Рішення № 141026101, 29.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2026Справа № 910/10835/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (пр.Берестейський, буд.121В, оф.106, м.Київ, 03115; ідентифікаційний код 01200244)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач Груп» (вул.Солом`янська, буд.15 А, м.Київ, 03110; ідентифікаційний код 46054544)

про стягнення 167 125,75 грн

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна науково-виробнича компанія «Інтербізнес» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач Груп» про стягнення 167 125,75 грн, з яких 156 000,00 грн авансу, 9 750,00 грн штрафу, 311,53 грн інфляційних втрат та 1 064,22 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки № 12533/03.2026 від 18.03.2026 щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач Груп» (постачальник) та Приватною науково-виробничою компанією «Інтербізнес» (покупець) було укладено договір поставки № 12533/03.2026 (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити запасні частини, обладнання та устаткування (далі - товар).

Асортимент (часткове співвідношення, сортамент, номенклатура) та кількість товару, який поставляється відповідно до цього Договору, визначається сторонами у специфікаціях, які складаються на підставі заявок покупця і які повинні укладатися сторонами на кожну партію товару та є додатками до цього Договору і невід`ємною частиною Договору з дати їх підписання сторонами (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.5 Договору датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на партію товару, що проводиться після розвантаження товару в місці призначення, а саме: склад покупця, якщо інша адреса не зазначена сторонами в специфікації.

За умовами пунктів 4.4, 4.5 Договору розрахунки за поставлений згідно Договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок постачальника вказаний в даному Договорі в порядку, визначеному сторонами у специфікації та відповідну партію товару. В розрахунках може застосовуватись попередня оплата товару, у випадку якщо сторони у відповідній специфікації на товар погодять таку попередню оплату (погодять умови та порядок здійснення такої попередньої оплати). У випадку здійснення передоплати, вона здійснюється шляхом перерахунку на банківський рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку в наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 80% від загальної вартості товару, визначеної у відповідній специфікації, на поточний рахунок постачальника; остаточний розрахунок у розмірі 20% від вартості товару, визначеної у відповідній специфікації, після отримання покупцем товару та підписання сторонами відповідної видаткової накладної та реєстрації податкових накладних постачальником. У випадку попередньої оплати товару, постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару протягом 3 робочих днів з моменту здійснення платежу покупцем.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що у випадку порушення строку поставки товару, погодженого сторонами згідно умов даного Договору та/або поставки неякісного товару, постачальник за вимогою покупця повертає попередньо сплачені кошти в розмірі, що є різницею попередньо сплачених коштів та вартості фактично поставленого товару в строки та/або належної якості та кількості, протягом 5 календарних днів та відшкодовує завдані покупцю збитки такою поставкою чи не поставкою товару.

Відповідно до пункту 6.3 Договору у випадку прострочення поставки або недопоставки товару в строки, зазначені в специфікаціях до цього Договору, постачальник зобов`язується на вимогу покупця сплатити останньому штраф в розмірі 5% від вартості непоставленого або недопоставленого товару.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2026 (включно), а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії цього Договору - до повного їх виконання (пункт 12.2 Договору).

У пункті 1 специфікації (додатку) від 18.03.2026 сторони узгодили поставку наступного товару:

- Напівпричіп тракторний НТС-7 у кількості 1 одиниця вартістю 195 000,00 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 4 специфікації (додатку) від 18.03.2026 поставка товару здійснюється на умовах FCA правил Інкотермс - 2020, адреса (місце призначення): склад покупця, адреса якого зазначена в цьому пункті.

У пункті 5 специфікації (додатку) від 18.03.2026 визначені умови оплати:

- 80% попередня оплата до дати поставки товару покупцю;

- 20% вартості товару - після отримання товару, товаросупровідних документів та реєстрації податкових накладних постачальником.

На виконання умов Договору відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 000533 від 18.03.2026 на суму 195 000,00 грн.

Платіжною інструкцією № 6575441 від 21.04.2026 позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 156 000,00 грн, що становить 80% вартості товару, що зазначений у специфікації (додатку) від 18.03.2026.

Як зазначає позивач, відповідач товар йому не поставив, у зв`язку з чим він, керуючись пунктом 4.6 Договору, направив йому вимогу (вих. № 291/05/26 від 14.05.2026), у якій вимагав упродовж 5 календарних днів з моменту її отримання поставити товар або повернути попередню оплату в розмірі 156 000,00 грн та оплатити штраф у розмірі 9 750,00 грн.

Відповідно до витягу із сервісу відстеження поштових пересилань поштове відправлення № 1800400891923 з цією вимогою 31.05.2026 було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

З огляду на те, що зобов`язання із поставки оплаченого позивачем товару не виконано, суму попередньої оплати вартості товару відповідачем не повернуто, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 156 000,00 грн авансу, 9 750,00 грн штрафу, 311,53 грн інфляційних втрат та 1 064,22 грн 3% річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 156 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6575441 від 21.04.2026.

З наведеного слідує, що позивач належним чином виконав зобов`язання, встановлене у пункті 5 специфікації (додатку) від 18.03.2026 та пункті 4.5 Договору щодо сплати авансу в розмірі 80% вартості товару, що поставляється за цією специфікацією.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі поставки товару на умовах попередньої оплати, постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару протягом 3 робочих днів з моменту здійснення платежу покупцем.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що строк поставки попередньо оплаченого позивачем товару є таким, що настав.

Однак матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем зобов`язання із поставки товару відповідно до здійсненої позивачем попередньої оплати.

Докази на підтвердження повернення відповідачем суми попередньої оплати також відсутні.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

Суд звертає увагу, що положення частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, як і будь-які інші правові норми, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обов`язку покупця додатково погоджувати строк повернення суми попередньої оплати за товар, натомість саме недотримання строку поставки товару є підставою виникнення у покупця права вимагати у постачальника передання товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, встановивши, що відповідач не передав товар і не повернув позивачу кошти, сплачені за такий товар, позовна вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 156 000,00 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9 750,00 грн штрафу, 311,53 грн інфляційних втрат та 1 064,22 грн 3% річних.

Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.3 Договору у випадку прострочення поставки або недопоставки товару в строки, зазначені в специфікаціях до цього Договору, постачальник зобов`язується на вимогу покупця сплатити останньому штраф в розмірі 5% від вартості непоставленого або недопоставленого товару.

Невиконанння відповідачем зобов`язання щодо поставки товару зумовлює для нього настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 5% від вартості непоставленого товару.

Виходячи з викладеного, сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 9 750,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що у випадку порушення строку поставки товару, погодженого сторонами згідно умов даного Договору та/або поставки неякісного товару, постачальник за вимогою покупця повертає попередньо сплачені кошти в розмірі, що різницею попередньо сплачених коштів та вартості фактично поставленого товару в строки та/або належної якості та кількості, протягом 5 календарних днів та відшкодовує завдані покупцю збитки такою поставкою чи не поставкою товару.

Суд встановив направлення позивачем вимоги № 291/05/26 від 14.05.2026, у якій він вимагав від відповідача упродовж 5 календарних днів з моменту її отримання поставити товар або повернути попередню оплату в розмірі 156 000,00 грн.

Відповідно до витягу із сервісу відстеження поштових пересилань поштове відправлення № 1800400891923 з цією вимогою 31.05.2026 було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Суд знаходить слушним посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.11.2024 у справі № 918/248/24, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

З огляду на припис частини 3 статті 212 Цивільного кодексу України, згідно з яким якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала, суд погоджується із позивачем, що п`ятиденний строк повернення авансу закінчився 05.06.2026.

Розрахований позивачем розмір 3% річних у сумі 1 064,22 грн, за період з 06.06.2026 по 27.08.2026 із суми 156 000,00 грн, є арифметично правильним, а розрахований позивачем за цей же період розмір інфляційних втрат у сумі 311,53 грн не перевищує розміру, розрахованого судом, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог і в цій частині.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача авансу в розмірі 156 000,00 грн, штрафу в розмірі 9 750,00 грн, 3% річних в розмірі 1 064,22 грн та інфляційних втрат в розмірі 311,53 грн.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 2 662,40 грн покладаються на відповідача у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпостач Груп» (вул.Солом`янська, буд.15 А, м.Київ, 03110; ідентифікаційний код 46054544) на користь Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (пр.Берестейський, буд.121В, оф.106, м.Київ, 03115; ідентифікаційний код 01200244) аванс в розмірі 156 000 (сто п`ятдесят шість тисяч) грн 00 коп., штраф в розмірі 9 750 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп., 3% річних в розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 22 коп., інфляційних втрат в розмірі 311 (триста одинадцять) грн 53 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.10.2026.

Суддя Т.П. Капцова