Рішення № 14101618, 01.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11                                                                                           Справа№ 5015/396/11

За позовом: Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Варшавське-407», м. Львів

про стягнення 1571309 грн 80 коп

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від прокуратури: Цинайко Н.І. –помічник прокурора м. Львова, посвідчення №6

Від позивача: Кіндрат Б.Я. - юрисконсульт

Від відповідача: Баран О.О. - економіст

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 01.03.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 04.03.2011 року.

          Розглядається справа за позовом Заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»до Львівського комунального підприємства «Варшавське-407»про стягнення 1571309 грн 80 коп заборгованості.

Ухвалою суду від 31.01.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 15.02.2011р. Ухвалою від 15.02.2011 р. розгляд справи відкладено на 01.03.2011 р.

          Прокурор та представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи. Зокрема зазначили, що між ЛМКП «Львівтеплоенерго»(енергопостачальна організація) та ЛКП «Варшавське-407»(покупець) було укладено ряд договорів та додаткових угод, на виконання яких енергопостачальна організація постачала покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах. Однак, відповідач допустив заборгованість перед позивачем, яка станом на 01.11.2010 року становила 1571309,80 грн і залишилась непогашеною станом на 01.12.2010 року.

Відповідач у поданому суду письмовому поясненні, а його представник в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що за період грудень 2010 р. та січень 2011 р. відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 2046855,91 грн, тому заборгованість в сумі 1571309,80 грн вказана в позовній заяві станом на 01.02.2011 р. погашена повністю.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»та Львівським комунальним підприємством «Варшавське-407»укладено додаткові угоди до договорів про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до яких ЛКП «Варшавське-407»бере на себе зобов’язання, визначенні договорами про постачання теплової енергії в гарячій воді, які були укладені із Львівським державним комунальним підприємством Житлово-експлуатаційна контора №407, і сторони погодились на зміну назв, юридичних адрес та платіжних реквізитів. Також договори про постачання теплової енергії в гарячій воді укладалися між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»та Львівським комунальним підприємством «Варшавське-407».

          Зокрема, було укладено ряд договорів та додатків до них (№2719Ш, №2720Ш, №2721Ш , №2722Ш , №2723Ш, №2724Ш від 05.08.2002 р., №2724Ш, №2725Ш, №2727Ш, №2728Ш, №2729Ш від 08.08.2002 р., №2874Ш від 09.08.2002 р., №2959Ш, №2960Ш, №2961Ш від 15.08.2002 р., №3106Ш від 23.08.2002 р., №3199Ш, №3200Ш, №3201Ш від 30.08.2002 р., №3382Ш від 16.09.2002 р., №3512Ш від 01.10.2002 р., №3597Ш, №3598Ш від 05.10.2002 р., №4411Ш, №4416Ш від 20.05.2009 р., №4427Ш, №4428Ш, №4429Ш, №4430Ш, №4431Ш, №4432Ш , №4433Ш, №4434Ш від 07.08.2009 р., №4473Ш, №4485Ш, №4487Ш, №4488 від 07.10.2009 р.) про постачання теплової енергії в гарячій воді.

          Відповідно до п.1.1 договорів позивач бере на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договорами.

          Відповідно до умов договорів, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до договору у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону та гаряче водопостачання –протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевого самоврядування.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання вищевказаних договорів здійснював постачання відповідачу теплової енергії в гарячій воді. Факт постачання теплової енергії до об’єктів покупця (споживача) підтверджується підписаними між сторонами актами про включення системи теплоспоживання, копії яких долучено до матеріалів справи.

          Відповідно до розділу 6 договорів, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач (покупець) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній (теплопостачальній) організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

           Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          До матеріалів справи долучено підписаний сторонами 06.05.2010 р. акт звірки розрахунків за теплову енергію між ЛМКП «Львівтеплоенерго»та ЛКП «Варшавське-407», відповідно до якого сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.05.2010 р. складає 2267996,44 грн.

          Із розрахунку заборгованості вбачається, що за період з квітня по листопад 2010 р. відповідач за отриману теплову енергію в гарячій воді розраховувався частинами, в результаті чого в нього виникла заборгованість, яка станом на 01.11.2010 р. склала 1571309,80 грн і залишилася непогашеною станом на 01.12.2010 р.

Відповідач у поданому поясненні та його представник в судовому засіданні вказує на те, що заборгованість, зазначену у позовній заяві погашено повністю, оскільки за період грудень 2010 р. та січень 2011 р. ЛКП «Варшавське-407»перерахувало ЛМКП «Львівтеплоенерго»2046855,91 грн., в підтвердження чого відповідач долучив реєстр оплат, платіжні доручення та банківські виписки.

Однак, як вбачається із наданої суду довідки відділу обліку та збуту теплової енергії ЛМКП «Львівтеплоенерго»від 28.02.2011 року № 25/1-267, кошти отримані від ЛКП «Варшавське-407»в грудні 2010 р. та в січні 2011 р. у сумі 2060 554, 82 грн. зараховано як поточну оплату за теплову енергію, спожиту в листопаді і грудні 2010 р. Оскільки листопад і грудень 2010 року позовним періодом не охоплено, тому суму 2060 554, 82 грн. по справі № 5015/396/11 не зараховано.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем до стягнення сума боргу у розмірі 1571309,80 грн. виникла станом на 01.11.2010 р. З долучених до матеріалів справи платіжних доручень та банківських виписок не вбачається, що відповідач погашав виниклий у травні –листопаді 2010 р. існуючий борг чи проводив оплату за конкретно встановлений період, тому зарахування позивачем суми у розмірі 2060554,82 грн. (оплачена відповідачем в грудні 2010 р. та січні 2011 р. ), як поточну оплату за теплову енергію спожиту відповідачем в листопаді і грудні 2010 р., не суперечить вимогам договору чи чинному законодавству.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позов про стягнення заборгованості у розмірі 1571309,80 грн., яка виникла станом на 01.11.2010 р., є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з відповідача в дохід державного бюджету.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Львівського комунального підприємства «Варшавське-407»(79020, м. Львів, вул. Варшавська, 64, ідентифікаційний код 22333469) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79040, м.Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) –1571309 грн. 80 коп. заборгованості.

3.          Стягнути з Львівського комунального підприємства «Варшавське-407»(79020, м. Львів, вул. Варшавська, 64, ідентифікаційний код 22333469) в дохід державного бюджету 15713 грн 10 коп –державного мита та 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя