Рішення № 14102195, 08.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2011 р. Справа №25/229

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротайм", вул. Сержанта Смірнова, 3, кв. 9, м. Черкаси, 18021

до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1, вул. Гоголя, 28, м. Миргород, Полтавська область, 37600

про виконання зобов'язань в натурі та стягнення 80 715,29 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: Педоряка О.М., дор. № 96 від 19.01.11р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи: розглядається позовна заява в якій позивач просить суд: зобов'язати ДП ДАК "Хліб України" Миргородський КХП № 1 здійснити поставку 1000,00 тон пшениці 2-го класу та 78 тон гречки;

стягнути з ДАК "Хліб України" Миргородський КХП № 1 (37604,м. Миргород, вул. Гоголя, 28, ідентифікаційний код 00952172, п/р 2600401940020 в ПАТКБ "Правекс-Банк" МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротайм" (18021, м. Черкаси, вул. Сержанта Смірнова, 3, кв.9, ідентифікаційний код 36091155, п/р 26003013000103 в AT "Сбербанк Росії" м. Черкаси, МФО 320627) суму інфляційних витрат у розмірі 5 808,00 гривень., 16827,29 грн. - 3% річних та 58080,00 грн. неустойки.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

14.05.2010р. м іж ДП ДАК "Хліб України" Миргородський КХП № 1 (відповідач) та ТОВ "АгроТайм" (Позивач) було укладено договір поставки № 129.

Відповідно до вказаного договору між сторонами виникли господарські відносини пов'язані з поставкою сільськогосподарської продукції, а саме: зерна пшениці та гречки.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі виставлених рахунків №50015 від 14.05.2010р., № 50024 від 20.05.2010р., № 50026 від 26.05.2010р., № 50029 від 26.05.2010р., № 60009 від 04.07.2010р., № 60010 від 04.06.2010р., № 60008 від 04.06.2010р., № 600007 від 04.06.2010р., № 60011 від 10.06.2010р. ТОВ "Агро Тайм" здійснив передоплату на рахунок ДП ДАК "Хліб України" Миргородський КХП № 1 за 1000,00 тон зерна пшениці та 76 тон гречки на загальну суму 1452000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №103 від 14.05.2010р., №104 від 18.05.2010р., № 113 від 21.05.2010р., № 114 від 25.05.2010р., № 116 від 26.05.2010р., №117 від 26.05.2010р., №120 від 04.06.2010р., № 121 від 04.06.2010р., № 122 від 07.06.2010р., № 123 від 07.06.2010р., № 6 від 15.06.2010р., № 8 від 16.06.2010р.

Як свідчать матеріали справи 28 вересня 2010 року Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу про виконання зобов'язань з поставки зерна пшениці та гречки, згідно виставлених та оплачених рахунків.

04.11.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 77 від 02.11.2010 р. про поставку зерна.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо поставки зерна, або повернення грошових коштів внаслідок не виконання своїх зобов'язань.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ч. 2 ЦК України.

Згідно цієї норми одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5).

Частиною першою цієї норми передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положення ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України визначають необхідність належного виконання зобов'язання у відповідності до вказівок договору, законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Приписами ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинили на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагали виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Згідно статті 193 ГК України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Прийняття відповідачем передоплати за сільськогосподарську продукцію від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання поставити вказану продукцію відповідно до змісту виставлених та оплачених рахунків.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); в іншому випадку строк виконання зобов'язання пов'язується з відповідною вимогою кредитора.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, позивач правомірно вимагає зобов'язати позивача здійснити поставку 1000,00 т пшениці 2-го класу та 78 т. гречки.

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 58080,00 грн., посилаючись на п.57 Постанови Ради Міністрів СРСР. від 25.07.1988, № 888 "Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення", Положення про поставки товарів народного споживання і Основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій", відповідно до яких, за прострочення поставки або недопоставку сільськогосподарської продукції стягується неустойка в розмірі 4 процентів вартості не поставленої в строк продукції.

Суд відмовляє в позові в частині стягнення пені, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України).

Договором, укладеним сторонами, не було передбачено забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені за порушення строків поставки товару.

Крім того, у договорі поставки № 129 від 14.05.2010 р. у розділі 7 "Відповідальність сторін" відсутні посилання на Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положення про поставки товарів народного споживання і Основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Крім того, відповідно до ст. 549 ЦК України пеня нараховується за порушення грошового зобов'язання, а несвоєчасна поставка відповідачем товару не є грошовим зобов'язанням, за яке предбачено чинним законодавством нарахування пені.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 5808,00 грн. інфляційних за період з 06 по 30 жовтень 2010р. та 3% річних в сумі 16827,29 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків

Вказані вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки нарахування інфляційних та річних передбачено саме за порушення грошового зобов'язання, а несвоєчасна поставка товару позивачем не є грошовим зобов'язанням.

Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з"ясуванню природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати ДП ДАК "Хліб України" Миргородський КХП № 1 (37604, м. Миргород, вул. Гоголя, 28, ідентифікаційний код 00952172, п/р 2600401940020 в ПАТКБ "Правекс-Банк" МФО 321983) здійснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротайм" (18021, м. Черкаси, вул. Сержанта Смірнова, 3, кв.9, ідентифікаційний код 36091155) поставку 1000,00 тон пшениці 2-го класу та 78тон гречки.

3. Стягнути з ДАК "Хліб України" Миргородський КХП № 1 (37604, м. Миргород, вул. Гоголя, 28, ідентифікаційний код 00952172, п/р 2600401940020 в ПАТКБ "Правекс-Банк" МФО 321983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротайм" (18021, м. Черкаси, вул. Сержанта Смірнова, 3, кв.9, ідентифікаційний код 36091155, п/р 26003013000103 в AT "Сбербанк Росії" м. Черкаси, МФО 320627) державного мита у розмірі 14520,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 223,57 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя Босий В.П.

Повне рішення складено 14.02.2011р.