Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 17/132/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2026 Справа № 908/1984/26
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1984/26
за позовною заявою: акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48
до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСПРОМ АГРО", 71752, Запорізька область, Пологівський район, с. Остриківка, вул. Остриківська, буд. 141Б
до відповідача 2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 253 486,89 грн та звернення стягнення на предмет застави
СУТЬ СПОРУ:
18.08.26 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 17.08.26 № 55/5.4-03/113335/2026 акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі АТ "Ощадбанк" в особі філії Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк") з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСПРОМ АГРО" (надалі ТОВ "ІКСПРОМ АГРО", відповідач 1) та до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач 2) про:
- солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 у розмірі 253 486,89 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом у розмірі 176 307,15 грн та з простроченої заборгованості за процентами в розмірі 77 179,74 грн;
- звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості, за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 у розмірі 253 486,89 грн, на предмет застави за договором застави обладнання від 21.01.22 № 1, укладеного між АТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "ІКСПРОМ АГРО", а саме: навісний розкидач 6004374 AXIS M 30.2 Q + комплект дисків 0608602 S6 VXR Plus, 2021 р.в., заводський номер 09-065602, інвентарний номер 53, що належить ТОВ "ІКСПРОМ АГРО" на праві власності, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про заставу".
18.08.26 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1984/26 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою суду від 19.08.26 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1984/26 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 19.10.26 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідачі суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
В обґрунтування своєї правової позиції у позовній заяві за вих. від 17.08.26 № 55/5.4-03/113335/2026 позивач зазначив, що відповідач 1 в порушення умов кредитного договору від 21.01.22 № 1213 не здійснив погашення заборгованості та станом на 10.08.26 заборгованість ТОВ «ІКСПРОМ АГРО» перед позивачем за вказаним кредитним договором становить 253 486,89 грн, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом (кредитом) - 176 307,15 грн та прострочена заборгованість за процентами - 77 179,74 грн. З метою забезпечення належного виконання відповідачем 1 (Позичальником) зобов`язань за кредитним договором, між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) було укладено договір поруки від 21.01.22 № 1. Згідно з умовами п. 2.1. Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався відповідати перед Кредитором солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання за кредитним договором № 1213 від 21.01.22, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору. Пунктом 2.2. Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і Боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у т.ч., але не виключно у разі повного чи часткового невиконання Боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту. З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителю вимогу (п.п. 3.2.4. Договору поруки). У випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (пп. 3.2.7. - 3.2.8. Договору поруки). Відповідно до п.п. 3.3.5. Договору поруки, виконання зобов`язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок Кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої Кредитором відповідно до умов цього договору. З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов`язань, що випливають з кредитного договору (в т.ч., але не виключно: повернути Заставодержателю кошти надані у розмірі 198 812,36 грн із терміном повернення не пізніше 20.01.27) 21.01.22 між Банком та ТОВ «ІКСПРОМ АГРО» було укладено договір застави обладнання № 1, відповідно до умов якого ТОВ «ІКСПРОМ АГРО» передано у заставу Банку обладнання та устаткування, зазначене в Додатку № 1 до договору застави, що є невід`ємною частиною цього договору, а саме: Навісний розкидач 6004374 AXIS M 30.2 Q + комплект дисків 0608602 S6 VXR Plus, 2021 р.в., заводський номер 09-065602, інвентарний номер 53, (Предмет застави). Право власності Заставодавця на Предмет застави, підтверджується: договором № 2-12/11/21 від 12.11.21 на поставку сільськогосподарської техніки, що складає Предмет застави, перелік яких (документів) наведено в Додатку (Специфікації) до цього договору. Згідно із п. 1.4. Договору застави, договірна вартість Предмета застави становить 352 632,68 грн. Сторони визначили, що право застави, визначене цим договором зберігається за Заставодержателем на Предмет застави, який знаходиться у володінні Заставодавця, незалежно від місця зберігання такого Предмета застави (п. 1.5. Договору застави). Відповідно до п. 1.8. Договору застави на період дії цього договору Предмет застави залишається у володінні та користуванні Заставодавця, з урахуванням обмежень, які накладено на заставу відповідно до п. 2.1-2.5 цього договору. У відповідності до п. 1.11. Договору застави при частковому виконання Заставодавцем зобов`язання застава, встановлена цим договором зберігається у повному обсязі. Відповідно до п.п. 3.1.3. Договору застави Заставодержатель має право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на Предмет застави. Спосіб звернення стягнення на Предмет застави обирається Заставодержателем на власний розсуд. Заставодержатель зобов`язаний в будь-якому випадку до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстру відомості про звернення стягнення на Предмет застави (п. 6.5. Договору застави). Керуючись вимогами законодавства та п. 6.5. Договору застави, Заставодержатель до початку процедури звернення стягнення, 01.09.25 зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 99017935, про що за вих. № 55/5.4-02/111281/2025 від 28.08.25 разом із повідомленням про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання було повідомлено Заставодавця про необхідність в 30-денний строк з дати направлення повідомлення усунути порушення зобов`язань за Кредитним договором. На підставі п.п. 3.12.2. Кредитного договору, Банк вимагав дострокового повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Договору, та направив Позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту №55/5.4-02/111280/2025 від 28.08.25, яка була направлена на електронну пошту Позичальника xpromagro@ukr.net. Факт повного виконання Банком своїх зобов`язань та факт невиконання Позичальником (відповідачем 1) зобов`язань за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості та виписками з рахунків обліку заборгованості за договором. У зв`язку із настанням строку повернення кредиту та сплати суми нарахованих процентів внаслідок відкликання кредиту Банк не застосовує до ТОВ «ІКСПРМ АГРО» проценти річних згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання за кредитним договором від 21.01.22 № 1213, на суму простроченої заборгованості у розмірі 64 133,00 грн, починаючи з 03.10.25, оскільки остаточний термін повернення Позичальником кредитних коштів настав 02.10.25. Враховуючи невиконання Позичальником/Поручителем договірних зобов`язань перед Банком, АТ «Ощадбанк» просить суд про:
- солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 у розмірі 253 486,89 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом у розмірі 176 307,15 грн та з простроченої заборгованості за процентами в розмірі 77 179,74 грн;
- звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 у розмірі 253 486,89 грн, на предмет застави за договором застави обладнання від 21.01.22 № 1, укладеного між АТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "ІКСПРОМ АГРО", а саме: навісний розкидач 6004374 AXIS M 30.2 Q + комплект дисків 0608602 S6 VXR Plus, 2021 р.в., заводський номер 09-065602, інвентарний номер 53, що належить ТОВ "ІКСПРОМ АГРО" на праві власності, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про заставу".
