів, комісії чи штрафів.

Отже, станом на 18.08.2026 позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» визначив загальну заборгованість відповідача ОСОБА_1 в розмірі 22 505 грн 00 коп., з яких: 5 000 грн 00 коп. основна сума кредиту; 15 775 грн 00 коп. проценти; 750 грн 00 коп. комісія; 980 грн 00 коп. штрафи.

Відповідно до статей 205, 207, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за домовленістю сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом прийняття пропозиції, а його підписання може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Аналогічні правові висновки щодо укладення кредитних договорів в електронній формі викладено в постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у визначений строк, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо вимоги про стягнення основної суми кредиту суд зазначає таке.

Із договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024, довідки про перерахування суми кредиту за зазначеним договором, квитанції LiqPay від 14.09.2024 за операцією № НОМЕР_1 та розрахунку заборгованості станом на 18.08.2026 вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5 000 грн 00 коп. Доказів повернення зазначеної суми кредиту матеріали справи не містять.

Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 16.10.2026, не заперечує отримання кредитних коштів та наявності заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 5 000 грн 00 коп.

За таких обставин вимога ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення основного боргу в розмірі 5 000 грн 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів та заперечень відповідача суд зазначає таке.

Із пунктів 2.3 та 5.3 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 вбачається, що кредитодавець рекомендував позичальнику для мінімізації загальних витрат здійснити повне повернення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду, тобто до 27.09.2024.

Відповідно до наведеного в зазначених пунктах розрахунку для повного погашення кредиту до 27.09.2024 позичальник повинен був сплатити 6 380 грн 00 коп., з яких 5 000 грн 00 коп. основна сума кредиту, 630 грн 00 коп. проценти за перші 14 календарних днів користування кредитом та 750 грн 00 коп. комісія за видачу кредиту.

Проте зазначені положення договору визначають суму зобов`язань саме для випадку дострокового повного погашення кредиту протягом першого базового періоду та не встановлюють граничного розміру плати за користування кредитом протягом усього строку кредитування.

Натомість пунктом 4.13 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 прямо встановлено строк кредитування 365 календарних днів, а пунктом 4.10 визначено порядок нарахування процентів протягом зазначеного строку.

Суд враховує, що базовий період сплати процентів та строк кредитування є різними правовими категоріями.

Базовий період визначає періодичність виконання позичальником зобов`язань щодо сплати процентів, тоді як строк кредитування визначає період, протягом якого позичальник має право користуватися наданими кредитними коштами на погоджених договором умовах.

Із аналізу пунктів 2.3, 4.8, 4.10, 4.13 та 5.3 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 вбачається, що сторони погодили можливість дострокового повернення кредиту, однак не встановили автоматичного припинення нарахування процентів після закінчення першого базового періоду в разі невиконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредитних коштів.

Навпаки, пунктом 4.8 договору прямо передбачено послідовне обчислення наступних базових періодів до закінчення строку кредитування за відсутності повного виконання позичальником грошових зобов`язань.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на необхідність застосування принципу contra proferentem, відповідно до якого нечіткі або двозначні положення договору повинні тлумачитися проти сторони, яка їх сформулювала.

Водночас застосування цього принципу передбачає наявність дійсної неоднозначності договірної умови, зміст якої неможливо встановити шляхом системного тлумачення договору.

Положення пунктів 2.3 та 5.3 договору про дострокове погашення кредиту узгоджуються з пунктами 4.8, 4.10 та 4.13 щодо строку кредитування, періодичності сплати процентів і порядку їх нарахування.

За таких обставин суд не вбачає підстав для тлумачення положень договору в спосіб, запропонований представником відповідача, відповідно до якого право кредитодавця на договірні проценти припиняється після перших 14 днів користування кредитом незалежно від фактичного повернення основної суми кредиту.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 звернула увагу, що нечіткі або двозначні умови споживчого договору можуть тлумачитися на користь споживача, однак за відсутності встановленої законом нікчемності відповідної умови суд не вправі самостійно змінювати однозначно погоджені сторонами умови договору лише з мотивів надмірності процентів без відповідної позовної вимоги споживача.

Судом установлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 містить визначені сторонами умови щодо процентних ставок, порядку їх застосування та строку кредитування.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1447-2198 від 14.09.2024 станом на 18.08.2026 проценти нараховувалися виключно протягом строку кредитування, який завершився 13.09.2025.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 розмежувала проценти як плату за правомірне користування кредитними коштами відповідно до статті 1048 ЦК України та проценти як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

Заявлені до стягнення проценти нараховані до закінчення визначеного сторонами строку кредитування, а після 13.09.2025 нові договірні проценти позивачем не нараховувалися.

Згідно з розрахунку заборгованості за договором № 1447-2198 від 14.09.2024 станом на 18.08.2026, за перші 14 календарних днів користування кредитом нараховано 630 грн 00 коп.; за наступні 166 календарних днів 8 300 грн 00 коп.; за останні 185 календарних днів 6 845 грн 00 коп., що загалом становить 15 775 грн 00 коп.

При цьому позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» протягом останнього періоду застосував процентну ставку 0,74 % на день, яка є меншою за визначену договором стандартну ставку 0,75 % на день.

Доказів здійснення відповідачем ОСОБА_1 платежів на погашення зазначених процентів або інших обставин, які спростовують правильність наведеного розрахунку, матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що процентні ставки, застосовані кредитодавцем, не перевищують установленого законом обмеження максимальної денної процентної ставки, чинного на момент укладення договору, а обумовлена договором комісія врахована при визначенні загальних витрат за споживчим кредитом.

Отже, нарахування процентів у розмірі 15 775 грн 00 коп. підтверджується умовами кредитного договору, періодом користування кредитними коштами та відповідним розрахунком заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення процентів у розмірі 15 775 грн 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.11 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 сторони погодили одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми наданих кредитних коштів.

Оскільки розмір кредиту становив 5 000 грн 00 коп., сума комісії дорівнює 750 грн 00 коп.

Із розрахунку заборгованості за договором № 1447-2198 від 14.09.2024 станом на 18.08.2026 вбачається, що зазначену комісію нараховано одноразово 14.09.2024, тобто в день фактичного надання кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, проценти, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та інші передбачені законом платежі.

При цьому суд враховує, що комісія, заявлена позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», має одноразовий характер, пов`язана з операцією з видачі кредиту та не є щомісячною платою за надання інформації про стан кредитної заборгованості чи інші дії, які відповідно до закону кредитодавець зобов`язаний здійснювати безоплатно.

Із паспорта споживчого кредиту від 14.09.2024, вбачається, що інформація про комісію в розмірі 15 % від суми кредиту була доведена до відповідача до укладення договору.

Крім того, відповідна умова прямо передбачена пунктом 4.11 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024, підписаного відповідачем ОСОБА_1 із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором A3785.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.09.2024 у справі № 331/2974/23, відповідно до якого при вирішенні питання щодо правомірності одноразової комісії за здійснення операції з видачі кредиту необхідно враховувати положення Закону України «Про споживче кредитування», зміст погоджених сторонами умов та сукупну вартість користування кредитом.

Водночас правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 стосуються, зокрема, нікчемності умов щодо щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка передбачає оплату послуг, що повинні надаватися безоплатно.

У справі предметом вимоги є одноразова комісія за видачу кредиту, розмір якої визначений договором і доведений до відома відповідача до його укладення.

Оцінивши зазначені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем комісія в розмірі 750 грн 00 коп. має передбачену договором та законом підставу для стягнення.

Таким чином, вимога про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 750 грн 00 коп. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафів суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 8.3 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 за невиконання або неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань передбачено штраф у визначеному договором розмірі, але не більше 490 грн 00 коп. за відповідне порушення.

Із розрахунку заборгованості за договором № 1447-2198 від 14.09.2024 станом на 18.08.2026 вбачається, що позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» нараховано два штрафи: 490 грн 00 коп. 30.09.2024 та 490 грн 00 коп. 13.09.2025. Загальна сума нарахованих штрафів становить 980 грн 00 коп.

Судом встановлено, що обидва штрафи нараховані в період дії в Україні воєнного стану та пов`язані з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки, штрафу чи пені за таке прострочення.

Зазначеною нормою також передбачено, що неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання кредитних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

При цьому пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не встановлює обмежень щодо дати укладення кредитного договору, на який поширюється передбачене ним звільнення позичальника від відповідальності.

У додаткових письмових поясненнях від 23.10.2026 представник позивача посилається на пункт 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», зазначаючи, що встановлене ним звільнення від відповідальності не поширюється на договори, укладені після 23.01.2024.

Однак наведені доводи не спростовують дії пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зміни до пункту 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» не передбачають скасування або обмеження дії зазначеного пункту ЦК України.

Отже, незалежно від дати укладення договору про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024, нараховані відповідачу ОСОБА_1 штрафи за прострочення виконання грошових зобов`язань під час дії воєнного стану не підлягають стягненню.

Такий підхід узгоджується з правовим висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.06.2026 у справі № 465/1735/23 щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім того, сама обставина погодження штрафів у пункті 8.3 договору не може бути підставою для їх стягнення всупереч імперативній нормі закону.

За таких обставин вимога ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення штрафів у розмірі 980 грн 00 коп. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню.

Із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 у загальному розмірі 21 525 грн 00 коп., з яких: 5 000 грн 00 коп. основна сума кредиту; 15 775 грн 00 коп. проценти за користування кредитом; 750 грн 00 коп. одноразова комісія за видачу кредиту.

У задоволенні вимоги про стягнення штрафів у розмірі 980 грн 00 коп. слід відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України.

Із платіжної інструкції № 74510 від 14.09.2026 вбачається, що позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 22 505 грн 00 коп., із яких судом задоволено вимоги на суму 21 525 грн 00 коп., що становить 95,65 % від загального розміру заявлених майнових вимог.

Таким чином, пропорційна частина сплаченого позивачем судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 2 546 грн 46 коп. (2 662 грн 40 коп. ? 21 525 грн 00 коп. / 22 505 грн 00 коп.).

Решта судового збору в розмірі 115 грн 94 коп. покладається на позивача у зв`язку з відмовою в задоволенні частини позовних вимог.

Щодо заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

У відзиві на позовну заяву, представником відповідача, адвокатом Зражевським О.В. заявлено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп. та висловлено прохання про їх стягнення з позивача.

У зазначеному відзиві представник відповідача посилається на договір про надання правничої допомоги від 01.10.2026.

Водночас із досліджених матеріалів убачається, що сам по собі попередній розрахунок витрат не підтверджує фактичного обсягу наданих послуг та їх вартості.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.

Водночас відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в розмірі 21 525 грн 00 коп. із заявлених 22 505 грн 00 коп., частка позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, становить 4,35 %.

Отже, у разі належного підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу їх розподіл повинен здійснюватися пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

При цьому сам факт часткового задоволення позову не є підставою для автоматичного стягнення з позивача всієї заявленої відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що у додаткових письмових поясненнях від 23.10.2026, позивач заперечив проти відшкодування відповідачу 6 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх непідтвердженість та неспівмірність зі складністю справи.

З огляду на відсутність серед досліджених доказів належного підтвердження обсягу та вартості відповідних послуг, на час ухвалення рішення суд не встановив підстав для стягнення з позивача заявлених відповідачем 6 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Інших фактичних даних, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 127, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 274279 ЦПК України, статтями 3, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 8, 9, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1447-2198 від 14.09.2024 у загальному розмірі 21 525 (двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 15 775 (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом; 750 (сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок заборгованість за комісією за видачу кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення штрафів у розмірі 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 546 (дві тисячі п`ятсот сорок шість) гривень 46 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, рахунок № НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК».

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 04.01.2024, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Ю. Собчук