Рішення № 14101184, 17.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.11                                                                                           Справа№ 7/160

за позовом: Державної екологічної інспекції в Львівській області

до відповідача: житлово-комунального підприємства «Муроване»

тертя особа: Сороки-Львівська сільська рада

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства

ціна позову: 1269557,23грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Башинський В., директор;

від третьої особи: Андросюк З.П., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області до житлово-комунального підприємства «Муроване», третя особа Сороки-Львівська сільська рада, про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства; ціна позову: 1269557,23грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №99 від 20.05.2010р., протоколами №№ 14, 17, 372 вимірювань показників складу та властивостей проб вод, актами відбору проб вод №14 від 20.01.2010р., №317 від 06.05.2010р., №371 від 20.05.2010р., довідкою Відповідача №87/01 від 20.05.2010р., претензією №231 від 06.07.2010р., розрахунком розміру завданих державі збитків, реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції з відбитком поштового штемпеля,

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/160 від 10.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12год. 35хв. 27.09.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/160 від 27.09.2010р., 14.10.2010р., 25.10.2010р.

Представникам Учасників оголошено, що права та обов’язки Учасників визначені ст.ст.20, 22, 27, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені учасникам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області та письмові заяви представників), зазначалось, що права та обов’язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 27, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/160 від 08.11.2010р. провадження у справі зупинено, матеріали справи надіслано прокуророві Пустомитівського району Львівської області для проведення перевірки в порядку ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України щодо наявності/відсутності в діях посадових осіб Відповідача ознак складів злочинів, передбачених ст.ст.242, 367 Кримінального кодексу України. Відповідно до повідомлення начальника Пустомитівського РВ ГУМВСУ у Львівській області, за результатами перевірки в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п.2 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/160 від 03.02.2010р. поновлено провадження у справі, продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 17.02.2011р., судове засідання призначено на 17год. 20хв. 15.02.2011р. В судовому засіданні 15.02.2011р. оголошувалась перерва до 16год. 45хв. 17.02.2011р.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився. Протягом розгляду справи представником Позивача позов підтримано.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Відповідача.

Представник Відповідача в судове засідання з’явився, проти позову заперечив з причин та підстав, зазначених у відзиві.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано наступні документи: відзив на позовну заяву; лист-відповідь Позивачу на претензію №118/01 від 16.07.2010р.; копію листа Третій особі №153 від 08.12.2009р.; копії листів Відповідача №146 від 20.11.2009р., №109 від 24.09.2008р., №108 від 24.09.2008р., №98 від 22.09.2008р., №48-56 від 03.04.2008р., №56 від 23.04.2008р., №49 від 23.04.2008р., №05 від 06.02.2008р., №84 від 29.11.2007р.; копії листів голові та заступнику голови Пустомитівської районної державної адміністрації №31 від 24.03.2008р., №04 від 05.02.2008р.; копію витягу з книги розпоряджень Сороки-Львівської сільської ради (розпорядження №30 від 12.11.2007р.); запити на фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Представник Третьої особи в судове засідання з’явилась, проти позову заперечила з причин та підстав, зазначених у відзиві.

Протягом розгляду справи представниками Третьої особи подано наступні документи: довіреності на право здійснення представництва; довідки №81 від 22.10.2010р. та б/н та без дати; пояснення по суті спору; копію протоколу №4 від 22.06.2005р.; копії експертних висновків обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;відзив на позов; рішення Сороки-Львівської сільської ради №14 від 16.12.2010р. та №3 від 18.11.2010р.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/160 від 25.10.2010р. викликано в судове засідання для дачі пояснень в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України посадову особу –держінспектора з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Сирка І.В., який в судове засідання з’явився, пояснення, в тому числі письмові, надав.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.

Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону України «Про охорону навколишьного природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною підземних вод.

Відповідно до п. «З»ч.1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №99 від 20.05.2010р., проведеної Державною екологічною інспекцією в Львівській області у житлово-комунальному підприємстві «Муроване», Відповідачем, з причин незакінчення робіт по будівництву каналізаційного колектора та з’єднання з каналізаційно-насосною станцією №1, проводиться самовільний скид стічних вод з каналізаційно-насосної станції №3 без очистки в потічок в районі залізничної дороги по вул.Вокзальна з подальшим попаданням в р.Малехівка. На дану КНС самовільно поступають стоки з промзони с.Муроване, м.Дубляни. Згідно журналу обліку стоків самовільно скинуто 4422м3 неочищених стоків. Лабораторією Держекоінспекції в Львівській області проводився вибірковий контроль за скидом неочищених стічних вод.

Наведене підтверджується, в тому числі, пояснення Третьої особи по суті спору від 19.10.2010р.

Крім того, наведені порушення підтверджуються і відзивом Третьої особи від 17.02.2011р., в якому повідомляється про вжиття Сороки-Львівською сільською радою заходів щодо завершення робіт по реконструкції каналізаційно-насосної станції №1 в с.Муроване.

Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Львівській області в присутності представників підприємства Відповідача проводились відбори проб вод у місці скиду стічних вод з КНС в безімений потік, за наслідками чого складено акти відбору проб вод №14 від 20.01.2010р., №317 від 06.05.2010р., №371 від 20.05.2010р.

За результатами вимірювань показників відібраних проб, Державною екологічною інспекцією в Львівській області складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод №14 від 25.01.2010р., №317 від 12.05.2010р., №372 від 26.05.2010р.

Відповідно до довідки Відповідача №87/01 від 20.05.2010р. на ім’я начальника Державної екологічної інспекції в Львівській області, підписаної директором підприємства Відповідача та скріпленої відбитком печатки, Відповідачем з 20.11.2009р. по 20.05.2010р. було скинуто неочищених стічних вод в об’ємі 4422м3.

Згідно проведенного розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодаства внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин у р.Малехівка із зворотними водами КНС3 житлово-комунальним підприємством «Муроване», Відповідачем завдано збитків державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодаства у розмірі 1269557,23грн. Розрахунок проведено вдповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. N389.

Позивачем скеровано претензію Відповідачу №231 від 06.07.2010р. В матеріалах справи відсутні, представниками Учасників не наведені доводи та не подані докази надання відповіді на зазначену претензію.

Відповідно до п.б ч.1, ч.2 ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; при використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню та виснаженню природних ресурсів.

Відповідно до п.3 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов’язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно ч.1 ст.70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до ч.1 ст.41 Водного кодексу України, скидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється.

Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Відповідно до ч.1, п.«Є»ч.2, ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Щодо доводів Відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву від 22.09.2010р., суд зазначає наступне.

Щодо перебування об’єктів водовідведення на балансі Сороки-Львівської сільської ради.

Відповідно до ч.1 ст.19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Згідно ч.1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до матеріалів справи, Відповідачем здійснювався скид неочищених стічних вод, а згідно ч.1 ст.70 Водного кодексу України, умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин ставляться безпосередньо до осіб, які здійснюють скид стічних вод у водні об'єкти.

Щодо доводів Відповідача про те, що Позивачем брались проби стічних вод на виході з КНС-3, а на вході вказаних стічних вод у річку Малехівка не брались.

Насамперед, суд зазначає. що факт відібрання проб стічних вод на виході з КНС-3 підтверджується даними актів відбору проб вод №14 від 20.01.2010р., №317 від 06.05.2010р., №371 від 20.05.2010р., Актом перевірки №99 від 20.05.2010р., та визнається Відповідачем у відзиві.

Як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.41 Водного кодексу України, скидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється.

Враховуючи вищенаведене, Позивачем визначено склад та кількість саме скинутих Відповідачем стічних вод, при цьому характеристика водного середовища, у яке скидаються неочищені стічні води, не вимагається.

При цьому, Позивачем в Акті перевірки №99 від 20.05.2010р. та Відповідачем у відзиві зазначено про подальше попадання неочищених стічних вод з безіменного потічка у р.Малехівка.

Крім того, щодо доводів Відповідача про забруднення вод іншими підприємства промислового сектору суд зазначає наступне.

Відповідачем в обгрунтування наведених доводів подано довідку №81 від 22.10.2010р. про підприємства,які проводять скид неочищених стічних вод у потічок.

Проте, як зазначено в Акті перевірки №99 від 20.05.2010р., який підписано директором підприємства відповідача та скріплений відбитком печатки, соки з промзони с.Муроване та м.Дубляни поступають на КНС, яку обслуговує Відповідач.

Також, відповідно до листів Відповідача на ім’я голови Пустомитівської районної адміністрації №32 від 24.03.2008р. та на ім.’я голови Жовківської районної адміністрації №31 від 24.03.2008р., підписаних директором підприємства Відповідача, на КНС-3 поступають стічні води з промислових підприємств та житлового сектора.

Згідно ж матеріалів справи, скид неочищених стічних вод з КНС-3 здійснює безпосередньо Відповідач.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене та те, що у матеріалах справи відсутні та Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про відсутність факту заподіяння Відповідачем збитків чи заподіяння таких збитків у менших розмірах, в тому числі доводи щодо часткового відшкодування збитків до подання Позивачем позовної заяви, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 1269557,23грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, підлягають до задоволення.

17.02.2011року, у відповідності до вимог ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.02.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, ст.ст.82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.19, 62, 153 Господарського кодексу України, ст.ст.41, 44, 70, 111 Водного кодексу України, ст.ст.16, 20, 35, 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. N389, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Муроване»(81121, Львівська обл., Пустомитівський р.-н, с.Муроване, вул.Шевченка, 12, ідентифікаційний код 32242256) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області (79026, м.Львів, вул.Стрийська, 98) збитки всього в розмірі 1269557грн. 23коп., які зарахувати до бюджету.

3.          Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Муроване»(81121, Львівська обл., Пустомитівський р.-н, с.Муроване, вул.Шевченка, 12, ідентифікаційний код 32242256) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22090200) 25500грн. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22050000) 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку

Суддя