Рішення № 141024830, 28.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. Cправа № 902/883/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі", 21022, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Божка Олександра, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 44326552

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй", 21009, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 38445265

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Вінницяобленерго", 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 00130694

про стягнення 4 034 317,96 гривень

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" про стягнення 4 034 317,96 гривень заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року.

01.10.2026 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/883/26, яким провадження у справі № 902/883/26 у частині позовних вимог про стягнення 139 207,92 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" про стягнення 3 895 110,04 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 3 895 110,04 гривень та 46 742,66 гривень судових витрат зі сплати судового збору.

02.10.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява №б/н від 02.10.2026 (вх. № 01-30/10083/26 від 02.10.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/883/26.

Ухвалою від 12.10.2026 судом прийнято заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" №б/н від 02.10.2026 (вх. № 01-30/10083/26 від 02.10.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/883/26 до розгляду, розгляд вказаної заяви постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено відповідача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви. В ухвалі зазначено, що відповідач має право подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на сплату судового збору у справі № 902/883/26; відсутність пояснень, заперечень щодо заяви не перешкоджає її розгляду.

Ухвалу суду від 12.10.2026 року надіслано учасникам справи; про отримання вказаної ухвали учасниками справи свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Положеннями частини 4 статті 244 ГПК України, визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому частиною 4 статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи наданий заявнику положеннями частини 8 статті 129 ГПК України п`ятиденний строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та перебіг процесуального строку відповідно до положень статей 116, 240 ГПК України, останнім днем подання відповідних доказів є 19.10.2026.

Представником позивача до спливу вказаного строку сформовано в підсистемі "Електронний суд" та подано до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до якої долучено докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, отже зазначена заява подана заявником в межах строків, визначених положеннями статей 116, 129, 240 ГПК України.

У поданій до суду заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 гривень.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1, пунктами 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АВ № 1315290 від 01.07.2026, представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" у справі №902/883/26 здійснював адвокат Якименко Костянтин Вячеславович.

01 травня 2026 року між адвокатом Якименком Костянтином Вячеславовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - договір).

За умовами пункту 1.1. договору відповідно до умов цього договору адвокат здійснює надання правової допомоги, представництво та захист інтересів клієнта в судах України, державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності з питань стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй", що виникла у зв`язку з виконанням договору про постачання електричної енергії споживачу №185/2022-ЕЕ від 24.10.2022 року, без обмеження повноважень, на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору адвокат погоджується надавати таку правову допомогу:

- надає клієнту консультації і роз`яснення з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення адвокатських запитів, заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- ведення від імені клієнта переговорів та попереднього узгодження всіх питань, подання та підпису документів, необхідних для використання повноважень, включаючи позовні та інші заяви, скарги, тощо, а також інших документів, що стосуватимуться прав та законних інтересів клієнта, сплачувати платежі та виконувати будь-які дії в межах наданих йому повноважень, пов`язані з веденням справи в суді;

- представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в усіх без виключення судах (незалежно від інстанції) загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах, а також в державних органах (в тому числі, але не виключно, органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах, прокуратури, державної виконавчої служби, державному казначействі), установах, організаціях, перед фізичними та юридичними особами (незалежно від форм власності) з питань захисту прав та законних інтересів клієнта, з правом підпису усіх процесуальних документів.

Відповідно до пункту 4.1. договору вартість послуг адвоката визначена додатком 1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною.

За змістом пункту 4.2. договору гонорар адвоката за позитивний результат (задоволення позову або часткове задоволення позову) складає 10 000,00 гривень.

Згідно з пунктом 4.4. договору при розрахунку вартості правової допомоги, вказаної в п.4.1. цього договору, враховується час витрачений адвокатом.

Пунктом 4.5. визначено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, який підписується адвокатом та клієнтом. В акті вказується обсяг наданої правової допомоги та її вартість.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (в тому числі за допомогою факсиміле, ЕЦП тощо) та діє до його повного виконання (пункт 5.1. договору).

Згідно з додатком - 1 до договору про надання правничої допомоги від 01 травня 2026 року, вартість послуг адвоката складає: первинна усна консультація адвоката - 2 000,00 гривень; вивчення документів, які стосуються справи - 1 година - 5000,00 гривень; аналіз законодавства та судової практики, ознайомлення з матеріалами судових справ, кримінальних проваджень, збір доказів шляхом відвідування підприємств/ установ/ організацій (тощо) - 1 година - 3000,00 гривень; підготовка позовної заяви (відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив) - 1 година - 1000,00 гривень; підготовка запитів, заяв та клопотань - 1 година - 1000,00 гривень; підготовка апеляційної скарги (відзиву на апеляційну скаргу) - 1 година - 1500,00 гривень; підготовка касаційної скарги (відзиву на касаційну скаргу) - 1 година - 2500,00 гривень; участь у судовому засіданні - 1 засідання - 2000,00 гривень; відрядження до іншого міста - 1 день - 2000,00 гривень.

01 жовтня 2026 року між адвокатом Якименком Костянтином Вячеславовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №б/н від 01 травня 2026 року.

За змістом пунктів 1, 2 вказаного акту адвокат надав клієнту юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.05.2026 року по справі №902/883/26, а клієнт прийняв надані послуги.

Вартість та обсяг наданих послуг складається з :

- представництва інтересів у суді першої інстанції (підпункт 2.1. пункту 2 акту):

первинна усна консультація адвоката - (2000,00 грн./консультація) - 4 000,00 гривень.;

вивчення документів, які стосуються справи (2 год.*5000,00 грн./год.) - 10 000,00 гривень;

аналіз законодавства та судової практики (4 год. * 3000,00 грн./год.) - 12 000,00 гривень;

підготовка позовної заяви (8 год. 00 хв. * 1000 грн./год.) - 8 000,00 гривень;

участь у судовому засіданні - (2 000,00 грн./засідання) - 6 000,00 гривень; всього: 40 000,00 гривень;

- гонорару успіху адвоката (задоволення позову або часткове задоволення) - 10 000,00 гривень (підпункт 2.2. пункту 2 акту).

Вартість наданих послуг згідно акту складає 50000,00 гривень.

Згідно з вимогами статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наразі, відповідного клопотання відповідачем не заявлено та не спростовано вимог позивача в цій частині.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам щодо понесених правничих витрат судом враховано, що за змістом статті 124 ГПК України, сторона має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Відповідний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 14.02.2019 у справі N 916/24/18, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20.

За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які понесено позивачем має вирішуватися з урахуванням положень частини 2 статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавав позивач відповідний розрахунок до цього суду.

З аналізу правових висновків, наведених вище слідує, що у контексті спірних правовідносин позивач мав подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Зазначене положення процесуального закону забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем у позовній заяві зазначено, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову (правничу) допомогу, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає 50000,00 гривень та у прохальній частині позову позивач просив стягнути з відповідача 50000,00 гривень судових витрат на правову (правничу) допомогу.

До завершення судових дебатів представник позивача повідомив, що докази понесених судових витрат на правову (правничу) допомогу будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення та доданих до неї доказів представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 гривень.

Ухвалою від 12.10.2026 судом повідомлено відповідача про наявність у нього права подати письмові пояснення, заперечення щодо поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" №б/н від 02.10.2026 (вх. № 01-30/10083/26 від 02.10.2026) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на сплату судового збору у справі № 902/883/26.

Таким чином, суд забезпечив умови змагальності сторін під час вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, натомість відповідач не скористався своїм правом на подання відповідних заперечень по суті такої заяви.

Згідно з наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" адвокатом Якименком Костянтином Вячеславовичем послуг з професійної правничої допомоги у справі №902/883/26.

Із протоколів судових засідань вбачається надання представником позивача послуг з представництва інтересів позивача у судових засіданнях 25.08.2026, 08.09.2026, 01.10.2026.

Водночас, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 акту приймання-передачі наданих послуг від 01.10.2026 до договору про надання правничої допомоги від 01.05.2026 адвокатом надано позивачу послуги:

вивчення документів, які стосуються справи (2 год.*5000,00 грн./год.) - 10 000,00 гривень;

аналіз законодавства та судової практики (4 год. * 3000,00 грн./год.) - 12 000,00 гривень;

підготовка позовної заяви (8 год. 00 хв. * 1000 грн./год.) - 8 000,00 гривень.

На переконання суду вказані види послуг, які зазначені позивачем окремо є одним і тим же видом послуг та охоплюються такою послугою як "підготовка позовної заяви" з огляду на вимоги статей 162, 163, 164 ГПК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що послуга з підготовки позовної заяви акту включає в себе правничі послуги з вивчення документів та аналізу законодавства та судової практики.

Суд враховує, що вивчення документів, аналіз законодавства та судової практики є етапом підготовки, оформлення та подання до Господарського суду Вінницької області позовної заяви про стягнення заборгованості до ТОВ "Градо Строй" у справі №902/883/26. Отже, зазначення вказаних етапів підготовки позову з майновими вимогами до боржника як окремих видів послуг є безпідставним.

На переконання суду підготовка, оформлення та подання до Господарського суду Вінницької області позовної заяви про стягнення заборгованості до ТОВ "Градо Строй" у справі №902/883/26 без вивчення документів, аналізу законодавства у спірних правовідносинах та судової практики є неможливим, оскільки ці послуги взаємопов`язані та послуга "підготовка позовної заяви" включає в себе правничі послуги "вивчення документів", "аналіз законодавства та судової практики" зазначені у підпункті 2.1. акту.

Таким чином, покладення на відповідача окремо витрат по оплаті правничої допомоги з вивчення документів, аналізу законодавства та судової практики, зазначених у пункті 2.1. акту не відповідає критерію розумності, обгрунтованості та є безпідставним.

У цій частині, обґрунтованою є вимога про відшкодування витрат щодо надання правової допомоги за пунктом "підготовка позовної заяви (8 год. 00 хв. * 1000 грн./год.) - 8 000,00 гривень".

Також, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 01.10.2026 до договору про надання правничої допомоги від 01.05.2026 адвокатом надано позивачу послугу: первинної усної консультації адвоката - (2000,00 грн./консультація) - 4 000,00 гривень.

Суд зауважує, що розподілу і стягненню на користь сторони, яка виграла спір підлягають судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, які безпосередньо і нерозривно пов`язані з розглядом справи в суді (у разі їх доведеності).

Разом з тим, на переконання суду, надані адвокатом послуги первинної усної консультації адвоката - (2000,00 грн./консультація) - 4 000,00 гривень, поза межами надання послуг з підготовки та подання позовної заяви до суду, не є такими, що безпосередньо пов`язані із розглядом справи у суді.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 10.02.2026 року у справі № 910/15159/24.

Таким чином, покладення на відповідача витрат по оплаті правничої допомоги, зазначених у акті від 01.10.2026 у частині первинної усної консультації адвоката - (2000,00 грн./консультація) - 4 000,00 гривень не відповідає критерію розумності, обгрунтованості та є безпідставним.

Щодо додаткової винагороди адвоката за задоволення позову або часткове задоволення позову "гонорар успіху адвоката" судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, згідно якої з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, суд констатує, що за своєю категорією ця справа (про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу) не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, обмежується правовою кваліфікацією спірних правовідносин, аналізом доказів, чітко врегульована нормами права і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції сторони впродовж розгляду справи.

Суд звертає увагу, що акт приймання - передачі наданих послуг (детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом), підписаний позивачем та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони.

Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін під час розгляду справи; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у розмірі 10000,00 гривень "гонорару успіху адвоката" не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.

З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності, співмірності та розумності витрат на правничу допомогу, їх дійсної необхідності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення з відповідача з 10000,00 гривень "гонорару успіху адвоката" до 5000,00 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні заяви представника позивача в частині розподілу/стягнення 5000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (відповідача).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, документально обґрунтовано, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 19 000,00 гривень (8 000,00 гривень + 6 000,00 гривень + 5000,00 гривень = 19 000,00 гривень) пов`язані з розглядом справи № 902/883/26. Обсяг наданих послуг під час розгляду цього спору підтверджується матеріалами справи. Розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності та розумної необхідності таких витрат. У свою чергу, у задоволенні заяви представника позивача в частині розподілу/стягнення 31 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.

Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги у справі № 902/883/26 у частині позовних вимог про стягнення 139 207,92 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" про стягнення 3 895 110,04 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію задоволено, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (21009, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 38445265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" (21022, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Божка Олександра, будинок 16; ідентифікаційний код юридичної особи 44326552; рахунок НОМЕР_1 в AT "Укрексімбанк") 19 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосвіт Енерджі" про стягнення 31 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник додаткового рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне додаткове рішення складено 28 жовтня 2026 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2-4 - учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.