Відповідачі 1 та 2, позовні вимоги не спростували, відзив на позов, або будь які заперечення до суду не надійшли (не надано).
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).
Отже, отримання процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» є належним способом повідомлення для осіб, які в обов`язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.
Ухвала суду від 19.08.26 про відкриття провадження у справі № 908/1984/26 доставлена до електронного кабінету: ТОВ "ІКСПРОМ АГРО" (відповідача 1) та ОСОБА_1 (відповідач 2) - 19.08.26 (17:50), що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень"://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/1984/26 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
21.01.22 між акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІКСПРОМ АГРО" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 1213 (Кредитний договір).
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктами 3.1., 3.2. Кредитного договору визначено, що сума та валюта кредиту становить 198 812,36 грн. Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 20.01.27.
Умови щодо визначення розміру процентів за користування кредитом передбачені у пункті 3.4.1. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (Базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням такої формули: БПС = Індекс UІRD(3m) + Маржа, де:
БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
індекс UІRD(3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб …;
Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.
Пунктом 3.4.2. Кредитного договору визначено, що на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD(3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.4.1. цього договору, розмір Базової процентної ставки становить 14,41 % річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання Позичальника зі плати процентів до моменту першого перегляду (зміни) у відповідності до пп. 3.4.3. цього Договору.
Перегляд Базової процентної ставки та зміні її розміру (збільшення чи зменшення, якщо не є наслідком застосування формули, передбаченої п. 3.4.1. цього договору) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання Позичальником зобов`язань за цим договором. … Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в пп. 3.4.1. договору формули розмір Базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30 % річних, Базова процентна ставки нараховуватиметься в розмірі 30 % річних (Максимальна процентна ставка) (п. 3.4.3. Кредитного договору).
Умовами пункту 3.5. Кредитного договору також встановлено особливий порядок виконання Позичальником зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів.
Відповідно до п. 3.5.1. Кредитного договору, приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), протягом періоду відповідності Програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:
- Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує частину нарахованих за Договором процентів в розмірі Компенсаційної процентної ставки (КПС), яка з урахуванням умов Програми визначається в залежності від: 1) розміру доходу Позичальника/ГПК провадження господарської діяльності, який визначений на дату укладання Договору та на таку дату не перевищує 50 млн. грн включно. Позичальник цим засвідчує правильність та достовірність зазначеного показника та засвідчує, що такий розмір річного доходу від провадження господарської діяльності визначений на підставі даних наданої ним офіційної фінансової звітності* (*за умовами Програми така звітність надається Банку за останні 4 (чотири) звітні квартали, якщо Позичальник подає квартальну звітність, або за останній звітний рік - якщо Позичальник подає річну звітність, та якщо Позичальник входить до складу ГПК, то pозмір річного доходу Позичальника від провадження господарської діяльності розраховується сумарно з урахуванням доходу, отриманого учасниками такої ГПК); 2) забезпечення чи не забезпечення Позичальником/ГПК протягом строку кредитування за цим Договором приросту його робочих місць (збільшення середньооблікової чисельності* працівників Позичальника/ГПК) у порівнянні з середньообліковою чисельністю працівників за останній календарний місяць звітного кварталу, яка розрахована на дату укладання цього Договору. На дату укладання Договору середньооблікова чисельність працівників Позичальника - 4 особи. (*На дату укладання Договору середньооблікова чисельність працівників за останній календарний місяць звітного кварталу визначається на підставі звітності, що надається Банку за звітний квартал, що передує кварталу в якому укладено цей Договір. Якщо Позичальник входить до складу ГПК, середньооблікова чисельність працівників та приріст робочих місць Позичальника визначається по всій ГПК до якої входить Позичальник) (п.п. 3.5.1.1.);
- розмір КПС, яку Позичальник повинен своєчасно самостійно (за власні кошти) сплатити визначається кожного календарного кварталу таким чином (п.п. 3.5.1.2.):
1) в першому календарному кварталі з дати укладення Договору розмір КПС становить 7 % річних (п.п. 3.5.1.2.1. Кредитного договору);
