№ 141024931, 10.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2836/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши заяву Селянсько-фермерського господарства "БАТЬКІВЩИНА" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Селянсько-фермерського господарства "БАТЬКІВЩИНА", 51325, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с.Варварівка, вул. Молодіжна, буд.16, код ЄДРПОУ 30897271

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОРОІЛТРЕЙД", 03195, м.Київ, пров.Лі Павла, буд. 2И, офіс 96, код ЄДРПОУ 45733238

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 435 424,97грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Селянсько-фермерське господарство "БАТЬКІВЩИНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОРОІЛТРЕЙД" про стягнення заборгованість за договором поставки від 19 жовтня 2025 року у сумі 435 424,97грн., з яких: заборгованість за оплатою поставленої продукції у розмірі 354 217,20 грн., пеня за період із 07.11.2025 до 15.05.2026 у розмірі 56 139,85 грн., інфляційні втрати за період із 07.11.2025 до 15.05.2026 у розмірі 19 535,46 грн., 3% річних за період із 07.11.2025 до 15.05.2026 у розмірі 5 532,46 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2026р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

31.08.2026р. через систему "Електронний суд" від Селянсько-фермерського господарства "БАТЬКІВЩИНА" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 24 000,00грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою суду від 03.09.2026р. прийнято заяву Селянсько-фермерського господарства "БАТЬКІВЩИНА" про ухвалення додаткового рішення та призначено її до розгляду в засіданні на 10.09.26 р. о 12:00год.. Запропоновано Відповідачу надати до господарського суду письмові пояснення / заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання з`явився представники сторін не з`явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомленні.

У судовому засіданні прийнято рішення.

Дослідивши наявні у справі документи (додатні до заяви про ухвалення додаткового рішення докази), суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду:

- ордер Серії АЕ №1504992 від 15.05.2026р.;

- платіжну інструкцію №34 від 12.05.2026р. на суму 24 000,00грн. (Надання юридичних послуг за договором 29 від 11.05.2026);

- акт здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 28.08.2026р.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Ільченко Іриною Валентинівною та клієнтом СФГ «Батьківщина» підписано акт здавання-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 2.08.2026р. Відповідно до якого адвокатом відповідно до договору про надання правової допомоги №29 від 11.05.2026 надано клієнту такі послуги:

- консультація та вивчення документів з метою звернення до суду господарської юрисдикції з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки від 19.10.2025 3 500,00грн.;

- складення та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позову про стягнення заборгованості за договором поставки від 19.10.2025 15 500,00грн.;

- участь у підготовчому та судовому засідання в господарській справі №904/2836/26 5 000,00грн.

Всього: 24 000,00грн.

12.05.2026р. позивачем було сплачено за надання юридичних послуг за договором 29 від 11.05.2026р. на рахунок Адвоката Ільченко Ірини Валентинівни суму у розмірі 24 000,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №34.

Згідно із частиною четвертою статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару, сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 922/4812/21).

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16.06.2022 року у справі № 873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

У даному випадку витрати позивача на правничу допомогу були неминучі.

Критерії реальності та розумності застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України, від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 906/432/19 наголосив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що відповідачем не були подані заперечення з приводу розміру судових витрат позивача на правничу допомогу.

Отже витрати позивача на професійну правничу допомогу є такими, що реально понесені та обґрунтовані.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Селянсько-фермерського господарства "БАТЬКІВЩИНА" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2836/26 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОРОІЛТРЕЙД", 03195, м.Київ, пров.Лі Павла, буд. 2И, офіс 96, код ЄДРПОУ 45733238 на користь Селянсько-фермерського господарства "БАТЬКІВЩИНА", 51325, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с.Варварівка, вул. Молодіжна, буд.16, код ЄДРПОУ 30897271 витрати на правову допомогу у розмірі 24 000,00грн. (двадцять чотири тисячі гривень 00коп.).

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складене 27.10.2026.

СуддяС.П. Панна