Рішення № 141021371, 28.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-др/742/57/26

Єдиний унікальний № 752/20317/17

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши заяву представника відповідача за первісним позовом адвоката Косенка Іллі Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору,

У С Т А Н О В И В

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2026 року у цивільному провадженні №2/742/508/26 (єдиний унікальний №752/20317/17) у задоволенні первісного позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору задоволено. Визнано недійсним кредитний договір б/н від 21 жовтня 2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , а також стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

05 жовтня 2026 року представником відповідача за первісним позовом адвокатом Косенко І.А. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, а саме стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 78 000 грн.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 жовтня 2026 року прийнято до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, призначено судове засідання, яке відкладено до 26 жовтня 2026 року.

Представник ОСОБА_1 адвокат Косенко І.А. у судовому засіданні подану заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Меркулов В.В. у судовому засіданні подану заяву не визнав, просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у письмовому відзиві.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у письмовому відзиві на заяву заперечував проти її задоволення, посилаючись на необґрунтованість заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу. Зазначав, що відповідно до статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені, а їхній розмір обґрунтований та співмірний зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, та значенням справи для сторони. На підтвердження таких витрат учасник справи повинен подати відповідні докази та детальний опис виконаних робіт (наданих послуг). Посилаючись на положення статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», представник відповідача наголошував, що гонорар адвоката має бути розумним і враховувати складність справи, кваліфікацію та досвід адвоката, а також витрачений ним час. Крім того, представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначав, що під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд повинен ураховувати критерії їхньої реальності, необхідності та розумності. На підтвердження цієї позиції посилався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «East/West Alliance Limited проти України» та «Лавентс проти Латвії», відповідно до яких відшкодуванню підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані за розміром витрати. На думку представника відповідача, заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 78 000 грн є надмірною, неспівмірною зі складністю справи, яку суд відніс до категорії малозначних, та не відповідає обсягу виконаної адвокатом роботи й часу, необхідному для її виконання. Також вважав, що заявником не доведено фактичність, необхідність та обґрунтованість витрат у заявленому розмірі. Посилаючись на положення статей 137, 141 ЦПК України та постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590, представник АТ КБ «ПриватБанк» просив відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Відтак, 26.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Суд, заслухавши учасників сторін, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом, зокрема не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертиз.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною четвертою статті 62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом установлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2026 року у задоволенні первісного позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору задоволено. Визнано недійсним кредитний договір б/н від 21 жовтня 2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , а також стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо) (п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування первісним відповідачем надано: копію договору №07-01/24 про надання правової допомоги від 19.01.2024; копію додаткової угоди №1 від 28.11.2024 до договору №07-01/24 про надання правової допомоги від 19.01.2024; ордер про надання правничої допомоги від 05.12.2025; копію акта про надання правової допомоги №01 від 02.10.2026 за договором №07-01/24 про надання правової допомоги від 19.01.2024 (з детальним описом наданої адвокатом правничої допомоги); копію рахунку-фактури №01-03/1026 від 03.10.2026 за договором №07-01/24 про надання правової допомоги від 19.01.2024.

Згідно яких адвокатом Косенко І.А. надано правничу допомогу ОСОБА_1 , згідно договору №07-01/24 про надання правової допомоги від 19.01.2024, а саме:

1) отримання 06.03.2024 р. в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва копії заочного рішення від 10.07.2018 р. в цивільній справі №752/20317/17 та ознайомлення з матеріалами справи з урахуванням часу витраченого на дорогу (2 год.) - 6 000 грн.;

2) підготовка, написання та подання заяви від 26.03.2024 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2018 р. в цивільній справі №752/20317/17 (2 год.) 6 000 грн.;

3) ознайомлення 16.09.2024 р. в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва з матеріалами цивільної справи №752/20317/17 (1 год.) 3 000 грн.;

4) підготовка, написання та подання зустрічного позову в цивільній справі №752/20317/17 в?редакції від 19 вересня 2024 року до Голосіївського районного суду м. Києва (2 год.) 6 000 грн.;

5) представництво інтересів Клієнта в суді: відвідування приміщення Голосіївського районного суду м. Києва з метою участі в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 09:30 20.09.2024 р., з урахуванням часу, витраченого на дорогу та очікування початку судового засідання (3 год.) 9 000 грн.;

6) ознайомлення 08.12.2025 р. в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з матеріалами цивільної справи №752/20317/17 з урахуванням часу, витраченого на дорогу (4 год.) 12 000 грн.;

7) написання та подання зустрічного позову в цивільній справі №752/20317/17 в редакції від 10 грудня 2025 року до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області (1 год.) 3 000 грн.;

8) представництво інтересів Клієнта в суді: участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 08:30 10.12.2025 р. Станом на 10 год. 20 хв. 10.12.2025 р. судове засідання не було розпочато, у зв`язку з чим представником відповідача було направлено відповідне клопотання до суду в підсистемі «Електронний суд ЄСІТС» (2 год.) 6 000 грн.;

9) представництво інтересів Клієнта в суді: участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 14:30 23.02.2026 р., яке було завершено о 15:25 згідно протоколу судового засідання (1 год.) 3 000 грн.;

10) представництво інтересів Клієнта в суді: участь в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 14:00 25 лютого 2026 року в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, з урахуванням часу, витраченого на дорогу (4 год.) 12 000 грн.;

11) представництво інтересів Клієнта в суді: участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 14:30 11 травня 2026 року (1 год.) 3 000 грн.;

12) представництво інтересів Клієнта в суді: участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 10:00 30 червня 2026 року (1 год.) 3 000 грн.;

13) представництво інтересів Клієнта в суді: участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 10:00 18 вересня 2026 року з урахуванням часу, витраченого на очікування судового засідання, яке було розпочато о 11 год. 14 хв. згідно протоколу судового засідання (2 год.) 6 000 грн.

Загальна вартість наданої Виконавцем правової допомоги за Договором №07-01/24 від 17.01.2024 р., станом на 02 жовтня 2026 року складає 78 000 грн.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 року у справі 640/18402/19 зробив правовий висновок, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах №923/560/17, № 329/766/18, №178/1522/18.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Суд враховує заперечення представника позивача за первісним позовом АТ КБ «ПриватБанк» Меркулова В.В. щодо заявленого відповідачем за первісним позовом розміру витрат, в яких наведено доводи про їх неспівмірність складності справи, обсягу фактично виконаної адвокатом роботи та принципам розумності.

Разом з тим суд зазначає, що сам по собі факт визначення сторонами договору фіксованого розміру гонорару адвоката не означає безумовного покладення всієї погодженої сторонами суми на іншу сторону у порядку розподілу судових витрат. При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має оцінити їх необхідність, фактичність, обґрунтованість та співмірність із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, необхідним для їх виконання, а також значенням справи для сторони.

Суд враховує, що представником Волох Н.В. на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до нього, акт про надання правової допомоги з детальним описом виконаних робіт та рахунок-фактуру, які у своїй сукупності підтверджують договірні відносини між клієнтом та адвокатом, перелік наданих послуг і визначену сторонами їх вартість.

Водночас наявність зазначених документів сама по собі не зумовлює обов`язку суду стягнути з іншої сторони всю суму гонорару, погоджену адвокатом та клієнтом, оскільки при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати не лише умови договору, а й критерії розумності, необхідності та співмірності таких витрат.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг і виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Як убачається з матеріалів справи, представник АТ КБ «ПриватБанк» заперечував проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на неспівмірність заявленої суми зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та витраченим часом. Отже, суд має вирішити питання про розподіл судових витрат з урахуванням наведених заперечень та встановлених обставин справи.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за рахунок іншої сторони, суд ураховує характер спірних правовідносин, предмет первісного та зустрічного позовів, обсяг матеріалів справи, зміст процесуальних документів, складність правових питань, які підлягали вирішенню, кількість судових засідань, у яких брав участь представник відповідача за первісним позовом, а також зміст і характер фактично наданих правничих послуг.

Суд бере до уваги, що розгляд справи вимагав від адвоката вивчення матеріалів цивільної справи, підготовки процесуальних документів, формування правової позиції щодо заперечень проти первісного позову та обґрунтування зустрічних позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним. Зазначені дії потребували відповідних професійних знань, часу та зусиль адвоката, а тому витрати на їх виконання є обґрунтованими за своєю суттю та можуть бути віднесені до судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи.

Разом з тим із поданого детального опису робіт убачається, що до загальної суми витрат включено оплату часу, витраченого не лише безпосередньо на підготовку процесуальних документів та надання правничої допомоги під час судового розгляду, а й на дорогу до суду, очікування початку судових засідань та повторне ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, заявником включено витрати на підготовку зустрічного позову в різних редакціях, а також на ознайомлення з матеріалами справи в різні періоди її розгляду.

Суд не заперечує, що зазначені дії за певних обставин можуть бути необхідними для належного надання правничої допомоги та враховуватися при визначенні її вартості. Однак саме по собі включення відповідних витрат до акта наданих послуг не означає, що їх повний розмір у будь-якому випадку має бути компенсований іншою стороною. Під час розподілу судових витрат суд повинен оцінити їх зв`язок із розглядом справи, необхідність, обсяг та розумність заявленої вартості в сукупності з іншими обставинами.

При цьому суд ураховує, що окремі процесуальні дії були спрямовані на реалізацію єдиної правової позиції відповідача за первісним позовом у межах одного спору, а тому їх вартість підлягає оцінці з урахуванням загального обсягу необхідної правничої допомоги, а не лише формальної кількості зазначених у акті позицій. Включення до розрахунку часу на дорогу та очікування судових засідань також потребує оцінки з погляду розумності загального розміру компенсації, з урахуванням фактичних обставин участі адвоката у справі.

Суд також бере до уваги, що спір стосувався стягнення кредитної заборгованості та зустрічної вимоги про визнання кредитного договору недійсним. Незважаючи на необхідність дослідження обставин укладення кредитного договору та надання належної правової оцінки доводам сторін, сама по собі категорія спору не свідчить про виняткову складність справи, яка б безумовно виправдовувала покладення на іншу сторону всіх заявлених витрат у розмірі 78 000 грн.

Оцінюючи доводи представника АТ КБ «ПриватБанк» у сукупності з поданими заявником доказами, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 78 000 грн. є завищеною для цілей її компенсації за рахунок іншої сторони з огляду на співвідношення вартості окремих послуг, їх характеру, обсягу виконаної роботи та обставин розгляду справи.

При цьому суд не погоджується з тим, що наведені заперечення самі по собі є підставою для повної відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання адвокатом правничої допомоги, пов`язаної з розглядом спору, а подані документи містять відомості про перелік послуг та їх договірну вартість. Відповідно, такі витрати підлягають розподілу, однак у розмірі, який відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності.

Вирішуючи питання про конкретний розмір компенсації, суд ураховує необхідність забезпечення справедливого балансу між правом особи на відшкодування витрат, понесених у зв`язку із захистом своїх прав у суді, та недопущенням покладення на іншу сторону надмірного фінансового тягаря, який не відповідає фактичному обсягу необхідної правничої допомоги у конкретній справі.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої компенсації підлягають судові та інші витрати за умови встановлення їх фактичності й неминучості, а також обґрунтованості їхнього розміру. Зокрема, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява № 19336/04, пункт 269) Європейський суд з прав людини наголосив на необхідності перевірки фактичності, неминучості та розумності заявлених витрат.

Отже, з урахуванням установлених обставин справи, характеру спірних правовідносин, обсягу фактично наданої правничої допомоги, змісту виконаних адвокатом робіт, участі представника у судових засіданнях, а також заперечень іншої сторони щодо неспівмірності заявлених витрат суд вважає обґрунтованим визначити суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок АТ КБ «ПриватБанк», у розмірі 20 000 грн.

Визначений судом розмір компенсації є результатом оцінки доказів у їх сукупності та спрямований на відшкодування розумних і необхідних витрат, пов`язаних із професійним правничим супроводом справи, без покладення на іншу сторону надмірного фінансового тягаря. В іншій частині заявлена сума не відповідає критеріям співмірності та розумності витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Косенко І.А. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн., із відмовою в задоволенні заяви в іншій частині.

Керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд

ухвалив:

Заяву представника відповідача за первісним позовом адвоката Косенка Іллі Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА