Ухвала суду № 141024230, 28.10.2026, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/2023/26

Номер провадження 1-кс/722/320/26

УХВАЛА

28 жовтня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

та підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сокиряни клопотання слідчого СВ ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, водія 1 відділення кулеметного взводу, в силу ст.89 КК України не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вказаним вище клопотанням, яке погоджено прокурором, про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Посилалася на те, що у провадженні СВ ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023100130000791 від 26.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 41 від 03.03.2023, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_6 , призначеного на посаду кулеметника відділення снайперів військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу даної військової частини та поставлено на всі види забезпечення, як такого, що з 03.03.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків, після чого останнього було призначено на посаду кулеметник відділення снайперів військової частини НОМЕР_1 , та в подальшому наказом командира військової частини (по стройовій частині) від 03.04.2023 № 83 військовослужбовця ОСОБА_6 призначено на посаду водія 1 відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відтак, з моменту прийняття на військову службу за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 , набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтями 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, регламентовано, що з метою забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, військовослужбовці зобов`язані, у службовий час, постійно знаходитись в розташуванні військової частини або в місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

24 лютого 2022 року Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та діє на даний час.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, слід прийти до висновку, що в період з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє воєнний стан, а солдат ОСОБА_6 , вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.

Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що водій 1 відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_1 , 05.05.2023 у ранню пору доби самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 та в подальшому перебував за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби до 28.10.2026, тобто до моменту його затримання працівниками правоохоронних органів за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, солдат ОСОБА_6 , підозрюється, в тому, що він, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу на водія 1 відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_1 , 05.05.2023 у ранню пору доби самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 та в подальшому перебував за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби до 28.10.2026, тобто до моменту його затримання працівниками правоохоронних органів за адресою: АДРЕСА_1 , чим вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.

28.10.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 615 КПК України та 28.10.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується наступними матеріалами: актом службового розслідування від 11.05.2023; протоколом обшуку від 28.10.2026; протоколом затримання особи в порядку ст. 615 КПК України від 28.10.2026; повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 28.10.2026.

Крім цього, вказував на те, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема вважає, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Беручи до уваги викладене, враховуючи відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість та резонансність, а також відомості, що характеризують особу підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку про неможливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою. Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання завдань кримінального провадження в частині швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.

На підставі викладеного, просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали та з наведених у ньому підстав просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та, враховуючи особу підозрюваного, просили обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши доводи учасників процесу та дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно є обґрунтованим і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, із копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №1 від 08.09.2026 року вбачається, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.05.2023 року зареєстроване кримінальне провадження №62023100130000791 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Підставою внесення відомостей до ЄРДР слугували матеріали службового розслідування від 11.05.2023 року, затверджені т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 .

28.10.2026 року ОСОБА_6 затримано у порядку ст.208 КПК України та повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частинами 1 та 2 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 можуть мати місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами, а саме: матеріалами службового розслідування, проведеного за фактом ухилення ОСОБА_6 від військової служби; протоколом обшуку, протоколами допиту свідків; іншими матеріалами кримінального провадження.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Також вважаю, що слідчим в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Із урахуванням того, що прокурором у судовому засіданні доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, а також враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити, застосувавши відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного обґрунтування клопотання.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , його майновий та сімейний стан, а також враховуючи наявність зазначених вище ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що йому необхідно визначити заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно складає 66560 грн., що на думку слідчого судді, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Окрім цього, визначаючи розмір застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

2) не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 відраховувати з моменту його затримання, тобто з 28.10.2026 року.

Датою закінчення дії ухвали слідчого судді про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити 25.12.2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. (депозитний рахунок: UA548201720355279001000008745; отримувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області; код ЄДРПОУ: 26311401; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача: 820172) та покласти на нього наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;

2) не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1