Рішення № 141025796, 28.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1146/25Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області

до відповідача: Приватного підприємства "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс"

про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 2 694 733,08 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Криклій Л.В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Косар М.Є.;

від відповідача: Лущак М.М. (директор)

ВСТАНОВИВ:

Калуська окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (далі - позивач) до Приватного підприємства "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" (далі відповідач, ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс") про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 2 694 733,08 грн.

Підстави представництва інтересів держави прокурором обґрунтовані бездіяльністю Новицької сільської ради щодо вжиття заходів із відшкодування шкоди, завданої незаконними рубками лісу. З цією метою Калуська окружна прокуратура надіслала сільській раді запит від 26.06.2025 № 52-1464ВИХ-25. Листом від 14.07.2025 № 1117/12-11 сільська рада повідомила, що заходів щодо стягнення шкоди не вживала, а відповідні кошти до бюджету громади не надходили. Надалі прокурор надіслав сільській раді повідомлення про намір звернутися до суду від 17.09.2025 № 52-2194ВИХ-25. Посилаючись на невжиття компетентним органом заходів судового захисту протягом розумного строку, прокурор звернувся з цим позовом в інтересах держави в особі Новицької сільської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами вивчення матеріалів кримінальних проваджень № 12023091170000332 від 20.04.2023, № 12023091170000392 від 16.05.2023, № 42023092080000043 від 12.10.2023, № 12023091170000707 від 12.10.2023, № 12023091170000728 від 20.10.2023, № 12024091170000112 від 14.02.2024, № 12024091170000550 від 05.10.2024 виявлено факти незаконних рубок дерев невстановленими особами на території Грабівського та Завійського лісництв ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс". Прокурор стверджує, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив належної охорони лісових насаджень, а оскільки рубки відбулися на території об`єкта природно заповідного фонду - загальнозоологічного заказника "Чорний ліс", на відповідача покладається обов?язок відшкодувати завдану шкоду в розмірі 2 694 733,08 грн. На обґрунтування позову прокурор посилається, зокрема, на положення Лісового кодексу України, Цивільного кодексу України, Бюджетного кодексу України, Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про місцеве самоврядування в Україні". У подальших процесуальних документах, зокрема у відповіді на відзив вх. № 17108/25 від 20.10.2025 та додаткових письмових поясненнях, прокурор підтримав позовні вимоги. На його думку, виявлення незаконних рубок на території, за охорону якої відповідає постійний лісокористувач, у сукупності з іншими доказами свідчить про наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності. Прокурор також зазначив, що недоліки досудового розслідування та невстановлення осіб, які безпосередньо здійснили рубки, самі по собі не звільняють відповідача від відповідальності за порушення власних обов`язків з охорони лісу. Розмір шкоди прокурор обґрунтував висновками судових інженерно-екологічних експертиз, складеними на підставі матеріалів кримінальних проваджень із застосуванням спеціальних такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575.

Представник Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в судові засідання не з"являвся , хоча про час , місце розгляду спору повідомлений належним чином.

ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" проти позову заперечило з підстав, викладених у відзиві від 13.10.2025 (вх. № 16731/25) та запереченнях на відповідь на відзив від 27.10.2025 (вх. № 17546/25). Відповідач стверджує, що не допускав протиправної бездіяльності, а його працівники належно виконували обов`язки з охорони лісового фонду: самостійно виявляли незаконні рубки, фіксували їх відповідними актами та повідомляли правоохоронні органи.

