Рішення № 14101789, 01.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11 Справа№ 5015/608/11

За позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі 72-го окремого загону механізації 1-го обєднаного загону Державної спеціальної служби транспортної військової частини Т0410. , м.Львів ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю,,Інтеркарпатсервіс, м.Львів ,

про стягнення 985, 01 грн. боргу.

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : Барановська Н.В. - довіреність №2 від 18.01.2011 р.;

Від відповідача: не зявився;

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді (ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Позивач подав письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору :

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі 72-го окремого загону механізації 1-го обєднаного загону Державної спеціальної служби транспортної військової частини Т0410. , м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю,,Інтеркарпатсервіс, м.Львів про стягнення 985, 01 грн. боргу.

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №5609382.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Судом встановлено:

Відповідно до договору №26-0410-2009/НП від 3.11.2009 року про надання послуг електростанцією ЕД-60-Т400-1 РП, заводський номер РО 23612374 №26-0410-2009/НП, від 3.11.2009 року укладеного між 72 окремим загоном механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (надалі Позивач) та ТзОВ "Інтеркарпатсервіс»(надалі Відповідач) Позивач надавав Відповідачу послуги електростанцією ЕД-60-Т400-1 РП, заводський номер РО 23612374, для використання її як резервного елемента живлення для своїх потреб в межах Сколівського району Львівської області, а Відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити надані послуги. У відповідності до п. 3.2 Договору, термін надання послуг за Договором становить до 31 грудня 2009 року.

Надання послуг підтверджено актами №1 від 30.11.2009р. на суму 711,13 грн. та №2 від 25.12.2009р. на суму 711,13 грн. Всього на загальну суму 1422,26 грн.

Оплата наданих послуг, відповідно до п.2 договору, проводиться за фактично надані послуги, протягом 5-ти робочих днів після підписання актів надання послуг за місяць.

Відповідач частково оплатив отримані послуги. що підтверджено випискою з банку від 23.12.2009р. на суму 711,13 грн. Таким чином заборгованість станом на день розгляду справи становить 711,13 грн.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 21,62 грн. 3% річних, 67,55 інфляційних витрат, 78,04 грн. пені та штраф в розмірі 106,67 грн.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення представника позивача, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобовязань.

Стаття 230 ГК України передбачає , що учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності , невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання, зобовязаний сплатити штрафні санкції . Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Пунктом 4 ст. 231 ГПК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі , передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі , або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.1 Договору в разі затримки виконання Замовником своїх зобов'язань по своєчасній оплаті надання послуг, він сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості, за кожен прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, коли сплачується пеня.

Згідно п. 5.2 Договору в разі затримки виконання Замовником своїх зобов'язань по своєчасній оплаті надання послуг понад 60 днів, він сплачує Виконавцю штраф в розмірі 15 % від вартості наданих послуг.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в силу вищенаведених правових норм та договірних умов, існують усі підстави для стягнення з ТзОВ „Інтеркарпатсервіс”, м.Львів 711,13 грн. основного боргу, 21,62 грн. 3% річних, 67,55 інфляційних витрат, 78,04 грн. пені та штрафу в розмірі 106,67 грн.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте, Відповідач не долучив до матеріалів справи доказів проведення розрахунку з Позивачем згідно з Договором №26-0410-2009/НП.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Державне мито відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230,231 ГК України, ст. ст. 11,509, 546 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Інтеркарпатсервіс” (82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славсько, вул. Устіяновича, 155А, ЄДРПОУ 33285708) на користь 72 окремого загону механізації 1 обєднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (80100, Львівська область, м. Червоно град, вул. Промислова, 3, ЄДРПОУ 33158321) 711,13 грн. основного боргу, 21,62 грн. 3% річних, 67,55 інфляційних витрат, 78,04 грн. пені, 106,67 грн. штрафу, 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя