Рішення № 14101185, 24.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11 Справа№ 22/41

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Марочканич І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Стрийського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі: Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м. Київ, в особі Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу»Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м. Стрий, Львівської області,

До відповідача-1: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця», м. Львів,

До відповідача-2: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ЛЬВІВГАЗ»(до 18.11.2010р.: Відкрите акціонерне товариство «Львівгаз»), м. Львів,

Про стягнення з відповідача-1 на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України (Стрийське ВУПЗГ філії УМГ «Львівтрансгаз») 465,96 грн. боргу за транспортування природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2007 року, 48,94 грн. пені, 28,20 грн. 3% річних, 7% штрафу в сумі 32,90 грн. та інфляційні витрати в сумі 175,28 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від прокурора: не прибув,

Від позивача: представник Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу»- Королюк В.С. (довіреність у справі),

Від відповідача-1: Бухенок І.Б. п/к (довіреність у справі),

Від відповідача-2: Білий Н.Ю. п/к (довіреність у справі),

Суть спору: розглядається справа за позовом Стрийського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі: Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м. Київ, в особі Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу»Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», м. Стрий, до відповідача-1: Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця», м. Львів, до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(колишнє найменування: Відкрите акціонерне товариство «Львівгаз»), м. Львів, про стягнення з відповідача на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України (Стрийське ВУПЗГ філії УМГ «Львівтрансгаз») 465,96 грн. боргу за транспортування природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2007 року, 48,94 грн. пені, 28,20 грн. 3% річних, 7% штрафу в сумі 32,90 грн. та інфляційні витрати в сумі 175,28 грн. та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.02.2010 року (Суддя Желік М.) порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 02.03.2010р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 30.03.2010р. провадження у справі № 22/41 було зупинено до набрання рішенням по справі № 7/676 законної сили.

Згідно Розпорядження голови Господарського суду від 21.10.2010 року справу № 22/41 передано для подальшого розгляду судді Данко Л.С.

Заяв та клопотань про відвід судді з підстав зазначених у статті 20 ГПК України не подано.

29.12.2010 року сторонам у справі № 22/41 надіслано запит, яким зобовязано сторін повідомити господарський суд про наслідки розгляду справи № 7/676 та надати (надіслати) у господарський суд рішення у зазначеній справі, яке набрало законної сили.

Через канцелярію суду від прокуратури надійшов лист за № 47-40 вих-11 від 13.01.2011 року з копією рішення № 7/676 від 10.06.2010 року та лист від позивача за № 10-14 від 05.01.2011 року з копією рішення № 7/676 від 10.06.2010 року.

З огляду на наведене, ухвалою суду від 18.01.2011р. поновлено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2011р., відповідно до статті 24 ГПК України змінено процесуальний статус третьої особи у справі: ВАТ «Львівгаз»з 18.11.2010р. змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Львівгаз»на відповідача-2 (п. 2 резолютивної частини ухвали) з тих підстав, що відповідачем-1 надано докази про те, що ним за спірний період було вказаній юридичній особі сплачено кошти за транспортування природного газу, які вказана особа мала перерахувати позивачу та розгляд справи відкладено.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 15.02.11р. розгляд справи відкладено на 24.02.2011р.

Представник прокуратури повноважного представника, без поважних причин, у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття - суд не повідомив.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав документи, які на його думку підтверджують факт транспортування позивачем природного газу відповідачу-1 в грудні 2007 року, за який відповідач-1 не розрахувався у встановлені строки, просить стягнути з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»465,96 грн. боргу за транспортування природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2007 року, 48,94 грн. пені, 28,20 грн. 3% річних, 7% штрафу в сумі 32,90 грн. та інфляційні витрати в сумі 175,28 грн. та судові витрати.

Відповідач-1 позову не визнає, подав письмове пояснення до відзиву на позов, просить в позові відмовити повністю з тих підстав, що рішеннями господарських судів у справі № 7/676 та у справі № 5/79 встановлено, що протягом всього 2007 року до березня 2008 року, в т.ч. за спірний період - грудень 2007р. - власником спожитого відповідачем-1 природного газу було саме ЗАТ «Укргаз-Енерго», а не позивач.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, просить в позові відмовити повністю, так як рішеннями господарських судів у справі № 7/676 та у справі № 5/79 встановлено, що протягом всього 2007 року до березня 2008 року, в т.ч. за спірний період - грудень 2007р. - власником спожитого відповідачем-1 природного газу було саме ЗАТ «Укргаз-Енерго», а не позивач.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Інтереси позивача, юридичної особи: Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, код ЄДРПОУ 30019801) представляє «Стрийське виробниче управління підземного зберігання газу»Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(м. Стрий Львівської області) - без права юридичної особи, структурний підрозділ Філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(м. Львів) (без права юридичної особи), на підставі установчих документів: Положення про «Стрийське виробниче управління підземного зберігання газу філії Укравління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», затверджене директором Філії 10.06.09р., довіреності від 14.12.2010р., нотаріально посвідчена 14.12.2010р., та зареєстрована в реєстрі за № 1197, Положення про Філію «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», затверджене Генеральним директором ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»15.12.1998р., довіреності від 07.12.2010р. (нотаріально посвідчена - 7.12.2010р., та зареєстрована в реєстрі за № 1288), довідки з ЄДОПОУ № 10469/05, Статуту Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(нова редакція) затверджене наказом Міністерства палива та енергетики України 01.04.2008р. № 193 (докази в матеріалах справи).

Ліцензія серії ТР № 48, реєстраційний номер: 510, дата видачі: 04.08.2000р., термін дії ліцензії: десять років, видана Дочірній компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(м. Київ) право на здійснення підприємницької діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами територією України, крім території Автономної Республіки Крим, тобто дією цієї ліцензії охоплюється спірний період у даній справі грудень 2007р. (докази - у справі).

Відповідач-1 Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця»є юридичною особою, місцезнаходження: м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900, що підтверджується установчими документами, які є у справі (а.с. 48-52). Локомотивне депо Стрий є одним із підрозділів Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»без права юридичної особи.

Відповідач-2: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(до 18.11.2010р.: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»), що підтверджується п. 1.1. Статуту (нова редакція), який зареєстровано 18.11.2010р. номер запису: 14151050050001941, є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код 03349039, місцезнаходження: м. Львів, вул. Золота, 42 (копії установчих документів в матеріалах справи).

Стрийський міжрайонний прокурор Львівської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі: Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м. Київ, в особі Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу»філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м. Стрий, до Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця», м. Львів, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(колишнє найменування: ВАТ «Львівгаз»), м. Львів, про стягнення з відповідача-1 на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України (Стрийське ВУПЗГ філії УМГ «Львівтрансгаз») 465,96 грн. боргу за транспортування природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2007 року, 48,94 грн. пені, 28,20 грн. 3% річних, 7% штрафу в сумі 32,90 грн. та інфляційні витрати в сумі 175,28 грн. та стягнення судових витрат.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що на виконання постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001 року, ДК «Укртрансгаз» протягом 2007-2008 років надавала відповідачу-1 послуги по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами до відокремленого підрозділу ДТГО «Львівська залізниця»Локомотивному депо Стрий, відповідно до договору № С-24-Б (Л/Т-06228 від 27.02.2006р.), який 31.12.2006р. був продовжений на 2007 рік на тих же умовах. Надання послуг підтверджує щомісячними актами прийому-передачі газу між відповідачем-1 та ВАТ «Львівгаз», складеними відповідно до п.12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою КМ України 27.12.2001р. № 1729, на підставі яких ВАТ «Львівгаз»складено, щомісячні, реєстри споживання газу (в т.ч. надання послуг з його транспортування).

Як зазначає позивач, без посилання на правові підстави та на нормативні документи, ДК «Укртрансгаз»є єдиною в даному регіоні організацією, яка має ліцензію на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, оскільки послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в Україні надаються виключно підрозділами Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», яка єдина від імені Держави здійснює функції власника магістральних газопроводів України.

За твердженням позивача, згідно постанови КМ України № 31 від 16.01.2007р., яка в даний час відмінена Постановою КМ України № 1403 від 24.12.2007р., ЗАТ «Укргаз-Енерго», яке закупило і поставляло значну частину імпортованого в Україну природного газу, з березня 2007 року отримувало від споживачів природного газу (через своїх дилерів) разом з вартістю проданого ними газу, також вартість, наданих ДК «Укртрансгаз»послуг з його транспортування магістральними газопроводами.

Позивач звертає увагу, що в подальшому ВАТ «Львівгаз», згідно листа НАК «Нафтогаз України»№ 6/1-490-2253 від 26.03.2007 р., надавав ДК «Укртрансгаз»щомісячні реєстри споживання природного газу, погоджені у встановленому порядку з постачальниками природного газу, з яких було видно, хто з організацій-споживачів отримав газ з ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго». Інші споживачі отримували газ з ресурсів інших газотрейдерів і оплачували послуги з транспортування газу магістральними газопроводами безпосередньо підрозділам ДК «Укртрансгаз»на місцях, відповідно, тим споживачам, хто отримував газ з ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго», ДК «Укртрансгаз»не виставляла рахунків за послуги з його транспортування магістральними газопроводами, а ЗАТ «Укргаз-Енерго»зібрані кошти за послуги з транспортування проданого ним газу, централізовано, перераховувало ДК «Укртрансгаз».

На підтвердження своїх вимог Позивач також посилається на лист Філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»№ 1268/12-03 від 02.04.2008р. «Щодо розрахунків за послуги з транспортування природного газу»та факсограму № 47-10 від 14.05.2008р. (фотокопії неналежним чином завірених листів, які подано у судовому засіданні представником позивача в матеріалах справи).

За твердженням позивача, оскільки ВАТ «Львівгаз»/з 18.11.2010р. ПАТ «Львівгаз»/ надавало споживачам послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами і мало договірні відносини зі всіма споживачами природного газу на території області, ним, згідно розпорядження в.о. голови правління ВАТ «Львівгаз»№ 26 від 25.05.2007 р., було ініційовано укладення Додаткових угод до їхніх двосторонніх договорів із споживачами газу. Згідно цих угод, ВАТ «Львівгаз»з 01.05.2007 р. отримувало від споживачів оплату за постачання газу разом з вартістю поставленого газу та своїх послуг з транспортування газу розподільчими газопроводами, також вартість наданих ДК «Укртрансгаз»послуг з транспортування газу магістральними газопроводами, які, в подальшому, перераховувалися, централізовано, на рахунок ДК «Укртрансгаз».

Позивач наголошує, що починаючи з жовтня по грудень 2007 року ВАТ «Львівгаз»по значній кількості споживачів природного газу, в тому числі по відповідачу-1 у даній справі, за грудень 2007 р. не надав ДК «Укртрансгаз»погоджених з постачальниками природного газу реєстрів, які б свідчили про належність спожитого ними газу ЗАТ «Укргаз-Енерго», тобто, на думку позивача, ВАТ «Львівгаз»було безпідставно зібрано кошти за транспортування газу магістральними газопроводами, однак, оскільки власник газу був не ЗАТ «Укргаз-Енерго», кошти за його транспортування в грудні 2007р. в сумі 469 грн. 95 коп. повинні були бути сплачені ДК «Укртрансгаз»в особі Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу»Філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України».

Позивач зазначає, без посилання на підстави висновків та будь-яких належних та допустимих доказів, що після з'ясування позивачем тієї обставини, що спожитий відповідачем в грудні 2007 року природний газ був не з ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго», ДК «Укртрансгаз»виставив рахунок відповідачу-1 за надані послуги за транспортування газу магістральними газопроводами, однак, відповідач-1 відмовився їх оплачувати, мотивуючи це тим, що дані кошти сплачені ним на рахунок ВАТ «Львівгаз». Таку відмову позивач вважає безпідставною, оскільки послуги надано ДК «Укртрансгаз», а відтак, ВАТ «Львівгаз»повинен повернути безпідставно отримані кошти відповідачу-1, поскільки ним не підтверджено належність спожитого відповідачем газу ЗАТ «Укргаз-Енерго», відповідач-1 зобов»язаний провести оплату за надані послуги з транспортування газу за грудень 2007 року в сумі 469,95 грн. позивачу, згідно договору № С-24-Б/06 (Л/Т-06228 від 27.02.2006р.

За затримку поступлення на рахунок ДК «Укртрансгаз»коштів за транспортування природного газу, на думку позивача, відповідач-1 повинен сплатити передбачені чинним законодавством штрафні санкції: у формі пені, в сумі 48 грн. 94 коп.; у формі штрафу, відповідно до ст. 231 ГК України, у розмірі 7%, тобто в сумі 32 грн. 90 коп. за прострочення оплати понад 30 днів, окрім того, на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача-1 на користь ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(Стрийське ВУПЗГ філії УМГ «Львівтрансгаз») 3% річних за користування чужими коштами в сумі 28 грн. 20 коп. та збитки, завдані інфляцією в сумі 175 грн. 29 коп. (Розрахунки в матеріалах справи).

Відповідач-1 (ДГТО «Львівська залізниця») подав відзив на позовну заяву, додаткові пояснення, проти позову заперечує та пояснив, що оскільки 5 листопада 2007 року між ВАТ «Львівгаз»та ДТГО «Львівська залізниця»(Споживач) укладено договір № Л-190Л/ДПРК-072288/НЮ на постачання та транспортування природного газу, відповідно до якого ВАТ «Львівгаз»постачає та транспортує природний газ споживачу, а останній здійснює оплату, згідно умов договору. Розділом 6 договору сторони обумовили ціну газу, до якої включено тариф на його транспортування магістральними газопроводами та мережами ВАТ «Львівгаз». На виконання умов договору на постачання та транспортування природного газу від 05.11.2007 року, споживач прийняв природній газ об'ємом у грудні 2007р. 1957,572 тис. м. куб. газу за ціною 884,00 грн. без ПДВ за тис. м. куб., згідно п. 6 Договору № Л-190/Л/ДПРК-072288/НЮ, що підтверджується матеріалами справи, актами звірки взаємних розрахунків, в яку включено тариф на транспортування газу магістральними газопроводами, та виставлено рахунки на його оплату та були оплачені відповідачем-1 ВАТ «Львівгаз», що підтверджується платіжними дорученнями № 348 від 04.12.2007р., № 349 від 05.12.07р., № 351 від 06.12.07р., № 352 від 07.12.07р., № 353 від 16.12.07р., № 354 від 11.12.2007р., № 355 від 12.12.07р., № 356 від 13.12.07р., № 357 від 17.12.2007р., № 358 від 18.12.2007р., № 359 від 19.12.07р., № 360 від 20.12.07р., № 361 від 25.12.07р.

Відповідач-1 наголошує, що, як вбачається з реєстрів обсягів постачання природного газу розподільними мережами ВАТ «Львівгаз»для відокремлених підрозділів ДТГО «Львівська залізниця»за січень-грудень 2007 року, природний газ постачався саме з ресурсу ЗАТ «Укргаз-Енерго», звертає увагу, що питання щодо використання ресурсів природного газу для задоволення потреб споживачів та відносини між суб'єктами господарювання щодо закупівлі та постачання природного газу споживачам врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом». Відповідно до п/п. 5 п. 2 постанови КМ України від 27.12.2001 № 1729 (зі змінами та доповненнями), забезпечення споживачів природним газом проводиться, зокрема, або з ресурсів видобутку приватними підприємствами, або з ресурсів газу НАК «Нафтогаз України», одержаного за зовнішньоекономічними договорами та згідно договорів купівлі продажу, що постановою КМ України від 16.01.2007 року № 31 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2007 року № 1729»було внесено ряд змін, зокрема і таких, що регулюють порядок укладення договорів на постачання та транспортування природного газу. Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1729 (надалі - Порядок), постачальники природного газу, зазначені в абзацах другому і третьому підпункту 5 пункту 2 Постанови (тобто товариства (підприємства), утворені за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами) укладають з газотранспортними підприємствами НАК «Нафтогаз України»та/або із суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного газу і нафтового газу, договори на транспортування природного газу до споживачів без посередників. Пунктом 12 Порядку визначено, що газотранспортні та газовидобувні підприємства НАК «Нафтогаз Україна», а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу: забезпечують у межах, виділених постачальниками (крім підприємств НАК «Нафтогаз України» та товариств (підприємств), утворених за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами) планових обсягів природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачами (крім населення); забезпечують транспортування природного газу споживачам відповідно до договорів, укладених з підприємствами НАК «Нафтогаз України» та товариствами (підприємствами), утвореними за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами.

Таким чином, на думку відповідача-1, споживачі природного газу, які отримують природний газ від постачальника, який не є товариством (підприємством), утвореним за участю НАК «Нафтогаз України», і не закуповує природний газ за зовнішньоекономічними контрактами, мають самостійно укладати договори на транспортування природного газу з газорозподільним підприємством та проводити розрахунки за надані послуги безпосередньо з підприємством - надавачем таких послуг, яким є відповідач-2 у справі: ВАТ «Львівгаз». Останнім підтверджено, що постачання природного газу для ДТГО «Львівська залізниця»в грудні 2007 року здійснювалось із ресурсів ЗАТ «Укргаз Енерго».

За таких обставин, відповідач-1 наполягає на тому, що ДТГО «Львівська залізниця», як споживач, правомірно сплатило ВАТ «Львівгаз»кошти за надання послуг з транспортування газу, оскільки, відповідно до постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001 року (зі змінами станом на грудень 2007р.), договори на транспортування газу зі споживачами газу укладає постачальник. Крім того, на думку відповідача-1, позивачем безпідставно нараховано на нього 3% річних, індекс інфляції (згідно ст. 625 ЦК України), пеню та 7% штрафу (згідно ч. 2 ст. 231 ГК України) за грудень 2007 року, оскільки ДТГО «Львівська залізниця»своєчасно оплатило кошти за надані послуги з транспортування газу.

Відповідач-1 звертає увагу, що між ДТГО «Львівська залізниця»та ВАТ «Львівгаз»було підписано акт звірки взаєморозрахунків від 05.08.2009 року за договором від 05.11.2007р. № Л-190-Л/ДПРК-072288/НЮ, щодо оплати за транспортування та постачання газу, з якого вбачається, що на виконання зобов'язань за Договором, за грудень 2007 року ВАТ «Львівгаз»здійснило постачання та транспортування газу для ДТГО «Львівська залізниця»: 1 957,572 тис. куб. м. за ціною 884,00 грн. без ПДВ за тис. м. куб. (в т. ч. вартість газу: 720,00 грн.; цільова надбавка 2%: 14,40 грн.; зберігання газу: 20,00 грн.; тариф на постачання 33,30 грн.; тариф на транспортування газу мережами Облгазу - 80,70 грн.; тариф на транспортування магістральними газопроводами - 15,60 грн. (без ПДВ) на загальну суму 2 076 592,38 грн. (1957,572*884,00) + 20% ПДВ 346098,73 грн. = 2 076 592,38 грн. ), що відповідно до п. 6.1. Договору, ціна газу за 1000 м. куб. становить 1 060,80 грн. в т.ч. ПДВ - 176,80 грн., ціна без ПДВ 884 грн. за тис. м. куб., як зазначено в акті звірки та у виставлених для оплати за поставку та транспортування газу у листопаді - грудні 2007 року рахунки, де до ціни газу (згідно п. 6.1. Договору) включено тариф на транспортування магістральними газопроводами - 18,72 грн. в т.ч. ПДВ - 3,12 грн. (ціна без ПДВ 15,60 грн. за тис. м. куб.), згідно Реєстру обсягів постачання природного газу, підписаного представниками ДТГО «Львівська залізниця»та ВАТ «Львівгаз»(а.с. 64) вбачається, що у грудні 2007 року для Львівської залізниці була здійснена поставка 1 957,572 тис. куб. м. газу, вартість якого без ПДВ становить 1 730 493,649 грн., в тому числі для Локомотивного депо Стрий (рядок 3 п. 18 реєстру) поставлено 0,198 тис. м. куб. газу, вартість якого без ПДВ становить 175,03 грн., з ПДВ 210,04 грн. Представник відповідача-1 зазначив, що станом на 23.01.2008 року заборгованості по рахунках між ДТГО «Львівська залізниця»та ВАТ «Львівгаз»- немає.

Відповідач-2 (ПАТ «Львівгаз») подав відзив на позовну заяву, вважає, що питання щодо використання ресурсів природного газу для задоволення потреб споживачів та відносини між суб'єктами господарювання щодо закупівлі та постачання природного газу споживачам врегульовані постановою КМ України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», відповідно до п/п. 5 п. 2 цієї постанови (зі змінами та доповненнями), забезпечення споживачів природним газом проводиться, зокрема, з ресурсів видобутку приватними підприємствами та з ресурсів газу НАК «Нафтогаз України», одержаного за зовнішньоекономічними договорами та згідно договорів купівлі - продажу.

Стверджує, що постановою КМ України від 16.01.2007 року № 31 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2007р. № 1729»було внесено ряд змін, зокрема і таких, що регулюють порядок укладення договорів на постачання та транспортування природного газу, що відповідно до абзацу четвертого пункту 10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженим постановою КМ України від 27.12.2001року № 1729 (надалі - Порядок), постачальники природного газу, зазначені в абзацах другому і третьому підпункту 5 пункту 2 Постанови (тобто товариства (підприємства), утворені за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами) укладають з газотранспортними підприємствами НАК «Нафтогаз України»та/або із суб»єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного газу і нафтового газу, договори на транспортування природного газу до споживачів без посередників, що пунктом 12 Порядку визначено, що газотранспортні та газовидобувні підприємства НАК «Нафтогаз України», а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу: забезпечують у межах, виділених постачальниками (крім підприємств НАК «Нафтогаз України»та товариств (підприємств), утворених за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами) планових обсягів природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачами (крім населення); забезпечують транспортування природного газу споживачам відповідно до договорів, укладених з підприємствами НАК «Нафтогаз України»та товариствами (підприємствами), утвореними за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами. Таким чином, на думку відповідача-2, споживачі природного газу, які отримують природний газ від постачальника, який не є товариством (підприємством), утвореним за участю НАК «Нафтогаз України», і не закуповує природний газ за зовнішньоекономічними контрактами, мають самостійно укладати договори на транспортування природного газу з газорозподільним підприємством та проводити розрахунки за надані послуги безпосередньо з підприємством - надавачем таких послуг. Відповідач-2 пояснив, що згідно постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001р. «Про забезпечення споживачів природним газом», послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами в України здійснюються Дочірнім підприємством НАК «Нафтогаз України»- Дочірньою компанією «Укртрансгаз», а відповідно до п/п. 5 п. 2 вказаної постанови, в редакції постанови КМ України № 1244 за 2007 р., останній надавав також право реалізовувати природний газ на внутрішньому ринку іншим підприємствам поряд із структурними підрозділами НАК «Нафтогаз України». Одним із таких підприємств була фірма ЗАТ «Укргаз-Енерго», яка поряд з іншими суб»єктами продавала на газовому ринку України природний газ, закуплений за зовнішньоекономічними контрактами, стверджує, що загальновідомим фактом залишається те, що протягом усього 2007 року власником спожитого газу було саме ЗАТ «Укргаз-Енерго». Відповідач-2 (ПАТ «Львівгаз») стверджує, що правовідносини у 2007 році між ВАТ «Львівгаз»та ДТГО «Львівська залізниця»врегульовані Договором № Л-190Л/ДПРК-072288/НЮ на постачання та транспортування газу (копія в матеріалах справи, надалі - Договір), відповідно до якого, ПАТ «Львівгаз»(до перейменування: ВАТ «Львівгаз») надавало відповідачу послуги, а останній зобов'язувався оплатити такі, що згаданим Договором також встановлено вартість газу, який постачається та транспортується ВАТ «Львівгаз». Наведене свідчить, що ВАТ «Львівгаз»отримало від відповідача грошові кошти - вартість газу (ціну), разом з коштами за транспортування природного газу магістральними газопроводами, згідно та на підставі чинного на той час законодавства та договірних зобов»язань, а тому вважає, що у відповідача-1 немає законних підстав для сплати будь - яких грошових коштів на рахунки позивача.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Даний спір зачіпає інтереси Держави, яка згідно статті 121 Конституції України покладає на прокуратуру право представництва її інтересів в суді у випадках, визначених Законом.

Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру»підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою, в звязку з чим прокурор звертається до суду.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року передбачено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям і лише прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Неотримання підрозділами НАК «Нафтогаз України»зароблених коштів призводить до зниження рівня матеріально-технічного забезпечення, погіршення якості експлуатації і загрози зупинки складної системи магістрального трубопровідного транспорту, який згідно ст.7 Закону України «Про трубопровідний транспорт»має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України. Це ж може призвести до перебоїв в транспортуванні природного газу через територію України по міждержавних угодах, що позбавить Державу значних прибутків і негативно вплине на міжнародний престиж Держави та національного магістрального трубопровідного транспорту. У зв”язку з вищезазначеним, з даним позовом звернувся до суду прокурор для захисту інтересів Держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Питання щодо використання ресурсів природного газу для задоволення потреб споживачів та відносини між субєктами господарювання щодо закупівлі та постачання природного газу споживачам врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом».

Відповідно до п/п. 5 п. 2 Постанови КМ України від 27.12.2001р. № 1729 (зі змінами та доповненнями), забезпечення споживачів природним газом проводиться, зокрема, з ресурсів видобутку приватними підприємствами та з ресурсів газу НАК «Нафтогаз України», одержаного за зовнішньоекономічними договорами та згідно договорів купівлі-продажу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 31 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1729»було внесено ряд змін, зокрема, і таких, що врегульовують порядок укладення договорів на постачання та транспортування природного газу.

Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1729 (надалі - Порядок), постачальники природного газу, зазначені в абзацах другому і третьому підпункту 5 пункту 2 Постанови (тобто товариства (підприємства), утворені за участю Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами), укладають з газотранспортними підприємствами НАК «Нафтогаз України»та/або із субєктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на транспортування природного газу до споживачів без посередників.

Пунктом 12 Порядку визначено, що газотранспортні та газовидобувні підприємства НАК «Нафтогаз України», а також субєкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу:

-забезпечують у межах виділених постачальниками (крім підприємств НАК «Нафтогаз України»та товариств (підприємств), утворених за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами) планових обсягів природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачами (крім населення);

-забезпечують транспортування природного газу споживачам відповідно до договорів, укладених з підприємствами НАК «Нафтогаз України»та товариствами (підприємствами), утвореними за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами.

Таким чином, споживачі природного газу, які отримують природний газ від постачальника, який не є товариством (підприємством), утвореним за участю НАК «Нафтогаз України», і не закуповує природний газ за зовнішньоекономічними контрактами, мають самостійно укладати договори на транспортування природного газу з газорозподільним підприємством та проводити розрахунки за надані послуги безпосередньо з підприємством - надавачем таких послуг.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між ДГТО «Львівська залізниця»Локомотивне депо Стрий та ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі начальника Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»був укладений догові № С-24-Б/06(Л/Т-06228 від 27.02.2006р., який 31.12.2006р. був продовжений (пролонгований) до 31 грудня 2007 року (п.п. 11,1 та 11.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 05 листопада 2007 року між ВАТ «Львівгаз (Облгаз) (з 18.11.2010р. ПАТ «Львівгаз») та ДГТО «Львівська залізниця»(Споживач) було укладено договір № Л-190 № Л/ДПГК-072288/НЮ на постачання та транспортування природного газу, відповідно до якого, Облгаз (нині ПАТ «Львівгаз») постачає та транспортує природній газ Споживачу, а останній здійснює оплату згідно умов Договору.

