Рішення № 141024930, 20.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026Справа № 904/5764/23 (911/114/22)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М., за участю секретаря судового засідання Паніної В.О., розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (м. Київ) в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області (Київська область, Обухівський район, м. Українка)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" (м. Дніпро)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (Київська область, Обухівський район, м. Українка);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (м. Київ);

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (м. Дніпро);

Обухівської районної ради Київської області (Київська область, м. Обухів);

ОСОБА_1 (м. Дніпро);

ОСОБА_2 (м. Дніпро);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвуд-Капітал" (м. Дніпро);

Державного підприємства "Сетам" (м. Київ);

Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка Олексія Степановича (Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород);

ОСОБА_3 (м. Дніпро)

про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень (громадського об`єкту з торговельними та побутовими приміщеннями (Будинку побуту)

Представники:

від прокуратури: Харенко О.О.

від позивача: Качурін Е.В.

від відповідача: Плющова Н.О.

від третіх осіб: не з`явились

СУТЬ СПОРУ:

Звертаючись у 2021 році до Господарського суду Київської області, прокуратура обґрунтовувала позовні вимоги наступним:

- Київською обласною прокуратурою установлено факт незаконного оформлення у приватну власність нерухомого комунального майна - цілісного майнового комплексу Будинку побуту (далі - Будинок побуту) загальною площею 1438,1 кв. м (в ході реконструкції без зміни зовнішніх геометричних розмірів змінено на 1464,8 кв. м), розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (змінено на 6М) та тривалого зволікання й невжиття Українською міською радою ефективних заходів реагування на захист порушених прав та інтересів держави і Української територіальної громади на вказане майно шляхом його витребування у останнього набувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-Капітал". Також прокуратурою з`ясовано, що ТОВ "Софттрейд" ініціювало ряд судових спорів з метою скасування права комунальної власності на вказаний Будинок побуту та, відповідно, оформлення цього об`єкта комунальної нерухомості у позавстановлений законодавством спосіб у приватну власність (зокрема, перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 у справі № 911/2685/13, справи №№ 911/2851/19, 911/1920/19);

- втім, прокуратура стверджує, що спірне приміщення Будинку побуту належить на праві комунальної власності Українській територіальній громаді в особі Української міської ради та вибуло із комунальної власності без відповідної на те правової підстави, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 справі №911/2685/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016, задоволено позов Української міської ради до ТОВ "Українка", ТОВ "Софттрейд", треті особи: Обухівська районна рада, Підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради та визнано за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області право власності на вищевказану спірну нежитлову будівлю Будинку побуту та витребувано її від ТОВ "Софттрейд" на користь територіальної громади міста Українка в особі Української міської ради;

- водночас, прокуратурою було установлено, що рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 911/2851/19 за позовом ТОВ "Софттрейд" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Никоненко Ангеліни Вікторівни, Української міської ради визнано незаконним та скасовано рішення цього державного реєстратора від 09.11.2016 (індексний номер 32296683) про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) за Українською міською радою Обухівського району Київської області, скасовано реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17360813 від 07.11.2016 про реєстрацію права комунальної власності на об`єкт нерухомого майна та відновлено реєстрацію права приватної власності (номер запису про право власності: 555819) на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ "Софттрейд" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 04.04.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., серія та номер 782;

- також прокуратурою було з`ясовано, що, достеменно знаючи про існування низки судових спорів та остаточного судового рішення у справі № 911/2685/13 стосовно дійсного правового статусу Будинку побуту, ТОВ "Сорфттрейд" за договором купівлі-продажу від 24.01.2020, відчужило спірне майно ОСОБА_1 , який у подальшому вніс цей об`єкт до статутного капіталу ТОВ "Самара-Капітал" на підставі рішення № 1511/1 єдиного учасника цього товариства - ОСОБА_4 від 10.12.2020 і акту приймання-передачі нерухомого майна від 10.12.2020, що підтверджується відповідними записами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому прокурор акцентує увагу, що вказаний договір купівлі-продажу від 24.01.2020 від імені ОСОБА_1 укладено за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. 23.01.2020 за реєстром № 119, також ОСОБА_4 , який є одноосібним засновником, бенефіціарним власником та керівником ТОВ "Самара-Капітал". За вказаних обставин, прокурор зазначав про те, що на час його звернення до суду в 2021-му році безпосереднім володільцем спірного Будинку побуту було ТОВ "Самара-Капітал";

- поряд із вказаним, прокуратура стверджує, що всі вищевказані угоди, правочини та "правоустановлюючі" документи не є належними та законними підставами набуття права власності на спірний об`єкт нерухомого комунального майна - Будинку побуту, та не могли бути підставою для офіційної реєстрації права приватної власності на спірне комунальне майно, оскільки у випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння володільцем (особою, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно) таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. За викладеного, прокуратура зауважує, що Українською міською радою, як дійсним власником спірного майна, будь-якого рішення про відчуження Будинку побуту на користь ТОВ "Самара-капітал" не приймалося, відтак останнє заволоділо ним без відповідної правової підстави;

- також, звертаючись у 2021-му році до суду прокурор вказував на те, що належним відповідачем за позовом про витребування від особи нерухомого майна є особа, за якою зареєстроване право власності на таке майно. Якщо майном неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Крім того, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави в особі Української територіальної громади в особі Української міської ради прокуратурою були обґрунтовані підстави такого представництва.

Так, прокуратурою було зазначено, що підставою для представництва інтересів держави в особі Української міської ради шляхом подання цього позову є установлений факт неправомірного вибуття вказаного об`єкта нерухомого майна із комунальної власності Української територіальної громади, що, у свою чергу, призвело до заподіяння шкоди інтересам держави. При цьому, Українською міською радою, як уповноваженим органом управління таким майном, своєчасно не було забезпечено збереження вказаного майна та не вжито достатніх та ефективних заходів, в тому числі представницького характеру, щодо запобігання вибуттю згаданого приміщення з комунальної власності, а також не вжито заходів щодо витребування його з чужого незаконного володіння і повернення у комунальну власність. Прокурором було зауважено, що згідно із ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Статтею 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (ст. 143 Конституції). Відповідно до ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Як визначено в ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження та ін. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Отже, прокурор виснував що Українська міська рада відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є органом місцевого самоврядування в Україні та представляє Українську територіальну громаду, здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України, а згідно зі ст. 60 Закону є суб`єктом права комунальної власності. При цьому право комунальної власності захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого ним. органу, за винятком випадків, передбачених законом. З урахуванням наведеного, прокурор вказував на те, що вибуття з комунальної власності спірного майна, яке має важливе соціальне значення для громади, порушує право Української територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування, тому, на думку прокурора, у цьому виключному випадку необхідність захисту інтересів держави полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у даному випадку - місцевої громади) й відповідача (на той час - ТОВ "Самара-Капітал"), повернення об`єкта нерухомого майна у комунальну власність та відновлення порушеного порядку розпорядження об`єктом комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання майна територіальної громади, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3 Конституції України).

З урахуванням вказаного, прокурор зазначав, що останній набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. "Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається або використовує неналежні та неефективні способи захисту порушених інтересів держави. "Неналежність" захисту у даному випадку оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Так, Київською обласною прокуратурою протягом 2021-го року неодноразово підіймалось питання щодо необхідності якнайшвидшого врегулювання органом місцевого самоврядування в судовому порядку питання про повернення (витребування) спірного майна (Будинку побуту) з незаконного володіння ТОВ "Самара-Капітал". Зокрема, опрацьовано листи-відповіді Української міської ради про стан захисту інтересів держави та вжиття самостійних заходів реагування Української територіальної громади для поновлення права комунальної власності на Будинок побуту у зв`язку з перебігом низки судових процесів стосовно вказаного майна, за результатом опрацювання яких з`ясовано про відсутність наміру ради в судовому порядку витребовувати спірне майно у ТОВ "Самара-Капітал".

Враховуючи вищевикладене у сукупності, прокуратура виснувала про те, що попри наявність преюдиційного судового рішення - постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 у справі № 911/2685/13, якою право власності на спірний Будинок побуту визнано за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області й витребувано її від ТОВ "Софттрейд" на користь вказаної територіальної громади, а також ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021, якою залишено без задоволення заяву ТОВ "Софттрейд" про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаної постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, Українська територіальна громада не має доказів офіційного визнання державою підтвердженого судами факту права комунальної власності на спірне майно. Прокурор наголошував, що така процесуальна поведінка Української міської ради не може вважатись вираженням волі територіальної громади, зацікавленої у раціональному, економічно-обґрунтованому використанні та збереженні комунального майна, тому, в даному випадку прокурор не виступає в якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки згаданий суб`єкт владних повноважень хоча і має повноваження захистити інтереси держави, але не звернувся до суду з належною позовною заявою про захист порушених прав щодо витребування спірного майна у його останнього незаконного володільця.

Крім того, прокурором було зазначено, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, у тому числі на юридичну допомогу. Водночас є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана, зокрема, якщо правопорушення зачіпає інтереси великої кількості людей або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси чи майно (п. 33 рішення у справі "Корольов проти Російської Федерації" № 2 від 01.04.2010, заява № 5447/03; п. 35 рішення у справі "Менчінська проти Російської Федерації" від 15.01.2009, заява № 42454/02). Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17). Отже, прокуратурою зроблено висновок про те, що у даній справі участь прокурора, з урахуванням вищезазначеної практики Європейського суду з прав людини, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав значного числа громадян, що слугує наявністю у Київської обласної прокуратури достатніх підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Української міської ради щодо витребування спірного нерухомого майна у його останнього незаконного володільця.

У подальшому прокурором була подана заява про уточнення предмету позову, в якій він просив розглядати поданий ним позов із прохальною частиною у такій редакції:

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлові приміщення - громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями - літера А (Будинок побуту), розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6М (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16028932231).