2) починаючи з другого календарного кварталу кредитування розмір КПС змінюється наступним чином - приріст середньооблікової чисельності працівників Позичальника /ГПК у порівнянні з середньообліковою кількістю робочих місць Позичальника/ГПК, яка існує на дату укладання цього договору впливає на розмір КПС, яка підлягає сплаті Позичальником, а саме: 4 та більше працівників - 5,0 % річних; 3 працівника - 5,5 % річних; 2 працівника - 6,0 % річних; 1 працівник - 6,5 % річних; 0 працівників - 7,0 % річних (п.п. 3.5.1.2.2. Кредитного договору);
3) як виняток із зазначеного у пп. 3.5.1.2.2. Договорі правила визначення розміру КПС, у випадку приросту робочих місць Позичальника (шляхом створення не менше 2 (двох) робочих місць) за період, що завершується першим повним календарним кварталом кредитування порівняно з середньообліковою чисельністю працівників Позичальника/ГПК, яка існує на дату укладання цього Договору та підтримання Позичальником/ГПК цього показника в подальшому (протягом строку кредитування), у наступному календарному кварталі КПС встановлюється на рівні 5 % річних. У paзi подальшого зменшення середньооблікової кількості робочих місць Позичальника/ГПК у відповідному календарному кварталі розмір КПС на наступний календарний квартал збільшується на 1 процентний пункт за кожного штатного працівника який був скорочений/звільнений у попередньому календарному кварталі (при цьому збільшення КПС не застосовується за умови, якщо після скорочення/звільнення працівника (працівників) Позичальника/ГПК середньооблікова чисельність працівників становить на рівні не менше зафіксованого за результатами періоду, що завершується першим повним календарним кварталом кредитування з урахуванням двох нових робочих місць, створених протягом зазначеного періоду). В будь-якому випадку розмір КПС за Кредитом не може бути вище 7 % річних (п.п. 3.5.1.2.3. Кредитного договору);
- розмір КПС, яка застосовується у відповідному кварталі визначається з урахуванням даних щодо середньооблікової кількості робочих місць Позичальника/ ГПК у попередньому кварталі, які визначаються на підставі наданої Позичальником до Банку звітності, визначеної цим Договором. З цією метою Банком кожного календарного кварталу протягом першого місяця такого календарного кварталу (починаючи з дати укладення цього Договору до повного виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором) проводить аналіз наданої Позичальником звітності щодо середньооблікової кількості робочих місць Позичальника/ГПК за останній календарний місяць звітного кварталу, i у разі їх збільшення/зменшення здійснюється коригування розміру КПС за Кредитом, який повинен застосовуватись протягом поточного календарного кварталу (п.п. 3.5.1.3. Кредитного договору);
- у випадку неподання або невчасного подання звітності, визначеної цим Договором щодо середньооблікової кількості робочих місць Позичальника/ГПК у попередньому кварталі, Банк здійснює коригування розміру КПС за Кредитом на рівні 7 % річних. Такий розмір КПС підлягає сплаті Позичальником протягом періоду, що становить не менше одного календарного кварталу дії цього Договору починаючи з першого місяця кварталу, наступного за звітним (попереднім) кварталом, в якому Позичальник не подав або невчасно подав звітність та до першого місяця кварталу, в якому буде надана звітність у строки, визначені цим Договором (п.п. 3.5.1.3.1. Кредитного договору);
- з урахуванням того, що щоквартальний розрахунок розміру КПС Банк здійснює в порядку, передбаченому пп. 3.5.1.3. Договору на основі поданих Позичальником даних, інформацію щодо такого розрахованого розміру КПС Банк має право, але не зобов`язаний повідомити Позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4. цього Договору. Факт повідомлення чи неповідомлення Банком зазначеної інформації не впливає на обов`язок Позичальника забезпечити сплату Процентів у розмірі КПС (п.п. 3.5.1.4. Кредитного договору).
Згідно із п. 3.5.2. Кредитного договору, решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв`язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.18. цього Договору, або Позичальником у випадках та у строки визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.6. Кредитного договору Позичальник сплачує Банку:
- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 % від суми кредиту в день надання кредиту;
- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,5 % від суми кредиту в день надання кредиту.
Кредит надається в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника, визначені в контракті (п. 3.. Кредитного договору).
Пунктом 3.10. Кредитного договору визначено, що Позичальник здійснює повернення кредиту відповідно до графіку платежів, який є Додатком 2 до кредитного договору, та забезпечує сплату процентів за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору.
Згідно із п. 3.12. Кредитного договору, Банк має право призупинити надання Кредиту або відмовитись від надання Позичальнику Кредиту частково або в повному обсязі, відкликати Кредит, або вимагати дострокового повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором)), у т.ч., але не виключно, в наступних випадках, зокрема:
- Позичальник вчасно не здійснив погашення Кредиту або його частину, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням Програми, або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором (п.п. 3.12.2.).
Пунктом 3.13. Кредитного договору, відкликання Банком Кредиту з підстав, визначених п. 3.12. цього договору здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4. цього договору, вимоги про відкликання Кредиту. …
Після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання Кредиту, Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в т.ч. повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього договору) (п. 3.14. Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.15. Кредитного договору, Позичальник зобов`язується забезпечити своєчасну сплату Банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором.
Підпунктом 3.15.1. Кредитного договору визначено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: 1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається; 2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу мала бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом. Якщо умовами Договору встановлено зобов`язання Позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти обчислюється аналогічно до викладеного вище.
Умови (обставини), наявність (настання) або відсутність яких обумовлює строк/ термін сплати процентів (відповідної їх частин); частина процентів, яка підлягає сплаті за таких умов (обставин) у зазначений строк/термін; строк/термін сплати процентів (відповідної їх частини), а також порядок сплати процентів (відповідної їх частини) обумовлено сторонами у пп. 3.15.2. Кредитного договору.
Відповідно до п.п. 3.15.3. Кредитного договору, Позичальник щомісяця сплачує відповідну(-і) частину(-и) процентів (КПС, а у випадках, передбачених пп. 3.15.2. цього Договору і КЧП, тобто проценти в повній сумі, яка відповідає Базовій процентній ставці) шляхом перерахування необхідної суми коштів на рахунок, зазначений у п. 3.18. цього договору. Враховуючи порядок виплати Фондом Компенсації, який здійснюється шляхом списання Банком з Рахунку ескроу КЧП, Позичальник зобов`язаний здійснити перерахування коштів з метою сплати суми КПС не пізніше 16.00 години 15-го числа місяця, наступного за відповідним звітним місяцем.
За умови своєчасного перерахування Позичальником КПС на рахунок, зазначений в п. 3.18. Кредитного договору, або при настанні іншого строку/терміну сплати КЧП, визначеного пп. 3.15.2. Договору, протягом періоду відповідності Програмі Банк не пізніше закінчення строку/терміну сплати процентів (їх частин), передбаченого пп. 3.15.2.1. Договору, здійснює перерахування з рахунку ескроу КЧП на рахунок, зазначений в п. 3.18. цього Договору. Якщо Позичальник сплатить КПС з порушенням строку/терміну, встановленого пп. 3.15.2.1. Договору, але не більше ніж на 15 календарних днів (за умови наявності у Позичальника права на отримання Компенсації та відсутності підстав для призупинення надання Компенсації), то Банк здійснює перерахування з рахунку ескроу КЧП на рахунок, зазначений в п. 3.18. цього Договору в такий день сплати Позичальником зазначеної КПС (п. 3.15.4. Кредитного договору).
У відповідності до п. 3.15.5. Кредитного договору, сторони засвідчують розуміння того, що Позичальник забезпечує сплату повної суми процентів шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у п. 3.18. цього договору, у випадках та за періоди, визначені п.п. 3.15.2. Договору.
Згідно із п. 3.15.6. Кредитного договору, якщо дата закінчення строку/терміну встановлена цим договором для здійснення будь-якого платежу з метою виконання Позичальником зобов`язання за цим договором припадає на день, що не є банківським днем, то такий платіж має бути здійснений наступного банківського дня.
Пунктом 3.16. Кредитного договору встановлено, що з урахуванням умов Програми Позичальник втрачає (позбавляється) право на отримання Компенсації зокрема, але не виключно у наступних випадках:
- встановлення фактів надання Позичальником недостовірно/недійсної інформації та/або ненадання Позичальником інформації, яка є необхідною для отримання державної допомоги відповідно до умов Програми, що призвело до виплати Компенсації на користь Позичальника, який не мав права на отримання такої Компенсації (п.п. 3.16.1. Кредитного договору);
- нецільового використання кредиту (п.п. 3.16.2. Кредитного договору);
- виявлення протягом дії цього договору Банком та/або Фондом факту щодо того, що Позичальник та інші суб`єкти господарювання, які входять з ним до однієї групи пов`язаних контрагентів протягом будь-якого трирічного періоду (який мав місце після 02.08.17) отримали сукупну суму державної допомоги/підтримки за будь-якими її напрямками, протягом періоду дії цього Договору, яка дорівнює або перевищує суму 200 000,00 (двісті тисяч) євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв на останній день фінансового року (п.п. 3.16.3.1. Кредитного договору);
- виявлення протягом дії цього договору Банком та/або Фондом факту щодо того, що Позичальник та інші суб`єкти господарювання, які входять з ним до однієї групи пов`язаних контрагентів протягом періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом шести місяців після його відміни, отримали сукупну суму державної допомоги/підтримки за будь-якими її напрямками, протягом періоду дії цього Договору, яка дорівнює або перевищує суму 400 000,00 євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв на початок періоду дії такого карантину (п.п. 3.16.3.2. Кредитного договору);
- втрати Позичальником статусу суб`єкта малого, у т.ч. мікропідприємництва, та середнього підприємництва, на якого поширюються умови Програми (п.п. 3.16.4. Кредитного договору);
- зміни основного виду господарської діяльності на такий, який не відповідає умовам Програми (п.п. 3.16.5. Кредитного договору);
- належності Позичальника до суб`єктів, які визначені ст. 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», які унеможливлюють надання Позичальнику державної допомоги (п.п. 3.16.6. Кредитного договору);
- визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги наданої Позичальнику Компенсації, державною допомогою недопустимою для конкуренції (п.п. 3.16.7. Кредитного договору).