На думку відповідача, несвоєчасна реєстрація відомостей у ЄРДР та проведення оглядів місць подій із затримкою від чотирьох до семи місяців негативно вплинули на можливість належного встановлення обставин рубок. Відповідач також заперечує достовірність розміру шкоди, посилаючись на те, що експертні висновки ґрунтуються на вихідних даних, отриманих без інструментальних вимірювань і натурного обстеження пнів. З огляду на це відповідач вважає недоведеними протиправність своєї поведінки, причинний зв`язок між нею та шкодою, а також наявність підстав для покладення на нього обов`язку відшкодувати заявлену суму.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2026 у справі № 909/1146/25 задоволено клопотання відповідача та призначено у справі комплексну судову інженерно-екологічну лісогосподарську експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. А. Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ, 76014). Згідно із супровідним листом Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вх. № 2770/26 від 26.03.2026), проведення призначеної комплексної судової інженерно-екологічної лісогосподарської експертизи в цій установі є неможливим через відсутність експертів відповідної спеціалізації.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2026 у справі № 909/1146/25 повторно задоволено заяву відповідача та призначено комплексну судову інженерно екологічну лісотехнічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Відповідно до супровідного листа Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вх. № 5476/26 від 11.06.2026), проведення призначеної комплексної судової інженерно-екологічної лісотехнічної експертизи є неможливим через відсутність експертів відповідної спеціалізації.

На час направлення справи для проведення експертних досліджень провадження у справі зупинялось, а відповідно після усунення обстави, які зумовлювали зупинення - провадженя ухвалою суду поновлено.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. З урахуванням рішення Конституційного суду від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024(59/24) - органи прокуратури продовжують виконувати покладені на них функції передбачені статтею 131-1 Конституції України, серед яких представництво.

За приписами частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор у визначених законом випадках звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за власною ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи.

Звертаючись до суду в інтересах держави, прокурор у позовній чи іншій заяві або скарзі повинен обґрунтувати порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, наявність передбачених законом підстав для представництва, а також зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

Інтереси держави охоплюють, зокрема, забезпечення екологічної безпеки, охорону природних ресурсів як національного багатства та захист майнових інтересів держави й територіальних громад. У цій справі необхідність захисту таких інтересів прокурор пов`язує із заподіянням шкоди довкіллю внаслідок незаконних порубок дерев та невжиттям заходів щодо її відшкодування.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку повинен визначити, у чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтувати необхідність їх захисту та зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Представництво прокурором інтересів держави має бути обґрунтоване з урахуванням характеру порушених інтересів, повноважень компетентного органу та наявності передбачених законом підстав для звернення прокурора до суду.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для представництва та підтвердити бездіяльність компетентного органу.

Така бездіяльність може полягати в тому, що компетентний орган, знаючи або маючи знати про порушення інтересів держави та маючи повноваження для їх захисту, протягом розумного строку не звернувся до суду з відповідним позовом. Оцінюючи наявність підстав для представництва, суд має враховувати дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", обставини повідомлення компетентного органу та його подальшу поведінку.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, підстави для представництва прокурором інтересів держави мають оцінюватися з урахуванням повноважень компетентного органу, обізнаності цього органу про відповідне порушення, вжитих ним заходів та тривалості нездійснення судового захисту після повідомлення прокурора.

Як вбачається із матеріалів справи, Калуська окружна прокуратура під час вивчення матеріалів кримінальних проваджень № 12023091170000332 від 20.04.2023, № 12023091170000392 від 16.05.2023, № 42023092080000043 від 12.10.2023, № 12023091170000707 від 12.10.2023, № 12023091170000728 від 20.10.2023, № 12024091170000112 від 14.02.2024 та № 12024091170000550 від 05.10.2024 виявила відомості про незаконні порубки дерев невстановленими особами на території Грабівського та Завійського лісництв ПП "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно заповідне господарство "Чорний ліс". Зазначені лісництва розташовані в адміністративних межах Новицької сільської територіальної громади. Прокурор пов`язує необхідність судового захисту інтересів держави з відшкодуванням шкоди, заподіяної довкіллю, та невжиттям Новицькою сільською радою заходів щодо її стягнення.

Прокурор визначив Новицьку сільську раду територіальної громади органом, в особі якого заявлено позов в інтересах держави. Обґрунтовуючи такий вибір, прокурор послався на повноваження органів місцевого самоврядування у сфері охорони навколишнього природного середовища та охорони, захисту, використання і відтворення лісів.

Порушення інтересів держави прокурор пов?язує із заподіянням шкоди лісовому фонду та довкіллю внаслідок незаконної порубки дерев, а також із невжиттям Новицькою сільською радою заходів щодо стягнення відповідної шкоди та ненадходженням коштів до місцевого бюджету.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території та в межах своєї компетенції здійснюють повноваження щодо його охорони. Згідно з пунктом 3 статті 33 Лісового кодексу України сільські, селищні та міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і захисту лісів. Ці повноваження стосуються лісів, розташованих на території відповідної територіальної громади, незалежно від того, кому вони надані в користування. Отже, Новицька сільська рада наділена повноваженнями у сфері охорони довкілля та лісів у межах, визначених законом.

Як убачається з матеріалів справи, Калуська окружна прокуратура листом від 26.06.2025 № 52-1464ВИХ-25 повідомила Новицьку сільську раду про виявлені факти незаконних порубок дерев та необхідність вжиття заходів щодо відшкодування завданої шкоди. У відповіді від 14.07.2025 № 1117/12-11 рада повідомила, що заходів щодо стягнення шкоди не вживала та відповідні кошти до її бюджету не надходили. Незважаючи на повідомлення прокурора, рада самостійно до суду з позовом про відшкодування шкоди не звернулася.

З огляду на наведене, враховуючи повноваження Новицької сільської ради у відповідній сфері, її обізнаність про обставини, на які посилався прокурор, та невжиття нею заходів судового захисту протягом розумного строку після отримання повідомлення, суд доходить висновку про наявність передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Новицької сільської ради.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та об`єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Фактичні обставини вказують на те, що Приватне підприємство "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" здійснює діяльність, пов`язану з веденням лісового господарства на території площею 8531 га, з яких 3674 га розташовані в межах Калуського району Івано-Франківської області.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області № 909/392/20 від 30.11.20, залишеним в силі постановою Верховного Cуду від 13.12.2022 право ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" постійного користування землями лісового фонду площею 8531 га не оспорено.

Відповідно до охоронного зобов`язання № 554 від 10.10.2003 на ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" покладено обов?язки з охорони загальнозоологічного заказника "Чорний ліс", що належить до територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Завійське та Грабівське лісництва розташовані в межах загальнозоологічного заказника "Чорний ліс" та адміністративних межах Новицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області.

Відповідно до протоколів огляду місця події від 04.08.2023, складених слідчим слідчого відділення Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за участю лісника Завійського лісництва ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс", у кварталі 64 виділ 2 в напрямку с. Завій (Завійське лісництво) зафіксовано пень діаметром 54 см, висота якого становила 54 см з одного боку та 70 см з іншого.

Так само, з акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20.03.2023, польової відомості , розрахунку шкоди, матеріально-грошової оцінки самовільної порубки деревини та плану-схеми, складених працівниками Завійського лісництва вбачається, що у кварталі 64 виділі 2 виявлено пень дерева породи "Дуб звичайний" діаметром 54 см з об`ємом деревини 1,54 м.куб. Одночасно службовою особою відповідача розраховано шкоду лісництва у розмірі 237 787,20 грн.

Факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу - лісу, як невід`ємному його елементу, та її розмір у сумі 238 891,52 грн визначено висновком експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 21.05.2024 № 341/24-28, складеному на підставі матеріалів кримінального провадження № 12023091170000332, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2023.

Згідно з протоколом огляду місця події від 30.03.2023, складеного слідчим слідчого відділення Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за участю лісника Грабівського лісництва ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс", у кварталі 76 виділ 1 в напрямку с. Грабівка (Грабівське лісництво) зафіксовано пні діаметрами 50*46 см, 53*51 см та 50*57 см, а також залишки деревини та гілля.

Також з акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 30.03.2023, польової відомості, розрахунку шкоди, матеріально-грошової оцінки самовільної порубки деревини та плану-схеми, складених працівниками Грабівського лісництва вбачається, що у кварталі 76 виділі 1 виявлено пні 3 дерев породи "Ялиця біла" діаметрами 48, 52 та 53 см з об`ємом деревини 4,28 м.куб. Одночасно працівником лісництва розраховано шкоду у розмірі 666 615,60 грн.

Факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу - лісу, як невід`ємному його елементу, та її розмір у сумі 669 789,96 грн визначено висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 12.08.2025 № 681/25-28, складеному на підставі матеріалів кримінального провадження № 12023091170000392, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2023.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 19.10.2023, складеного слідчим слідчого відділення Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за участю лісника Грабівського лісництва ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс", у кварталі 74 виділ 1 в напрямку с. Грабівка (Грабівське лісництво) зафіксовано пень діаметром 62 см з одного боку та 82 см з іншого.

Одночасно, з акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 19.10.2023, матеріально-грошової оцінки самовільної порубки деревини, план-схеми та специфікації приймання лісопродукції від 20.10.2023, складених працівниками Грабівського лісництва вбачається, що у кварталі 74 виділі 1 виявлено пень дерева породи "Ялиця" діаметром 72 см з об`ємом деревини 1,93 м.куб., а працівником відповідача розраховано шкоду лісництва у розмірі 357 991,20 грн.

Факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу - лісу, як невід`ємному його елементу, та її розмір у сумі 359 695,92 грн визначено висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 17.05.2024 № 198/24-28, складеному на підставі матеріалів кримінального провадження № 12023091170000728, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2023.

Згідно з протоколом огляду місця події від 20.11.2023, складеного слідчим слідчого відділення Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за участю лісничого Грабівського лісництва ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс", у кварталі 73 виділ 1 Грабівського лісництва зафіксовано пень діаметром 62 см, у виділі 4 - пні діаметрами 34, 40, 20, 41 та 21 см, у виділі 16 - пень діаметром 42 см.

Також, з акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 19.06.2023, польової відомості, розрахунку шкоди, матеріально-грошової оцінки самовільної порубки деревини та плану-схеми, складених працівниками Грабівського лісництва вбачається, що у кварталі 73 виділах 1, 4, 16 виявлено пні 5 дерев породи "Ялина (смерека) сухостійна", 1 дерева "Ялиця біла сухостійна" та 1 дерева "Дуб звичайний сухостійний". При цьому , працівником лісництва розраховано шкоду лісництва у розмірі 452 113,20 грн.

Факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу - лісу, як невід`ємному його елементу, та її розмір у сумі 454 266,12 грн визначено висновком експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 14.06.2024 № 248/24-28, складеним на підставі матеріалів кримінального провадження № 42023092080000043, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2023.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 19.02.2024, складеного слідчим слідчого відділення Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за участю лісника Грабівського лісництва ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс", у кварталі 77 виділ 5 в напрямку с. Грабівка (Грабівське лісництво) зафіксовано пень діаметром 27 см з одного боку та 21 см з іншого.

Так само, з акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 18.01.2024, польової відомості, розрахунку шкоди та матеріально-грошової оцінки самовільної порубки деревини, складених працівниками Грабівського лісництва вбачається, що у кварталі 77 виділі 5 виявлено пень дерева породи "Бук" діаметром 24 см з об`ємом деревини 0,23 м.куб. Одночасно працівником відповідача розраховано шкоду лісництва у розмірі 38 781,90 грн.

Факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу - лісу, як невід`ємному його елементу, та її розмір у сумі 38 781,80 грн визначено висновком експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 21.05.2024 № 321/24-28, складеному на підставі матеріалів кримінального провадження № 12024091170000112, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2024.

Згідно з протоколом огляду місця події від 05.10.2024, складеного слідчим слідчого відділення Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за участю лісника Грабівського лісництва ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс", у кварталі 76 виділ 3 в напрямку с. Грабівка (Грабівське лісництво) зафіксовано пень діаметром 60 см та залишки деревини породи "Ялиця біла".

Також, з акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20.08.2024, польової відомості, розрахунку шкоди, матеріально-грошової оцінки самовільної порубки деревини та карти-схеми, складених працівниками Грабівського лісництва вбачається, що у кварталі 76 виділі 3 виявлено пень дерева породи "Ялиця біла" діаметром 60 см з об`ємом деревини 1,47 м.куб. Одночасно працівником лісництва розраховано шкоду лісництва у розмірі 231 766,52 грн.

Факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу - лісу, як невід`ємному його елементу, та її розмір у сумі 231 766,52 грн визначено висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 14.07.2025 № 682/25-28, складеному на підставі матеріалів кримінального провадження № 12024091170000550, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2024.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 12.10.2023, складеного слідчим слідчого відділення Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за участю лісника Грабівського лісництва ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс", у кварталі 74 виділі 1 в напрямку с. Грабівка (Грабівське лісництво) зафіксовано пень діаметром 53 см, у виділі 3 - пні діаметрами 45 та 61 см.

Так само, з акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 11.09.2023, польової відомості, розрахунку шкоди, матеріально-грошової оцінки самовільної порубки деревини та плану-схеми, складених працівниками Грабівського лісництва вбачається, що у кварталі 74 виділах 1, 3 виявлено пні 3 дерев породи "Ялиця біла" діаметрами 45, 53 та 61 см з об`ємом деревини 4,66 м.куб. Одночасно працівником відповідача розраховано шкоду лісництва у розмірі 698 216,40 грн.

Факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу - лісу, як невід`ємному його елементу, та її розмір у сумі 701 541,24 грн визначено висновком експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 01.05.2024 № 192/24-28, складеному на підставі матеріалів кримінального провадження № 12023091170000707, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2023.

Загальний розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, заявлений прокурором до відшкодування становить 2 694 733,08 грн.

Відносини, що стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовані на забезпечення охорони, відтворення та сталого використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства (лісові відносини) регулюються, зокрема, Лісовим кодексом України (далі - ЛК України).

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до статті 5 цього Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та

інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (стаття 1 ЛК України).

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Права та обов`язки постійних лісокористувачів визначає стаття 19 ЛК України, відповідно до якої постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об?єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Статтею 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України унормовано, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною п`ятою статті 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Отже, законодавством на постійних лісокористувачів покладено обов?язки щодо охорони та захисту лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 ЛК України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Верховний Суд неодноразово висновував, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (див., зокрема постанови Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 907/278/25, від 30.01.2025 у справі № 907/48/24, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22 та інші).

Порушення постійним лісокористувачем установлених законодавством вимог щодо охорони, захисту та використання лісів може бути підставою для покладення на нього цивільно правової відповідальності за шкоду, заподіяну незаконною рубкою дерев третіми особами.

Для цього необхідно встановити, що незаконна рубка відбулася на території, за охорону якої відповідає такий лісокористувач, що він порушив покладені на нього обов`язки та що це порушення перебуває у причинному зв`язку із заподіяною шкодою.

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

У постанові від 12.09.2024 у справі № 907/181/22 Верховний Суд зазначив, що господарський суд, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, виходить з презумпції вини правопорушника.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною другою статті 16 ЦК України унормовано, що одним зі способів судового захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення, а саме: - протиправної поведінки особи; - шкоди (збитків); - причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; - вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

У спорах про відшкодування шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між такою поведінкою та заподіяною шкодою. Водночас відповідач має право доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного з необхідних елементів складу цивільного правопорушення є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування шкоди, оскільки за відсутності повного складу цивільного правопорушення підстави для покладення деліктної відповідальності не виникають.

При цьому господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

Матеріалами справи підтверджується, що ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" взяло під охорону загальнозоологічний заказник "Чорний ліс" площею 8527,0 га, про що свідчить відповідне охоронне зобов`язання. При цьому в документі зазначено, що межі земельної ділянки встановлені технічною документацією із землеустрою, розробленою у 2000 році.

З огляду на те, що рішенням Івано-Франківської обласної ради від 14.03.2000 № 278-12/2000 відповідні землі лісового фонду надано ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" у постійне користування, земельні ділянки передано підприємству, а рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2003 у справі № 12/263 підтверджено необхідність оформлення права постійного користування, суд доходить висновку, що ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" є постійним користувачем відповідних земель лісового фонду.

Законом не встановлено, що факт незаконної рубки дерев може підтверджуватися виключно матеріалами заходів державного нагляду (контролю), проведених органами Державної екологічної інспекції України. Відповідні обставини можуть встановлюватися й на підставі доказів, зібраних у межах кримінального провадження, за умови їх належності, допустимості та оцінки судом у сукупності з іншими доказами у справі.

При цьому суд ураховує, що зазначені висновки складені в межах кримінальних проваджень на підставі наданих експертам матеріалів, а тому проаналізував як обґрунтованість застосованої методики розрахунку, так і достовірність вихідних даних, використаних для визначення розміру шкоди.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Положення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, визначають, що об`єктом інженерно-екологічної експертизи можуть бути матеріалізовані джерела інформації, зафіксовані у схемах, планах, фотографіях, протоколах та інших матеріалах справи. Вибір методики та способу проведення дослідження належить виключно до компетенції експерта.

Чинне процесуальне законодавство не встановлює загальної заборони щодо використання під час розгляду господарської справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у господарській справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи. Можливість використання при розгляді іншої справи як один з доказів виконаних у кримінальному провадженні висновків експерта підтверджено Верховним Судом (постанови від 17.10.2019 у справі № 678/364/15-ц; від 05.02.2020 у справі № 461/3675/17 та від 10.03.2020 у справі № 9901/740/18).

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема висновками судових інженерно- екологічних експертиз № 192/24-28 від 01.05.2024, № 198/24-28 від 17.05.2024, № 321/24-28 від 21.05.2024, № 341/24-28 від 21.05.2024, № 248/24-28 від 14.06.2024, № 682/25-28 від 14.07.2025 та № 681/25-28 від 12.08.2025, загальний розмір шкоди, визначений за результатами експертних досліджень, становить 2 694 733,08 грн. Такі висновки оцінюються судом у сукупності з іншими доказами у справі з урахуванням вихідних даних, покладених в основу розрахунків та застосованої методики визначення розміру шкоди з урахуванням спеціальних такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".

Вихідні дані, використані під час проведення судових інженерно-екологічних експертиз, відображені в актах огляду місць виявлення порушень лісового законодавства, матеріально-грошових оцінках та відомостях щодо діаметрів пнів. Зазначені документи містять відомості про виявлені об`єкти порушень, їх кількість та характеристики, які були використані під час визначення розміру заподіяної шкоди. Достовірність цих показників оцінюється судом з урахуванням змісту відповідних документів та їх узгодженості з іншими доказами у справі.

Слід зазначити, що нарахований розмір шкоди посадовими особами відповідача -лісничими, співпадає з шкодою, яка визначена висновками судових інженерно-екологічних експертиз, як за сумами, так і за використанням лісничими тих самих відомостей про кількість, породу та діаметри зрубаних дерев, та користування останніми таким же порядком нарахування шкоди.

Що стосується розбіжності між первинними розрахунками розміру шкоди, складеними працівниками відповідача та сумами, визначеними у висновках судових експертиз, за якими загальний розмір шкоди становить 2 694 733,08 грн, що на 11 461,06 грн перевищує загальну суму первинних розрахунків лісництв (2 683 272,02 грн), то слід зазначити, що ця різниця зумовлена, зокрема, проведеною експертом індексацією такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575. Зазначені експертизи проведено на підставі матеріалів кримінальних проваджень і первинних документів, а використані для розрахунків відомості про кількість, породу та діаметри зрубаних дерев відображені також у протоколах огляду місць подій. Відсутність натурного обстеження місць рубок експертами сама по собі не спростовує визначеного ними розміру шкоди.

Крім того , доводи представника відповідача щодо можливих арифметичних помилок під час здійснення первинних розрахунків розміру шкоди фактично стосуються правильності розрахунків, виконаних працівниками самого відповідача, та не свідчать про наявність недоліків у висновках судових інженерно-екологічних експертиз. На відміну від первинних розрахунків, експертні дослідження проведено із застосуванням спеціальних знань та відповідної методики визначення розміру шкоди. За результатами дослідження наданих матеріалів кримінальних проваджень і первинних документів експерти визначили розмір заподіяної шкоди в загальній сумі 2 694 733,08 грн. Наведені відповідачем доводи не спростовують обґрунтованості цих висновків.

Більше того , відомості про діаметри пнів, зафіксовані в первинних документах відповідача, узгоджуються з даними протоколів огляду місць подій щодо відповідних епізодів рубок. Якщо в протоколах оглядів місць подій діаметр пня зафіксовано у двох вимірах, за діаметр приймається їх середнє арифметичне (без дробової частини), яке відповідає значенню, зазначеному в актах лісництв (зокрема, 62 і 82 см 72 см; 27 і 21 см 24 см; 50 і 46 см 48 см; 53 і 51 см 52 см; 50 і 57 см 53 см). Відсутність у матеріалах справи інформації про конкретні вимірювальні прилади сама по собі не спростовує зафіксованих показників, оскільки відповідач не навів конкретних даних про їх недостовірність, які б спростовували відомості, підтверджені іншими матеріалами справи.

Суд враховує, що ухвалами від 28.01.2026 та 29.04.2026 за клопотанням відповідача призначалися судові експертизи, проте експертні установи повідомили про неможливість їх проведення через відсутність експертів відповідної спеціалізації. Така неможливість не пов?язана з діями сторін чи суду. Відсутність судового висновку за результатами призначеної експертизи не позбавляє суд можливості вирішити спір за наявними доказами, які оцінюються за правилами статей 79, 86 ГПК України. Відповідач, який заперечує розмір шкоди, не скористався правом подати висновок експерта, складений на його замовлення, та не навів конкретних даних, які ставили б під сумнів висновки експертиз, проведених у кримінальних провадженнях. Подальше відкладення розгляду справи для пошуку іншої експертної установи не відповідало б принципу розумності строків розгляду справи.

Щодо доводів відповідача про несвоєчасну реєстрацію відомостей у ЄРДР та проведення слідчими оглядів місць подій із затримкою, то суд їх відхиляє, оскільки вони стосуються процесуальної діяльності органів досудового розслідування та не стосуються предмета спору у цій справі. Строки внесення відомостей до ЄРДР і проведення слідчих дій визначаються кримінальним процесуальним законодавством та не впливають ні на обов?язок постійного лісокористувача забезпечувати охорону лісу, ні на склад цивільного правопорушення, ні на розмір шкоди. Кількість, порода та діаметри зрубаних дерев зафіксовані працівниками відповідача в актах, складених одразу після виявлення порушень, а протоколи оглядів місць подій лише підтверджують ці відомості. Відповідач не навів конкретних даних про те, що за час до проведення оглядів параметри пнів змінилися або що відомості його ж актів є недостовірними.

У відповідь відповідачу на те , що незаконно зрубане дерево породи "Бук" у кварталі 77 виділі 5 не належить до лісового фонду, слід зазначити , що в акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 18.01.2024 та польовій відомості, складених працівниками Грабівського лісництва, тобто посадовими особами самого відповідача зафіксовано обставини виявлення незаконної рубки дерева породи "Бук" у кварталі 77 виділі 5 , як і в протоколі огляду від 19.02.2024, складеному за участю представника лісництва зафіксоване таке ж , а тому неналежність дерева до лісового фонду не може бути обґрунтоване лише посиланням на лист Західного міжрегіонального управління ЛМГ від 20.01.2026 № 09/111-26 без урахування інших матеріалів справи.

За таких обставин, оцінюючи лист Західного міжрегіонального управління ЛМГ від 20.01.2026 № 09/111-26 за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку, що цей документ інформаційного характеру, а до повноваженнь органу , який його видав не належить встановлення такого , суперечить іншим доказам у справі, в т. ч. доказам наданим самим відповідачем , матеріалам лісовпорядкування , а тому не може бути підставою для звільнення останнього від відповідальності за завдану шкоду в розмірі 38 781,80 грн.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (стаття 74 ГПК України). Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що стандарт доказування "вірогідності доказів", закріплений у статті 79 Господарського процесуального кодексу України, передбачає порівняння судом доказів, наданих сторонами, та визначення доведеними ті обставини, існування яких з урахуванням поданих доказів є більш вірогідним, ніж їх відсутність (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)). Аналогічний стандарт доказування застосувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд установив факт незаконної порубки дерев та заподіяння внаслідок цього шкоди, розмір якої підтверджено висновками судових інженерно-екологічних експертиз.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. Отже, у деліктних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди, а обов`язок доведення відсутності вини покладається на відповідача.

На ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс" як постійного лісокористувача законом покладено обов`язок забезпечувати охорону та захист лісів від незаконних рубок. Факти незаконної порубки дерев на території, за охорону якої відповідає відповідач, та розмір завданої шкоди підтверджені дослідженими судом доказами.

Протиправність поведінки відповідача полягає у невжитті достатніх заходів для запобігання незаконним рубкам на території, за охорону якої він відповідає. Про це свідчить, зокрема, те, що протягом березня 2023 серпня 2024 року на території Грабівського та Завійського лісництв було виявлено сім епізодів незаконних рубок, частина яких мала місце в нічний час, а в одному випадку зрубану деревину виявлено на відстані 8 метрів від входу до лісництва. Діяльність відповідача, на яку він посилається, полягала у виявленні рубок після їх вчинення, фіксації та повідомленні правоохоронних органів і не була спрямована на запобігання таким рубкам. Доказів вжиття профілактичних заходів, зокрема графіків та маршрутів обходів, чисельності лісової охорони, посилення охорони після перших епізодів, відповідачем не надано. Невжиття таких заходів перебуває у причинному зв?язку з рубками, що стали можливими внаслідок відсутності належного контролю за територією.

Вирішуючи питання про наявність причинного зв`язку між порушенням відповідачем установлених законом обов`язків та заподіяною шкодою, суд ураховує правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17. Відповідно до цього висновку, для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності визначальним є не встановлення особи, яка безпосередньо здійснила незаконну рубку, а встановлення порушення лісокористувачем правил охорони та захисту лісу, що спричинило заподіяння шкоди внаслідок незаконної рубки третіми особами.

У цій справі незаконні рубки встановлено на території, за охорону якої відповідає ПП "СЛМНДПЗГ "Чорний ліс", а розмір заподіяної шкоди підтверджено висновками судових інженерно-екологічних експертиз. Відповідач, на якого покладено обов`язок забезпечувати охорону лісу, не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди.

Отже, з урахуванням установленого обов`язку відповідача забезпечувати охорону лісу, фактів незаконних рубок на підконтрольній йому території, підтвердженого розміру шкоди та неспростованої презумпції вини суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати завдану шкоду.

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному зокрема, дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі подання процесуальних документів до суду в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору за подання позовної заяви становить: 2 694 733,08 грн ? 1,5% ? 0,8 = 32 336,80 грн.

При зверненні з позовом прокурор сплатив судовий збір у розмірі 32 336,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1618 від 22.09.2025 та повністю відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області до Приватного підприємства "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у розмірі 2 694 733,08 грн задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" (вулиця Саєвича, будинок 5А, місто Івано Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 30475245) на користь Новицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (вулиця Шевченка, будинок 71, село Новиця, Калуський район, Івано-Франківська область, 77360, код ЄДРПОУ 04356596) 2 694 733,08 грн (два мільйони шістсот дев`яносто чотири тисячі сімсот тридцять три гривні 08 копійок) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на р/р UA048999980333139331000009604, код отримувача 37951998, ГУК в Ів.-Фр.обл./ТГ Новиця/24062100.

Стягнути з Приватного підприємства "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" (вулиця Саєвича, будинок 5А, місто Івано Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 30475245) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вулиця Грюнвальдська, будинок 11, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000, код ЄДРПОУ 03530483) витрати зі сплати судового збору в розмірі 32 336,80 грн (тридцять дві тисячі триста тридцять шість гривень 80 копійок) на рахунок (IBAN) UA668201720343120001000003924, ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 28.10.2026.

Суддя Світлана КОБЕЦЬКА