Рішення № 14101212, 22.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.11                                                                                           Справа№ 5015/74/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ СР», смт. Новий Яричів, Кам»янка-Бузького району, Львівської обл.,

До відповідача: Приватного підприємства «Центропак», м. Стрий, Львівської обл.,

Про: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки вугілля № 0907/1 від 07.11.2010р. у розмірі 68303,81 грн., в т.ч. 63488,80 грн. –основного боргу, 3385,09 грн. –пені, 1429,92 грн. –інфляційних втрат та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Сидорак Р.Б. –представник за довіреністю від 18.01.2011р.,

Від відповідача: не прибув.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки сторін передбачені ст. 22 ГПК України, підстави відводу судді ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ СР», смт. Новий Яричів, Львівської обл., до Приватного підприємства «Центропак», м. Стрий, Львівської обл., про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки вугілля № 0907/1 від 07.11.2010р. у розмірі 61023,38 грн., в т.ч. 59488,80 грн. –основного боргу, 513,74 грн. –пені, 1020,84 грн. –інфляційних втрат (згідно заяви про зменшення позовних вимог вх. № 2557/11 від 04.02.11р.) та стягнення судових витрат.

          Ухвалою господарського суду від 10.01.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 18.01.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені, Позивач - 12.01.11 р., Відповідач -03.02.11 р. (докази –оригінали поштівок - в матеріалах справи).

          У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладався 18.01.2011 р., 27.01.2011 р. та 04.02.2011 р.

          Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 10.12.2002р. № 75 (докази –в матеріалах справи).

В судовому засіданні 18.01.2011 р. представником позивача подано через канцелярію суду Заяву вх. № 655/11 від 14.01.2011 р. про зменшення позовних вимог, в якій просить зменшити суму позову на 1072,64 грн. до загальної суми 67231,14 грн. та просить вважати Договір № 0907/1 від 7 листопада 2010 року вказаний в позовній заяві ТзОВ «Світ СР»до ПП «Центропак»(в абзаці другому прохальної частини та переліку додатків) Договором № 0907/1 від 7 вересня 2010 року, 04.02.2011р. позивачем подано Заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь: 59488,80 грн. –основного боргу, 513,74 грн. –пені, 1020,84 грн. –інфляційних втрат та судові витрати, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав в судовому засіданні для огляду оригінали документів витребуваних ухвалою суду.

          22.02.2011 р. відповідач, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду –не виконав, про причини неприбуття суд, належним чином, не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав).

Справа розглядається згідно статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ СР», смт. Новий Яричів, Кам»янка-Бузького району, Львівської обл. та Відповідачем –Приватним підприємством «Центропак», м. Стрий, Львівської обл., 07 вересня 2010 року був укладений Договір № 0907/1 постачання вугільної продукції (далі за текстом –Договір).

Зазначений договір складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами та їх підписи скріплені печатками двох сторін договору, в силу ст. 207, п. 1 ч. 1 ст. 208, та ст. 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов’язується поставити (передати у власність), а Покупець прийняти та оплатити поставлене кам’яне вугілля марки АМ 13-25 (надалі іменується «Товар»), в порядку згідно даного Договору.

Умови поставки товару сторони визначили у розділі 3 даного Договору.

30 вересня 2010 р. згідно Акта приймання-передачі виконаних робіт Позивач поставив Відповідачу Товар (Вугілля марки АМ) в кількості 207,00 тонн на загальну суму 187588,80 грн. в тому числі ПДВ на суму 31264,80 грн., що і підтверджується видатковою накладною № РН-9-30001 від 30 вересня 2010 р. на суму 187588,80 грн. в тому числі ПДВ на суму 31264,80 грн.

3 гідно з п. 5.2.2 Договору Відповідач повинен оплатити поставку у розмірі 165 600,00 грн. та витрати, пов'язані з транспортуванням у розмірі 21988,80 грн., разом 187588,80 грн. протягом трьох календарних днів з моменту поставки, тобто до 04 жовтня 2010 р.

Однак, Відповідач, 04 жовтня 2010 р. оплатив лише частину коштів на суму 9100,00 грн. 28.09.2010р., з порушенням термінів оплати, Відповідач частково здійснював оплату за поставлений товар, а саме частину заборгованості 28.10.2010р. в сумі 30000,00 грн., частину 29.10.2010р. в сумі 15000,00 грн., частину 04.11.2010р. в сумі 30000,00 грн. та частину 12.11.2010 р. в сумі 40000,00грн.

Відтак заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар станом на час подання позовної заяви до суду складала 63488,80 грн.

Позивач для врегулювання спору в добровільному порядку надіслав на адресу Відповідача претензію від 28.10.2010 р., однак жодної відповіді не отримав.

          Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2011 р. Відповідач частково погасив заборгованість перед Позивачем на суму 3000,00 грн., а 03.02.2011 р. на суму 1000,00 грн.

          Станом на 22.02.2011 р. заборгованість відповідача перед Позивачем становить 59488,80 грн.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Спірне зобов’язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 ст. 174 ГК України.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, крім основної суми боргу, просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 513 грн. 774 коп., яка нарахована відповідно до п. 6.3.2. договору № 0907/1 від 07.09.2010р., за період з 14.01.2011р. –02.02.2011р. (20 днів прострочення платежу) від суми боргу, який склався станом на 14.01.2011р. – 60488,80 грн., при ставці НБУ у період за який нараховується пеня –7,75% (60488,80*7,75%*2/100%/365*20 днів прострочення) (Розрахунок пені –доданий до заяви про зменшення позовних вимог).

Правильність зазначеного розрахунку пені в судовому засіданні перевірено.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в сумі 1020,84 грн., які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України (Розрахунок –в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних та інфляційні втрати не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

          Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов уточнений станом на 04.02.2011р. (вх. № 2557/11) підлягає до задоволення повністю, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 59488,80 грн. –основного боргу, 513,74 грн. –пені, 1020,84 грн. –інфляційних втрат.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Позовні матеріали були надіслані позивачем до господарського суду Львівської області по пошті –20.12.2010р., що підтверджується відтисками поштових штампів на конверті (оригінал конверта – в матеріалах справи), поступили –06.01.2011р. за вхідним № 63, відповідачем в процесі розгляду справи № 5015/74/11 було частково погашено борг на суму 3000,00 грн. (06.01.2011р.) та на суму 1000,00 грн. (03.02.2011р.), тому на відповідача покладаються судові витрати сплачені позивачем за даним позовом в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, заслухавши думку позивача та керуючись статтями 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 –85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов (уточнений станом на 04.02.2011р.) задовільнити повністю.

2.          Стягнути з боржника: Приватного підприємства «Центропак»(82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Шевченка, 179, офіс 302, код ЄДРПОУ 32888159) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ СР»(80465, Львівська обл., Кам»янка-Бузький р-н, смт. Новий Яричів, код ЄДРПОУ 35217411) 59 488,80 грн. –основного боргу, 513,74 грн. –пені, 1020,84 грн. –інфляційних витрат, 683,04 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя