Рішення № 14101065, 22.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.11                                                                                           Справа№ 24/176 (2010)

За позовом: Приватного підприємства „ЛЕВ-2”, м.Львів

До відповідача: Дочірнього підприємства «Санаторій «Любінь Великий»Закритого акціонерного товариства лікувально- оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, смт.Великий Любінь Львівської області

Про стягнення 79 483,14грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Прокопів Н.В.- представник

Від відповідача –Голінська Л.Л. - представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 74880,00 грн. основного боргу, 3056,98 грн. втрат від інфляції та 1546,16 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2009 року сторонами укладено договір №04/10-Ф про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого позивач зобов’язується забезпечувати охорону об’єкта, приміщення, матеріальних цінностей, здійснювати пропускний режим ДП«Санаторій «Любінь Великий» за адресою: Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, 16, а відповідач зобов’язується оплачувати надані послуги.

Відповідно до Додатку №2 до договору при 30 –ти денному місяці оплата становить 18720,00 грн.; при 31-но денному місяці становить –19344,00 грн., з розрахунку 624,00 грн. за один день.

Як зазначено у позовній заяві, у відповідача рахується заборгованість в сумі 74880,00 грн. за надані послуги у січні - квітні 2010 року, які відповідач зобов’язувався оплачувати до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим..

Надіслана відповідачу претензія про погашення заборгованості в сумі 74880,00 грн., залишена без відповіді та без задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того, посилаючись на ст.625 ЦК України, позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 3056,98 грн. та 3% річних в сумі 1546,16 грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому позов визнає, просить відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців в зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Представник позивача не заперечує проти відстрочення виконання рішення суду на 4 місяці.

В судовому засіданні 27.01.2011 року була оголошена перерва до 22.02.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

29.12.2009 року сторонами укладено договір №04/10-Ф про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого позивач зобов’язується забезпечувати охорону об’єкта, приміщень, матеріальних цінностей, здійснювати пропускний режим ДП «Санаторій «Любінь Великий» за адресою: Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, 16, а відповідач зобов’язується оплачувати надані послуги.

Відповідно до Додатку №2 до договору при 30 – денному місяці оплата становить 18720,00 грн.; при 31- денному місяці становить –19344,00 грн..

У відповідності до п. 2.2. договору відповідач зобов’язувався оплачувати позивачу плату за охорону щомісяця до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з Додатком №3 до договору про надання охоронних послуг №04/10-Ф від 29.12.2009 року, сторони вирішили достроково розірвати договір з 01.05.2010 року.

Актами виконаних робіт, підписаними двома сторонами, підтверджено, що позивач наддав відвідачу послуги на загальну суму 74880,00грн.:

-          акт від 31.01.2010р. на суму 19344,00грн.;

-          акт від 28.02.2010р. на суму 17472,00грн.;

-          акт від 31.03.2010р. на суму 19344,00грн.;

-          акт від 30.04.2010р. на суму 18720,00грн.;

Копії названих актів яких долучено до матеріалів справи.

Надані послуги відповідач не оплатив, суму боргу визнає.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 3056,98 грн. та 3% річних в сумі 1546,16 грн. , які нараховані з 06.02.2010р. по 26.11.2010р. за кожний місяць окремо.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №04/10-Ф від 29.12.2009 р. упродовж січня –квітня 2010 року позивач надав відповідачу послуги на суму 74880,00 грн., які відповідач не оплатив, суму боргу визнає.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 74880,00 грн. основного боргу та 3056,98 грн. інфляційних втрат законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення 3 % річних позовні вимоги підлягають до задоволення частково, оскільки просточення оплати послуг, наданих в квітні 2010р. на суму 18720,00грн., має місце з 06.05.2010р., тому нарахування 3 % річних на цю суму боргу з 01.05.2010р. є безпідставним. Відтак, 3 % річних за просточення оплати послуг, наданих в квітні 2010р. на суму 18720,00грн. , становить 315,42 грн., а загальна сума 3% річних, яка підлягає до задоволення, становить 1538,47грн.

Враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, підтвердженням чого є звіт про фінансові результати за 2010 рік, згідно з яким збиток за 2010рік становить 198400 грн., звіт з праці за січень –грудень 2010 р., яий підтверджує заборгованість з виплати заробітної плати на суму 202500,00грн., суд вважає можливим задоволити клопотання відповідача частково, та відстрочити виконання рішення суду на 4 місяці.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49,77, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Любінь Великий»Закритого акціонерного товариства лікувально- оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця”, ідентифікаційний код 02592022, адреса: 81555, Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, 16, на користь Приватного підприємства „ЛЕВ-2”, ідентифікаційний код 36462116, адреса: 79068, м. Львів, вул. Лінкольна, 10, - 74 880,00 грн. основного боргу, 3056,98 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 1538,47 грн., 794,75 грн. державного мита та 235,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення суду на 4 місяці - до 23.06.2011 року.

2. В задоволенні решти вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Хабіб М.