З урахуванням умов Програми призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов`язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. … (підпункт 3.17.1. Договору).
Згідно із п. 3.18. Кредитного договору, з метою виконання зобов`язання Позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання/дебетового переказу Банком коштів з рахунку(-ів) Позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини процентів списується з рахунку ескроу). Виконання зобов`язань за Договором (в т.ч. погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку … у валюті, що передбачена умовами цього Договору для кожного виду платежу та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов`язанням. Підписанням цього Договору Позичальник доручає Банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості Позичальника за відповідним зобов`язанням в порядку (в черговості), визначеному п. 3.19. Договору.
Відповідно до п. 3.19. Кредитного договору, виконання зобов`язання Позичальником та погашення заборгованості за цим договором здійснюється в такій послідовності (черговості): сплата несплачених своєчасно процентів за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); сплата строкових нарахованих процентів за користування кредитом; сплата пені за непогашення у строк основної суми боргу (якщо непогашення буде мати місце); сплата пені за непогашення у строк процентів за користування кредитом (якщо непогашення буде мати місце); сплата інших платежів та/або штрафних санкцій, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору; сплата строкової частини основної суми боргу. Погашення Позичальником заборгованості кожної наступної черги повинне відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.
Пунктом 3.20. Кредитного договору визначено, що Банк має право самостійно без отримання попередньої згоди Позичальника змінювати послідовність (черговість) виконання Позичальником зобов`язання та погашення заборгованості за цим договором і спрямовувати кошти, отримані від Позичальника/поручителя/майнового поручителя та/або від реалізації майна, переданого Позичальником/майновим поручителем/будь-якою третьою особою в заставу/іпотеку Банку в забезпечення виконання зобов`язання за цим договором, на виконання зобов`язання Позичальника без дотримання послідовності (черговості), передбаченої п. 3.19. цього договору. У випадку зміни послідовності (черговості) виконання зобов`язання та погашення заборгованості за цим договором, за письмовим запитом Постачальника/Поручителя/Майнового поручителя Банк інформує Постачальника/Поручителя/Майнового поручителя про застосування послідовності (черговість) виконання зобов`язання за цим договором.
За умовами п.п. 4.3.1. Договору, Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з Банком.
У відповідності до п.п. 4.3.2. Договору, Позичальник зобов`язався у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.
Пунктом 8.4. Кредитного договору визначено, що Сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються Сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Taкі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур`єром або відправлені цінним листом (iз описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у ст. 9 цього Договору (якщо інша адреса не повідомлена однією Стороною іншій Стороні до умов цього Договору), або отримані однією Стороною від іншої Сторони особисто під розпис, крім випадків, коли інший cnoci6 відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього Договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатися дата ix особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника.
Повідомлення/вимоги можуть також направлятись Стороною іншій Стороні на її електронну адресу, зазначену в ст. 9 цього Договору або факсимільним зв`язком iз наступним направленням таких повідомлень/вимог у паперовому вигляді у порядку, визначеному п. 8.4. цього Договору. При цьому Сторони домовились, що необхідність, у кожної iз Cторін здійснювати відповідні дії та виконувати відповідні зобов`язання, встановлені цим Договором. виникають з моменту направлення Стороною повідомлення/вимоги про необхідність такого виконання у паперовому вигляді в порядку, визначеному п.8.4„ цього Договору (п. 8.5. Кредитного договору).
Відповідно до п. 8.6. Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.
Згідно із Графіком платежів за Кредитним договором (Додаток 2), сторонами визначено кінцеву дату погашення основної суми заборгованості, а саме: 20.01.27.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором від 21.01.22 № 1213 акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (Заставодержатель або Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІКСПРОМ АГРО" (Заставодавець) 21.01.22 укладено договір застави обладнання № 1 (Договір застави).
Згідно із п. 1.1. Договору застави, відповідно до умов цього договору Заставодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання (в повному обсязі або окремій його частині ), що випливають з Кредитного договору, в т.ч., але не виключно:
- повернути Заставодержателю кошти надані у розмірі 198 812,36 грн із терміном повернення не пізніше 20.01.27, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі;
- сплатити Заставодержателю проценти за користування кредитом, у розмірі, що визначений на основі процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у Кредитному договорі;
- сплатити Заставодержателю комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у Кредитному договорі;
- сплатити на користь Заставодержателя штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов Кредитного договору;
- відшкодувати Заставодержателю в повному обсязі збитки, понесені у випадку неналежного виконання Заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором, в т.ч. витрати понесені Заставодержателем, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи,
передає в заставу, а цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, Предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності.
Пунктом 1.3. Договору застави визначено, що Предметом застави за цим договором є основні засоби - обладнання та устаткування, перелік, опис та адреса розташування яких наведені в додатку № 1 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору.
У відповідності до п. 1.4. Договору застави, договірна вартість Предмета застави визначається згідно договору поставки сільськогосподарської техніки від 12.11.21 № 2-12/11/21 та становить 352 632,68 грн.
Сторони визначили, що право застави, визначене цим договором зберігається за Заставодержателем на Предмет застави, який знаходиться у володінні Заставодавця, незалежно від місця зберігання такого Предмета застави (п. 1.5. Договору застави).
Відповідно до п. 1.8. Договору застави, на період дії цього договору Предмет застави залишається у володінні та користуванні Заставодавця, з урахуванням обмежень, які накладено на Предмет застави відповідно до п. 2.1-2.5 цього договору.
Пунктом 1.11. Договору застави визначено, що при частковому виконанні Заставодавцем зобов`язання, застава, встановлена цим договором зберігається у повному обсязі.
Згідно із п. 3.1. Договору застави, Заставодержатель має право, зокрема:
- самостійно обирати спосіб звернення стягнення на Предмет застави (п.п. 3.1.3.);
- у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов`язання за кредитним договором та/або обов`язків за цим договором, а також в інших випадках, передбачених цим договором, законодавством, кредитним договором, звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, витрати, пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням умов кредитного договору та/ або цього договору, а також витрати Заставодержателя, пов`язані з пред`явленням вимоги за кредитним договором та зі звернення стягнення на Предмет застави за цим договором (в тому числі витрати, пов`язані з реалізацією Предмету застави та вартість послуг незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності), а також витрати на утримання і збереження Предмета застави (п.п. 3.1.4.);
- надіслати Заставодавцю письмову вимогу про усунення порушених зобов`язань за кредитним договором та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на Предмет застави та у порядку, визначеному цим договором, звернути стягнення на Предмет застави, якщо протягом 30-денного строку вказана письмова вимога залишена без задоволення або задоволена не в повному обсязі (п.п. 3.1.15.).
У відповідності до п. 4.1. Договору застави, право застави виникає у Заставодержателя з моменту підписання цього договору.
Пунктом 4.2. Договору застави визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, Заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на Предмет застави у порядку, визначеному цим договором.
Згідно із п. 6.1. Договору застави, Заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати Предмет застави у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, в т.ч. у разі невиконання або неналежного виконання Заставодовцем умов зобов`язання (повністю або частково), у т.ч. у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених кредитним договором.
Також Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави незалежно від настання строку виконання зобов`язання у випадках, визначених цим договором та законодавством, зокрема в разі, якщо будь-яка із запевнень та гарантій, наданих Заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною та/або інша особа набула права стягнення на Предмет застави. Звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на підставі рішення суду та виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законодавством, або в позасудовому порядку згідно законодавства та цього договору (п. 6.2. Договору застави).
Відповідно до п. 6.4. Договору застави, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави, будь-яким способом, не забороненим законодавством, у т.ч., зокрема, за рішенням суду у встановленому законодавством та цим договором порядку.
Пунктом 6.5. Договору застави визначено, що спосіб звернення стягнення на Предмет застави обирається Заставодержателем на власний розсуд. Заставодержатель зобов`язаний в будь-якому випадку до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстру відомості про звернення стягнення на Предмет застави (п. 6.5.).
Згідно із п. 10.1. Договору застави, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами, діє до виконання зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі.
У відповідності до Додатку № 1 до Договору застави визначені характеристики майна, яке є Предметом застави за Договором застави обладнання від 21.01.22 № 1, а саме: Навісний розкидач 6004374 AXIS M 30.2 Q + комплект дисків 0608602 S6 VXR Plus, 2021 р.в., заводський номер 09-065602, інвентарний номер 53, місцезнаходження: Україна, Запорізька область, Токмацький район, с. Остриківка, с/рада Остриківська, комплекс будівель та споруд № 6, корпус 6.
Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором від 21.01.22 № 1213 акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (Кредитор або Банк) та громадянином України ОСОБА_1 (Поручитель) 21.01.22 укладено договір поруки № 1, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ "ІКСПРОМ АГРО" зобов`язань за кредитним договором № 1213 від 21.01.22 (Договір поруки).
Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов`язання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і Божник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у т.ч., але не виключно, у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в т.ч. згідно з Графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в т.ч. у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором (п.п. 2.2.1.); не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору (п.п. 2.2.2.).
Згідно із п.п. 2.4, 2.5 Договору поруки, обсяг зобов`язань Поручителя за цими договорами не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах визначених цим договором) зобов`язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов`язання. Поручитель також відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).
Пунктом 2.6. Договору поруки унормовано, що Поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання зобов`язання правонаступниками Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов`язанням відповідно до законодавства.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов`язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 3.2.2. Договору поруки).
У відповідності до п. 3.2.3. Договору поруки, Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Згідно із п. 3.2.4. Договору поруки, з метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителю вимогу. Ненаправлення Кредитором вимоги не позбавляє Кредитора права вимагати у Поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та Законодавства.
Пунктом 3.2.6. Договору поруки визначено, що Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання Боржника перед Кредитором за кредитним договором … .
У випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (пп. 3.2.7. - 3.2.8. Договору поруки).
Відповідно до пп. 3.3.5. Договору поруки, виконання зобов`язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок Кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої Кредитором відповідно до умов цього договору.
Пунктом 10.1. Договору поруки визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами.
Згідно із п. 10.1.2. Договору поруки, до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору (у т.ч. щодо всіх грошових зобов`язань Поручителя - повернення суми Кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування Кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених Кредитором за рахунок власних коштів за Кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов Кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років.
Дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього договору Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за бажанням) (п. 10.3.1. Договору поруки).
У відповідності до п. 10.3.2. Договору поруки, Порука за цим договором припиняється закінченням строку, вказаного в п. 10.3.1. цього договору, або з моменту повного виконання зобов`язання за Кредитним договором.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Кредитного договору від 21.01.22 № 1213, Банк 21.01.22 надав Позичальнику кредит у розмірі 198 812,36 грн шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Банку на рахунок Позичальника для обліку основного боргу, відкритий в банку для отримання кредитних № НОМЕР_1 .
За поясненнями позивача, Позичальником (відповідачем 1) допущено прострочення зі сплати основного боргу та процентів, за користування кредитом. Позичальник не здійснив плановий платіж та допустив прострочення заборгованості за процентами згідно з графіком платежів, яка залишилась несплаченою, що призвело до настання гарантійного випадку в розумінні п. 3.12.2. Кредитного договору.
01.09.25 Банком направлено на електронну адресу Позичальника, а саме: xpromagro@ukr.net, повідомлення за вих. від 28.08.25 № 55/5.4-02/111281/2025 про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, в якому позивач вимагає у відповідача 1 у 30-денний строк з дати направлення цієї вимоги виконати порушене зобов`язання за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 у повному обсязі та сплатити загальну заборгованість за вказаним кредитним договором, яка станом на 12.08.25 становить 274 712,59 грн.
01.09.25 Банком направлено на електронну адресу Позичальника, а саме: xpromagro@ukr.net, вимогу за вих. від 28.08.25 № 55/5.4-02/111280/2025 про дострокове повернення кредиту, в якій позивач вимагає у відповідача 1 не пізніше 25 банківських днів з дати направлення цієї вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором від 21.01.22 № 1213, яка станом на 12.08.25 становить 274 712,59 грн, а саме: 176 307,15 заборгованість за основним боргом та 98 405,44 грн проценти за користування кредитом.
01.09.25 Банком направлено на електронну адресу Поручителя (відповідач 2) вимогу за вих. від 28.08.25 № 55/5.4-02/111278/2025 про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою, в якій позивач вимагає у відповідача 2 у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги виконати порушене зобов`язання ТОВ "ІКСПРОМ АГРО" за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 у повному обсязі та сплатити загальну заборгованість за вказаним кредитом, яка станом на 12.08.25 становить 274 712,59 грн.
Керуючись вимогами законодавства та п. 6.5. Договору застави, Заставодержатель (позивач) до початку процедури звернення стягнення, 01.09.25 зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 01.09.25 № 99017935.
У визначений термін заборгованість за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 Позичальником та Поручителем не погашена.
Неналежне виконання ТОВ "ІКСПРОМ АГРО" зобов`язань за кредитним договором від 21.01.22 № 1213, а також невиконання Поручителем зобов`язань за договорами поруки від 21.01.22 № 1 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості у розмірі 253 486,89 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом у розмірі 176 307,15 грн, з простроченої заборгованості за процентами в розмірі 77 179,74 грн та звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості, за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 у розмірі 253 486,89 грн, на предмет застави за договором застави обладнання від 21.01.22 № 1, укладеного між АТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "ІКСПРОМ АГРО".
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, порукою, гарантією. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як свідчать матеріали цієї господарської справи, на виконання умов Кредитного договору від 21.01.22 № 1213, Банк надав Позичальнику кредит, перерахувавши 21.01.22 - 198 812,36 грн на відкритий в Банку рахунок для отримання кредитних коштів № НОМЕР_1 .
Позичальником (відповідачем 1) допущено прострочення зі сплати основного боргу та процентів, за користування кредитом. Позичальник не здійснив плановий платіж та допустив прострочення заборгованості за процентами згідно з графіком платежів, яка залишилась несплаченою, що призвело до настання гарантійного випадку в розумінні п. 3.12.2. Кредитного договору.
Через неналежне виконання Позичальником умов Договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом у встановлений договору строк, Банк скористався передбаченим пунктом 3.12.2 вказаного договору правом на відкликання кредиту та на підставі п. 3.13. кредитного договору, 01.09.25 направив Позичальнику (на адресу електронної пошти) повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та вимогу про відкликання кредиту, якою Позичальник повідомлявся про необхідність протягом 25 банківських днів з дати направлення Банком цієї вимоги, здійснити повернення всієї суми кредиту та платежів за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 274 712,59 грн.
Вказана вимога АТ "Ощадбанк" була залишена Позичальником без відповіді та задоволення.
Суд зазначає, що укладені на забезпечення виконання зобов`язань Боржника (відповідача 1) за кредитним договором Договір поруки від 21.01.22 № 1 передбачає безумовну, безвідкличну та безоплатну солідарну відповідальність Поручителя ОСОБА_1 перед Банком, що випливають з Кредитного договору від 21.01.22 № 1213.
Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.
Судом встановлено, що відповідачами 1 та 2 належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів в загальній сумі 253 486,89 грн, яка складається з простроченої заборгованості за основним боргом в сумі 176 307,15 грн та простроченої заборгованості з процентів в сумі 77 179,74 грн за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 в повному обсязі або частково суду не надано, як і не надано суду доказів правомірності своїх дій (чи бездіяльності щодо такої не сплати). А тому, вказане надає суду підстави джля висновку про те, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо звернення стягнення на предмет застави суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
За змістом ч. 1 ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 574 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про заставу").
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено договір застави обладнання від 21.01.22 № 1.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 584 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про заставу", у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом (ч. 1 ст. 585 ЦК України, ч.1 ст. 16 Закону України "Про заставу").
За змістом ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19 Закону України "Про заставу" унормовано, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 590 ЦК України, ч.ч. 1, 5 ст.20 Закону України "Про заставу", звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч. ч. 7, 8 ст. 20 Закону України "Про заставу").
Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:
1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;
2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;
3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону;
5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;
6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Згідно із ст. 21 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).
Позивач 01.09.25 зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмети застави, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 99017935.
Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо того, що стягнення заборгованості за основним зобов`язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов`язання, адже саме кредитор має право обрати, яким чином здійснювати стягнення заборгованості (постанова Верховного Суду від 28.08.19 у справі № 759/4036/18, постанова Верховного Суду від 22.05.19 у справі № 640/18356/17, постанова Верховного Суду від 05.12.18 у справі № 761/31346/13-ц, постанова Верховного Суду від 31.10.18 у справі № 2-1513/10).
У постанові Верховного Суду від 04.07.18 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), Велика Палата дійшла висновку, що здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.
Суд може одночасно звернути стягнення на предмет застави та стягнути суму заборгованості за кредитним договором лише в межах "непогашених" вимог кредитора за основним зобов`язанням із зазначенням у рішенні суми заборгованості за кредитним договором.
Отже, одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованим та не являється подвійним стягненням.
А тому, як наслідок, судом задовольняється вимога позивача щодо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості, за кредитним договором від 21.01.22 № 1213 у розмірі 253 486,89 грн, на предмет застави за договором застави обладнання від 21.01.22 № 1, укладеного між АТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "ІКСПРОМ АГРО", а саме: навісний розкидач 6004374 AXIS M 30.2 Q + комплект дисків 0608602 S6 VXR Plus, 2021 р.в., заводський номер 09-065602, інвентарний номер 53, що належить ТОВ "ІКСПРОМ АГРО" на праві власності, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про заставу".
Слід також зазначити, що судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судом досліджено усі обставини справи № 908/1984/26 та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.
Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати присуджуються до стягнення порівну з кожного відповідачів на користь позивача.
Згідно з п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли, позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Судовий збір за даним позовом складає 6 083,68 грн та підлягає розподіленню порівну між відповідачами 1 та 2.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 20, 24, 42, 46, 73-79, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСПРОМ АГРО" (71752, Запорізька область, Пологівський район, с. Остриківка, вул. Остриківська, буд. 141Б, код ЄДРПОУ 40995597) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363, рахунок НОМЕР_3 ) - 176 307 (сто сімдесят шість тисяч триста сім) грн 15 коп. простроченої заборгованості за основним боргом та 77 179 (сімдесят сім тисяч сто сімдесят дев`ять) грн 74 коп. простроченої заборгованості за процентами. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСПРОМ АГРО" (71752, Запорізька область, Пологівський район, с. Остриківка, вул. Остриківська, буд. 141Б, код ЄДРПОУ 40995597) перед акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363, рахунок НОМЕР_3 ) за кредитним договором від 21.01.22 № 1213, розмір якої станом на 10.08.26 становить 253 486 грн (двісті п`ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн 89 коп., з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 176 307 (сто сімдесят шість тисяч триста сім) грн 15 коп. та проценти за користування кредитом - 77 179 (сімдесят сім тисяч сто сімдесят дев`ять) грн 74 коп., звернути стягнення на предмет застави, згідно договору застави обладнання від 21.01.22 № 1, укладеного між акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та товариством з обмеженою відповідальністю "ІКСПРОМ АГРО", а саме: навісний розкидач 6004374 AXIS M 30.2 Q + комплект дисків 0608602 S6 VXR Plus, 2021 р.в., заводський номер 09-065602, інвентарний номер 53, що належить ТОВ "ІКСПРОМ АГРО" на праві власності, шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про заставу".
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІКСПРОМ АГРО" (71752, Запорізька область, Пологівський район, с. Остриківка, вул. Остриківська, буд. 141Б, код ЄДРПОУ 40995597) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363, рахунок НОМЕР_3 ) - 3 041 (три тисячі сорок одну) грн 84 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363 рахунок НОМЕР_3 ) - 3 041 (три тисячі сорок одну) грн 84 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України, а також враховуючи безпековий стан у м. Запоріжжі … повний текст рішення складено 28.10.2026.
Суддя В.Л. Корсун
Судове рішення № 141025703, Господарський суд Запорізької області було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/1984/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: