Рішення № 141020268, 28.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3496/26

Провадження №2/442/1725/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої-судді - Грицай М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал", в інтересах якого діє представник Ушакевич Марина Петрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути з останньої на свою користь суму заборгованості в розмірі 69180,20 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.11.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №Z75.00200.004528640, згідно якого банк надав кредит (грошові кошти) на поточні потреби відповідача в сумі 30500 грн, а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього Договору. Банк свої зобов`язання за Договором кредиту виконав у повному обсязі, а позичальник своїх зобов`язань належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 19.12.2023 заборгованість відповідача становить 69180,2 грн, з яких: заборгованість за основним кредитом 26189,32 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 7856,9 грн; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 35133,98 грн.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023.

У подальшому 22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт капітал» був укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за кредитним договором № Z75.00200.004528640 від 12.11.2018.

Зважаючи на вказане, просить суд стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві доводи позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

12.11.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z75.00200.004528640, згідно якого банк надав кредит (грошові кошти) на власні потреби позичальника в сумі 30500,00 грн.

Згідно п. п.1.2 Договору банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 60 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський рахунок позичальника.

За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 0.49% (маржа банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9.5%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку у розмірі 9.99%. (п.п.1.3-1.4)

Згідно п. 1.10 Договору, за обслуговування кредиту банком, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в термінах та розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної в 60 щомісячних внесках включно до 12 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів.

Як вбачається з Графіку щомісячних платежів дата повернення кредиту - 12.11.2023.

Також з наданого позивачем Паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено: ліміт кредиту - 30500,00 грн, строк кредитування - 60 місяців, спосіб надання кредиту - безготівковий, процентна ставка - 9,99% річних, тип - змінювана, плата за обслуговування кредитної заборгованості - 3,03% щомісячно від початкової суми кредиту.

З ордеру-розпорядження № 1 від 12.11.2018 про видачу кредиту вбачається, що ПАТ «Ідея Банк» перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 26293,10 грн.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором Z75.00200.004528640 від 12.11.2018, станом на 19.12.2023 заборгованість відповідача становить 69180,20 грн, з яких: заборгованість за основним кредитом 260189,32 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 7856,90 грн; заборгованість за комісіями 35133,98 грн.

З виписки по рахунку відповідача за період часу з 12.11.2018 по 19.12.2023 вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення заборгованості по договору №Z75.00200.004528640 від 12.11.2018.

19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передав (відступив), а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» прийняв права вимоги, в тому числі і за кредитними договором відповідача ОСОБА_1 , що визначений у Реєстрі Боржників від 19.12.2023.

Згідно платіжної інструкції від 20.12.2023 № 45 ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» проведено фінансування за договором факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023.

Відтак, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

22.12.2023 між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» був укладений Договір факторингу №22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступив, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги, в тому числі і за кредитним договором Z75.00200.004528640 від 12.11.2018.

Згідно платіжної інструкції від 26.12.2023 №376 ТОВ «ФК «Профіт капітал» проведено фінансування за договором факторингу № 22/12-2023.

Відтак, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» як новий кредитор набув право вимоги до відповідача за вищевказаними кредитними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідност. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. А відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, положенням статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Враховуючи, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті в повному обсязі, будь-яких доказів на спростування доводів та вимог позивача щодо розміру заборгованості суду не надано, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 26189,32 грн та відсотками в сумі 7856,90 грн., що разом становить 34046,22 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за обслуговування кредитів за вказаним договором задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.

Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

З урахуванням вимог ст.ст. 549-552, 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України, належить зробити висновок, що наслідками укладення договору позики є: зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов`язання.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку, що положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором,є нікчемними.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Матеріали справи не містять доказів надання банком відповідачу таких послуг за вказаним договором, тому, враховуючи ту обставину, що банком у кредитному договорі була встановлена плата за послуги (кредитне обслуговування), які повинні надаватися безоплатно, і в матеріалах справи відсутні докази надання таких послуг банком, то з відповідача не підлягає стягненню заборгованість з оплати за обслуговування кредиту за договором №Z75.00200.004528640 від 12.11.2018 у розмірі 35133,98 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги товариства підлягають до задоволення частково.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано договір про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024, платіжну інструкцію від 19.03.2026 за №1963, акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 18.03.2026 за №27, додаткову угоду до договору від 01.07.2024 за № 1/1, відповідно до яких витрати на правову допомогу складають 7000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 3444,97 грн.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, рішення не проголошується, а датою його ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 133, 137, 141, 258, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" (адреса: 04071, м. Київ, вул Набережно-Лугова, буд. 8, код ЄДРПОУ 39992082) заборгованість за кредитним договором №Z75.00200.004528640 від 12.11.2018 у розмірі 34046,22 грн. (тридцять чотири тисячі сорок шість гривень 22 коп.), з яких: 26189,32 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят дев`ять гривень 32 коп.) - прострочена заборгованість за кредитом, 7856,90 грн (сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень 90 коп.) - заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3444,97 грн (три тисячі чотириста сорок чотири гривні 97 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 28.10.2026.

Суддя М.М. Грицай