Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 680/770/26
№2/680/691/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Польової В.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на його користь заборгованість в сумі 25222,00 грн. та судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 20 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №6435390, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором 942641. За умовами договору відповідачу було надано грошові кошти у сумі 7000,00 грн., а вона зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 0,89% на день.
ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.
26 березня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс», було укладено договір факторингу № 01.02-12/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
В подальшому, відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви, заборгованість за договором №6435390 від 20 липня 2025 року становить 25222,00 грн. з них: заборгованість за сумою кредиту 6944,00 грн.; заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 7154,00 грн.; заборгованість за штрафом 11124,00 грн.
Тому просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 29 вересня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без виклику сторін.
Представник позивача разом із позовною заявою подав клопотання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання, яку отримав 02 жовтня 2026 року, відзиву до суду не направив.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надходили.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Так 20 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №6435390 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором 942641.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит на картковий рахунок у розмірі 7000,00 грн, строком на 360 днів, денна процентна ставка становить 0,89 % на день. Дата надання кредиту 20 липня 2025 року. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .
Графік платежів, паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Також товариством до кредитного договору було надано правила надання коштів та банківських металів у кредит для ознайомлення.
Платіжним дорученням №158189280 від 20 липня 2025 року підтверджено, що ТОВ «Мілоан» на виконання договору 6435390 перерахувало кошти на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 20 липня 2025 року у сумі 7000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 6435390.
Як убачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» заборгованість ОСОБА_1 за договором №6435390 від 20 липня 2025 року складає: 25222,00 грн. з них: заборгованість за сумою кредиту 6944,00 грн.; заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 7154,00 грн.; заборгованість за штрафом 11124,00 грн.
26 березня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс», було укладено договір факторингу № 01.02-12/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-12/26 від 26 березня 2026 року, заборгованість ОСОБА_1 складає: 25222,00 грн. з них: заборгованість за сумою кредиту 6944,00 грн.; заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 7154,00 грн.; заборгованість за штрафом 11124,00 грн.
Перерахування коштів за договором факторингу № 01.02-12/26 від 26 березня 2026 року підтверджується платіжною інструкцією №10349 від 26 березня 2026 року.
Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З урахування викладено, з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в кредитному договорі, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 кредитні кошти отримала, якими в подальшому розпорядилася на власний розсуд, однак свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала, тобто кредитні кошти не повернула.
Що стосується стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 7154,00 грн., суд зазначає наступне.
У пункті 1.5.2 договору № 6435390 від 20 липня 2025 року передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) у розмірі 22484,00 грн., що нараховуються за відсотковою ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.
Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Відповідно до п.4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення та нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями в сумі 11124,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи описане, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 11124,00 грн.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за кредитним договором, відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, допустив прострочення платежів та не подав суду жодних доказів, які б спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 14098,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, з урахуванням приписів ч.1 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 1490,94 грн.
14098,00 грн *100 %/ 25222,00 грн = 56 %;
2662,40*0,56 = 1490,94 грн.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ - 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, номер рахунку в АТ «ОТП Банк»» НОМЕР_3 , МФО 300528) заборгованість за договором №6435390 від 20 липня 2025 року, в розмірі 14098 (чотирнадцять тисяч дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 1490 (одну тисячу чотириста дев`яносто) гривень 94 копійки судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ - 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя В. Є. Польова
Судове рішення № 141021050, Новоушицький районний суд Хмельницької області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 680/770/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: