Рішення № 141021994, 28.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7412/25

Провадження № 2/202/4816/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2025 року представник ТОВ «Юніт Капітал» - адвокат Тараненко А.І. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 223783010 від 11.02.2021 року в загальному розмірі 38960,00 гривень, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 11 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 223783010 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, які він зобов`язався повернути, сплативши проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Всупереч умов кредитного договору, відповідач не повернув отримані кредитні кошти й не сплатив інші, передбачені договором, платежі, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, за умовами якого, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги за кредитним договором № 223783010 від 11.02.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, за умовами якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором № 223783010 від 11.02.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 223783010 від 11.02.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 223783010 від 11.02.2021 року. Відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення наданого йому кредиту й має заборгованість перед позивачем в розмірі 38960,00 гривень, з яких: 10000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 28960,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 30 липня 2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року задоволено позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року, в розмірі 38960,00 гривень, а також понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 05 червня 2026 року задоволено заяву представника відповідача Гулька О.І., скасовано рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 жовтня 2025 року, ухвалене в порядку заочного розгляду цивільної справи № 202/7412/25 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

22 червня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кучинська В.В. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву в якій зазначила, що відповідач 11 лютого 2021 року уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №223783010 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за яким отримав кредитні кошти в сумі 10000,00 гривень, строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за весь строк користування кредитом в розмірі1710,00 гривень. Водночас, ОСОБА_1 не погоджується з вимогою позовної заяви про стягнення відсотків за користування кредитом, які нараховані поза межами строку кредитування, після 13.03.2021 року. На думку ОСОБА_1 позовна заява підлягає частковому задоволенню, а стягненню підлягає борг у загальному розмірі 11 710 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1 710 грн. - відсотки в межах строку кредитування.

Також представник відповідача зазначив, що пред`явлені позивачем витрати на правничу допомогу, в сумі 7 000,00 грн. є не співмірними зі складністю справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, а тому відповідач заперечує проти стягнення з нього даних витрат.

23 червня 2026 року представник ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подала відповідь на відзив на позовну заяву в якому зазначила, що відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу кредит на суму 10000,00 грн. строком на 30 днів. З аналізу умов Кредитного договору вбачається, що сторони погодили два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками. В період з 11.02.2021 по 13.03.2021 нарахування процентів здійснювались за Дисконтною процентною 0,57 % (57,00 грн.) в день (п. 1.4.1. Кредитного договору). 13.03.2021 року відповідач частково виконав зобов`язання за договором погасив проценти за користування кредитними коштами в сумі 1710,00 гривень, ти самим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту В період з 14.03.2021 по 12.04.2021 проценти нараховувались за Індивідуальною процентною ставкою 1,55 % (155 грн.) в день, що передбачено п. 1.4.2. Кредитного договору. В період з 13.04.2021 по 10.07.2021 проценти нараховувались за Базовою процентною ставкою 2,30 % (230,00 грн.) в День, що визначено в п. 1.7.2. Кредитного договору. В подальшому право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», яке продовжило нараховувати відсотки за користування грошовими коштами до 10.07.2021 включно, тобто нарахування після закінчення Дисконтного періоду відбувались 89 днів, що відповідає умовам Договору погоджених Сторонами. Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. Таким чином, загальна сума заборгованості становить: 38960,00 грн., з яких: 10000,00 грн. тіло кредиту; 28960,00 грн. відсотки за користування грошовими коштами.

Виходячи з умов Кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування у розмірі 20 470,00 грн. є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення відповідачем строків повернення кредиту. Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений кредитним договором строк не виконав, тому позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за кредитним договором коштів, а також процентів за правомірне та неправомірне користування такими коштами, що передбачено ст. 1048 та ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідно.

Також представник позивача зазначила, що вартість виконаних робіт представником позивача є обґрунтованою та такою, що відповідає критеріям обґрунтованості та розумності, є співмірною зі складністю справи та документально підтвердженою.

Правом, передбаченим ст. 180 ЦПК України щодо подачі заперечень, відповідач не скористався.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 04 серпня 2026 року зупинено провадження у цивільній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного Верховного Суду цивільної справи №552/672/23.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 вересня 2026 року поновлено провадження по цивільній справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість директор ТОВ «Юніт Капітал» в прохальній частині позовної заяви зазначила, що просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кучинська В.В. у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином,згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надали, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір № 223783010 від 11.02.2021 року (далі кредитний договір), в електронній формі, за допомогою ідентифікації позичальника та використання електронних цифрових підписів сторін.

За умовами кредитного договору: кредитодавець зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит на суму 10000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 1.1.); кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту. (п. 1.3.); Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду (п. 1.8); за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти, які нараховуються в наступному порядку: 1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 208,05 процентів річних, що становить 0,57 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 564,78 процентів річних, що становить 1,55 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду (п. 1.4.).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.4. Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції чинній на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

На офіційному веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, зокрема, Правила кредитування, примірні договори, паспорти кредитних продуктів, а також архів зазначених документів.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. (частина 7 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до ч. 13 ч. 11 Закону № 675-VIII електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (стаття 12 Закону № 675-VIII).

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в Особистому кабінеті прийняв умови й, згідно з вимогами Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «MNV94F8Q», що направлений на номер телефону позичальника, підписав електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що Договір № 223783010 від 11.02.2021 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника, номер якої зазначено при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується платіжним дорученням №c6b2c54e-3563-4a38-95d9-aa38408a4592 від 11.02.2021 року та Довідкою директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 223783010/21032025/Э від 21.03.2025 року.

В ході розгляду справи відповідач не оспорював та визнав факти укладення Договору № 223783010 від 11.02.2021 року та отримання кредитних грошових коштів за ним в сумі 10000,00 гривень.

Таким чином, не зважаючи на те, що надані позивачем докази надання кредиту не є первинною бухгалтерською документацією, у розумінні чинного законодавства, однак у сукупності з позицією відповідача та іншими наявними у справі доказами, зокрема, самим Договором № 223783010 від 11.02.2021 року, який є дійсним, в силу статті 204 ЦК України, а підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, та згідно зі складеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунком за ним утворилась заборгованість за кредитним договором, розмір якої, станом на 18.0.2021 року склав 26770,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень тіло кредиту; 16770,00 гривень заборгованість за процентами.

Щодо наявності у ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до відповідача за договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року, суд зазначає наступне.

Між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (далі Договір № 28/1118-01), Додаткові угоди № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 32 від 31.12.2023 року.

Надані копії договору факторингу №28/1118-01від 28 листопада 2018 року та Додаткових угод до нього, містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта,ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора,ТОВ «Таліон Плюс».

Згідно п. 4.1. Договору № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Згідно даних витягу з Реєстру прав вимоги № 134 від 18.05.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 223783010 від 11.02.2021 року в розмірі 26770,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 16770,00 гривень - заборгованість за відсотками.

Даний Реєстр прав вимоги укладений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» 16.11.2021 року, тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року й містить підписи уповноважених осіб сторін, які скріплені печатками товариств.

Таким чином, на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», останнє набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року.

Відповідно до складеного ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 223783010 від 11.02.2021 року, станом на 31.07.2023 року склала 38960,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень сума основного боргу; 28960,00 гривень заборгованість за процентами.

Згідно з п. 5.3.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатись Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (далі - Договір №05/0820/01) та Додаткову угоду № 2 від 03 серпня 2021 року до договору №05/0820/01, за умовами якої строк дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року продовжено до 31 грудня 2022 року. Всі інші умови залишились без змін.

Відповідно до п.8.6 Договору №05/0820/01 додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року в розмірі 38960,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 28960,00 гривень - заборгованість за відсотками.

Даний Реєстр прав вимоги укладений ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 31.07.2023 року, тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року й містить підписи уповноважених осіб сторін, які скріплені печатками товариств.

Таким чином, на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОФ «ФК «Онлайн Фінанс», останнє набуло право вимоги до відповідача до відповідача ОСОБА_1 за договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору № 05/0820-01 Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб

Між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року (далі Договір № 03/03/24), за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, зазначеними в Реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників від 04.06.2025 року до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року в розмірі 38960,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 28960,00 гривень - заборгованість за відсотками.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до укладених Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року з додатковими угодами до нього, № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року.

Після отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювало жодних нарахувань, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконував та згідно з Випискою з особового рахунку має непогашену заборгованість Договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року, в розмірі 38960,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень тіло кредиту; 28960,00 гривень заборгованість за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В ході судового розгляду справи, відповідач підтвердив факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів в сумі 10000,00 гривень та невиконання ним зобов`язання за кредитним договором. Також ОСОБА_1 не наводив заперечень щодо факту переходу права вимоги за кредитним договором до ТОВ «Юніт Капітал» та належність позивачу права грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 910/1238/17 касаційний суд дійшов такого висновку:

- проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплат врегульований ч.1 ст.1048 ЦК України.

- проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч.2 ст.625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Умовами п. 1.2. Кредитного договору передбачено, що строк кредитування складає 30 днів (тобто до 13.03.2021 року).

Сторонами також узгоджено сплату процентів:

- на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 208,05 процентів річних, що становить 0,57 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.4.1.);

- за умови продовження строку Дисконтного періоду, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 564,78 процентів річних, що становить 1,55 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. (п. 1.4.2.);

- у випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.4.3.);

- з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.7.2.).

В Графіку розрахунків Додаток 1 до Договору № 223783010 від 11.02.2021 року, сторонами узгоджено: термін платежу 13.03.2021 року; сума кредиту 10000,00 гривень,нараховані проценти 1710,00 гривень, до сплати (разом) 11710,00 гривень (п. 1); орієнтовна загальна вартість Кредиту: за Дисконтною процентною ставкою складає 11710 грн 00 коп. з яких: 1710,00 грн. проценти за користування Кредитом, 10000,00 гривень - сума Кредиту (п. 2). Орієнтовна реальна процентна ставка, що базується на припущенні про застосування до взаємовідносин між Сторонами Дисконтної процентної ставки, складає 208,97 процентів річних (п. 3); У разі виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів за встановлений в п. 1.2. Договору строк у розмірі розрахованому за Базовою процентною ставкою, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 15100 грн. та буде включати в себе: 5100,00 грн. - проценти за користування Кредитом 1000,00 грн. - сума Кредиту (п.6); Орієнтовна реальна річна процентна ставка за Базовою процентною ставкою складе - 620,50 процентів річних (п. 7).

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. (п. 1.3. Кредитного договору).

Тобто дії, направлені на продовження строку кредитування (оплата нарахованих процентів та активація відповідної функції) повинні бути здійснені виключно позичальником, в період Дисконтного періоду (11.02.2021-13.03.2021 р.р.)

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», 13.03.2021 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 223783010 від 11.02.2021 року було зараховано 1710,00 гривень.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснив дії, передбачені п. 1.3. Кредитного договору, направлені на продовження строку періоду кредитування зазначення відповідного коментаря позичальника/ активації позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.

При цьому, сам відповідач не визнає факту здійснення ним жодних оплат за кредитним договором.

Отже, визначений кредитним договором строк кредитування складає 30 днів, оскільки не надано належних доказів того, що такий строк було продовжено позичальником, як того вимагають умови п. 1.3. Кредитного договору.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Суд враховує, що станом на 12.02.2022 року була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 12 лютого 2022 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Суд, без позовної вимоги споживача, може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору, суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Натомість, оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто, у разі якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Наведене, відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року по справі № 552/672/23,провадження № 61-4595сво25.

Розмір відсотків та порядок їх нарахування визначені в п.п. 1.4.1.-1.4.3, 1.7.2. Кредитного договору.

Аналіз вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими та двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача,і проценти за користування кредитом за Договором мають визначатись в розмірі, що узгоджений сторонами як в Договорі № 223783010 від 11.02.2021 року, так і в Додатку № 1 до нього (Графік платежів), що складає 1710,00 гривень.

Суд бере до уваги, що за розрахунком заборгованості, відповідачем сплачено дану суму процентів за користь первісного кредитодавця. Доказів здійснення даного платежу на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та даних про особу платника, матеріали справи не містять. Водночас, в ході розгляду справи відповідач заперечує здійснення ним даного платежу та визнає позов в частині сплати даної суми процентів (1710,00 грн.) на користь позивача, як правонаступника кредитора.

Таким чином, проаналізувавши позиції сторін, наявні в матеріалах справи докази та здійснивши власну калькуляцію заборгованості, суд доходить висновку, що загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Договором № 223783010 від 11.02.2021 року, що нарахована в межах узгодженого строку кредитування з 11.02.2021 року по 13.03.2021 року, та залишається несплаченою позичальником, складає 11170,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 1710,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник ТОВ «Юніт Капітал» зазначила, що згідно з розрахунком заборгованості, відсотки нараховувались в межах строку кредитування за користування кредитом, що врегульовано ст. 1048 ЦК України, й поза межами такого строку за неправомірне користування чужими грошовими коштами, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Порядок виплати нарахованих кредитодавцем та його правонаступниками процентів після закінчення строку кредитування, внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, врегульований ч.2 ст.625 ЦК України. Дані проценти не є тотожними з процентами за користування кредитом, а їх стягнення має здійснювались, шляхом пред`явлення окремої позовної вимоги.

Водночас, вимог про стягнення відсотків, нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, поза межами строку дії Договору № 223783010 від 11.02.2021 року, позивачем не заявлено.

За таких обставин, враховуючи, що в установлені договором строки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача, який є правонаступником кредитодавця, заборгованість за Договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року, в розмірі 11710,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень тіло кредиту; 1710,00 гривень заборгованість за процентами.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2011 року, остаточне 10.05.2011).

З урахуванням викладеного, судом не надається детальна відповідь на інші аргументи сторін, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі, не пливають на вищезазначений висновок суду.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року. В пункті 3.5 даного Договору сторони погодили, що сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта. Також, 05.06.2025 року між АБ «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І. та ТОВ «Юніт Капітал» в особі Директора Хлопкової М.С. укладено Додаткову угоду № 25770526006 до Договору про надання правничої допомоги 05/06/25-01 від 05.06.2025 року.

Обсяг виконаних робіт визначений в Акті прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги 05/06/25-01 від 05.06.2025 року. Згідно з даним актом, позивачу надано правову допомогу на суму 7000,00 гривень.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що відповідач заперечує проти стягнення з нього заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень, оскільки дані витрати не є співмірними зі складністю справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Вирішуючи питання розподілу витрат на правову допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час, тощо.

При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, а також доводи сторін, оцінюючи наявні у справі докази, суть спору, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Отже, наявні підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3500 гривень.

Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 21362 від 18.07.2025 року.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України)

Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 728,09 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1051,98 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літ.А, офіс 10, заборгованість за Договором № 223783010 від 11 лютого 2021 року, в розмірі 11710,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень заборгованість по тілу кредиту; 1710,00 гривень заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4, літ.А, офіс 10, витрати зі сплати судового збору в розмірі 728,09 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1051,98 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Мачуський