В обґрунтування поданої заяви про уточнення предмету позову прокурор посилався на таке:

- матеріально-правовою вимогою до відповідача - ТОВ "Самара-Капітал", відносно якої суд повинен був ухвалити рішення про витребування від ТОВ "Самара-Капітал" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради як законного власника нежитлового приміщення - громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями - літера А (Будинок побуту), розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6М (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16028932231). Разом з тим, прокурор констатував, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 18.09.2023 власником спірного майна, яке є безпосереднім об`єктом спору, на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер 2888, виданого 18.09.2023 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Гринько А.П., є Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М". Прокурор зазначив, що вказане стало можливим у зв`язку з недобросовісними діями ТОВ "Самара-Капітал", які були вчинені після відкриття провадження у справі № 911/114/22, разом з ОСОБА_3 , який є засновником з розміром частки 50% та одним з трьох бенефіціарних власників ТОВ "Софттрейд", а також ОСОБА_2 , завдяки діям яких вчинено чергове відчуження на користь третьої особи спірного об`єкта нерухомого майна внаслідок його продажу на електронному аукціоні 14.09.2023, проведеному ДІ "Сетам" на виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 у справі № 199/1883/23, яким задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ТОВ "Самара-Капітал" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є безпосередній об`єкт позову у справі №911/114/22;

- прокурор зазначив, що вказані вище дії вчинено свідомо задля ускладнення або навіть унеможливлення виконання судового рішення у справі № 911/114/22 на користь його законного власника - Української міської ради. Натомість, прокурор також зауважив, що право власності на оформлене в іпотеку нерухоме комунальне майно ТОВ "Самара-Капітал" у законному порядку ніколи не набувало, на момент укладення договору іпотеки було лише формальним його володільцем на підставі принципу реєстраційного підтвердження володіння), суб`єктивне речове право володіння (як складовий елемент права власності на це майно) увесь цей час належало Українській міській раді Обухівського району Київської області, що свідчить про те, що на момент укладення цього іпотечного договору останній не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення цих угод, оскільки не мав прав власника на розпорядження ним. З огляду на те, що Українською міською радою, як дійсним власником спірного майна, будь-якого рішення про відчуження Будинку побуту на користь ТОВ "Гудіні-М" не приймалося, прокурор стверджує, що останнє заволоділо ним без відповідної правової підстави;

- також прокурор додає, що з огляду на дійсні обставини справи та наявні докази належності спірного Будинку побуту до об`єктів комунальної власності Української міської ради, з якої законним способом це майно ніколи не вибувало, слід дійти висновку про відсутність добросовісного набуття права власності на це майно усіма як ТОВ "Самара Капітал", так і ТОВ "Гудіні-М".

Справа переглядалася неодноразово. Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2024 (суддя Карпечкін Т.П.) справу за вказаним позовом було передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Владимиренко І.В.) від 20.06.2024 у даній справі в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Владимиренко І.В.) від 11.07.2024 заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, а саме: стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 700,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції - без змін.

Поставною Верховного Суду від 01.04.2025 касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури від 07.01.2025 № 15/4-8вих-25 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі №904/5764/23(911/114/22) задоволено частково, а саме: постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі № 904/5764/23 (911/114/22) - скасовано; справу № 904/5764/23(911/114/22) направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 матеріали справи № 904/5764/23 (911/114/22) передано на розгляд судді Первушина Ю.Ю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви наступним шляхом:

- надання оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви.

- надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

Також, вказаною ухвалою роз`яснено позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 01.05.2026 повернуто без розгляду позовну заяву, у зв`язку невиконанням прокурором вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 щодо надання оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, а також документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

22.09.2025 Центральний апеляційний господарський суд за результатам розгляду апеляційної скарги Прокурора задовольнив скаргу частково, змінив резолютивну частину ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2025, залишивши позов без розгляду.

Поставною Верховного Суду від 09.03.2026 касаційну скаргу Київської обласної прокуратури задоволено, а саме: ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2025 та постанову Центрального господарського суду від 22.09.2025 у справі №904/5764/23(911/114/22) - скасовано, постановлено справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.03.2026 матеріали справи № 904/5764/23(911/114/22) передано на розгляд судді Первушина Ю.Ю.

З наявної в базі "Діловодство спеціалізованого суду" інформації судом було встановлено, що згідно з Розпорядженням № 380 від 09.09.2025 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/5764/23 з огляду на те, що суддю Владимиренка І.В. увільнено від роботи у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 справу № 904/5764/23 передано на розгляд судді Камші Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 (суддя Камша Н.М.) прийнято до свого провадження справу № 904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".

Судом було відзначено, що за положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, якщо стороною спору є боржник у справі про банкрутство, такий спір повинен відбуватись саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Враховуючи вказане, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 03.04.2026 постановлено про передачу справи № 904/5764/23 (911/114/22) за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ "Українка", ТОВ "Софттрейд", ТОВ "АТБ-Маркет", Обухівської районної ради Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Самара-капітал", ДП "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О.С., ОСОБА_3 про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень - господарському суду, в провадженні якого перебуває справа № 904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М", для розгляду спору в межах цієї справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2026 справу № 904/5764/23 (911/114/22) передано на розгляд судді Камші Н.М.

У подальшому, 07.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, в якій відповідач просить суд залишити позовну заяву у справі № 904/5764/23 (911/114/22) без руху у зв`язку недоплатою судового збору у розмірі, який встановлений законом.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Здійснивши аналіз предмету та підстав позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, значення для суспільного інтересу, суд дійшов висновку, що даний спір необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

За вказаного, відповідно до приписів статей 12, 176, 177, 178 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає підстави прийняти справу до розгляду в межах справи № 904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М"., відкрити провадження у справі, призначити дату і час підготовчого засідання та встановити строки для вчинення відповідних процесуальних дій учасниками справи.

Крім того, судом було відзначено, що подане відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без руху буде розглянуте у призначеному судом підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 постановлено наступне:

- прийнято справу № 904/5764/23(911/114/22) до провадження в межах справи №904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М";

- вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.05.2026 о 09:45 год.;

- запропоновано відповідачу: подати протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву та документи в обґрунтування заперечень; надіслати прокурору, позивачу та іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів; надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів всім учасникам справи;

- запропоновано прокурору, позивачу: протягом 10 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву, яка має відповідати вимогам 166 ГПК України, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення; надіслати відповідачу та іншим учасникам справи копію відповіді на відзив та доданих до неї документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив відповідачу та всім учасникам справи;

- запропоновано відповідачу: протягом 10 днів з дня одержання відповіді на відзив надати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України;

- запропоновано третім особам: надати письмові пояснення по суті спору, копію пояснень направити всім учасникам справи, докази такого направлення надати суду.

27.04.2026 до суду від прокуратури надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій прокурор просить надати йому можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

30.04.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначає, що відповідачем було подано 19.03.2024 - відзив на позовну заяву та документи в обґрунтування заперечень; 18.04.2024 - заперечення на відповідь на відзив. ТОВ "Гудіні-М" повідомляє суд, що підтримує викладену у зазначених документах позицію та заперечення щодо позовних вимог в повному обсязі. Крім того, в обґрунтування власної правової позиції відповідач наводить такі аргументи:

- ТОВ "Гудіні-М" законно та відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме ст.ст. 650, 655, 656 Цивільного кодексу України, Порядку реалізації арештованого майна, Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про виконавче провадження", набуло право власності на нерухоме майно - громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями, розташованими за адресою: Київська область, Обухівський район, м.Українка, вул. Юності, 6М за наявної правової підстави - належним чином оформлених результатів проведеного 14.09.2023 у повній відповідності з вимогами чинного законодавства України електронного аукціону, за результатами якого 18.09.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович був складений Акт про реалізацію предмета іпотеки, який в свою чергу став законною підставою для видачі 18.09.2023 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П. Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 2888, номер відомостей про речове право: 51773748;

- відповідачем, як добросовісним учасником електронного аукціону з продажу об`єкту іпотеки - нерухомого майна, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, було здійснено належну та достатню, з врахуванням фактичних обставин продажу (реалізація предмету іпотеки в порядку, передбаченому для виконання судових рішень), перевірку інформації про спірний об`єкт з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру судових рішень, на підставі якої було встановлено, що на момент проведення електронного аукціону:

- спірний об`єкт перебував у власності ТОВ "Самара-Капітал" понад 2 роки;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:01:031:0064, на якій розташований спірний об`єкт, знаходиться у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі, серія та номер: 7411, виданого 21.10.2020, укладеного з Українською міською радою строком дії на 49 років, до 21.10.2069;

- спірний об`єкт понад 2 роки знаходиться в іпотеці у громадянки ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого Іпотечного договору, серія та номер: 2339 від 09.08.2021;

- на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору оренду нерухомого майна № 1926 від 29.04.2020, спірний об`єкт знаходиться в довгостроковій оренді у ТОВ "АТБ-Маркет" терміном дії на 10 років;

- рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 у справі № 199/1883/23, на підставі якого відбувалося стягнення на предмет іпотеки, набрало законної сили, є чинним та ніким не оскаржено;

- стосовно спірного об`єкту відсутні будь-які арешти та обтяження, крім тих, які пов`язані з іпотекою;

- в актуальних даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутня будь-яка інформація, яка б дозволяла дійти висновку щодо наявності стосовно спірного об`єкту будь-яких судових спорів.

- за вказаного, відповідач констатує, що ТОВ "Гудіні-М" проявило достатню розумну обачність та належно перевірило інформацію щодо спірного майна за актуальними та відкритими даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не встановило обставин, які з точки зору розумного спостерігача мали викликати сумнів у достовірності цих відомостей. Будь-яких доказів на підтвердження обставин, які могли би свідчити про недобросовісність ТОВ"Гудіні-М", крім домислів та припущень, зроблених у тексті позовної заяви та відповіді на відзив, позивач не надав;

- відповідач вважає, що визначальною при розгляді справ про витребування майна від особи, яка придбала майно на електронному аукціоні в межах виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, є остання позиція Верховного суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, сформована у постанові від 11.02.2026 у справі №917/1500/18(917/1513/24), відповідно до якої при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна необхідно враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам ст. 388 ЦК України, а тому втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар;

- відповідач виснує, що фактичні обставини даної справи свідчать про те, що ТОВ "Гудіні-М" набуло право власності на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1464,8 кв. м, за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, діючи добросовісно, з достатньою розумною обачністю, у законний спосіб та за наявної правової підстави - належним чином оформлених результатів проведеного 14.09.2023 електронного аукціону, що підтверджено беззаперечними доказами у цій справі, отже підстави для задоволення позову відсутні.

30.04.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення відзиву на позовну заяві учасникам справи.

06.05.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання, в яких прокурор просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача ТОВ "Гудіні-М" про залишення позовної заяви без руху, посилаючись на те, що дане питання вже було досліджене, а саме: питання ціни цього позову та, відповідно, належності оцінки вартості спірного майна, визначеної у долучених до матеріалів справи документах, уже досліджувалося Верховним Судом під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі (ухвали від 31.01.2025 та 11.02.2025). Також, прокурор зазначає, що з урахуванням того, що згідно з Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 "Основні засоби" суб`єктами господарювання застосовується до річних періодів, починаючи з 1 січня 2005 року, відтак наведена оцінка спірного майна є належною оцінкою вартості спірного нерухомого майна, здійсненою в порядку, визначеному законом, що була чинна на момент пред`явлення прокурором позову від 29.12.2021 № 15/4-528вих-21 до первісного відповідача ТОВ "Самара Капітал".

06.05.2026 до суду від прокуратури надійшла заява, в якій прокурор зазначає, що відповідь на відзив на позовну заяву буде подана до суду у строк, визначений ухвалою суду від 15.04.2026.

У підготовче засідання 06.05.2026 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивача та третіх осіб у вказане засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

У вказаному засіданні представник відповідача наполягала на необхідності задоволення поданого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без руху для додаткової оплати позивачем судового збору. Прокурор проти вказаного клопотання заперечував.

Судом було відзначено, що зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться суперечливі докази щодо вартості об`єкту нерухомості, що є предметом позову, господарський суд вважає за необхідне зобов`язати сторони подати додаткові докази в підтвердження вартості спірного нерухомого майна на дату пред`явлення позову - грудень 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2026 постановлено наступне:

- підготовче засідання відкладено на 21.05.2026 о 09:45 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 21.05.2026 о 09:45 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС;

- зобов`язано прокурора, позивача та відповідача надати до суду: додаткові докази в підтвердження вартості спірного нерухомого майна на дату пред`явлення позову - грудень 2021 року.

20.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій рада просить надати можливість її представнику взяти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

21.05.2026 до суду від відповідача надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 06.05.2025, в яких він просить суд залишити позовну заяву без руху, посилаючись на те, що матеріалами справи, а також здійсненим у даних поясненнях аналізом фінансової звітності підприємства ТОВ "Самара-Капітал" підтверджується невідповідність оцінки спірного майна із тією, яка була зазначена прокурором. ТОВ "Гудіні-М" зазначає, що фотокопія довідки ТОВ "Самара-Капітал" про балансову вартість нерухомого майна № 47 від 01.05.2021, на яку посилається позивач і оригінал якої міститься в матеріалах іншої справи № 911/1483/21, не є первинним документом, який визначає балансову вартість майна та не є належним та допустимим доказом, тому достовірність такого доказу ставиться під сумнів ТОВ "Гудіні-М", та за його твердженнями, спростовується наданими відповідачем доказами, а отже не може братись судом до уваги.

21.05.2026 до суду від прокуратури надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому прокурор просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з тим, що на виконання ухвали суду від 06.05.2026 Київською обласною прокуратурою на адресу дійсного власника спірного майна - Української міської ради Обухівського району Київської області скеровано лист від 15.05.2026 № 15/4-6328ВИХ-26 з проханням надання належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують вартість громадського об`єкта з торговельними та побутовими приміщеннями - літера А (Будинок побуту), розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М станом на грудень 2021. Однак, прокурор зауважує, що станом на 20.05.2026 відповідь та запитувані документи від Української міської ради Обухівського району Київської області на адресу прокуратури не надходила, що унеможливлює їх подання до суду.

У підготовче засідання 21.05.2026 з`явилися прокурор, представник позивача та представник відповідача, представники третіх осіб у вказане засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

У вказаному засіданні прокурором було підтримане подане ним клопотання про відкладення розгляду справи, яке господарський суд вважав можливим задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2026 постановлено наступне:

- підготовче засідання відкладено на 08.06.2026 о 15:00 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 08.06.2026 о 15:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС;

- зобов`язано прокурора, позивача виконати вимоги ухвали суду від 06.05.2026 про подання додаткових доказів в підтвердження вартості спірного нерухомого майна на дату пред`явлення позову - грудень 2021 року.

04.06.2026 до суду від прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі, в яких прокурор просить у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху - відмовити, посилаючись на таке:

- на виконання ухвали суду від 21.05.2026 прокурор повідомляє про те, що 25.05.2026 Київською обласної прокуратурою на запит від 15.05.2026 № 15/4-6328ВИХ-26 отримано відповідь дійсного власника спірного майна - Української міської ради Обухівського району Київської області від 21.05.2026 № 1631/3-26, до якої долучено копії документів, що підтверджують вартість цього майна, а саме: висновок про незалежну оцінку майна від 22.10.2018 та довідку про балансову вартість виконавчого комітету Української міської ради від 21.05.2026 № 1630/3-26, за відомостями яких з`ясовано, що на замовлення Української міської ради Обухівського району Київської області ТОВ "Інститут незалежноїекспертної оцінки" з метою визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для розрахунку розміру орендної плати 17.10.2018 проведено незалежну оцінку майна - Будинку побуту загальною площею 1 463,0 кв. м, розташованого за адресою: вул. Юності, 6М в м. Українка Обухівського району Київської області, про що 22.10.2018 складено звіт. Згідно з висновком про незалежну оцінку майна ринкова вартість спірного об`єкта станом на 17.10.2018 складала 6 189 000, 00 грн. без урахування ПДВ. При цьому прокурор зазначає, що надана виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області довідка про балансову вартість від 21.05.2026 №1630/3-26 свідчить, що станом на 31.12.2021 залишкова балансова вартість спірного майна - Будинку побуту загальною площею 1 463,0 кв. м, розташованого за адресою: вул. Юності, 6 становить 4 851 763, 40 грн. Прокурор зауважує, що у даній справі 30.12.2021 він пред`явив позов в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області, та, з урахуванням поданої 08.11.2023 заяви про уточнення позову у зв`язку зі зміною суб`єктного складу учасників, просив витребувати на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області від ТОВ "Гудіні-М" як останнього титульного власника спірні нежитлові приміщення, а саме: громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями - літера А (Будинок побуту), розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вул. Юності, буд 6 М (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16028932231), обґрунтовуючи позовні вимоги незаконним оформленням у приватну власність останнього з 18.09.2023 належного Українській територіальній громаді спірного нерухомого майна, яке вибуло від власника незаконно. Враховуючи викладене, та те, що у спірних правовідносинах територіальна громада сама виступає законним власником майна, за твердженням прокурора, відповідно і вартість майна на дату звернення прокурором до суду слід визначати з документів бухгалтерського обліку саме дійсного власника майна - Української міської ради Обухівського району Київської області;

- щодо доводів відповідача про вартість спірного майна прокурор вважає, що позиція відповідача щодо необхідності розрахунку судового збору, виходячи з ринкової (договірної) вартості спірного майна, є помилковою та безпідставною. На думку прокуратури доводи відповідача у цій частині є суперечливими, оскільки він сам не зазначає чіткої суми, з якої має здійснюватися такий розрахунок, а наведені ним цифри є нічим іншим, ніж ринковою (договірною) ціною. Також прокурор зауважує, що відповідач помилково ототожнює процесуальний інститут заміни неналежного відповідача із пред`явленням нового позову (подачею позовної заяви), адже уточнюючи предмет позову 08.11.2023, прокурор не збільшував розмір позовних вимог та не пред`являв нових позовних вимог, тому твердження відповідача про необхідність доплати судового збору є безпідставними та не заслуговують на увагу.

08.06.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить:

- долучити до матеріалів справи додаткові докази: Висновок судового експерта Боброва Дмитра Юрійовича за результатами проведення оціночно-будівельного експертного дослідження № GP260501-S4, складений 04.06.2026, з додатками;

- розподілити судові витрати по справі відповідно до ст.129 ГПК України, які покласти на позивача.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- для визначення реальної вартості об`єкту нерухомого майна за допомогою експерта, який володіє спеціальними знаннями для цього, та вирішення даного питання в інтересах всіх учасників справи, керуючий санацією ТОВ "Гудіні-М" звернулась до незалежного судового експерта із Заявою від 30.04.2026, в якій просила провести судову оціночно-будівельну експертизу/судове оціночно-будівельне експертне дослідження та надати висновок експерта з наступних питань:

1) Яка ринкова вартість об`єкту нерухомого майна - громадського об`єкту з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, станом на 29.12.2021 (власник ТОВ "Самара-Капітал")?

2) Яка ринкова вартість об`єкту нерухомого майна - громадського об`єкту з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, станом на 07.11.2023 року (власник ТОВ "Гудіні-М")?

Згідно з висновків експерта надані такі відповіді:

По питанню 1) Ринкова вартість об`єкту нерухомого майна - громадського об`єкту з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, в цінах станом 29.12.2021 року (власник ТОВ "Самара-Капітал"), становить - 40 646 354,00 грн.

По питанню 2) Ринкова вартість об`єкту нерухомого майна - громадського об`єкту з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1464,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М, в цінах станом на 07.11.2023 року (власник ТОВ "Гудіні-М"), становить - 51 079 129,00 грн.;

- додатково відповідач звертає увагу на те, що до додаткових пояснень у справі, поданих позивачем 04.06.2026, додано Довідку про балансову вартість Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області вих.№1630/3-26 від 21.05.2026, в якій: 1) не зазначено, на балансі якої особи знаходиться об`єкт нерухомого майна, як і не зазначено, що нерухоме майн знаходиться на балансі Української міської ради. Таким чином, відомості про нібито балансову вартість об`єкта нерухомого майна надаються особою, яка не є балансоутримувачем такого майна; 2) Виконавчий комітет Української міської ради підтверджує, що станом на 31.12.2021 балансова залишкова вартість Будинку побуту загальною площею 1 436 кв. м, який знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, будинок 6 становить 4 851 763,40 грн. Проте, відповідач зауважує, що станом на 31.12.2021 такого об`єкту нерухомого майна, з такою площею та за такою адресою не існує, оскільки внаслідок проведеної попереднім власником реконструкції, об`єкт має наступні реквізити: об`єкт нерухомого майна - громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1464,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М (відомості внесені до ЄДРРПНМ). Відповідач наголошує, що такі зміни об`єкта нерухомого майна відбувались виключно внаслідок дій (погодження, видання сертифікатів тощо) та за сприянням Української міської ради, а саме:

- на підставі наказу відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Виконавчого комітету Української міської ради від 30.10.2020 № 02-1 присвоєна нова адреса об`єкту будівництва: м. Українка, вул. Юності, буд. 6М;

- 30.11.2020 Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Виконавчого комітету Української міської ради об`єкт будівництва "Реконструкція будинку побуту в громадський об`єкт з торгівельними та побутовим приміщеннями по вул. Юності 6 в м. Українка, Обухівського району, Київської обл." прийнятий в експлуатацію та видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за № КС122201127367;

- за вказаного, відповідач виснує, що позивачем надано довідку про балансову вартість об`єкта нерухомого майна особи, яка не обліковує на балансі дане майно, оскільки майно було зареєстровано за іншою особою ТОВ "Самара-Капітал", що підтверджується тим, до кого заступником керівника Київської обласної прокуратури пред`явлено позов (неможливо обліковувати на балансі майно, право власності на яке офіційно зареєстровано за іншою особою). При цьому нерухоме майно має інші найменування, площу та адресу внаслідок погоджень та прийняття в експлуатацію комітетами Української міської ради.

08.06.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу Висновку судового експерта Боброва Дмитра Юрійовича за результатами проведення оціночно-будівельного експертного дослідження № GP260501-S4, складеного 04.06.2026, з додатками.

У підготовче засідання 08.06.2026 з`явилися прокурор, представник позивача та представник відповідача, представники третіх осіб у вказане засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

У вказаному засіданні заслухані правові позиції прокурора та представників позивача, відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем 08.06.2026 подано до суду клопотання про долучення додаткових доказів, а саме Висновку судового експерта Боброва Дмитра Юрійовича за результатами проведення оціночно-будівельного експертного дослідження, зі змістом якого не ознайомлений прокурор та позивач, господарський суд вважає необхідним відкласти підготовче засідання з метою надання часу для ознайомлення із останнім.

Крім того, зважаючи на те, що представник Української міської ради стверджував, що спірний об`єкт перебуває на балансі позивача, господарський суд вважав за необхідне зобов`язати позивача подати до суду відповідні первинні докази.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 постановлено наступне:

- підготовче засідання відкладено на 23.06.2026 об 11:30 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 23.06.2026 об 11:30 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТ;

- зобов`язано позивача подати до суду первинні докази того, що спірний об`єкт перебуває на балансі Української міської ради Обухівського району Київської області.

23.06.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких Українська міська рада наводить хронологію подій щодо відчуження спірного нерухомого майна, за наслідком чого вказує на те, що право власності на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (зараз 6М на підставі наказу, серія та номер: 02-10, виданий 30.10.2020, видавник: відділ містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури виконавчого комітету Української міської ради) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) визнано за Українською міською радою постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 та підтверджено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 по справі № 911/2685/13. Також, Українська міська рада зауважує, що майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (зараз 6М на підставі наказу, серія та номер: 02-10, виданий 30.10.2020, видавник: відділ містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури виконавчого комітету Української міської ради) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) ні кому не відчужувала та права на нього не передавала.

У підготовче засідання 23.06.2026 з`явилися прокурор, представник позивача та представник відповідача, представники третіх осіб у вказане засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

У вказаному засіданні судом було відзначено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 28.01.2026 у справі № 922/2555/21 звернув увагу на те, що положення частини п`ятої статті 390 Цивільного кодексу України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. Разом з тим, у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача приписи частини п`ятої статті Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню.

При цьому питання про добросовісність / недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, на що звернув увагу господарський суд у судовому засіданні.

Також, у вказаному засіданні було розглянуте клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, за результатом розгляду якого судом було відзначено наступне.

Пункт 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до позовної заяви мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1, підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви предметом позову є вимога про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6М.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Судом було відзначено, що у процесі розгляду справи було неодноразово зобов`язано учасників справи надати до суду докази вартості спірного нерухомого майна з метою визначення точної ціни позову та відповідно необхідної суми судового збору, яка підлягає до сплати.

Так, за аналізом доказів, з урахуванням їх належності, судом було встановлено, що станом на 31.12.2021 (на момент звернення до Господарського суду Київської області, а.с. 234 у томі 1) балансова залишкова вартість Будинку побуту загальною площею 1 436 м2, який знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (спірне майно), становить 4 851 763,40 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про балансову вартість, виданою Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області за вих. 1630/3-26 від 21.05.2026 (а.с. 186 у томі 12).

Враховуючи викладені обставини вбачається, що за вимогу прокурора про витребування нерухомого майна, судовий збір має бути сплачений з урахуванням встановленої вище вартості майна, яке прокурор просить витребувати у відповідача, а саме: 1,5% від ціни позову у даній справі (4 851 763,40 грн.) - 72 776,45 грн. судового збору.

Разом з тим, беручи до уваги те, що прокурором раніше було сплачено 23 266,32 грн. судового збору за подання даного позову до Господарського суду Київської області, сума судового збору, яка підлягає доплаті складає - 49 510,13 грн. (72 776,45 грн. - 23 266,32 грн.) грн.

Судом враховано, за визначенням частини 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи (частина 2 статті 163 ГПК України).

При цьому частиною 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" також передбачено, що в разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Отже, прокурором не було надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, неоплаченою є сума судового збору в сумі 49 510,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2026 постановлено наступне:

- позовну заяву залишено без руху;

- встановлено прокурору строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 49 510,13 грн.;

- роз`яснено прокурору, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута заявнику.

30.06.2026 до суду від Київської обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання вимог ухвали суду від 23.06.2026 долучена платіжна інструкція № 1276 (внутрішній номер 512732106) від 29.05.2026 про сплату судового збору на суму 49 510,14 грн.

Відповідно до частини 12 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд вважав за необхідне продовжити розгляд даної справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від постановлено наступне:

- продовжено розгляд справи;

- розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження;

- підготовче засідання призначено на 16.07.2026 об 11:30 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 16.07.2026 об 11:30 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У підготовче засідання 16.07.2026 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивача та третіх осіб у вказане засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши в підготовчому засіданні 16.07.2026 матеріали справи, суд вважав за можливе, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2026 постановлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.08.2026 о 10:00 год.; повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 05.08.2026 о 10:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

У судове засідання 05.08.2026 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача, представники третіх осіб у вказане засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні 05.08.2026 розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово всіх присутніх представників учасників судового процесу. За результатом судового засідання судом було відзначено, що для продовження розгляду справи по суті розгляд справи слід відкласти.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2026 постановлено про відкладення розгляду справи по суті на 07.09.2026 о 10:00 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 07.09.2026 о 10:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

10.08.2026 до суду від прокуратури надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

10.08.2026 до суду від прокурора надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке було реалізовано заявником 12.08.2026 та 13.08.2026.

28.08.2026 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він просить у задоволенні позову відмовити, врахувавши відповідно до ст. 236 ГПК України під час розгляду справи № 904/5764/23 (911/114/22) висновки щодо застосування ст. 388 ЦК України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, у постановах Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 953/24224/19, від 25.06.2025 у справі № 638/17112/21, від 18.09.2025 у справі № 922/82/20, від 10.12.2025 у справі № 910/2876/24, від 11.02.2026 у справі № 917/1500/18 (917/1513/24).

У судове засідання 07.09.2026 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивача та третіх осіб у вказане засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні 07.09.2026 розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово всіх присутніх представників учасників судового процесу.

У вказаному судовому засіданні були встановлені обставини справи та розпочато дослідження доказів, при цьому судом було відзначено, що для продовження розгляду справи по суті розгляд справи слід відкласти.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2026 постановлено про відкладення розгляду справи по суті на 21.09.2026 о 14:30 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 21.09.2026 о 14:30 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

У судове засідання 21.09.2026 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивача та третіх осіб у вказане засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні 21.09.2026 продовжено розгляд справи по суті та дослідження доказів у справі. При цьому судом було відзначено, що для продовження розгляду справи по суті розгляд справи слід відкласти.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2026 постановлено про відкладення розгляду справи по суті на 30.09.2026 о 14:30 год.; повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 30.09.2026 о 14:30 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

30.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому Українська міська рада просить перенести розгляд справи у зв`язку з повітряною тривогою та ракетно-дроновою загрозою.

У судове засідання 30.09.2026 з`явився представник відповідача та прокурор, представники позивача та третіх осіб у вказане засідання не з`явились, при цьому судом було враховано, що прокурор та представник Української міської ради не змогли підключитися до відеоконференцзв`язку для участі у судовому засіданні у зв`язку із загрозою обстрілу та оголошену повітряну тривогу.

Зважаючи на те, що по даній справі триває стадія дослідження доказів та встановлення обставин справи, участь прокурора та позивача є необхідною, тому суд прийшов до висновку про необхідність відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2026 постановлено про відкладення розгляду справи по суті на 09.10.2026 о 10:00 год.; повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 09.10.2026 о 10:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

У судовому засіданні 09.10.2026 досліджено матеріали справи, заслухано додаткові доводи та пояснення стосовно предмета спору.

Представник Української міської ради не зміг прийняти участь у судовому засіданні у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою.

У вказаному засіданні прокурор просила відкласти судове засідання для повноцінної участі представника Української міської ради у розгляді справи по суті. Представник відповідача проти відкладення розгляду справи не заперечувала.

З огляду на викладене, господарський суд прийшов до висновку про задоволення клопотання прокурора та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2026 постановлено про відкладення розгляду справи по суті на 20.10.2026 о 15:30 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 20.10.2026 о 15:30 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.

У судове засідання 20.10.2026 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача, представники третіх осіб у вказане засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Щодо третіх осіб, то останні належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що вбачається із залучених до матеріалів справи довідок суду про доставку ухвал суду до електронних кабінетів користувачів системи "Електронний суд", а також, поштової кореспонденції, в якій містилися ухвали суду, яка систематично направлялася за офіційним місцезнаходженням учасників справи, які не мають електронних кабінетів, докази чого долучені до матеріалів справи.

При цьому суд звертає увагу, що згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

У контексті викладеного, суд дійшов висновку, що всі учасники судового процесу були належним чином, у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлені про розгляд даної справи.

У судовому засіданні 20.10.2026 прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, проти чого заперечував представник відповідача.

Судом було відзначено, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 відкрито провадження у справі № 904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М", та серед іншого, затверджено схвалений кредиторами план санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М", призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Плющову Н.О.; припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на посаді посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

У відповідності до вказаних положень закону прийнято справу № 911/114/22 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" про витребування нежитлових приміщень до провадження в межах справи № 904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".

Так, судом встановлено, що на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 (за наслідками перегляду рішення за нововиявленими обставинами), у справі №911/2685/13 за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області визнано право власності на Будинок побуту, що розташований по вул. Юності, 6 в м. Українка Обухівського району Київської області, і витребувано зазначене нерухоме майно від ТОВ "Софттрейд" на користь територіальної громади міста.

Під час винесення вказаної вище постанови про визнання права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, судом апеляційної інстанції були встановлені обставини, які наразі оцінюються господарським судом преюдиційно щодо наступного.

12.05.1992 наказом № 67-В директора Обухівського райпобуткомбінату "Про утворення спільного підприємства "Українка" виробничий підрозділ Обухівського райпобуткомбінату Будинок побуту м. Українка перетворено в мале підприємство "Українка". Цим же наказом на баланс малого підприємства "Українка" передано: 1) будинок побуту; 2) обладнання; 3) інвентар; 4) товари прокату.

22.10.1994 Фонд комунального майна Обухівського району в газеті "Обухівський край" (№83) розмістив пропозицію щодо приватизації Малого підприємства "Українка" (м. Українка, вул. Юності 6) як об`єкта малої приватизації.

27.10.1994 до Фонду комунального майна Обухівського району надійша заява про реєстрацію товариства покупців трудового колективу малого підприємства побутового обслуговування "Українка". Згідно підписного листа, доданого до заяви про реєстрацію товариства покупців (порядковий номер додатку 4), заява подається для придбання об`єкту приватизації, що знаходиться на балансі МП "Українка", а саме: будинку та обладнання.

28.10.1994 наказом Фонду комунального майна Обухівського району № 38 було прийнято заяву на реєстрацію товариства покупців - членів трудового колективу Малого підприємства "Українка", розташованого за адресою: 255401, м. Українка, вул. Юності, 6, та видано свідоцтво про реєстрацію зазначеного товариства та посвідчення голови товариства покупців.

02.11.1994 товариство покупців - членів трудового колективу Малого підприємства побутового обслуговування "Українка" подало до Фонду комунального майна Обухівського району заяву про приватизацію, зазначивши в заяві об`єкт приватизації: Мале підприємство побутового обслуговування "Українка" (адреса місцезнаходження: 255401, м. Українка, вул. Юності, 6), та запропонований заявником спосіб приватизації об`єкта - викуп товариством покупців.

27.12.1994 наказом Фонду комунального майна Обухівського району Київської області №48 затверджено акт оцінки вартості державного майна - цілісного майнового комплексу Малого підприємства побутового обслуговування "Українка", що приватизується, вартість якого станом на 01.11.1994 згідно Методики оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 №717 становила 36 731 000,00 крб.

27.12.1994 Фондом комунального майна Обухівського району Київської області та Товариством покупців - членів трудового колективу Малого підприємства "Українка" було укладено договір купівлі-продажу державного майна Малого підприємства "Українка", за умовами якого Фонд комунального майна продає, а товариство покупців - членів трудового колективу Малого підприємства "Українка" купує державне майно /цілісного майнового комплексу/ Малого підприємства побутового обслуговування "Українка" шляхом викупу товариством покупців (на підставі наказу Фонду комунального майна району від 12.10.1994 №35). Підприємство знаходиться за адресою: 255401, м. Українка, вул. Юності, 6.

Відповідно до п.1.5 договору купівлі-продажу право власності на продане державне майно /цілісного майнового комплексу/, що вказане в акті оцінки об`єкту приватизації за даним Договором переходить до покупця з моменту його нотаріального посвідчення і повної сплати визначеної вартості державного майна.

Покупець в місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об`єкту оформляє договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване до викупу майно підприємства (п. 3.3 договору купівлі-продажу).

Вказаний договір від 27.12.1994 посвідчено державним нотаріусом Української державної нотаріальної контори Антонченко А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 4485.

10.03.1995 Фонд комунального майна Обухівського району звернувся до начальника обласного управління статистики з листом вх. № 10, у якому повідомив про укладення договору купівлі-продажу державного майна та просив включити вказане підприємство до державного реєстру, після чого довідкою від 07.05.1992 №29/721 Мале підприємство побутового обслуговування «Українка» було інформоване Київським обласним управлінням статистики про присвоєння йому ідентифікаційного коду.

25.01.1995 Фонд комунального майна Обухівського району видав Товариству покупців - членів трудового колективу Малого підприємства побутового обслуговування "Українка" свідоцтво про власність, реєстраційний № 8, на майно/цілісного майнового комплексу/ Малого підприємства побутового обслуговування "Українка", на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.1994, укладеного між товариством покупців - членів трудового колективу малого підприємства побутового обслуговування "Українка" та Фондом комунального майна Обухівського району.

25.01.1995 між Фондом комунального майна Обухівського району Київської області та Товариством покупців-членів трудового колективу Малого підприємства "Українка" складено акт передачі проданого майна, за яким Фонд комунального майна передав, а Товариство покупців-членів трудового колективу Малого підприємства "Українка" прийняло: 1) основні засоби по залишковій вартості; 2) запаси та витрати; 3) грошові кошти, розрахунки та інші активи; 4) розрахунки та інші пасиви, загальна вартість яких становить 839 000,00 крб.

З акта передачі проданого майна вбачається, що з урахуванням зонального коефіцієнту ціна продажу основних засобів, запасів, витрат розрахунків та інших пасивів становила 5 034 000,00 крб., а разом з нематеріальними активами, не відображених в балансі 31 697 000,00 крб., що в цілому складає загальну вартість майна з урахуванням зонального коефіцієнту 36 731 000,00 крб. (т. 2, а.с.32).

26.01.1995 Товариство покупців - членів трудового колективу Малого підприємства "Українка" перерахувало на рахунок Фонду комунального майна Обухівського району Київської області 36 731 000,00 крб., що підтверджується копією платіжного доручення.

20.06.1995 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка".

Згідно п. 1.1. Статуту ТОВ "Українка" створено в результаті приватизації майна /цілісного майнового комплексу/ товариством покупців - членів трудового колективу Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» та здійснює свою діяльність як його правонаступник.

Разом з тим, у зв`язку з незадовільним станом будинку побуту, заборгованістю перед бюджетом рішенням виконавчого комітету Української міської ради народних депутатів 22.02.1999 прийнято рішення № 31 "Про забезпечення належного утримання та ефективної експлуатації будинку побуту м. Українка", яким вирішено 1) винести на розгляд міської ради питання передачі в постійне чи тимчасове користування Будинку побуту Підприємству по обслуговуванню житла виконкому; 2) запропонувати Підприємству по обслуговуванню житла виконкому внести зміни та доповнення до Статуту підприємства, ввівши пункт про прийом на баланс та експлуатацію будівель побуту для здійснення побутового обслуговування населення міста.

02.03.1999 рішенням п`ятої сесії Української міської ради двадцять третього скликання "Про передачу в тимчасове користування будинку побуту Підприємству по обслуговуванню житла виконкому для забезпечення належного утримання та його ефективного експлуатування" Будинок побуту м. Українка вирішено передати в користування названому підприємству з правом подальшої здачі в оренду терміном до 2002 року.

На виконання цього рішення 15.05.1999 між Українською міською радою (орендодавець) та Підприємством по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (орендар) був укладений договір оренди Будинку побуту м. Українка.

Рішенням двадцять другої сесії Української міської ради ХХІІІ скликання "Про передачу в тимчасове користування Будинку побуту Підприємству по обслуговуванню житла виконкому для забезпечення належного утримання та його ефективного експлуатування" від 05.02.2002, вирішено передати приміщення Будинку побуту м. Українка в тимчасове користування терміном до 31.12.2005.

01.11.2003 на підставі цього рішення між Українською міською радою (орендодавець) та Підприємством по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (орендар) було укладено договір оренди майна - Будинку побуту м. Українка, та Додаткові угоди до нього за період з 01.03.2004 по 16.01.2013, якими сторони подовжували термін дії договору та розмір орендної плати.

В свою чергу, Підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради відповідно до укладених договорів передавало орендовані приміщення будинку побуту, розташованого за адресою: Київська область Обухівський район місто Українка вулиця Юності, 6 в суборенду суб`єктам господарювання, у тому числі і ТОВ "Українка", що підтверджується Договором оренди державного майна № 1 від 01.03.1999, укладеним між Підприємством по обслуговуванню житла Української міської ради та ТОВ "Українка", за яким суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне володіння та користування виробничі приміщення будинку побуту м. Українка, які знаходяться на балансі Української міської ради, для надання побутових послуг (з Додатковими угодами за період з 01.02.2005 по 01.05.2005).

11.02.2010 територіальній громаді м. Українка в особі Української міської ради на підставі рішення виконкому Української міської ради №36 від 10.02.2010 видано свідоцтво серії САВ № 408262 на право комунальної власності на нежитлову будівлю площею 1 436,0 кв. м, розташовану за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, 6.

Разом з цим, 01.03.2013 проведено державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс (будинок побуту), розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, 6, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Українка", що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САБ №708820 від 01.03.2013 та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2013.

Таким чином, судом було зроблено висновок про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Українка" набуто в ході малої приватизації та внаслідок правонаступництва виключно обладнання та витратне майно Малого підприємства "Українка", з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 "Об`єкти малої приватизації" Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" № 2171-ХІІ від 06.03.1992:

1) об`єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі об`єкти незавершеного будівництва. Балансова вартість основних фондів зазначених об`єктів не повинна перевищувати 20 мільйонів карбованців за станом на 1 травня 1992 року (після їх індексації);

2) у випадках, коли до складу підприємств входять структурні підрозділи (магазини, перукарні, майстерні тощо), що можуть бути виділені у самостійні підприємства, об`єктами малої приватизації є названі структурні підрозділи.

3) будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з розташованими в них об`єктами приватизації, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. При наявності такої заборони зазначені будівлі, споруди, приміщення, а також земельні ділянки, на яких розташовані приватизовані об`єкти, передаються у довгострокову оренду;

4) не можуть бути об`єктами малої приватизації будівлі або їх окремі частини, які становлять національну, культурну і історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Відповідно до п. 8 Методики оцінки вартості об`єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717, цілісний майновий комплекс - це господарський об`єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Пунктом 10 цієї Методики встановлено, що до переліку майна об`єктів приватизації як цілісних майнових комплексів включаються: 1) основні засоби та інші позаоборотні активи (у тому числі незавершене будівництво); 2) оборотні засоби - запаси і затрати, кошти, розрахунки та інші активи. Приналежність майна до основних і оборотних засобів визначається відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 №250.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

Судом було зазначено, що Наказом Фонду комунального майна Обухівського району №4 від 04.02.1994 затверджено перелік підприємств районної комунальної власності, які пропонуються до малої приватизації у 1994 році, як об`єкти малої приватизації.

Відповідно до пункту 11 затвердженого переліку, об`єктом приватизації за вказаним наказом є обладнання Малого підприємства побутового обслуговування "Українка" (юридична адреса: м. Українка, Будинок побуту).

Водночас, сімнадцятою сесією Обухівської районної ради народних депутатів ХХІ скликання від 31.03.1994 прийнято рішення "Про перелік об`єктів малої приватизації комунальної власності району, які підлягають приватизації у 1994 році".

Вказаним рішенням затверджено перелік об`єктів малої приватизації, де серед інших об`єктів, які підлягають приватизації у другому півріччі 1994 року значиться МП "Українка" - обладнання (юридична адреса: м. Українка, Будинок побуту).

Отже, докази того, що будівля Будинку побуту м. Українка була включена до переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності Обухівського району, які підлягали приватизації у 1994 році, - відсутні.

