Рішення № 14101972, 02.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.11                                                                                           Справа№ 5015/319/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Адверсо”, м.Трускавець

до відповідача: Приватного підприємства “Біозахід”, м. Львів

про: стягнення 7069грн. 39коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                             Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: Дмитришин О.Б.

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Адверсо” подано позов до Приватного підприємства “Біозахід” про стягнення 6622грн. 93коп. основного боргу, 374 грн. 06 коп. пені та 72 грн. 40 коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 27.01.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.02.2011р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 09.02.2011р., розгляд справи відкладено на 02.03.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.03.2011р. підтримав позовні вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання 02.03.2011р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.02.2011р. № 05609269 ( вручене 15.02.2011р.).

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

13.05.2010р. між сторонами укладено договір поставки №80, відповідно до п.1.1 якого, відповідач зобов’язувався поставляти та передавати у власність відповідачу товар парфюмерно -косметичного призначення, а відповідач - приймати його та своєчасно сплачувати його вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що після узгодження сторонами замовлення окремої партії товару, позивач зобов’язаний поставити цей товар протягом 3 (трьох) банківських днів з дня узгодження замовлення. Ціни на товар встановлюється позивачем у гривнях і визначаються у накладних на поставлений товар відповідно до прайс-листів постачальника. Ціна включає в себе вартість товару, упаковку, маркування та доставку (п.5.1. договору).

Відповідно до п.3.4. договору, товар поставляється за цим договором на умовах, які погоджуються сторонами щодо кожної окремої партії товару згідно з правилами “Інкотермс” в редакції 2000 року повними збірними тарами (упаковками). Під збірною тарою (упаковкою) сторони розуміють єдину упаковку для певної кількості товару одного асортиментного найменування та обсягу.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що відповідач зобов’язується оплатити придбаний за цим договором товар в повному обсязі шляхом перерахування його вартості на поточний рахунок позивача протягом тридцяти банківських днів.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 7322грн. 93коп., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 215 від 13.05.2010р., №РН-000302 від 08.07.2010р., №РН-000357 від 19.08.2010р. та довіреностями № 40/1 від 13.05.2010р., № 44/1 від 12.07.2010р. та № 46/1 від 19.08.2010р. За отриманий товар відповідач розраховувався частково, про що свідчать відповідні виписки з банківського рахунку позивача.

          Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становить 6622грн. 93коп.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 72грн. 40коп. 3 % річних за період з 07.09.2010р. по 17.01.2011р. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.8.2. договору та ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 07.09.2010р. по 17.01.2011р. в розмірі 374 грн. 06коп.

У ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

           Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 599, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Біозахід”, 79010, м.Львів, вул. Некрасова, 23/5 (ідентифікаційний код 31879777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Адверсо”, 82200, м. Трускавець, вул. Стуса, 5/109 (ідентифікаційний код 32708988) 6622грн. 93коп. основного боргу, 374 грн. 06 коп. пені, 72 грн. 40 коп. 3 % річних, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя