Вирок № 141009360, 19.10.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 149/3139/19

Провадження №1-кп/132/255/26

Вирок

Іменем України

19 жовтня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Калинівці Хмільницького району Вінницької області угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000113 від 27.03.2019, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, молдованина, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із положеннями ст. 89 КК України раніше несудимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості ОСОБА_6 , у ніч з 25.03.2019 на 26.03.2019, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, за попередньою змовою в групі, із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома чоловіками, анкетні дані яких органом досудового розслідування не встановлені, використовуючи для пересування транспортний засіб марки (моделі) «Mercedes Sprinter», іноземний номерний знак « НОМЕР_1 », та транспортний засіб марки (моделі) «Opel Vectra», іноземний номерний знак « НОМЕР_2 », керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за їх діями не спостерігають сторонні особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проникли до охоронюваної території ФГ «Велес АРС», що за адресою: с. Куманівці Хмільницького району вул. Гагаріна, 30, де у подальшому проникли до складського приміщення.

Перебуваючи у складському приміщенні, ОСОБА_6 разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та іншими особами, відчинивши клямки дерев`яної брами приміщення, що виходить за межі території ФГ «Велес АРС», отримали доступ до речей, що знаходились у складському приміщенні та можливість незаконно обернути вказані речі на свою користь.

Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на крадіжку чужого майна, з метою власного незаконного збагачення, ОСОБА_6 спільно із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома іншими невстановленими співучасниками, завантажили на кузов автомобіля «Mercedes Sprinter» білого кольору з номерними знаками іноземного зразку « НОМЕР_1 », наступне майно:

- насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт» у кількості 23 мішки, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання №1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 становить 2723 гривень на загальну суму 62629 гривень;

- насіння кукурудзи сорту «Мас 47П» у кількості 119 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання №1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 становить 1618 гривень на загальну суму 192542 гривні;

- насінням кукурудзи сорту «ЕС Москіто» у кількості 30 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання №1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 становить 2723 гривень на загальну суму 81690 гривень;

- насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер)» у кількості 63 мішки, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання №1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 становить 4532 гривень на загальну суму 285516 гривень;

- насіння соняшника сорту N4HM411 у кількості 25 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання №1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 становить 4235 гривень на загальну суму 105875 гривень;

- насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)» у кількості 84 мішки, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання №1 від 17.12.2018 та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 становить 5200 гривень на загальну суму 436800 гривень.

Після чого з викраденим майном з місця події зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, а саме 26.03.2019 близько 09:20, використовуючи послуги логістичної компанії ТОВ «Інтайм», з відділення № 1, що у м. Бердичів Житомирської області по вул. Привокзальна, 3 відправили викраде насіння кукурудзи та соняшнику до відділення № 6 ТОВ «Інтайм», що у м. Дніпро, вул. Вокзальна, 1 на ім`я ОСОБА_8 .

Своїми умисними діями ОСОБА_6 спільно із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та двома невстановленими досудовим розслідуванням співучасниками заподіяли ФГ «Велес АРС» матеріальної шкоди на загальну суму 1165052 гривень, що підтверджується офіційними документами, наданими потерпілим.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в особливо великих розмірах.

Між старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000113 від 27.03.2019, прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 , та обвинуваченим ОСОБА_6 , у присутності захисника ОСОБА_7 , в порядку, передбаченому ст.ст. 52, 468-470 та 472 КПК України, 29 вересня 2026 року укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, в обсязі висунутого прокурором обвинувачення.

Також обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язується: сумлінно співпрацювати із стороною обвинувачення, сприяти викриттю злочинної діяльності інших осіб, які спільно з ним вчиняли кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується, надати викривальні показання щодо співучасників злочину; під час судового провадження у кримінальному провадженні № 12019020330000113, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2019, добровільно надати правдиві і повні свідчення, які будуть мати значну процесуальну цінність, щодо всіх відомих обставин інкримінованого йому злочину, у т.ч. щодо обставин, ролі у вчиненні даного злочину особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження; з`являтися в установлений законодавством строк за викликом прокурора та суду; перерахувати 500 000 грн (п`ятсот тисяч гривень) на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України, на підтримку Збройних сил України.

ОСОБА_6 не є організатором злочинної групи, всі особи, яким інкриміновано вчинення даного кримінального правопорушення, керувалися раптово виниклим перед вчиненням злочину умислом та обвинувачений готовий викривати злочинні дії всіх інших осіб, причетних до його вчинення. А тому, з урахуванням вищенаведених обставин, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України у даному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

При оцінці доцільності укладення угоди про визнання винуватості, яка має відповідати наявним інтересам суспільства, необхідно врахувати також той факт, що в умовах відкритого воєнного нападу РФ на Україну виконання зобов`язань, які бере на себе обвинувачений, щодо перерахування 500 000 грн на підтримку Збройних Сил України, безумовно відповідатиме інтересам суспільства, пов`язаного із забезпеченням безпеки, сприятиме відсічі збройної агресії РФ проти України у період дії воєнного стану, а також є важливим чинником наповнення та виконання доходної та видаткової частин державного бюджету задля стійкості функціонування державних інституцій.

Також сторонами угоди визначено, що враховуючи наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, таких як: визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, добровільного перерахування під час судового провадження грошових коштів в розмірі 500 000 грн на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України, та відсутністю обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 , враховуючи особу обвинуваченого, зокрема, те, що він раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки по місцю проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, сторони погоджуються на призначення покарання за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, сторони дійшли згоди про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України сторони просять суд звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 472 КПК України не можуть бути визначені в угоді та є виключною компетенцією суду.

В угоді також зазначено, що обвинуваченому роз`яснено та він розуміє, що відповідно до положень ч. 2 ст. 473 КПК України наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права оскарження вироку згідно зі ст.ст. 394, 424 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Відповідно до ч. 3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:

1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сто¬ронами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4-7 ст. 474 цього Кодексу, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Підстави оскарження вироку, яким може бути затверджена ця угода, в апеляційному порядку, що визначені ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченому роз`яснено.

Обвинуваченому роз`яснено та є зрозумілим, що наслідком укладання даної угоди для обвинуваченого є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кожного кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

У разі невиконання обвинуваченим угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та по закінченні строків, визначених розділом третім даної Угоди, звернутися до суду, яким затверджена угода, з клопотанням про скасування вироку. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку.

Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Розглядаючи відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 зазначила, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, та надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілої особи Фермерського господарства «Велес АРС» - керівник ОСОБА_9 подав до суду клопотання про розгляд справи без представника потерпілої особи.

Прокурором ОСОБА_5 в судовому засіданні подано копію письмової заяви керівника Фермерського господарства «Велес АРС» ОСОБА_9 від 29.09.2026, згідно із якою він не має претензій матеріального характеру до обвинуваченого, проти укладення угоди про визнання винуватості, її затвердження та призначення узгодженого в ній покарання не заперечує.

Згідно із обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.04.2018 у справі №500/6281/15-к засуджено ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого звільненого від призначеного покарання з випробуванням, встановленням випробувального терміну один рік.

Прокурором суду додатково надано копію ухвали Ренійського районного суду Одеської області від 30.05.2019 у справі №510/863/19, згідно із якою задоволено подання Ренійського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області, звільнено ОСОБА_6 від покарання, призначеного вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.04.2018.

Тому, згідно із положеннями п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України ОСОБА_6 визнається таким, що не має судимості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ч. 6 ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження у судовому засіданні переконався, що укладення ними угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Згідно із ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує узгоджену сторонами міру покарання.

Зазначена норма кореспондує з ч. 5 ст. 65 КК України, відповідно до якої у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами.

Санкцією ч. 5 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Частиною 2 ст. 69 КК України встановлено, що на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 5 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна.

Окрім того, сторони узгодили звільнення ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України.

На переконання суду, домовленості сторін угоди щодо узгодженого покарання не виходять за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні вказаного покарання сторонами враховано і дотримано положення ст.ст. 50, 65 КК України.

Суд погоджуючись, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння та особі винного, враховує наведені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості відомості щодо особи обвинуваченого, а також обставини скоєного, зокрема, вік обвинуваченого ОСОБА_6 32 роки, те, що він згідно із положеннями ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, повне визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, добровільне перерахування під час судового провадження грошових коштів в розмірі 500 000 грн на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України. Враховується відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Ці обставини суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та з урахуванням особи винного, вважає, що при призначенні покарання у виді позбавлення волі необхідно застосувати ст. 69 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції інкримінованої статті, та без призначення додаткового покарання.

Вирішуючи питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд враховує зміст ч. 2 ст. 75 КК України, в якій зазначено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При цьому, згідно із ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Відповідно до частини четвертої цієї статті така тривалість може становити від одного до трьох років.

Вирішуючи питання про тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на обвинуваченого, суд враховує наведені в обвинувальному акті та угоді відомості щодо особи обвинуваченого, характер та тяжкість обвинувачення, а саме той факт, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин проти власності.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_6 іспитовий строк тривалістю два роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1 та. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується вимогами ст. 100 КПК України.

Згідно із долученим до обвинувального акту реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019020330000113 та наявних у матеріалах справи копіями процесуальних документів у цьому кримінальному провадженні постановою заступника начальника слідчого відділу Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області від 31.03.2019 визнано речовими доказами: насіння кукурудзи сорту ЕС Брильянт, у кількості 23 мішки; насіння кукурудзи сорту Мас 47П, у кількості 119 мішків; насіння кукурудзи сорту ЕС Москіто, у кількості 30 мішків; насіння соняшника сорту НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків; насіння соняшника сорту N4HM411 у кількості 25 мішків; насіння соняшника сорту НККонді (Круізер) у кількості 84 мішки.

Згідно із ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2019 у справі 149/838/19 накладено арешт на вказане майно.

