Рішення № 14102202, 08.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2011 р. Справа №4/1

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Агро", м. Полтава

відповідача 2 Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району", м. Полтава

відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон - Альфа Крим" м. Сімферополь

відповідача 4 Привітненська сільська рада міста Алушти, м. Алушта

відповідача 5 Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", м. Київ в особі Кримської регіональної філії, м. Сімферополь

про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) та переведення прав за договором застави майнових прав

Суддя Білоусов С. М.

Представники сторін:

від позивача: Захарченко О.І., довіреність від 23.11.2010 року;

від відповідача 1: Швед Г.Л., б/н довіреність в матеріалах справи;

від відповідачів 2,3,4,5: представники не з'явились.

Рішення приймається після перерви оголошеної в судовому засіданні 27.01.2011 року у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 08.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява (з урахуванням заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог від 09.09.2010 року т. 4 арк. 164) з наступними позовними вимогами:

-стягнути з Відповідача 1 грошові кошти у розмірі 11.626.665, 22 (одинадцять мільйонів шістсот двадцять шість тисяч шістсот шістдесят пять гривень 22 копійки) на користь Позивача в якості повернення кредиту, сплати процентів та пені за договором про відновлювальну кредитну лінію № К-33-2006 від 09.06.2006 року, та сплати трьох процентів річних, інфляційних нарахувань.

- звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № З-33/2-2006 від 30.06.2006 р., та визнати за Позивачем право власності на вказане нерухоме майно;

- зобовязати Відповідача 2 зареєструвати за Позивачем право власності на нерухоме майно;

- звернути стягнення на предмет застави за Договором застави обладнання № З-33-2006 від 09.06.2006 р., та визнати за Позивачем право власності на вказане майно (обладнання);

- звернути стягнення на предмет застави за Договором застави обладнання № З-33/3-2006 від 30.06.2006 р., та визнати за Позивачем право власності на вказане майно (обладнання);

- перевести на Позивача права та обовязки Орендаря за договором оренди землі від 27.11.2005 р. укладеного між Відповідачем 3 та Відповідачем 4;

- зобовязати Відповідача 5, зареєструвати за Позивачем право оренди земельної ділянки, на умовах, передбачених договором оренди землі від 27.11.2005 р. укладеного між Відповідачем 3 та Відповідачем 4.

Відповідач 1, 3 у відзивах проти позову заперечують в повному обсязі, посилаючись на те, що чинним законодавством України не передбачено такого способу захисту прав кредитора, як набуття останнім права власності на майно боржника згідно договорів іпотеки, застави, а також з інших підстав викладених у письмових відзивах відповідачів (відзив від 29.06.2010 року т.4 а.с.96-99, відзив від 29.06.2010 року т. 4 а.с. 106, відзив від 28.09.2010 року т. 4 а.с. 181).

Від відповідача 2 - Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району" до суду надійшла заява (вх. № 011852 від 21.09.2009 року т. 2 а.с. 52), якою відповідач 2 просить суд розглянути дану справу без участі свого повноважного представника. Суд дану заяву розцінює як клопотання та задовольняє його.

Від Відповідача 4 - Привітненської сільської ради м. Алушти на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому Відповідач 4 надає письмові пояснення по суті позовних вимог (вх. № 09957 від 07.08.2009 р., т.2 а.с. 1 та вх. № 010683 від 25.08.2009 року т.2 а.с. 49). Крім того, Відповідач 4 просить суд розглянути справу за відсутності в судовому засіданні його представника. Суд дане клопотання прийняв та задовольнив.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.11.2009 року зупинено провадження у справі № 4/1 до вирішення господарським судом Полтавської області справи №20/222 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" до Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання договору недійсним.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.01.2010 року ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.11.2009 року про зупинення провадження у справі скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Агро" залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.01.2010 року - без змін.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.06.2010 р. провадження у справі було поновлено.

Строк розгляду справи було продовжено ухвалою суду від 06.10.2009 року за письмовим клопотанням сторін поданого у відповідності до вимог п. 4 ст. 69 ГПК України. (клопотання від 06.10.2009 року т.3 а.с. 148).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2006 р. між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Обласної Полтавської філії ТОВ "Банку "Фінанси та Кредит" (надалі в тексті Позивач або Банк) та ТОВ "Оріон Агро" (надалі в тексті Відповідач 1 або Позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № К-33-2006 на загальну суму 900.000 (девятсот тисяч) гривень з кінцевим строком повернення 08.06.2007 року (надалі в тексті - кредитний договір т.1 а.с. 22).

23.06.2006 р. між Позивачем та Відповідачем 1 була укладена додаткова угода до кредитного договору згідно якої, п. 1.1. кредитного договору був викладений в наступній редакції: "Банк відкриває Відповідачу 1 відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1.800.000, 00 (один мільйон вісімсот тисяч гривень) з кінцевим строком погашення 08.06.2007 р.".

30 червня 2006 року між Позивачем та Відповідачем 1 була укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно якої, кредитний договір був викладений у новій редакції.

Відповідно до положень кредитного договору (п.1.1.) (нова редакція), Банк відкриває Відповідачу 1 відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 6.000.000, 00 (шість мільйонів гривень) з кінцевим строком погашення 05.12.2008 р., та зі сплатою відсотків у розмірі 19 % (девятнадцять відсотків) річних.

05 вересня 2006 р. між Позивачем та Відповідачем 1 була укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно якої, нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами проводиться щомісячно, у строк з 26 числа кожного місяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця.

27 серпня 2007 р. між Позивачем та Відповідачем 1 була укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно якої, був встановлений кінцевий строк погашення кредиту - 05.10.2007 року.

Згідно п. 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", зареєстрованого Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.09.2009 р. та наданого до матеріалів справи, Позивач є правонаступником щодо всіх прав та зобовязань ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит"(т.3 а.с.179).

Відповідно до виписок з особового рахунку Відповідача 1, меморіальних ордерів, Позивач видавав Відповідачу 1 кредитні ресурси у розмірі 7.000.000, 00 (сім мільйонів) гривень.

Враховуючи вище зазначене, суд погоджується з доводами Позивача, що Позивач належним чином виконав свої зобовязання перед Відповідачем 1, згідно кредитного договору.

Також, як вбачається з меморіальних ордерів, банківських виписок, які містяться в матеріалах справи, Позивач отримав від Відповідача 1 в рахунок погашення основної суми боргу (тіла кредиту) за кредитним договором суму у розмірі - 2.000.000, 00 (два мільйони) гривень, а в рахунок погашення відсотків - 1.285.752, 77 гривень, що не заперечується останнім.

Тобто, судом встановлено, що Відповідач 1 порушив свої зобовязання за кредитним договором перед Позивачем, оскільки Відповідач 1 станом на 05.10.2007 р. кредитні кошти не повернув, не сплатив відсотків за користування кредитом, та неустойки за прострочення виконання кредитних зобовязань.

В наслідок невиконання зобов'язань перед Позивачем, Відповідач 1 станом на 26.08.2010 р. має наступну заборгованість (без врахування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України): по основному зобовязанню ("тіло" кредиту) - 5.000.000, 00 гривень (7.000.000, 00 - 2.000.000, 00); про простроченим відсоткам - 5.484.246, 16 гривень; по сплаті пені - 4.789.324, 30 гривень; по нарахованим відсоткам - 161.369, 86 гривень, всього: 15.434.940, 32 гривень. (згідно розрахунку Позивача).

Крім того, Позивач керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України заявив вимогу до Відповідача 1 про стягнення з нього суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, що відповідно станом на 26.08.2010 р. складають: сума 3 % річних за період з 06.10.2007 р. по 26.08.2010 р. склала - 433.561, 64; інфляційні нарахування за період з 06.10.2007 р. по 26.08.2010 р. склали - 2.605.000, 00 гривень.

Проте, як було встановлено судом, Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.08.2008 р. у справі № 19/35 з Відповідача 1 на користь Банку було вирішено стягнути: прострочена заборгованість за відсотками - 1.653.320, 17 гривень, пеня за порушення строків погашення кредиту та сплати процентів - 920.945, 57 гривень, всього: 2.574.265, 74 гривень.

Отже, за розрахунком Банку підлягає стягненню з Відповідача 1 сума у розмірі 15.899.236, 22 гривень.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Позивачем та Відповідачем 1 були укладені наступні правочини: 1. Договір іпотеки № З-33/2-2006 від 30.06.2006 р. - іпотека не житлових приміщень, що розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний, 12, та належать Відповідачу 1 (посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2721, т.1 а.с. 72-75); 2. Договір застави обладнання № З-33/3-2006 від 30.06.2006 р. - застава обладнання, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний, 12; (посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2818 т.1 а.с. 76,77); 3. Договір застави обладнання № З-33-2006 від 09.06.2006 р. - застава обладнання, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний, 12 (посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2277 т.1 а.с. 80,81).

Крім того, на забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між Позивачем, Відповідачем 1 та Відповідачем 3 був укладений договір застави майнових прав № 27/08/2007 від 27.08.2007 р., згідно якого майновим поручителем зобовязань Відповідача 1 по кредитному договору виступив Відповідач 3 (т.1 а.с. 133-135). Предметом вказаного договору застави майнових прав (п. 1.1.1.) є право оренди Відповідача 3 земельної ділянки, що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Привітне, Привітненська сільська рада (кадастровий номер земельної ділянки 0110393000:01:002:0050), загальною площею - 7, 0668 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування курортно-рекреаційного комплексу. Вказане вище право оренди земельної ділянки оформлено згідно договору оренди землі від 27.11.2005 року № 040500200011 укладеного між Відповідачем 3 та Привітненською сільською радою міста Алушти.

До теперішнього часу, Відповідач 1 кредитний договір в частині повернення Позивачу запозичених грошових коштів, сплати відсотків, комісії та пені за прострочення їх сплати не виконав.

Відповідно до п. 11.3.1. договору іпотеки № З-33/2-2006 від 30.06.2006 р., задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобовязання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Згідно абз. 2 п. 9 договору застави обладнання № З-33-2006 від 09.06.2006 р., № З-33/3-2006 від 30.06.2006 р. позасудовий спосіб звернення стягнення здійснюється Заставодержателем шляхом отримання предмету застави у власність.

Тобто, умовами вказаних вище договорів передбачено право Позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки та застави у разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем 1 запечених іпотекою (заставою) зобовязань.

З урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги в частині звернення стягнення на іпотечне майно підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Разом із тим, ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателіо права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя (або застереження в іпотечному договорі).

Отже, наведеними вище нормами законодавства (насамперед, ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку") не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, поряд з іншими, може застосовуватися, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Крім того, не є правомірним, що сторони за законом можуть це питання врегулювати в позасудовому порядку, але позбавлені цього права в судовому порядку за рішенням суду. Це б суперечило й ст. ст. 55, 124 Конституції України.

Згідно ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до висновку економічної експертизи, проведеної незалежним експертом Глазиріним В.Ф. згідно Ухвали господарського суду Полтавської області від 03.09.2009 р., ринкова вартість предмету іпотеки на теперішній час складає 1.113.021, 00 (один мільйон сто тринадцять тисяч двадцять одна гривня).

На підставі наданих Позивачем доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем була цілком дотримана процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки Відповідач 1 був повідомлений про необхідність погашення заборгованості і намір Позивача звернути стягнення на предмет іпотеки. В самому іпотечному договорі є відповідне застереження про можливість задоволення вимог Позивача за кредитним договором шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі Позивачу в рахунок виконання основного зобовязання права власності на предмет іпотеки, тому суд вважає можливим позов в цій частині позовних вимог задовольнити і визнати за Позивачем право власності на предмет іпотеки - нерухоме майно, що розташоване за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний будинок № 12 (дванадцять), та складається з наступних будівель та споруд: трансформаторна підстанція, літера Ж, площа 30, 6 кв.м.; вагова, літера К, площа 9, 9 кв.м.; вхідний погріб, літера М, площа 21, 3 кв.м.; насосна, літера Н, площа 15, 4 кв.м.; адміністративна будівля, літера О-2, площа 345, 6 кв.м.; механічна майстерня, літера П, П-2, площа 199, 8 кв.м.; склад, літера З, площа 161, 7 кв.м.; вбиральня, літера Т; хвіртка, огорожа, № 1-3; свердловина № 4; прохідна, літера С, площа 7, 5 кв.м.; склад, літера Р, площа 92, 7 кв.м.; цех по переробці сої та виробництву комбікормів, літера Л, площа 1120, 2 кв.м.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки Відповідач 1 не визнає права власності Позивача та правомірність його набуття, Позивач правомірно звернувся із позовом про визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно та задоволення у такий спосіб забезпечених іпотекою вимог на суму: 1.113.021, 00 (один мільйон сто тринадцять тисяч двадцять одна гривня).

Таким чином, у звязку із порушенням Відповідачем 1 умов кредитного договору, в силу положень ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та договору іпотеки, Позивач може набути право власності на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обовязковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. Тимчасового положення "Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили.

Враховуючи вище зазначене, суд вважає не обґрунтованими позовні вимоги, в частині зобовязання Відповідача 2 зареєструвати за Позивачем, право власності на обєкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний будинок № 12 (дванадцять), оскільки на даний момент Позивач не довів, що Відповідачем 2 порушені якимсь чином його права.

Суд не погоджується з доводами Відповідача 1 про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог Банку щодо звернення стягнення на майно Позичальника, оскільки у Позивача вже існує виконавчий документ (виконавчий напис від 27.10.2007 року вчинений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_6, що зареєстрований в реєстрі за №5422), на підставі якого здійснюється звернення стягнення на майно, що було передане Відповідачем 1 в іпотеку Позивачу.

Спростовуючи вказане вище твердження, суд виходить з наступного:

Статтею 599 ЦК України передбачається припинення зобов'язання виконанням, проведеним належним чином. Глава 50 ЦК України не містить такої підстави для припинення зобов'язання як наявність виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. 8.4.15. договору іпотеки № З-33/2-2006 від 30.06.2006 року, передбачено, право іпотекодержателя обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 10 договору іпотеки № З-33/2-2006 від 30.06.2006 року, передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або Іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, про можливість задоволення позовних вимог Позивача в частині звернення стягнення, та визнання за Позивачем права власності на предмет іпотеки, одночасно з існуванням виконавчого напису від 27.10.2007 р. № 5422, оскільки як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, виконання вказаного вище виконавчого напису, не призвело до погашення боргових зобовязань Позичальника перед Банком, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом не здійснилось.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами Позивача про те, що він має право використовувати наступні способи звернення стягнення на іпотечне майно передбачені іпотечним договором, у випадку не реалізації попередніх.

Також, суд не може погодитися з позицією представника Відповідача 1 про те, що у Позивача відсутні підстави для набуття права власності на предмет іпотеки, оскільки відповідне положення договору № З-33/2-2006 від 30.06.2006 року (пункт 11.3.1.) закріплює лише процедуру передачі права власності на предмет іпотеки від Відповідача 1 до Позивача, а не процедуру визнання за Позивачем права власності на дане майно.

Спростовуючи дане твердження, суд виходить з наступного:

Відповідно до п. 11.3.1. договору іпотеки № З-33/2-2006 від 30.06.2006 року, передбачено, що задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" (в редакції від 23.02.2006 р.), іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" (в редакції від 16.04.2009 р.), іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобовязаннями власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог Банку в частині визнання за ним права власності на будівлі та споруди, що були передані в іпотеку згідно договору іпотеки № З-33/2-2006 від 30.06.2010 р., оскільки чинне законодавство України передбачає (закріплює) за Позивачем, як кредитором (іпотекодержателем), відповідні підстави набуття права власності на майно боржника (іпотекодавця), в рахунок задоволення боргового зобовязання.

Також, суд вважає обґрунтованими, позовні вимоги, в частині звернення стягнення на майно, що передане Відповідачем 1 в заставу Позивачеві, згідно договору застави обладнання № З-33-2006 від 09.06.2006 року, № З-33/3-2006 від 30.06.2006 року.

Так, згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч. 1, 2, 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором.

Згідно ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно висновку економічної експертизи, проведеної незалежним експертом Глазиріним В.Ф. відповідно до Ухвали господарського суду Полтавської області від 03.09.2009 р., ринкова вартість предмету застави згідно з договорами застави обладнання № 3-33/3-2006 від 30.06.2006 р., № 3-33-2006 від 09.06.2006 р. складає 1.283.550, 00 (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі пятсот пятдесят гривень).

Оскільки Відповідач 1 не визнає права власності Позивача на обладнання (предмет застави) та правомірність його набуття, Позивач правомірно звернувся із позовом про визнання за ним права власності на вказане обладнання, та задоволення у такий спосіб забезпечених заставою вимог на суму: 1.283.550, 00 (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі пятсот пятдесят гривень).

Таким чином, у звязку із порушенням Відповідачем 1 умов кредитного договору, в силу положень ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" та договорів застави обладнання, Позивач може набути право власності на предмет застави.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема шляхом визнання права власності.

Суд не погоджується з позицію представника Відповідача 1 про те, що Позивач не може набути права власності на предмет застави, оскільки положення чинного законодавства не закріплюють за кредитором правомочностей щодо набуття права власності на предмет застави, у випадку невиконання з боку боржника боргових зобовязань.

Спростовуючи вказане вище твердження, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. 9 договору застави обладнання № З-33/3-2006 від 30.06.2006 р., договору застави обладнання № З-33-2006 від 09.06.2006 року, передбачено, що позасудовий спосіб звернення стягнення здійснюється заставодержателем шляхом отримання предмету застави у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобовязаннями власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог Банку в частині визнання за ним права власності на обєкти рухомого майна, що були передані в заставу згідно договору застави обладнання № З-33/3-2006 від 30.06.2006 р., договору застави обладнання № З-33-2006 від 09.06.2006 року, оскільки вказані вище договори застави передбачають (закріплюють) за Позивачем, як кредитором (заставодержателем), відповідні підстави набуття права власності на майно боржника (заставодавця), в рахунок задоволення боргового зобовязання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як було встановлено під час судового розгляду, відповідно до акту опису й арешту майна від 13.07.2009 року Позивачу було передано на відповідальне зберігання предмет застави. Тобто, Банк отримав предмет застави (предмет обтяження) у своє володіння.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позивних вимог Банку в частині звернення стягнення та визнання за Позивачем права власності на предмет застави.