Розділом 6 договору сторони обумовили ціну газу до якої включено тариф на його транспортування магістральними газопроводами та мережами Облгазу.

На виконання умов Договору № Л-190№ Л/ДПГК-072288/НЮ від 05.11.2007р. у грудні 2007 року ПАТ «Львівгаз»поставив ДГТО «Львівська залізниця»1957,572 тис. куб. м. газу, за ціною 884,00 грн. без ПДВ за тис. м. куб. (в т. ч. вартість газу: 720,00 грн.; цільова надбавка: 2% - 14,40 грн.; зберігання газу - 20,00 грн.; тариф на постачання 33,30 грн.; тариф на транспортування газу мережами Облгазу - 80,70 грн.; тариф на транспортування магістральними газопроводами - 15,60 грн. (без ПДВ) на загальну суму 2 076 592,38 грн. (1957,572*884,00) + 20% ПДВ 346098,73 грн. = 2 076 592,38 грн. ), що підтверджується матеріалами справи, актом звірки, реєстром обсягів постачання природного газу розподільчими мережами ВАТ «Львівгаз»(докази в матеріалах справи).

Відповідно до п. 6.1. Договору, ціна газу за 1000 м. куб. становить 1 060,80 грн. в т.ч. ПДВ - 176,80 грн., ціна без ПДВ 884 грн. за тис. м. куб., як зазначено в акті звірки та у виставлених для оплати за поставку та транспортування газу у листопаді - грудні 2007 року рахунки.

До ціни газу (згідно п. 6.1. Договору) включено тариф на транспортування магістральними газопроводами - 18,72 грн. в т.ч. ПДВ - 3,12 грн. (ціна без ПДВ 15,60 грн. за тис. м. куб.).

Згідно Реєстру обсягів постачання природного газу, підписаного представниками ДТГО «Львівська залізниця»та ВАТ «Львівгаз»(а.с. 64) вбачається, що у грудні 2007 року для Львівської залізниці була здійснена поставка 1 957,572 тис. куб. м. газу, вартість якого без ПДВ становить 1 730 493,649 грн., в тому числі для Локомотивного депо станції Стрий (рядок 3 п. 18 реєстру) поставлено 0,198 тис. м. куб. газу, вартість якого без ПДВ становить 175,03 грн., з ПДВ 210,04 грн.

Станом на 23.01.2008 року заборгованості по рахунках між ДТГО «Львівська залізниця»та ВАТ «Львівгаз»- немає, що свідчить про здійснення ДТГО «Львівська залізниця»оплати за надані у грудні 2007 року послуги з постачання та транспортування газу в повному обсязі, в т.ч. і тарифу на транспортування магістральними газопроводами.

Таким чином, тариф на транспортування природного газу магістральними газопроводами для Локомотивного депо Стрий ДГТО «Львівська залізниця»у грудні 2007 року сплачений відповідачем-1, ВАТ «Львівгаз»відповідно до умов договору № Л-190-Л/ДПРК-072288НЮ від 05.11.2007 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 348 від 04.12.2007р., № 349 від 05.12.07р., № 351 від 06.12.07р., № 352 від 07.12.07р., № 353 від 16.12.07р., № 354 від 11.12.2007р., № 355 від 12.12.07р., № 356 від 13.12.07р., № 357 від 17.12.2007р., № 358 від 18.12.2007р., № 359 від 19.12.07р., № 360 від 20.12.07р., № 361 від 25.12.07р., які є в матеріалах справи.

Крім того, з листів, надісланих з ВАТ «Львівгаз»на адресу Львівської залізниці, зокрема, № 47-610 від 03.02.2009 року (а.с. 65), з реєстрів за листопад - грудень 2007 року обсягів (а.с. 64), постачання газу розподільними мережами ВАТ «Львівгаз»для підрозділів Львівської залізниці здійснювалось з реєстру ЗАТ «Укргаз-Енерго»і в ціні газу був врахований тариф на транспортування газу магістральними газопроводами.

08.02.2010р. Стрийський міжрайонний прокурор Львівської області в інтересах держави в особі: Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м. Київ, в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м. Львів, в особі Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу»філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(м. Стрий) звернувся до господарського суду Львівської області (вх. № 698) про стягнення з відповідача-1 (ДГТО «Львівська залізниця»на користь ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(Стрийське ВУПЗГ філії УМГ «Львівтрансгаз») 469 грн. боргу за транспортування природного газу магістральними газопроводами за грудень 2007 року, мотивуючи свої доводи укладеним між сторонами договором на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами.

Як випливає з матеріалів даної справи, 03.01.2006 року між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»(Газопостачальна організація) та Львівською державною залізницею (Замовник) було укладено договір № С-24-Б/06 (Л/Т-06228 від 27.02.2006р.) про надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами, який був продовжений (пролонгований) до 31.12.2007р.

Відповідно до умов цього договору, підставою для розрахунків між Замовником та Газопостачальною організацією є щомісячний реєстр, підписаний Газопостачальною та Газотранспортною організаціями ( другий абзац п. 4.11 Договору).

Питання щодо використання ресурсів природного газу для задоволення потреб споживачів та відносини між суб»єктами господарювання щодо закупівлі та постачання природного газу споживачам врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом».

Відповідно до п/п. 5 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729 (із змінами і доповненнями), забезпечення споживачів природним газом проводиться, зокрема, 1) з ресурсів видобутку приватними підприємствами та 2) з ресурсів газу НАК «Нафтогаз України», одержаного за зовнішньоекономічними договорами та згідно договорів купівлі-продажу.

Як зазначено вище у цьому рішенні, постановою КМ України від 16.01.2007р. № 31«Про внесення змін до постанови КМ України від 27 грудня 2001 р. № 1729»було внесено ряд змін, зокрема, і таких, що врегульовують порядок укладення договорів на постачання та транспортування природного газу, а відповідно до абзацу четвертого пункту 10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1729 (надалі - Порядок), постачальники природного газу, зазначені в абзацах другому і третьому підпункту 5 пункту 2 Постанови (тобто товариства (підприємства), утворені за участю Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами), укладають з газотранспортними підприємствами НАК «Нафтогаз України»та/або із субєктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на транспортування природного газу до споживачів без посередників, відповідно до п. 12 Порядку, газотранспортні та газовидобувні підприємства НАК «Нафтогаз України», а також субєкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу:

-забезпечують у межах виділених постачальниками (крім підприємств НАК «Нафтогаз України»та товариств (підприємств), утворених за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами) планових обсягів природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачами (крім населення);

-забезпечують транспортування природного газу споживачам відповідно до договорів, укладених з підприємствами НАК «Нафтогаз України»та товариствами (підприємствами), утвореними за участю НАК «Нафтогаз України», які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами.

Отже, споживачі природного газу, які отримують природний газ від постачальника, який не є товариством (підприємством), утвореним за участю НАК «Нафтогаз України», і не закуповує природний газ за зовнішньоекономічними контрактами, мають самостійно укладати договори на транспортування природного газу з газорозподільним підприємством та проводити розрахунки за надані послуги безпосередньо з підприємством - надавачем таких послуг.

Як свідчать матеріали справи, постачання природного газу для ДГТО «Львівська залізниця»в спірному періоді здійснювалася з ресурсу ЗАТ «Укргаз-Енерго»на підставі договору від 25.07.2007 року про надання послуг з транспортування природного газу, укладеного між ВАТ «Львівгаз»(з 18.11.2010р. ПАТ «Львівгаз») та ЗАТ «Укргаз-Енерго»та на підставі договору на постачання та транспортування природного газу укладеного 01.07.2007 року між ВАТ «Львівгаз»(з 18.11.2010р. ПАТ «Львівгаз») та ДГТО «Львівська залізниця»від 05 листопада 2007 року.

Відповідно до п. 2.3. договору від 25.07.2007 року про надання послуг з транспортування природного газу, укладеного між ВАТ «Львівгаз»(з 18.11.2010р. ПАТ «Львівгаз») (Виконавець) та ЗАТ «Укргаз-Енерго»(Замовник), Замовник передає природний газ Виконавцю через ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», який є виконавцем зобов»язань Замовника щодо технічної передачі природного газу Виконавцю за цим договором.

Вищезазначені обставини, між тими самими сторонами, та за той самий період (грудень 2007 року) вже були предметом дослідження господарськими судами, про що Львівським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 12.01.2010р. у справі № 5/79, яка набрала законної сили.

Згідно ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Наказом НАК «Нафтогаз України»від 25.05.2007р. № 208 «Про внесення змін до наказу Компанії від 30.01.2007р. № 35»з метою приведення наказу Компанії від 30.01.2007р. № 35 «Про забезпечення споживачів природнім газом у 2007 році»у відповідність з постановою КМ України від 27.12.2001р. № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»було внесено зміни.

Зокрема, абзац другий пункту 12 наказу Компанії від 30.01.2007р. № 35 «Про забезпечення споживачів природнім газом у 2007 році»викладено в наступній редакції: «ДК «Укртрансгаз»в тижневий термін укласти договори із ЗАТ «Укргаз-Енерго»на транспортування природного газу для потреб споживачів, які одержують природний газ з ресурсів ЗАТ «Укргаз-Енерго», крім споживачів, що уклали договори на постачання природного газу з ДК «Газ України»…».

Вищезазначені обставини теж були встановлені Львівським апеляційним господарським судом, про що чітко зазначено у постанові від 12.01.2010р. у справі № 5/79, яка набрала законної сили.

За таких обставин, ДТГО «Львівська залізниця», як споживач, правомірно сплатило ВАТ «Львівгаз»(з 18.11.2010р. ПАТ «Львівгаз»кошти за надання послуг з транспортування газу, оскільки відповідно до постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001р. (із змінами станом га грудень 2007 року) договори на транспортування газу зі споживачами газу укладає Постачальник.

Як вбачається з поданих сторонами постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2010р. у справі № 7/676, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. скасовано, а рішення Господарського суду м. Києва у справі № 7/676, залишено без змін.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 7/676, яке набрало законної сили, зокрема, підтверджується поставка газу у зазначений період з ресурсу ЗАТ «Укргаз-Енерго».

В рішенні Господарського суду м. Києва у справі № 7/676, зазначено, що 25 липня 2007р. між третьою особою1 (ВАТ «Львівгаз», Виконавець) та третьою особою - 2 (ЗАТ «Укргаз-Енерго», Замовник) укладено Договір про надання послуг з транспортування природного газу № 54/66/Тр-07 (далі Договір), згідно умов якого (п. 1.1. Договору) третя особа 1 (ВАТ «Львівгаз», Виконавець) зобов'язався відповідно до умов даного Договору протранспортувати природний газ (надалі - газ) системою внутрішньопромислових трубопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні третьої особи 1 (ВАТ «Львівгаз»), від пунктів приймання-передачі газу (надалі - Пункти приймання-передачі), пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (надалі - ПВВГ), який транспортується шляхом заміщення, до Пунктів призначення: газопроводів споживачів та/або до ГРС для передачі визначеним третьою особою - 2 (ЗАТ «Укргаз-Енерго», Замовником) та доведеним (підтвердженим) до третьої особи 1 (ВАТ «Львівгаз») через Об'єднане диспетчерське управління ДК «Укртрансгаз»(ОДУ ДК «Укртрансгаз») споживачам та/або Уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а третя особа - 2 (ЗАТ «Укргаз-Енерго») зобов'язується, відповідно до умов даного Договору, оплатити надані третьою особою 1 (ВАТ «Львівгаз») послуги з транспортування газу. Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 35 ГПК України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Разом з тим належить зазначити, у додаткових поясненнях наданих ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»за № 1164/6-024 від 02.02.2010р. чітко вказано, «… що починаючи з 1 березня 2008 року, єдиним власником ресурсів імпортованого газу на території України є НАК «Нафтогаз України», яка реалізує цей газ особисто через ДК «Газ України »( рядки 1-3 абз. перший зверху на сторінці 2-й додаткових пояснень).

Зазначені додаткові пояснення ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»ще раз підтверджують встановлені судом обставини, що ресурс газу в ЗАТ «Укргаз-Енерго»був до березня 2008 року, а починаючи з березня 2008 року єдиним власником ресурсів імпортованого газу на території України є НАК «Нафтогаз України», який реалізує цей газ споживачам особисто або через ДК «Газ України», що спростовує відповідні твердження позивача у справі.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором.

Згідно п. 3.1.11 та п. 3.2.4. Договору № Л-190№Л/ДПГЛ-072288/НЮ на постачання та транспортування природного газу, кількість поставленого Облгазом та спожитого Споживачем природного газу, щомісячно, встановлюється шляхом складання актів приймання-передачі газу та надання послуг (далі Акт) за фактичними показами лічильників газу (Qmin та/або Qmax та/або побутових лічильників) (п.п. 5.6., 5.7., 5.8.), у порядку визначеному п. 5.11., за ціною визначеною розділом 6 Договору. Вартість наданих Облгазом Споживачу послуг визначається Договором (п. 6.1 Договору).

Остаточний розрахунок здійснюється шляхом оплати грошовими коштами на рахунок Облгазу у порядку передбаченому п. 7.1. Договору, до 5 числа місяця, наступного за звітним.

ПАТ «Львівгаз»вказує, що на виконання умов Договору протранспортував ДГТО «Львівська залізниця», в т.ч. структурним підрозділам, до якого відноситься Локомотивне депо Стрий, за період з листопада 2007р. по 23.01.2008р., включно, тобто і за спірний період (грудень 2007 року), природний газ на загальну суму 3578833,69 грн., а ДГТО «Львівська залізниця» провела оплату, в т.ч. за грудень 2007 року за транспортування природного газу магістральними газопроводами, зокрема, Локомотивному депо Стрий ДГТО «Львівської залізниці».

Щодо стягнення боргу, який виник у ЗАТ «Укргаз-Енерго»перед ПАТ «Львівгаз»/до перейменування ВАТ «Львівгаз/ в сумі 18 593 185, 12 грн. за рішенням Господарського суду від 10.06.2010р. у справі № 7/676, то питання правомірності, розміру стягнення боргу та інших платежів не є предметом дослідження у даній справі, відтак лист позивача від 29.12.2010р. № 22/41, у якому констатується факт стягнення боргу, не є належним доказом у справі.

У згаданому рішенні Господарського суду від 10.06.2010р. у справі № 7/676, встановлено, що поставка газу у період, який є предметом спору у справі № 22/41 (грудень 2007 року) проводилася з ресурсу ЗАТ «Укргаз-Енерго».

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що позивач у позовній заяві посилається на претензію від 02.11.2009р., однак жодних доказів про надсилання зазначеної претензії відповідачу-1, а також самої претензії, прокурор до позовної заяви не долучив, а позивач таких доказів суду не представив.

Врегулювання спору в претензійному порядку є правом суб»єкта господарювання чи іншої юридичної особи учасника господарських відносин.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 2 ст. 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) є одними із видів забезпечення виконання зобовязання. Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд заслухав пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у справі, всебічно і повно перевірив обставини справи в їх сукупності, дослідив представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, прийшов до висновку, що позов Стрийського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах Держави в особі Дочірньої Компанії «Укртрансгаз»Національної Акціонерної Компанії «Нафтогаз України»(Стрийське виробниче управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз») (м.Стрий) до Державного територіально-галузевого об”єднання «Львівська залізниця», м. Львів, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(до перейменування: Відкритого акціонерного товариства «Львівгаз»), м. Львів, про стягнення з відповідача на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України (Стрийське ВУПЗГ філії УМГ «Львівтрансгаз») 465,96 грн. боргу за транспортування природного газу магістральними трубопроводами за грудень 2007 року, 48,94 грн. пені, 28,20 грн. 3% річних, 7% штрафу в сумі 32,90 грн. та інфляційні витрати в сумі 175,28 грн. та стягнення судових витрат, є не обгрунтованим та до задоволення не підлягає.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 2, 43 47, 33, 34, 35, 38, 43, 44 - 49, 69, 77, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя