Рішення № 141026112, 06.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2026Справа № 910/3371/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь»

до акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 1614111,94 грн,

Представники:

від позивача Жуков Д.О.

від відповідача Горбоконь В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «КЕМ Південь» з позовом до акціонерного товариства (далі - АТ) «Українська залізниця» про стягнення 1614111,94 грн, з яких 1302788,93 грн збитків, 244184,74 грн інфляційних втрат, 67138,25 грн відсотків річних.

Суд своєю ухвалою від 20.03.2026 відкрив провадження у справі № 910/3371/26 та постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Позивач вважає, що відповідач допустив бездіяльність як зобов`язана особа з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № ПЗ/Е-231189/НЮ від 14 грудня 2023 року (далі - Договір). Така бездіяльність пов`язана з несвоєчасним поданням до Державної казначейської служби України платіжної інструкції щодо виконання бюджетного зобов`язання відповідача перед позивачем про оплату виконаних робіт за Договором на суму 1302788,93 грн. Оскільки платіжна інструкція від відповідача до Державної казначейської служби України надійшла після встановленого Регламентом роботи органів Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.11.2023 № 299 (далі - Регламент роботи), часу для проведення платежів бюджетного року, це бюджетне зобов`язання 2023 року було знято казначейською службою з обліку, а платіжна інструкція повернута без виконання. Внаслідок такої бездіяльності відповідача, позивачу заподіяні збитки у розмірі 1302788,93 грн. За несвоєчасну сплату понесених збитків позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та відсотки річних, правової підставою нарахування яких є ст. 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

Відповідач відхилив позов повністю. Відповідач не заперечив виконання позивачем робіт за Договором на суму 1302788,93 грн, спір про стягнення яких як заборгованості за Договором вирішений у справі № 910/11650/24. Суд у цій справі відмовив ТОВ «КЕМ Південь» у позові до АТ «Українська залізниця» про стягнення цих коштів, встановивши добросовісність дій останнього щодо проведення розрахунку, відсутність його вини в несплаті вартості виконаних робіт, оскільки це мало місце внаслідок відсутності бюджетного фінансування. Ці обставини мають преюдиційне значення. Відповідач вважає, що позивач ототожнює поняття «збитки» з поняттям «заборгованість за договором», спір про стягнення якої уже вирішено. Також відповідач послався на те, що вживає всі можливі заходи, спрямовані на виділення бюджетного фінансування для погашення заборгованості перед позивачем.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивач та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

14 грудня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» (підрядник) та акціонерне товариство «Українська залізниця» (замовник) уклали договір підряду № ПЗ/Е-231189/НЮ (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи з реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» у Київській області, встановлення реклоузерів з вакуумними вимикачами на відпайках ЛЕП-10кВ та СЦБ дільниці Васильків - Васильків П (далі - роботи).

Ціна Договору складає 1561000 грн (п. 2.1 Договору).

Укладення Договору мало місце в рамках фінансування капітальних інвестицій акціонерного товариства «Українська залізниця» за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 3101270 «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництво та реконструкція об`єктів інфраструктури суб`єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки», що здійснювалось в межах бюджетних призначень та з урахуванням показників розпису державного бюджету, встановлених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

З огляду на це врегульована Договором процедура фінансування та порядок здійснення розрахунків (розділ 4) передбачали залежність виконання замовником обов`язку з оплати (розрахунку) від бюджетного фінансування.

Зокрема у п. 4.1 Договору безпосередньо передбачено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (інших бюджетів). Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України замовник здійснює фінансування будь-яких витрат, передбачених цим договором, лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань (п. 4.5 Договору).

Обставини здійснення видатків замовником виключно за рахунок бюджетної програми КПКВК 3101270 сторони обумовили у п. 4.6 Договору. За ним усі видатки замовника за цим договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених Законом України від 24.02.2023 №2953-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3101270 «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництво та реконструкція об`єктів інфраструктури суб`єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки» та згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництва та реконструкції об`єктів інфраструктури суб`єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки» від 19.05.2023 № 517.

Розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, зазначений у договорі, на підставі оформлених належним чином актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-З, акту приймання-передачі закінчених робіт (акту приймання виконаних робіт), після отримання замовником бюджетних призначень відповідно до статей 48, 49 Бюджетного кодексу України протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту підписання вищезазначених актів (п. 4.7 Договору).

Відповідно до пункту 4.8 Договору бюджетні зобов`язання за договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України, а в разі зміни бюджетного фінансування замовник повідомляє про це підрядника. Факт надходження грошових коштів на рахунок замовника, відкритий у Державній казначейській службі України, є моментом настання строку виконання зобов`язання за даним договором, в розумінні пункту 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), при умові наявності підписаного сторонами акта приймання виконаних робіт.

Ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на рахунок замовника, відкритий в Державній казначейській службі України, для оплати робіт за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства, сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника (п. 4.9 Договору).

Отже, настання обов`язку замовника за Договором з оплати робіт залежить від стану виконання бюджетних зобов`язань та виділення бюджетних асигнувань акціонерному товариству «Українська залізниця» як одержувача бюджетних коштів.

Відносини, що виникають в рамках виконання бюджетів регулюються бюджетним законодавством, основним законодавчим актом якого є Бюджетний кодекс України. За ним розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань (ч. 1 ст. 48). Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України (ч. 1 ст. 49).

Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України 02.03.2012 № 309. За цим Порядком (п. 2.4) розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов`язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов`язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку в паперовій формі (у двох примірниках) разом із електронним носієм інформації, на якому записано файл проєкту цього документа, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання.

Наявність зареєстрованого відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету є однією з умов здійснення платежу Казначейством України на підставі дорученнями розпорядника бюджетних коштів (ч. 2 ст. 49 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.12.2012 № 1407, органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів (для закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ і закладів охорони здоров`я, що утримуються за рахунок бюджетних коштів) та планів використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів (п. 11.1). Органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних інструкцій за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань (п. 11.3).

Наведене свідчить про те, що стан виконання акціонерним товариством «Українська залізниця» обов`язку з Договором з оплати робіт, у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання, зумовлюється вчиненням дії щодо надання платіжної інструкції органу Казначейства про здійснення платежу.

25 грудня 2023 року сторони підписали: акт № 1 приймання виконаних робіт (КБ-2в), довідку про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) на суму 1302788,93 грн, акт вартості устаткування підрядника, акт № 1 приймання-передачі закінчених робіт, в якому зафіксовано, що роботи виконані згідно з актами КБ-2в та довідок Кб-3 на суму 1302788,93 грн.

Відповідно до інформації наданої Державною казначейською службою України (лист № 12-06-06/3369 від 13.02.2025), яка не оспорюється та визнається сторонами, 20.12.2023 Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва зареєструвало бюджетне зобов`язання АТ «Українська залізниця» за бюджетною програмою КПКВК 3101270 «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництво та реконструкція об`єктів інфраструктури суб`єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки» за Договором. 26.12.2023 АТ «Українська залізниця» надала на реєстрацію бюджетного фінансового зобов`язання на суму 1302788,93 грн.

Бюджетним фінансовим зобов`язанням є зобов`язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства (Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України).

Цього ж дня (26.12.2023) Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва зареєструвало в обліку бюджетне фінансового зобов`язання АТ «Українська залізниця» на суму 1302788,93 грн.

Вказане свідчить про наявність бюджетних асигнувань та надходження бюджетних коштів для виконання АТ «Українська залізниця» обов`язку з оплати за Договором на суму 1302788,93 грн.

Відповідач 27.12.2023 о 19 год 39 хв сформував платіжну інструкцію № 60 на оплату робіт за договором від 14.12.2023 №ПЗ/Е-231189/НЮ в сумі 1302788,93 грн.

27.12.2023 о 19:45:36 АТ «Українська залізниця» надало до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва платіжну інструкцію від 27.12.2023 № 60 на оплату вищезазначеного бюджетного фінансового зобов`язання у сумі 1302788,93 грн.

Відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України по завершенню бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.11.2023 № 299, останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства визначено 27 грудня 2023 року, прийняття електронних документів клієнтів через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» здійснювалось до 17:30 27 грудня 2023 року, а також граничним терміном реєстрації в АС «Є-Казна» платіжних інструкцій клієнтів органів Казначейства встановлено 18:00 27 грудня 2023 року.

За ч. 12 ст. 27 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету (ч. 1 ст. 57 Бюджетного кодексу України).

Регламентом роботи органів Державної казначейської служби України по завершенню бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.11.2023 № 299, передбачено, що платіжні інструкції здійснення видатків з бюджетних рахунків розпорядників та одержувачів коштів державного та міських бюджетів, які станом на кінець бюджетного 2023 року залишились неоплатними, підлягають поверненню.

З огляду на це Управлінням Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва платіжна інструкція № 60 повернута без виконання.

Отже, виконані позивачем за Договором роботи на суму 1302788,93 грн не були оплачені внаслідок подання акціонерним товариством «Українська залізниця» платіжної інструкції № 60 після встановленого часу прийняття та реєстрації платіжних інструкцій клієнтів органів Казначейства.

Вирішуючи питання заподіяння акціонерним товариством «Українська залізниця» такими діями збитків товариству з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» за Договором на суму 1302788,93 грн суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, на основі норм зобов`язального права за допомогою певних юридичних фактів виникає зобов`язання, під яким розуміють правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суб`єктами зобов`язання є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов`язана сторона - боржник. У переважній більшості зобов`язань кожний із суб`єктів зобов`язання є водночас і кредитором і боржником один щодо одного. А тому, відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін зобов`язання має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

З огляду на це, використання терміну «зобов`язання» застосовується як для позначення зобов`язального правовідношення в цілому, так і для позначення окремого обов`язку боржника (боргу).

Зобов`язальні правовідносини, як цивільні правовідносини, виникають з обставин, які мають значення юридичних фактів. Перелік юридичних фактів, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, встановлено в ст. 11 ЦК України і з їх настанням норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Договір як правочин є різновидом юридичного факту, дії, в основі якого лежить погоджена воля двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст зобов`язання включає суб`єктивне право і відповідний йому суб`єктивний обов`язок.

Суб`єктивне цивільне право - це вид і міра можливої, дозволеної поведінки учасника цивільних правовідносин. Суб`єктивний цивільний обов`язок - це вид і міра належної поведінки зобов`язального учасника цивільного правовідношення.

Суб`єктивні права і обов`язки взаємопов`язані, і їх здійснення залежить від реалізації тих чи інших.

Виконання зобов`язання - це вчинення боржником або іншою особою на користь кредитора або третьої певної особи дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання зобов`язання. Виконання зобов`язання є правомірною дією, яка спрямована на припинення зобов`язання.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Такі умови (принципи) можна поділити на умови належного виконання та реального виконання. Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведено належними сторонами, щодо належного предмету, у належний спосіб, у належний строк (термін), у належному місці. Принцип реального виконання слід розуміти як виконання зобов`язання в натурі, тобто вчинення саме тих дій, що становлять зміст зобов`язання.

Договір, що укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором підряду. Легальне визначення договору підряду містить ч. 1 ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст. 837 ЦК України доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, предметом зобов`язання акціонерного товариства «Українська залізниця» за Договором є прийняття та оплата виконаних товариством з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» робіт. Однією з умов належного виконання цього обов`язку є проведення оплати у належний строк.

Подання акціонерним товариством «Українська залізниця» платіжної інструкції № 60 після встановленого часу прийняття та реєстрації платіжних інструкцій клієнтів органів Казначейства свідчить про невиконання відповідачем свого обов`язку з проведення оплати у належний строк, тобто порушення свого обов`язку за Договором щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Цивільне право характеризується тією властивістю, що суб`єкти цивільного права мають право вимагати від зобов`язаних осіб певної поведінки, закладеної у змісті правовідношення. Цивільно-правовий обов`язок, що становить міру поведінки, якої має дотримуватись зобов`язана особа, тісно пов`язаний з тим правом вимоги, яким наділена уповноважена особа.

Невиконання або виконання з порушенням умов (неналежне виконання) суб`єктивного цивільного обов`язку є порушенням зобов`язань (ст. 610 ЦК України), що має наслідком можливість застосування інституту захисту цивільного права.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Подання акціонерним товариством «Українська залізниця» платіжної інструкції № 60 після встановленого часу прийняття та реєстрації платіжних інструкцій клієнтів органів Казначейства, тобто після закінчення бюджетного періоду, мало наслідком не здійснення їх переказу на користь позивача, сплата яких є предметом зобов`язання відповідача, а тому у цьому випадку є невиконання останнім свого обов`язку за Договором щодо сплати коштів.

Оскільки, як зазначено вище, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду і Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету, виконання акціонерним товариством «Українська залізниця» свого обов`язку за Договором щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт (1302788,93 грн) у спосіб, що складає зміст цього зобов`язання відповідача, є неможливим.

Відшкодування збитків є мірою цивільно-правої відповідальності (п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України), який застосовується незалежно від спеціального застереження про це в договорі чи законі.

Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Поняття та склад збитків розкривається у ст. 22 ЦК України. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Загальною підставою відшкодування збитків як цивільно-правової відповідальності є наявність цивільного правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність особи, що порушує норми цивільного законодавство або умови договору, і з якою договір або закон пов`язує виникнення цивільно-правової відповідальності. Будь-який негативний наслідок посягання на майнові потерпілого є фактичною шкодою, яка, у випадку порушення договірного зобов`язання, є збитками (договірною шкодою).

Майнова шкода має вартісну форму, грошовим вираженням якої є збитки.

У спірних правовідносинах позивач поніс втрати, що полягають у юридичній неспроможності задовольнити свій правомірний майновий інтерес за Договором у спосіб і порядок, відповідно до його умов, внаслідок невиконання відповідачем свого договірного обов`язку. Ці втрати є реальними збитками, розмір яких складає легітимно очікувану позивачем та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт на суму 1302788,93 грн.

Відповідач у визначений строк не вижив заходів для задоволення майнового інтересу позивача за Договором, що свідчить про винність його поведінки. Таке невжиття зумовило неможливість задовольнити майновий інтерес позивача за Договором відповідно до його умов, тобто перебуває причинному зв`язку з неправомірною поведінкою відповідача.

Отже, доводи позивача про заподіяння йому збитків у розмірі 1302788,93 грн внаслідок неподання акціонерним товариством «Українська залізниця» до Казначейства України розпорядження про переказ коштів позивачу під час чинності бюджетних призначень та до закінчення бюджетного періоду, є обгрунтованими.

Наявність рішення справі № 910/11650/24, у якій вирішувався спір про стягнення 1366455,27 грн як заборгованості АТ «Українська залізниця» перед ТОВ «КЕМ Південь» за Договором, не спростовує обставини заподіяння збитків останньому. Спір у цій справі, хоч і стосується дослідження стану виконання обов`язку АТ «Українська залізниця» перед ТОВ «КЕМ Південь» за Договором щодо оплати виконаних робіт, водночас його предмет (спосіб захисту) має іншу правову природу: стосується застосування відповідальності за порушення зобов`язання, і не пов`язаний з примусовим виконанням обов`язку.

Висновки, зроблені судом (постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025) про добросовісність дій АТ «Українська залізниця», яка мала намір провести розрахунок з ТОВ «КЕМ Південь» за виконані роботи, але з незалежних від нього причин розрахунок по договору проведений не був, не є обставинами, які відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, звільнені від доказування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20, пункт 7.10), від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21, пункт 9.8)).

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляду іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 ГПК України).

З огляду на це висновки Північного апеляційного господарського суду про добросовісність дій АТ «Українська залізниця» не є обов`язковими для суду.

Підсумовуючи наведене вимоги ТОВ «КЕМ Південь» про стягнення з АТ «Українська залізниця» збитків у розмірі 1302788,93грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в частині стягнення з відповідача 244184,74 грн інфляційних втрат, 67138,25 грн відсотків річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України підставою для стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, є прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суть і змість зобов`язального відношення судом розкрито вище, зміст якого включає суб`єктивне право і відповідний йому суб`єктивний обов`язок. Суб`єктивне цивільне право - це вид і міра можливої, дозволеної поведінки учасника цивільних правовідносин. Суб`єктивний цивільний обов`язок - це вид і міра належної поведінки зобов`язального учасника цивільного правовідношення.

Отже відповідальність, яка передбачена за ч. 2 ст. 625 ЦК України, може бути заснована виключно за неналежну поведінку, яка складає суть цивільного обов`язку як складового зобов`язання.

Збитки - це цивільно-правова відповідальність за цивільне правопорушення (протиправну дію або бездіяльність особи). Стаття 625 ЦК України встановлює виключно відповідальність за порушення грошового зобов`язання, а не за несплату збитків, які є самостійною цивільно-правовою відповідальністю, що носить грошове вираження.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір суд покладає на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Зайво сплачений судовий збір у розмірі 689,45 грн підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» до акціонерного товариства «Українська залізниця».

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, 5, м. Київ, 03150, код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» (вул. Артилерійська, 11, м. Одеса, 65039, код 42719776) 1302788,93 грн збитків, 15633,47 грн судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «КЕМ Південь» (вул. Артилерійська, 11, м. Одеса, 65039, код 42719776) з Державного бюджету України 689,45 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 29.10.2026.

Суддя С. А. Ковтун