Щодо позовних вимог, в частині переведення на Позивача прав та обовязків орендаря за договором оренди землі від 27.11.2005 р. укладеного між Відповідачем 3, 4, суд вважає, що в цій частині позову необхідно відмовити за безпідставністю, оскільки підстави зміни умов договору та його припинення були чітко передбачені самим договором оренди (п. 31 - 35 т.2 а.с.4), даним договором оренди Відповідачу 3 не надавалось право передавати в заставу земельний участок, заборонялось передавати його в суборенду (п.20 т.1 а.с.4). Крім того, існує законодавчо визначена процедура щодо виділення земельних ділянок в оренду конкретній юридичній або фізичній особі у відповідності до норм Земельного кодексу України.

Суд також не знаходить правових підстав для стягнення 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, що становить 433561,64 грн. так як в такому розмірі проценти стягуються у разі, якщо інший розмір процентів не передбачений договором. Судом проценти стягуються в розмірі, встановленому кредитним договором № К-33-2006 відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Суд вважає за необхідне застосувати ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено що штрафні санкції застосовуються не більше ніж за 6 місяців. Як вбачається із наданого позивачем розрахунку ним обчислено пеню в сумі 4789324,30 грн. починаючи з 23.04.2007 року. Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.08.2008 року № 19/35 стягнуто пені 920945,57 грн., нарахованої по 08.08.2008 року. Таким чином не підлягає стягненню пеня в сумі 3868378,73.грн

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливим задовольнити позовні вимоги Банку в частині стягнення з Відповідача 1 суми боргу, що залишається не задоволеною після набуття Позивачем відповідних прав на іпотечне (заставне) майно.

А саме, станом на 26.08.2010 р. заборгованість Відповідача 1 перед Позивачем підлягає стягненню у розмірі: 11.597.295,85 грн. (15.434.940, 32 + 2.605.000, 00 - 2.574.265, 74 - 3.868.378,73 = 11.597.295,85).

За рахунок майна Відповідача 1 підлягає стягненню на користь Банку сума у розмірі 2.396.571,00 гривень, підлягає відмові в задоволенні позову в частині вимог про переведення на позивача прав за договором оренди земельної ділянки, вартість яких згідно висновку експерта становить 1. 876.000 грн., а різниця у розмірі 7.324.724,85 грн. (11.597.295, 85 2396 571, 00 - 1.876.000,00) підлягає стягненню у загальному порядку.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати суд розподіляє між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 07.09.2010 року вимоги були заявлені в сумі 15899236,22 грн., підлягають задоволенню вимоги на суму 9.721.295,85 грн, що становить 61,14%.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Агро" (36037, Полтавська область, м. Полтава, вул. Леніна, 91, Код ЄДРПОУ 25155784) грошові кошти у розмірі 7.324.724,85 грн. (сім мільйонів триста двадцять чотири тисячі сімсот двадцять чотири гривні 85 копійок) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, Код ЄДРПОУ 09807856) в якості повернення кредиту, сплати процентів, інфляційних нарахувань, за договором про відновлювальну кредитну лінію № К-33-2006 від 09.06.2006 року.

3.Звернути стягнення на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний будинок № 12 (дванадцять), та складається з наступних будівель та споруд: трансформаторна підстанція, літера Ж, площа 30, 6 кв.м.; вагова, літера К, площа 9, 9 кв.м.; вхідний погріб, літера М, площа 21, 3 кв.м.; насосна, літера Н, площа 15, 4 кв.м.; адміністративна будівля, літера О-2, площа 345, 6 кв.м.; механічна майстерня, літера П, П-2, площа 199, 8 кв.м.; склад, літера З, площа 161, 7 кв.м.; вбиральня, літера Т; хвіртка, огорожа, № 1-3; свердловина № 4; прохідна, літера С, площа 7, 5 кв.м.; склад, літера Р, площа 92, 7 кв.м.; цех по переробці сої та виробництву комбікормів, літера Л, площа 1120, 2 кв.м.

4.Визнати за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, Код ЄДРПОУ 09807856) право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний будинок № 12 (дванадцять), та складається з наступних будівель та споруд: трансформаторна підстанція, літера Ж, площа 30, 6 кв.м.; вагова, літера К, площа 9, 9 кв.м.; вхідний погріб, літера М, площа 21, 3 кв.м.; насосна, літера Н, площа 15, 4 кв.м.; адміністративна будівля, літера О-2, площа 345, 6 кв.м.; механічна майстерня, літера П, П-2, площа 199, 8 кв.м.; склад, літера З, площа 161, 7 кв.м.; вбиральня, літера Т; хвіртка, огорожа, № 1-3; свердловина № 4; прохідна, літера С, площа 7, 5 кв.м.; склад, літера Р, площа 92, 7 кв.м.; цех по переробці сої та виробництву комбікормів, літера Л, площа 1120, 2 кв.м.., загальною вартістю згідно висновку експерта 1113.021 грн.

5.Звернути стягнення на майно, що розташоване за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний будинок № 12 (дванадцять), та складається з: Обладнання лабораторії: аналізатор «Інфралюмф ФТ-10»(рік виготовлення 2005 р.), компютер Сеl 2.0 (рік виготовлення 2005 р.), вологомір ВЦЛ-11 А (рік виготовлення 2004 р.), вологомір ВЦЛ-11 А (рік виготовлення 2004 р.), ваги лабораторні АD-5 (рік виготовлення 2004 р.), цифровий термометр (рік виготовлення 2004 р.), цифровий термометр (рік виготовлення 2004 р.); Обладнання лінії по переробці насіння сої: екструдер (рік виготовлення 2000 р.), екструдер (рік виготовлення 2000 р.), екструдер (рік виготовлення 2004 р.), екструдер (рік виготовлення 2004 р.), маслопрес ПМ-5С (рік виготовлення 2000 р.), маслопрес ПМ-5С (рік виготовлення 2000 р.), маслопрес ПМ-5С (рік виготовлення 2004 р.), маслопрес ПМ-5С (рік виготовлення 2004 р.), силовий щит (рік виготовлення 2004 р.), електрична таль 3,2 т. (рік виготовлення 2004 р.), конвеєр гвинтовий ВК-320 (рік виготовлення 2004 р.), конвеєр гвинтовий ВК-250 (рік виготовлення 2004 р.), конвеєр скребковий (20 м.) (рік виготовлення 2004 р.), транспортер УТФ 200 (20 м.) (рік виготовлення 2004 р.), маслопрес ПМ 450 (рік виготовлення 2000 р.), екструдер (рік виготовлення 2000 р.), екструдер (рік виготовлення 2000 р.).

6.Визнати за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, Код ЄДРПОУ 09807856) право власності на майно, що розташоване за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний будинок № 12 (дванадцять), та складається з: Обладнання лабораторії: аналізатор «Інфралюмф ФТ-10»(рік виготовлення 2005 р.), компютер Сеl 2.0 (рік виготовлення 2005 р.), вологомір ВЦЛ-11 А (рік виготовлення 2004 р.), вологомір ВЦЛ-11 А (рік виготовлення 2004 р.), ваги лабораторні АD-5 (рік виготовлення 2004 р.), цифровий термометр (рік виготовлення 2004 р.), цифровий термометр (рік виготовлення 2004 р.); Обладнання лінії по переробці насіння сої: екструдер (рік виготовлення 2000 р.), екструдер (рік виготовлення 2000 р.), екструдер (рік виготовлення 2004 р.), екструдер (рік виготовлення 2004 р.), маслопрес ПМ-5С (рік виготовлення 2000 р.), маслопрес ПМ-5С (рік виготовлення 2000 р.), маслопрес ПМ-5С (рік виготовлення 2004 р.), маслопрес ПМ-5С (рік виготовлення 2004 р.), силовий щит (рік виготовлення 2004 р.), електрична таль 3,2 т. (рік виготовлення 2004 р.), конвеєр гвинтовий ВК-320 (рік виготовлення 2004 р.), конвеєр гвинтовий ВК-250 (рік виготовлення 2004 р.), конвеєр скребковий (20 м.) (рік виготовлення 2004 р.), транспортер УТФ 200 (20 м.) (рік виготовлення 2004 р.), маслопрес ПМ 450 (рік виготовлення 2000 р.), екструдер (рік виготовлення 2000 р.), екструдер (рік виготовлення 2000 р.) загальною вартістю згідно висновку експерта 843761,00 грн.

7.Звернути стягнення на майно, що розташоване за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний будинок № 12 (дванадцять), та складається з: система відеоспостереження, АТС, напорний колектор, агрегат насосний, агрегат насосний, котел опалювальний, колонка WR 275-7, котел опалювальний, газовий котел АОГВ 96, газовий котел АОГВ 96, газовий пристрій УТРП-17, тепло вентилятор ТВ-6, ємність для води 2 м3, ємність для води 2 м3, ємність для води 2 м3, трансформатор ТМГ 400/10/0,4 (рік виготовлення 2000 р.), трансформатор ТМЗ 10/0,4 (рік виготовлення 2005), Щит ЩС-2 (рік виготовлення 2005 р.), пульт керування ПУ-1 (рік виготовлення 2005 р.), шкаф ШМП-В (рік виготовлення 2005 р.), шкаф ШМП-В (рік виготовлення 2005 р.), система вентиляції (рік виготовлення 2005 р.), пневмотранспортер ПТЗ-15 (рік виготовлення 2004 р.), шнековий транспортер (рік виготовлення 2000 р.), шнековий транспортер (рік виготовлення 2000 р.), щит керування (рік виготовлення 2000 р.), щит керування (рік виготовлення 2000 р.), ваги DВ-ІН (150 АS) (рік виготовлення 2004 р.), норія ТНЗ-1-9 (рік виготовлення 2004 р.), норія ТНЗ-1-20 (рік виготовлення 2004 р.), норія ТНЗ-1-7 (рік виготовлення 2004 р.), машина очищувальна (сепаратор) (рік виготовлення 2004 р.), транспортер шнековий L-15м (рік виготовлення 2004 р.), транспортер шнековий L-15м (рік виготовлення 2004 р.), сушка зернова К4-УС 2М (рік виготовлення 2004 р.), електрозадвижка ЕЛЗ-200 (рік виготовлення 2004 р.), сепаратор БСХ-12 (рік виготовлення 2004 р.), механічна лопата (рік виготовлення 2005 р.), ваги автомобільні 30 т. (рік виготовлення 2004 р.), ваги електронні 150 кг. (рік виготовлення 2000 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), приймальний бункер (рік виготовлення 2005 р.), шнек (рік виготовлення 2005 р.), норія ТНЗ-1-20 (рік виготовлення 2005 р.), механічна лопата (рік виготовлення 2005 р.), механічна лопата (рік виготовлення 2005 р.), конвеєр гвинтовий ВК-320 (рік виготовлення 2004 р.), комбікормова установка (змішувальна машина) МКУ-2 (рік виготовлення 2004 р.), ваги електронні DB-IH (150 AS) (рік виготовлення 2005 р.), дробарка молоткова (рік виготовлення 2004 р.), комбікормова установка МКУ-2.22.000 (рік виготовлення 2004 р.), транспортер шнековий 15 м. (рік виготовлення 2004 р.), пневмотранспортер ПТЗ-15 (рік виготовлення 2004 р.), лінія гранулювання (рік виготовлення 2004 р.), кран балка в зборі ЛМР-5,0 (рік виготовлення 2004 р.), клапан електромагн. ЕVG80/NA (рік виготовлення 2005 р.), норія НІ-20 (рік виготовлення 2004 р.), ручний механічний штабелер (рік виготовлення 2005 р.), тележка ручна гідр.п/п (рік виготовлення 2005 р.), котел КЭП-1 (рік виготовлення 2004 р.), ваги електронні DB-IH (150 AS) (рік виготовлення 2005 р.), ваги електронні DB-IH (150 AS) (рік виготовлення 2005 р.), ємність для масла 2 м3 (рік виготовлення 2000 р.), ємність для масла 2 м3 (рік виготовлення 2000 р.), ємність для масла 2 м3 (рік виготовлення 2000 р.), пристрій для перекачування масла (рік виготовлення 2000 р.), фільтр масляний ФМ-500 (рік виготовлення 2004 р.), насос НК 20/30 (рік виготовлення 2004 р.), скребковий транспортер (рік виготовлення 2000 р.), щит керування (рік виготовлення 2000 р.), транспортер шнековий L-11м (рік виготовлення 2004 р.), транспортер шнековий L-11м (рік виготовлення 2004 р.), норія НІ-20 (рік виготовлення 2004 р.), норія ТНЗ-1-15 (рік виготовлення 2004 р.), механічна лопата (рік виготовлення 2005 р.), котел цистерни (емк для зберігання масла 60 м3) (рік виготовлення 2004 р.), насос Г 12-25 (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання жому (рік виготовлення 2005 р.), ємність для зберігання масла 20 м3 (рік виготовлення 2005 р.), ємність для зберігання масла 10 м3 (рік виготовлення 2005 р.), фільтр масляний ФМ-500 (рік виготовлення 2005 р.).

8.Визнати за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит"(04050, м. Київ, вул. Артема, 60, Код ЄДРПОУ 09807856) право власності на майно, що розташоване за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, пров. Лісний будинок № 12 (дванадцять), та складається з: система відеоспостереження, АТС, напорний колектор, агрегат насосний, агрегат насосний, котел опалювальний, колонка WR 275-7, котел опалювальний, газовий котел АОГВ 96, газовий котел АОГВ 96, газовий пристрій УТРП-17, тепло вентилятор ТВ-6, ємність для води 2 м3, ємність для води 2 м3, ємність для води 2 м3, трансформатор ТМГ 400/10/0,4 (рік виготовлення 2000 р.), трансформатор ТМЗ 10/0,4 (рік виготовлення 2005), Щит ЩС-2 (рік виготовлення 2005 р.), пульт керування ПУ-1 (рік виготовлення 2005 р.), шкаф ШМП-В (рік виготовлення 2005 р.), шкаф ШМП-В (рік виготовлення 2005 р.), система вентиляції (рік виготовлення 2005 р.), пневмотранспортер ПТЗ-15 (рік виготовлення 2004 р.), шнековий транспортер (рік виготовлення 2000 р.), шнековий транспортер (рік виготовлення 2000 р.), щит керування (рік виготовлення 2000 р.), щит керування (рік виготовлення 2000 р.), ваги DВ-ІН (150 АS) (рік виготовлення 2004 р.), норія ТНЗ-1-9 (рік виготовлення 2004 р.), норія ТНЗ-1-20 (рік виготовлення 2004 р.), норія ТНЗ-1-7 (рік виготовлення 2004 р.), машина очищувальна (сепаратор) (рік виготовлення 2004 р.), транспортер шнековий L-15м (рік виготовлення 2004 р.), транспортер шнековий L-15м (рік виготовлення 2004 р.), сушка зернова К4-УС 2М (рік виготовлення 2004 р.), електрозадвижка ЕЛЗ-200 (рік виготовлення 2004 р.), сепаратор БСХ-12 (рік виготовлення 2004 р.), механічна лопата (рік виготовлення 2005 р.), ваги автомобільні 30 т. (рік виготовлення 2004 р.), ваги електронні 150 кг. (рік виготовлення 2000 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання зерна сої 50 м.куб. (рік виготовлення 2004 р.), приймальний бункер (рік виготовлення 2005 р.), шнек (рік виготовлення 2005 р.), норія ТНЗ-1-20 (рік виготовлення 2005 р.), механічна лопата (рік виготовлення 2005 р.), механічна лопата (рік виготовлення 2005 р.), конвеєр гвинтовий ВК-320 (рік виготовлення 2004 р.), комбікормова установка (змішувальна машина) МКУ-2 (рік виготовлення 2004 р.), ваги електронні DB-IH (150 AS) (рік виготовлення 2005 р.), дробарка молоткова (рік виготовлення 2004 р.), комбікормова установка МКУ-2.22.000 (рік виготовлення 2004 р.), транспортер шнековий 15 м. (рік виготовлення 2004 р.), пневмотранспортер ПТЗ-15 (рік виготовлення 2004 р.), лінія гранулювання (рік виготовлення 2004 р.), кран балка в зборі ЛМР-5,0 (рік виготовлення 2004 р.), клапан електромагн. ЕVG80/NA (рік виготовлення 2005 р.), норія НІ-20 (рік виготовлення 2004 р.), ручний механічний штабелер (рік виготовлення 2005 р.), теліжка ручна гідр.п/п (рік виготовлення 2005 р.), котел КЭП-1 (рік виготовлення 2004 р.), ваги електронні DB-IH (150 AS) (рік виготовлення 2005 р.), ваги електронні DB-IH (150 AS) (рік виготовлення 2005 р.), ємність для масла 2 м3 (рік виготовлення 2000 р.), ємність для масла 2 м3 (рік виготовлення 2000 р.), ємність для масла 2 м3 (рік виготовлення 2000 р.), пристрій для перекачування масла (рік виготовлення 2000 р.), фільтр масляний ФМ-500 (рік виготовлення 2004 р.), насос НК 20/30 (рік виготовлення 2004 р.), скребковий транспортер (рік виготовлення 2000 р.), щит керування (рік виготовлення 2000 р.), транспортер шнековий L-11м (рік виготовлення 2004 р.), транспортер шнековий L-11м (рік виготовлення 2004 р.), норія НІ-20 (рік виготовлення 2004 р.), норія ТНЗ-1-15 (рік виготовлення 2004 р.), механічна лопата (рік виготовлення 2005 р.), котел цистерни (емк для зберігання масла 60 м3) (рік виготовлення 2004 р.), насос Г 12-25 (рік виготовлення 2004 р.), ємність для зберігання жому (рік виготовлення 2005 р.), ємність для зберігання масла 20 м3 (рік виготовлення 2005 р.), ємність для зберігання масла 10 м3 (рік виготовлення 2005 р.), фільтр масляний ФМ-500 (рік виготовлення 2005 р.) загальною вартістю згідно висновку експерта 439789,00 грн.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Агро" (36037, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Леніна, 91, код ЄДРПОУ 25155784) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, Код ЄДРПОУ 09807856) 15590, 70 грн. державного мита, 144,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12737,48 грн. витрат повязаних з проведення судово-економічної експертизи.

10. В позові АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ТОВ "Оріон-Альфа" Крим, Привітненької сільської ради, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру” в особі Кримської регіональної філії про переведення прав та обовязків Орендаря за договором оренди землі від 27.11.2005 року - відмовити.

11. В позові АТ "Банк "Фінанси та Кредит” до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району”- відмовити.

12. Скасувати заходи забезпечення позову які були вжиті ухвалою суду від 10.07.2009 року по даній справі.

Видати наказ при набранні цим рішенням законної сили.

СуддяБілоусов С. М.

Повне рішення складено 11.02.2011 року.