Відповідно до ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08.04.2019 у справі 149/894/19 арешт, накладений на насіння соняшника та кукурудзи скасовано.

Згідно із п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Згідно із наявними у справі розписками представника потерпілої особи Фермерського господарства «Велес АРС» - керівника ОСОБА_9 у квітні 2019 року він отримав від працівників поліції для зберігання в господарстві мішки з-під насіння соняшника та кукурудзи, посівний матеріал кукурудзи і соняшника, які було викрадено в ніч з 25.03.2019 по 26.03.2019.

Враховуючи наведене, ці мішки та посівний матеріал необхідно повернути (залишити) власнику потерпілій особі - Фермерському господарству «Велес АРС» (код ЄДРПОУ 37467052, адреса: вул. Гагаріна, 30 в с. Куманівці Хмільницького району Вінницької області), скасувавши арешт мішків, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2019 у справі 149/838/19.

Крім того, згідно із постановами слідчого слідчого відділу Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області від 30.03.2019, 01.04.2019, 03.04.2019, 25.04.2019 визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні декларацію про прийняття вантажу, отриману від свідка ОСОБА_10 , та 5 оптичних дисків із камер відеоспостереження, наданих: ТОВ «Інтайм», з відділень №1 та №2 в м. Бердичів Житомирської області; Бердичівською міською радою Житомирської області; ТОВ «Бердичівське автотранспортне підприємство 11837»; Хмільницьким ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області; ФОП ОСОБА_11 .

Відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Таким чином, речові докази оптичні диски підлягають залишенню в матеріалах справи.

Згідно із матеріалами справи представник потерпілої особи Фермерського господарства «Велес АРС» - керівник ОСОБА_9 претензій матеріального характеру до обвинуваченого він не має.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні, судові експертизи не проводились.

Згідно із наявним в матеріалах справи протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_6 від 14.06.2019 його затримано 14.06.2019 о 10:00 год. у вказаному кримінальному провадження в якості підозрюваного.

Згідно із ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16.06.2019 у справі 149/1607/19 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 12.08.2019. Одночасно цією ухвалою підозрюваному визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 240890 грн.

Відповідно до наявного у матеріалах справи повідомлення начальника ІТТ №6 ГУНП у Вінницькій області №195/45/01-2019 від 26.06.2019 ОСОБА_12 26.06.2019 вніс на рахунок ТУ ДСА України у Вінницькій області грошові кошти в розмірі 240890 грн як заставу за ОСОБА_6 , у зв`язку з чим 26.06.2019 о 17:30 год. ОСОБА_6 був звільнений з ІТТ №6 ГУНП у Вінницькій області.

Згідно із ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23.08.2019 у справі 149/2175/19 постановлено задоволити клопотання адвоката заставодавця ОСОБА_7 та повернути заставодавцю ОСОБА_12 заставу у розмірі 240890 грн, що внесена за підозрюваного ОСОБА_6 .

На підставі хвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16.09.2019 у справі 149/2423/19 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, строком на 60 днів, до 14.11.2019. Відомості про продовження строку дії вказаного запобіжного заходу або після завершення строку його дії застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу в матеріалах справи відсутні.

Беручи до уваги викладене, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 необхідно зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з дня затримання з 14.06.2019 по 26.06.2019 включно, і з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 100, 373, 374, 475, 468, 469, 472, 474-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000113 від 27.03.2019, укладену 29 вересня 2026 року між старшим групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 , та обвинуваченим ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_6 узгоджене сторонами покарання за ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України ОСОБА_6 зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з дня затримання з 14 червня 2019 року по 26 червня 2019 року включно, і з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

На підставі ч.ч. 2, 4 ст. 75, п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази: насіння кукурудзи сорту ЕС Брильянт, у кількості 23 мішки; насіння кукурудзи сорту Мас 47П, у кількості 119 мішків; насіння кукурудзи сорту ЕС Москіто, у кількості 30 мішків; насіння соняшника сорту НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків; насіння соняшника сорту N4HM411 у кількості 25 мішків; насіння соняшника сорту НККонді (Круізер) у кількості 84 мішки повернути (залишити) власнику потерпілій особі Фермерському господарству «Велес АРС» (код ЄДРПОУ 37467052, адреса: вул. Гагаріна, 30 в с. Куманівці Хмільницького району Вінницької області), скасувавши арешт мішків, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2019 у справі 149/838/19.

Речові докази: декларацію про прийняття вантажу, отриману від свідка ОСОБА_10 , та 5 оптичних дисків із камер відеоспостереження, наданих: ТОВ «Інтайм», з відділень №1 та №2 в м. Бердичів Житомирської області; Бердичівською міською радою Житомирської області; ТОВ «Бердичівське автотранспортне підприємство 11837»; Хмільницьким ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області; ФОП ОСОБА_11 залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Копію вироку у день проголошення його резолютивної частини вручити присутнім у судовому засіданні учасникам судового провадження, а також не пізніше наступного дня надіслати учасника судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Калинівський районний суд Вінницької області.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно із статтею 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор чи потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3