Після прийняття 06.05.1992 виконавчим комітетом Обухівської районної ради народних депутатів рішення "Про розмежування майна комунальної власності" №183, розпорядженням представника президента України від 15.05.1992 директору Райпобуткомбінату (Тарасюку Г.Т.) наказано не проводити передачу майна Райпобуткомбінату на баланси малих підприємств, створених на базі оренди будинків побуту до прийняття рішення виконкомом районної ради народних депутатів про розмежування комунальної власності в районі.

Судом було зауважено, що з моменту передачі у комунальну власність територіальній громаді м. Українка спірної будівлі, Українська міська рада продовжує володіти, користуватись та розпоряджатись даним майном в інтересах територіальної громади.

Також, судом зазначено, що до матеріалів справи № 911/2685/13 долучено довідку виконкому Української міської ради Обухівського району Київської області від 21.06.2013 за вих. № 1442/0/3 про перебування на балансі вказаного органу будівлі Будинку побуту, розташованої за адресою: Київська область, м. Українка, вул. Юності, 6, а також інвентаризаційну картку обліку основних засобів, оформлену на зазначену будівлю, а тому лист Обухівської районної ради від 07.10.2008 № 478 про відсутність даних щодо передачі Українській міській раді Обухівською районною радою майнового комплексу будинку побуту Малого підприємства "Українка" не має доказового значення з огляду на те, що належним власником спірної будівлі залишається позивач (Українська міська рада).

Факт розпорядження даною будівлею саме позивачем (Українською міською радою) належним чином підтверджується рішенням п`ятої сесії Української міської ради ХХІІІ скликання від 02.03.1999 "Про передачу в тимчасове користування будинку побуту Підприємству по обслуговуванню житла виконкому для забезпечення належного утримання та його ефективного експлуатування", яким вирішено передати Підприємству по обслуговуванню житла (надалі - ПОЖ) в тимчасове користування, терміном до 2002 року, приміщення будинку побуту з правом подальшої здачі в оренду, з метою розширення мережі видів побутових послуг та забезпечення якості обслуговування населення.

На двадцять другій сесії Української міської ради ХХІІІ скликання від 05.02.2002 позивачем (Українською міською радою) було прийнято аналогічне рішення "Про передачу в тимчасове користування будинку побуту Підприємству по обслуговуванню житла виконкому для забезпечення належного утримання та його ефективного експлуатування", яким вирішено передати Підприємству по обслуговуванню житла в тимчасове користування, терміном до 31.12.2005, приміщення будинку побуту з правом подальшої здачі в оренду, з метою розширення мережі видів побутових послуг та забезпечення якості обслуговування населення, а за рахунок коштів орендарів (орендна плата) навести належний санітарний стан, виконувати поточний ремонт приміщення, обладнання.

Також судом були відхилені твердження про те, що за договором купівлі-продажу від 27.12.1994, укладеним із Фондом комунального майна Обухівського району ТОВ "Українка" придбано нежитлову будівлю (будинок побуту), що розташована за адресою: м. Українка, вул. Юності, 6, оскільки ТОВ "Українка", укладаючи 01.03.1999 з Підприємством по обслуговуванню житла Договір суборенди державного майна та додаткові угоди до нього, визнавало позивача (Українську міську раду) власником спірного майна, що підтверджується змістом п. 1. договору, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування виробничі приміщення будинку побуту м. Українка загальною площею 464,4 кв. м, які знаходяться на балансі міської ради, для надання побутових послуг. За умовами п.2.2 вказаного договору передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава.

Судом було відзначено, що зважаючи на п. 2.1 договору оренди державного майна, яким визначено, що вступ орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами договору, а користування ТОВ "Українка" суборендованим майном підтверджується рахунками, виставленими суборендодавцем та копіями платіжних доручень, згідно яких ТОВ "Українка" здійснювало плату за оренду приміщення Будинку побуту м. Українка та за комунальні послуги.

Таким чином, суд виснував, що з часу передачі у комунальну власність виконкому Української міської ради народних депутатів Будинку побуту на підставі акта передачі від 20.05.1992, підписаного на виконання рішення виконкому Обухівської районної ради народних депутатів від 06.05.1992 №183, який є адміністративним актом і в розумінні статті 4 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, чинного на той час, є підставою виникнення права власності, власником будівлі Будинку побуту м. Українка є позивач (Українська міська рада) у справі. А враховуючи ту обставину, що за наказом Фонду комунального майна Обухівського району від 04.02.1994 №4 приватизації підлягало лише обладнання Малого підприємства побутового обслуговування "Українка", суд вважав, що в розрізі положень частини 3 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" спірна будівля не виступала об`єктом приватизації у складі майнового комплексу малого підприємства побутового обслуговування "Українка".

У зв`язку з цим, судом були відхилені як необґрунтовані твердження ТОВ "Українка" про правомірність набуття товариством покупців малого підприємства побутового обслуговування "Українка" у власність спірної будівлі шляхом приватизації, яке на його думку безапеляційно підтверджується свідоцтвом про власність на майно /цілісного майнового комплексу/, виданим 25.01.1994 Фондом комунального майна на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 27.12.1994.

Також судом було відзначено, що разом з вимогою про визнання за Українською міською радою права власності на нежитлову будівлю Будинок побуту, позивач просив витребувати вказане майно від ТОВ "Софттрейд".

Судом було встановлено, що 04.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українка" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким продавець зобов`язався передати майно у приватну власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Згідно п.1.1.1. за цим договором відчужується наступне нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, будинок побуту, літера А, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вул. Юності, 6.

Майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 901236, від 01.03.2013, реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна: 16028932231, виданого Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області (п.1.1.2. договору).

Згідно з довідкою 03/05/1910 від 01.04.2013, виданою Управлінням Держземагенства в Обухівському районі Головного управління Держземагенства у Київській області відчужуваний комплекс знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер:322315101000:031:0021) загальною площею 0,1444 га, яка відноситься до земель комунальної власності.

Відповідно до п. 3.4 договору право власності на майно переходить від продавця до покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору.

Вказаний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстрований у реєстрі за №782.

04.04.2013 право власності на зазначений вище цілісний комплекс було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Софттрейд", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2015.

Разом з тим, судом було встановлено, що нежитлова будівля (будинок побуту), яка знаходиться за адресою: м. Українка, вул. Юності, 6 предметом договору купівлі-продажу від 27.12.1994 не виступала, права власності на зазначену будівлю ТОВ "Українка" за цим договором не набувало.

Отже, суд констатував, що будівля будинку побуту продавцеві за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 04.04.2013 не належала, а тому останній не мав права відчужувати таке майно.

З огляду на викладене, судом були встановлені обставини того, що вимога Української міської ради про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" на користь громади міста Українка нежитлової будівлі (будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6 є обґрунтованою, доведеною належними доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Отже, враховуючи все вищевикладне, господарський суд виснує, що за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області визнано право власності на Будинок побуту, що розташований по вул. Юності, 6 в м. Українка Обухівського району Київської області, і витребувано зазначене нерухоме майно від ТОВ "Софттрейд" на користь територіальної громади міста.

07.11.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В. здійснено реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 17360813 від 07.11.2016 щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 16028932231) за Українською міською радою.

У подальшому, рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2019 року у справі № 911/2851/19 був задоволений позовом ТОВ "Софттрейд" до державного реєстратора КП "Готово" Никоненко А.В., Української міської ради, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 32296683) від 09.11.2016 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) за Українською міською радою Обухівського району Київської області (код ЄДРПОУ 35161509); скасовано реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 17360813 від 07.11.2016 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, виконаний державним реєстратором прав на нерухоме майно КП Київської обласної ради "Готово" Никоненко А.В.; відновлено реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 555819) на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (код ЄДРПОУ 32382514) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер 782, посвідчений 04.04.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.

13.01.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області Сапоном С.В. було скасовано право власності Української міської ради на об`єкт нерухомого майна, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Українка, вул. Юності, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231) та відновлено реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 555819) на об`єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс; опис об`єкта: будинок побуту; складова частина об`єкта нерухомого майна: будинок побуту, А; що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, буд. 6; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Софттрейд" (код ЄДРПОУ 32382514).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №911/2851/19 рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі №911/2851/19 залишено без змін, апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури без задоволення.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 911/2851/19 касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволена, постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі №911/2851/19 скасовані, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Наведені вище обставини свідчать, що після набуття територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області права власності на Будинок побуту, що розташований по вул. Юності, буд. 6 в м. Українка Обухівського району Київської області на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 року у справі №911/2685/13, спірне нерухоме майно в подальшому вибуло з володіння територіальної громади міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області не з їхньої волі, на підставі рішення господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 911/2851/19, яке в подальшому було скасоване, тобто без відповідної правової підстави.

При цьому відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та фактичних обставин справи у період з 13.01.2020 право власності на спірне нерухоме майно неодноразово переходило до інших осіб.

Так, на підставі договору купівлі-продажу № 127 від 24.01.2020, посвідченого нотаріусом Кокосадзе Л.В. право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Українка, вул. Юності, буд. 6, перейшло від ТОВ "Софттрейд" до Молчанова Д.М.

29.04.2020 спірний об`єкт нерухомого майна на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору оренду нерухомого майна № 1926 від 29.04.2020 був переданий ОСОБА_1 в довгострокову оренду ТОВ "АТБ-Маркет" терміном на 10 років, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право за номером 36371296 від 29.04.2020.

21.10.2020 Українська міська рада, тобто, особа, в інтересах якої заявлено позов прокурора у даній справі, на підставі договору оренди землі, серія та номер: 7411, передала ОСОБА_1 в користування земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:01:031:0064, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна, строком дії на 49 років, дата закінчення дії: 21.10.2069, зареєстрований в ДРРП: номер запису про інше речове право: 38776099; дата державної реєстрації: 21.10.2020.

Молчановим Д.М. було проведено реконструкцію цілісного майнового комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі наказу відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури виконавчого комітету Української міської ради від 30.10.2020 № 02-10 присвоєна нова адреса об`єкту будівництва - м. Українка, вул. Юності, буд. 6М.

30.11.2020 Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Виконавчого комітету Української міської ради об`єкт будівництва "Реконструкція будинку побуту в громадський об`єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями по АДРЕСА_1 " прийнятий в експлуатацію та видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за №КС122201127367.

30.12.2020 на підставі рішення державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Кисіль Г.В., індексний № 56036060 право власності на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями - літера А, загальною площею 1 464,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал", документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію: акт приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874, 875, виданий 10.12.2020, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я.О.; рішення єдиного учасника, серія та номер: 1511/1, виданий 10.12.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал".

09.08.2021 об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , переданий ТОВ "Самара-капітал" в іпотеку громадянці ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого Іпотечного договору, серія та номер: 2339 від 09.08.2021.

При цьому відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" набуло право власності на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, номер відомостей про речове право: 51773748, на підставі виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П. Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 2888, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме від 18.09.2023, номер відомостей про речове право: 51773748.

Реалізація громадського об`єкту з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалася в ході виконавчого провадження №72314687, яке було відкрито при виконанні рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2024 у справі № 199/1883/23 та на підставі виконавчого листа Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2023 у справі №199/1883/23.

Так, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 у справі № 199/1883/23, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за договором позики № б/н від 09.08.2021 у розмірі 20 000 000,00 грн.; в рахунок погашення заборгованості за договором позики № б/н від 09.08.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка становить 20 000 000,00 грн.; постановлено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за договором позики за № б/н від 09.08.2021 в сумі 20 000 000 грн. 00 коп., на користь ОСОБА_2 звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: громадський об`єкт з торгівельними та побутовими приміщеннями, загальною площею 1 464,8 кв. м під літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал", на підставі Акту приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталі, серія та номер: 874,875, виданий 10.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Васильєвою Я.О., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 16028932231 шляхом застосування процедури продажу, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення електронного аукціону, за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

20.07.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексієм Степановичем відкрито виконавче провадження ВП № 72314687 на підставі заяви ОСОБА_2 та виконавчого листа Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2023 у справі № 199/1883/23.

15.08.2023 о 12:48 на вебсайті з реалізації майна Державного підприємства "Сетам" опубліковано оголошення (https://setam.net.ua/auction/531132) про проведення електронного аукціону щодо реалізації 14.09.2023 на електронному аукціоні предмету іпотеки - громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, який належать боржнику на підставі акту приймання-передачі у власність нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874, 875, виданий 10.12.2020 року, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я.О, номер лоту: 533653, стартова ціна - 29 036 350,00 грн., продавець: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович, номер посвідчення 0599.

14.09.2023 проведено електронний аукціону № 595334, за результатами якого переможцем визнано ТОВ "Гудіні-М" за ціною у розмірі 39 000 000,00 грн.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.09.2023 (дата проведення аукціону) спірне нерухоме майно було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал", номер відомостей про речове право: 43349608, дата державної реєстрації 05.08.2021, документи на підставі яких здійснено державну реєстрацію: акт приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" нерухомого майна, яке є внеском до статутного капіталу, серія та номер: 874,875, виданий 10.12.2020, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Васильєва Я.О.; рішення єдиного учасника, серія та номер: 1511/1, виданий 10.12.2020, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал"; відомості про обтяження: заборона на нерухоме майно № 43400139 від 09.08.2021 на підставі іпотечного договору, серія та номер: 2339, виданий 09.08.2021, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В.; іпотека, запис № 43400059 від 09.08.2021 на підставі Іпотечного договору, серія та номер: 2339, виданий 09.08.2021, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В.; арешт нерухомого майна № 51072427 від 20.07.2023 на підставі постанови про арешт майна боржника № 72314687 від 20.07.2023, видавник: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексій Степанович (накладений в межах виконавчого провадження, у якому відбувалася реалізація майна).

18.09.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексієм Степановичем підписано та скріплено печаткою Акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначено, що він складений при примусовому виконанні виконавчого листа № 199/1883/23, виданого 14.07.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська.

18.09.2023 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Гринько А.П. видано Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 2888, та здійснено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ "Гудіні-М" на громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями (літера А), загальною площею 1 464,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6М, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16028932231, номер відомостей про речове право: 51773748.

Дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменко Олексія Степановича не оскаржувались учасниками виконавчого провадження, зокрема й позивачем. Будь-яких доказів визнання дій виконавця в рамках проведення виконавчого провадження ВП№72314687 при примусовому виконанні виконавчого листа № 199/1883/23, виданого 14.07.2023 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська протиправними не надано до матеріалів справи.

За викладеного вбачається, що спірне майно було придбано ТОВ "Гудіні-М" за результатами прилюдних торгів у межах виконавчого провадження на виконання судового рішення.

При цьому господарський суд зауважує, що постановою Верховного Суду від 19.02.2025 у справі № 199/1883/23 скасовано рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 у вказаній справі, яке в свою чергу стало підставою для проведення реалізації спірного майна на прилюдних торгах (аукціоні).

Крім того, досліджуючи питання про первісне вибуття спірного нерухомого майна у первинного його набувача, судом врахована правова позиція Верховного суду у справі №911/2851/19, в якій під час скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 911/2851/19, судом було відзначено наступне.

За змістом статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.

Метою позову про витребування майна з чужого володіння (незалежно від того, у порядку яких статей Цивільного кодексу України відбувається таке витребування) є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно.

Близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 07.11.2018 у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) та № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц.

Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 Цивільного кодексу України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 Цивільного кодексу України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Інакше кажучи, для внесення на підставі такого рішення суду до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно за окремою позовною вимогою скасовувати запис про таку реєстрацію за відповідачем.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно правових висновків викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 і від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово доходила висновку про те, що для застосування такого речово-правового способу захисту, як витребування майна за правилами статті 388 Цивільного кодексу України, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанови від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34). При цьому в пункті 49 постанови від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.

Оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу майнових прав (або інших правочинів) не є ефективним способом захисту в тому випадку, коли особа відступила право вимоги, яке їй не належить (у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт), а також коли відбулось відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору в будь-якого суб`єкта), що не створює жодних правових наслідків для особи - власника майна, яке було обтяжено іпотекою (див. пункти 139-141 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24.06.2015 у справі № 907/544/14, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Відповідно до закріпленого в статті 387 Цивільного Кодексу України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 Цивільного кодексу України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 6-251цс15, з якою погодилася Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-ц, від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15-ц).

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Судом враховано, що визначальним для надання правильної оцінки фактичним обставинам та для правильного застосування норм права у цьому випадку при розгляді позову про витребування майна з чужого незаконного володіння є дослідження правомірності саме первісного відчуження спірного майна, а не відчуження спірного майна на електронних торгах, яке згідно вказаних норм та висновків Верховного Суду в цьому випадку є різновидом правочинів в ланцюгу наступних після першого перепродажів спірного майна (подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 18/30).

Матеріалами даної справи, які безпосередньо досліджені судом при вирішенні даного спору підтверджується, що власник майна - Українська міська рада не відчужувала дане майно будь-яким особам.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з чинним законодавством іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов`язання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Суб`єктами іпотечних правовідносин є іпотекодавець та іпотекодержатель.

Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержателем є кредитор за основним зобов`язанням, а іпотекодавцем - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем.

Частиною першою ст. 5 Закону України "Про іпотеку" встановлений вичерпний перелік об`єктів, які можуть бути предметом іпотеки за іпотечним договором. Так, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна лише за умов, визначених законом, серед яких, зокрема, є належність нерухомого майна іпотекодавцю на праві власності, оскільки лише власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Натомість, з урахуванням вищевикладених обставин вбачається, що ТОВ "Самара-Капітал" у встановленому законом порядку ніколи не набувало права власності на передане в іпотеку нерухоме комунальне майно. На момент укладення договору іпотеки товариство було лише формальним володільцем цього майна на підставі принципу реєстраційного підтвердження володіння, тоді як суб`єктивне речове право володіння як складова права власності протягом усього часу належало Українській міській раді Обухівського району Київської області, адже на момент укладення іпотечного договору ТОВ "Самара-Капітал" не мало необхідного обсягу цивільної правоздатності та повноважень щодо розпорядження спірним нерухомим майном, оскільки не було його власником та не мало права розпоряджатися ним.

Суд зазначає, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у його продажу, тобто у забезпеченні переходу права власності до покупця - переможця прилюдних торгів. З урахуванням особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів та складання за їх результатами акта про проведення прилюдних торгів, такі правовідносини свідчать про оформлення договору купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Такий висновок узгоджується з положеннями ст.ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, які відносять купівлю-продаж на публічних торгах до договорів купівлі-продажу та визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом щодо відповідного виду договору або не випливає з його суті (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, пп. 6.17 6.18; від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц, пп. 38 39; від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, п. 32; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, п. 9.66; від 21.11.2018 у справі № 465/650/16-ц; від 23.01.2019 у справі № 522/10127/14-ц; від 15.05.2019 у справі № 678/301/12; від 05.06.2018 у справі № 910/856/17).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, уповноваженими здійснювати його примусовий продаж, - орган державної виконавчої служби або приватний виконавець та організатор електронних торгів. Покупцем є переможець таких торгів.

Водночас суд зауважує, що ТОВ "Гудіні-М", набуваючи спірне майно на електронних торгах (аукціоні) як його останній набувач, мало можливість перевірити як архівну, так і актуальну інформацію щодо цього нерухомого майна, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 16028932231. У додатках до відповідного розділу Реєстру містяться всі без винятку судові рішення та відомості про вчинені щодо цього майна реєстраційні дії, у тому числі записи про обтяження.

Надаючи оцінку добросовісності дій відповідача, господарський суд зазначає наступне.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України), тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Недобросовісними діями щодо майна вважаються дії, коли набувач знав або за обставинами справи міг, повинен був знати, що володіє майном без достатніх правових підстав, а майно отримане ним внаслідок порушення волі власника і набувач розумів це, чи міг перевірити це за державними реєстрами, проявивши розумну обачність.

Така розумна обачність, як критерій добросовісності набувача, вимагає перевірку, виявлення і докладання інших зусиль для визначення наявності прав інших осіб стосовно нерухомого майна.

Набувач нерухомого майна може вважатись добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державного реєстру, а робив це добросовісно. Якщо перевірка нерухомого майна дає підстави для сумнівів щодо наявності прав інших осіб на нерухоме майно, у тому числі незареєстрованих, то набувач такого майна має вчинити дії, спрямовані на усунення таких сумнівів, або відмовитись від набуття нерухомого майна; в іншому разі набувач не буде вважатись добросовісним.

Господарський суд акцентує увагу на тому, що дії ряду осіб - первісного відповідача - ТОВ "Самара-Капітал", ОСОБА_3 , що є засновником та бенефіціарним власником ТОВ "Софтрейд", що мають статус третіх осіб у даній справі, було відомо про існування низки судових спорів стосовно даного майна. Тому передача спірного майна в іпотеку і подальше звернення стягнення на майно, яке фактично не було власністю іпотекодавця, його реалізація не може розцінюватись судом як правомірні, добросовісні дії. Більше того, судове рішення у справі № 199/1883/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ТОВ "Самара-Капітал" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки було скасоване Верховним Судом, тому правова підстава для проведення 14.09.2023 електронного аукціону з продажу майна відпала.

Отже, суд вважає, що набувач майна - ТОВ "Гудіні-М" без відповідної правової підстави заволоділо майном, яке не вибувало з комунальної власності.

За вказаного, можна констатувати про те, що наведені обставини свідчать про недобросовісність дій усіх осіб у ланцюгу правочинів щодо набуття права на спірне майно.

Усі викладені вище обставини підтверджуються відомостями та документами, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 16028932231.

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. Проте у випадку незаконного, без належної правової підстави, заволодіння таким майном право власності, що включає права володіння, користування та розпорядження, продовжує належати його законному власникові. Відповідно, останній має право витребувати це майно із незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване.

Отже, державна реєстрація права власності на нерухоме майно сама по собі не означає набуття особою права власності на таке майно. Власник, якого незаконно позбавлено володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності за іншою особою, не втрачає права володіння цим майном. Особа, за якою зареєстровано право власності, стає лише фактичним володільцем, оскільки саме про неї внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас право володіння як складова права власності продовжує належати законному власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без належної правової підстави, заволоділа ним.

Таким чином, володіння нерухомим майном, що посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності не може бути неправомірним, оскільки воно завжди належить власникові майна. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пп. 63 65).

Таким чином, оскільки Українська міська рада як законний власник спірного майна жодного рішення про відчуження Будинку побуту на користь ТОВ "Гудіні-М" не приймала, останнє заволоділо цим майном без належної правової підстави.

Суд відзначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес повинні бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим таким порушенням.

При цьому застосування судом відповідного способу захисту повинно забезпечувати повне відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист має бути повним і відповідати принципу процесуальної економії, тобто виключати необхідність застосування додаткових способів судового захисту. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, п. 63), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, п. 6.13) та від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, п. 98).

Набуття володіння нерухомим майном полягає у внесенні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності за відповідною особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, належним способом захисту є вимога про витребування цього майна від такої особи (аналогічний висновок міститься у пункті 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Метою віндикаційного позову є введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку нерухомого майна таке введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності за законним власником, а функцією державної реєстрації є офіційне підтвердження належності нерухомого майна відповідній особі.

Рішення суду про витребування нерухомого майна з володіння відповідача саме по собі є достатньою правовою підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності за позивачем, якщо право власності на це майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (аналогічні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 та від 22.06.2021 у справі №200/606/18).

Таким чином, належним відповідачем у спорі про витребування нерухомого майна є особа, за якою зареєстроване право власності на таке майно. Якщо відповідач незаконно, на думку позивача, заволодів спірним майном, саме віндикаційний позов є належним і ефективним способом захисту права власності відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України.

При цьому відповідно до ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору чи закону, або є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання такого обов`язку заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про витребування майна.

Окрім того, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Такий обов`язок виникає також у разі, якщо правова підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна стало наслідком поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи події. Крім того, положення цієї глави застосовуються і до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала права його відчужувати, добросовісний набувач набуває право власності лише у випадку, якщо відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України таке майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 388 Цивільного кодексу України визначено вичерпний перелік випадків, коли власник має право витребувати майно від добросовісного набувача.

Так, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, а набувач не знав і не міг знати про відсутність у неї такого права, власник має право витребувати це майно лише у випадках, якщо воно: було загублене власником або особою, якій він передав його у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав його у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо ж майно було набуте безвідплатно від особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

Судом враховано, що за висновками Великої Палата Верховного Суду власник, з дотриманням вимог ст. 388 Цивільного кодексу України, має право витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від кількості попередніх відчужень такого майна.

При цьому оспорювання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна або документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У випадках, коли належним способом захисту є витребування майна із чужого незаконного володіння, вимоги про визнання права власності або інші вимоги, спрямовані на уникнення застосування ст.ст. 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними (такі правові висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пп. 85 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (п. 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (п. 34) та від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. 74).

Водночас пред`явлення власником вимоги про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію права власності за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення порушеного права (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (п. 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (п. 10.29), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 153) та від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (пп. 86 87).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації.

Суд погоджується з думкою прокурора про те, що задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній нормі, оскільки виконання такого рішення призведе до виникнення прогалини у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо належності права власності на спірне майно, тому доцільним є замість скасування неналежного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - внесення належного запису про державну реєстрацію права власності за позивачем. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Водночас, суд звертає увагу, що з огляду на фактичні обставини справи та наявні докази належності спірного Будинку побуту до об`єктів комунальної власності Української міської ради, з володіння якої це майно у законний спосіб ніколи не вибувало, слід дійти висновку про відсутність добросовісного набуття права власності як ТОВ "Самара-Капітал", так і ТОВ "Гудіні-М".

При цьому слід наголосити, що всі учасники спірних правовідносин та заінтересовані особи, у володінні яких тимчасово, без достатньої правової підстави, перебувало спірне майно, проявивши розумну обачність та перевіривши відкриті відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Єдиного державного реєстру судових рішень, не могли не знати про відсутність правових підстав, які свідчили б про законність відчуження органом місцевого самоврядування спірного Будинку побуту на користь будь-якої із зазначених осіб.

Господарським судом враховано позицію відповідача про те, що прилюдні торги у межах виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, а встановлене в с. 2 ст. 388 ЦК України "Обмеження віндикації" ґрунтується на авторитеті держави і суду, рішення якого є обов`язковим до виконання на всій території України.

Однак, господарський суд зазначає, що на торгах, які відбулись 14.09.2023 щодо продажу нерухомого майна на виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 у справі № 199/1883/23 було відчужене майно, яке не було власністю іпотекодавця, а судове рішення, за яким звернуто стягнення на іпотечне майно, скасоване касаційною інстанцією.

І хоча ТОВ "Гудіні-М" не був стороною проваджень щодо спорів по цьому майну у справах № 911/1483/21, № 199/1883/23, № 911/2685/13, № 911/1920/19, № 911/2851/19, № 911/2874/21, № 911/144/22, воно мало проявити обачність щодо придбання такого майна і довідатись з судових реєстрів про наявність багаточисельних спорів щодо цього об`єкту. Більше того, ТОВ "Гудіні-М" придбавало це майно в перший місяць своєї діяльності (створене 24.08.2023), не мало власних коштів на оплату за майно, статутний капітал - 1 тис. грн.; оплату за об`єкт нерухомості здійснило виключно за рахунок коштів, отриманих в позику, тобто діяло з підвищеним ризиком щодо ефективної і безпечної підприємницької діяльності.

Суд відзначає, що можливість віндикації майна, тобто його витребування від особи, яка незаконно або свавільно заволоділа ним, має чітке нормативне підґрунтя у національному законодавстві. Так, п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає такий спосіб захисту цивільних прав, як відновлення становища, що існувало до порушення права, а ст. 387 Цивільного кодексу України встановлює право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння. Зазначені норми є доступними, чіткими та передбачуваними для всіх учасників цивільного обороту.

Віндикація майна переслідує легітимну мету - забезпечення права законного власника мирно володіти своїм майном, що відповідає загальному суспільному інтересу.

Разом із тим під час вирішення питання про витребування майна має бути забезпечений справедливий баланс між суспільним інтересом та захистом права власності особи. Такий баланс буде порушено, якщо добросовісний набувач унаслідок втручання у його право власності нестиме індивідуальний та надмірний тягар без надання йому справедливої компенсації або іншого належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно. Аналогічний підхід викладений у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04, рішення від 20.10.2011) та "Кривенький проти України" (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07, рішення від 16.02.2017).

Водночас витребування майна у недобросовісного набувача без виплати будь-якої компенсації не порушує принципу справедливого балансу. Протилежний підхід фактично стимулював би незаконне заволодіння чужим майном та створював би ситуацію, за якої порушення закону приносило б правопорушнику вигоду. Крім того, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а навпаки - є порушенням права законного власника на мирне володіння своїм майном.

Вимоги позивача - органу місцевого самоврядування, про повернення у його власність вказаного нерухомого майна, відчуженого поза волею власника, переслідує легітимну мету охорони права власності особи на майно, яке вона здійснює відносно до закону за своєю волею.

Господарський суд вважає, що втручання у право ТОВ "Гудіні-М" на володіння майном в даному випадку переслідує легітимну мету - витребування майна на користь територіальної громади, яка ніколи не відчужувала цей об`єкт нерухомого майна.

Разом із тим, окрім інституту реституції, передбаченого ст. 216 Цивільного кодексу України, цивільне законодавство містить спеціальний механізм захисту прав покупця. Так, відповідно до ст.ст. 658 та 661 Цивільного кодексу України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи з підстав, що виникли до його продажу, продавець зобов`язаний відшкодувати покупцеві завдані збитки, якщо покупець не знав і не міг знати про існування таких підстав.

За вказаного вбачається, що задоволення позовних вимог про витребування спірного майна на користь його законного власника - Української міської ради - відповідач, ТОВ "Гудіні-М", вправі звернутися з вимогами про відшкодування завданих йому збитків до ТОВ "Санвуд-Капітал", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якщо доведе, що не знав і не міг знати про наявність підстав для витребування майна. Аналогічним правом на отримання відповідного відшкодування від ТОВ "Софттрейд" може скористатися і ОСОБА_1 .

Таким чином, витребування спірного майна на користь його законного власника у цьому випадку є обґрунтованим, законним та таким, що відповідає легітимній меті захисту права комунальної власності і суспільному інтересу, оскільки спрямоване на поновлення порушеного права Української територіальної громади в особі Української міської ради.

При цьому витребування майна забезпечує дотримання принципу пропорційності, оскільки досягає справедливого балансу між втручанням у право особи на мирне володіння майном та необхідністю захисту права комунальної власності відповідно до принципу верховенства права.

Також слід відзначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року) (аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та № 915/370/16).

За вказаного суд зазначає, що ним надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли під час вирішення даного спору, а інші доводи учасників процесу не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Київської обласної прокуратури в розмірі 72 776,45 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" (49126, м.Дніпро, пр. Праці, буд. 9-А, ідентифікаційний код 45226732) на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради (08720, Київська область, Обухівський р-н, м. Українка, пл. Шевченка, буд. 1, ідентифікаційний код 35161509) нежитлові приміщення - громадський об`єкт з торговельними та побутовими приміщеннями - літера А (Будинок побуту), розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6М (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16028932231).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" (49126, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 9-А, ідентифікаційний код 45226732) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996; назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО банку 820172, р/р UA028201720343190001000015641) 72 776,45 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

Повне рішення складено - 29.10.2026.

СуддяН.М. Камша