Рішення № 14102613, 17.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2011 р.Справа № 18/245/11

За позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"

до приватного підприємства "Будівельно-торгівельна фірма "СМР-Комплекс"

про стягнення 426002,62 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: Курбатова Н.О.

від відповідача: Дем'янов В.А.

Суть справи: розглядається позов про стягнення 426002 грн. 62 коп., в тому числі 403571,00 грн. заборгованості по кредиту, 21461,13 грн. заборгованості по процентах та 970,49 грн. пені.

Від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду відповідно до п. 1ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з тим, що особа, яка підписала позовну заяву не мала на це відповідних повноважень.

Позовну заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" № с-17-120-1-14/552 від 24.01.2011р. підписано директором з питань правової безпеки та правового захисту Полтавської ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" Вахніним П.М. До позовної заяви додана належним чином засвідчена копія довіреності № 67/09 від 26.10.2009р. (а.с. 72), виданої відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", яке пізніше було перейменовано в публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в особі голови правління Лавренчука Володимира Миколайовича. Даною довіреністю директору з питань правової безпеки та правового захисту Полтавської ОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Вахніну П.М. надано право одноособово здійснювати від імені банку дії, що стосуються діяльності дирекції та підпорядкованих їй відділень, зокрема подання (підписання) позовів в суд. Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_1

Таким чином, директор з питань правової безпеки та правового захисту Полтавської ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" Вахнін П.М. мав відповідні повноваження на підписання вищевказаної позовної заяви.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України безпідставне, а тому - задоволенню не підлягає.

Відповідач у відзиві вих. № 17 від 17.02.2011р. заперечує позов, посилаючись на те, що строк повернення кредиту не настав, а також на те, що відповідач скориставшись правом на перенесення строків платежів за кредитним договором надав позивачу лист про відтермінування по сплаті основного тіла кредиту терміном на 6 місяців, на який заперечень від позивача не надійшло.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач у позові зазначає, що 5 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(кредитор), з однієї сторони та приватним підприємством «Будівельно-торгівельна фірма «СМР-Комплекс»(позичальник) з другої сторони, укладено кредитний договір № 010/07-2/676 (далі - договір) (копія договору - а.с. 11-14), на умовах якого кредитор відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 765969,00 грн., зі строком повернення кредиту згідно графіку, але не пізніше 4 грудня 2014 року, та із сплатою 13,5% річних за користування кредитом.

В п. 1.1. договору зазначено, що кредит в сумі 664700,00 грн. призначений для купівлі позичальником автокрану КАМАЗ 55111 КТА-25; кредит в сумі 101269,00 грн. призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником.

Як зазначає позивач, фактично відповідачем отримано кредитні кошти у сумі 664700,00 грн. на придбання автокрану КАМАЗ 55111 КТА-25, що підтверджується платіжним дорученням №107 від 5 грудня 2007 року (а.с. 23).

Пунктом 3.7. договору встановлений обов'язок позичальника здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (а.с. 15) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом.

Позивач стверджує, що з моменту отримання кредиту відповідачем погашено 261129,00 грн. кредитних коштів, що підтверджується наданими платіжними дорученнями (а.с. 24-54). Станом на 21 січня 2011 року за позичальником обліковується прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 23739,00 грн.

Пунктами 1.3, 3.7 кредитного договору передбачений обов'язок позичальника щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами у розмірі 13,5% річних.

Згідно п. 3.9.1. договору, про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21-го дня після відправлення кредитором повідомлення відповідно до цього пункту договору. Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку позичальник має право подати кредитору письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав на день звернення позичальника до кредитора із зазначеними вище запереченнями.

Позивач повідомив відповідача про зміну процентної ставки за договором (17% річних) листом з повідомленням про вручення направленим 22.07.2008р. (а.с. 55-56). З 12 серпня 2008 року розмір процентної ставки збільшено банком до 17,0% річних.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання щодо сплати процентів позичальник також не виконував, у зв'язку з чим, станом на 21 січня 2011 року, має прострочену заборгованість за процентами у розмірі 17701,84 грн. Крім того, за користування кредитом у період з 1 січня 2011 року по 20 січня 2011 року (включно) позичальнику нараховані проценти у розмірі 3759,29 грн. (розрахунки заборгованості за процентами - а.с. 21-22).

Пунктом 7.3. договору передбачено право банку вимагати у позичальника дострокового погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 цього договору. Вимога про погашення зобов'язань за цим договором може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання кредитором за адресою позичальника. П. 6.15 розділу 6 договору встановлено, що позичальник зобов'язується в строки передбачені договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів.

В зв'язку з невиконанням відповідачем п. 6.15 договору, позивач 30.07.2010р. направив на адресу ПП «БТФ «СМР-Комплекс»претензію вих. № 17/10-6870 про дострокове погашення всієї суми кредиту в місячний строк, а також заборгованості за простроченими процентами у загальному розмірі 463 959,56 грн. (а.с. 60). Факт направлення вищевказаної претензії на адресу відповідача підтверджується поштовим штемпелем на конверті (копія конверту - а.с. 61).

Несплата відповідачем кредиту та процентів є підставою для дострокового стягнення всієї суми кредиту, внаслідок чого строк повернення кредиту в повному обсязі є таким що настав з 30.08.2010р.

В зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача 403571,00 грн. заборгованості по кредиту та 21461,13 грн. заборгованості по процентах.

Відповідач у відзиві вих. № 17 від 17.02.2011р. зазначає, що позивач не звертався письмово до відповідача з приводу дострокового погашення заборгованості, в зв'язку з цим позивач не може вимагати дострокового погашення кредиту відповідачем.

Дане твердження відповідача спростовується наявними в матеріалах справи доказами направлення позивачем вимоги про дострокове погашення всієї суми кредиту на адресу відповідача. Відповідно до п. 7.3. договору, вищевказана вимога підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання кредитором за адресою позичальника, а не протягом 30 днів з моменту її отримання відповідачем, як зазначає відповідач у відзиві. Ухилення відповідача від отримання вимоги не свідчить про те, що вимога не пред'являлась.

Як зазначалося вище, строк повернення кредиту в повному обсязі є таким що настав з 30.08.2010р.

Крім цього, відповідач у відзиві зазначає, що процентна ставка по кредиту становила 13,5 %, в подальшому вона не переглядалась, додаткових угод щодо неї сторонами не підписувалось.

Згідно п. 3.9.1. договору, про збільшення процентної ставки кредитор повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21-го дня після відправлення кредитором повідомлення відповідно до цього пункту договору. Протягом зазначеного вище двадцятиденного строку позичальник має право подати кредитору письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав на день звернення позичальника до кредитора із зазначеними вище запереченнями.

В матеріалах справи є докази направлення позивачем повідомлення відповідачу про зміну процентної ставки за договором. В зв'язку з цим, твердження відповідача щодо того, що процентна ставка по кредиту не змінювалася є безпідставним.

Відповідач у відзиві стверджує, що скориставшись передбаченим п. 8.1. договору правом на звернення з відстрочкою платежів по кредитному договору, він направив позивачу лист вих. № 56 про відтермінування по оплаті основного тіла кредиту терміном на 6 місяців. Вважаючи відсутність заперечень банку на вказаний лист фактичною згодою банку на відтермінування платежів, ніякі дії щодо виконання договору відповідачем не вчинялися.

Згідно п. 8.1. договору, позичальник має право порушувати перед кредитором питання про перенесення строків платежів за кредитним договором (строків повернення кредиту, сплати процентів) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень, незалежних від нього причин, пов'язаних з веденням господарської діяльності. Таке звернення повинно бути направлене кредитору в письмовій формі не пізніше, ніж за 10 банківських днів до настання строку платежу з наданням документів, що об'єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості.

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.188 ГК України зміна договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідач у відзиві зазначає, що відповідь на свою пропозицію відстрочити платежі по кредитному договору він не отримав, та посилаючись на ч.2 ст.642 ЦК України вважає пропозицію прийнятою позивачем.

Посилання відповідача на ч.2 ст.642 ЦК України є безпідставним, оскільки зазначена стаття ЦК України не регулює порядок внесення змін в договір. Іншого обгрунтування відповідач не навів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав суду копію листа № 56, на який він посилається у відзиві, а також доказів його надіслання відповідачу та доказів внесення змін у договір у встановленому порядку. Таким чином, посилання відповідача на перенесення строків платежу за договором

не обґрунтоване відповідними доказами, а тому не може бути враховане.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Вимога позивача про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 403571,00 грн. та заборгованості по процентах в сумі 21461,13 грн. обґрунтована та підтверджується матеріалами справи, в т.ч. актом звірки від 08.02.2011р. (а.с. 14), а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п. 10.2. договору, за порушення строків погашення кредиту, процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

В зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 970,49 грн.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”).

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 970 грн. 49 коп. обґрунтована та підтверджується відповідними доказами, в т.ч. актом звірки від 08.02.2011р. (а.с. 141). В звязку з цим позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Будівельно-торгівельна фірма "СМР-Комплекс" (36003, м. Полтава, вул. Балакіна, 8, кв. 27, ідентифікаційний код 30668577) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Полтавської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (36014, м. Полтава, вул. Монастирська, 5-а, ідентифікаційний код 22550043, рахунок № 29096319 в Полтавській ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605) 403571 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 21461,13 грн. заборгованості за процентами, 970,49 грн. пені, 4260,03 грн. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

СуддяК.В. Тимошенко

Повне рішення складено 22.02.2011р.