Постанова № 141009138, 27.10.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/1035/26

3/458/437/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 м.Турка

Суддя Турківського районного суду Львівської області Волинець М.З., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Польща, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 769008 від 11.09.2026, складеного поліцейським ВП №2 (м. Турка) Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Старостою Іриною Богданівною, 11.09.2026 о 14:55 год по вул. Зелена, 699, с. Нижня Яблунька, Самбірський район, Львівська область, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом баггі Can-am, на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місця зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Драгер 6820, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння 0,48 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано як порушення вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

21.09.2026 постановою Турківського районного суду Львівської області матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності направлено до відділення поліції для належного оформлення.

07.10.2026 матеріали про притягнення ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшли до суду.

Поліцейським СРПП ВП №2 (м. Турка) Самбірського РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Старостою І.Б. у рапорті від 30.09.2026 вказано, що під час складання 11.09.2026 протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , останньому було повідомлено, що на нього складається адміністративний протокол за керування транспортним засобом у нетверезому стані та тимчасово вилучається посвідчення водія, яке буде зберігатися у підрозділі поліції ВП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області до розгляду судом. Водій ОСОБА_2 зрозумів вказану інформацію. Будь-яких клопотань чи заяв від нього не поступало, про те, що йому потрібний перекладач він не казав. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 ознайомився з ним, про що свідчить підпис в графі протоколу, що зафіксовано на нагрудну поліцейську камеру.

Розгляд адміністративних матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП призначався на 20.10.2026, та з метою забезпечення права особи на доступ до суду, виклик особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності здійснювався шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на вебпорталі Судова влада України. За клопотанням захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Ломакіна В.В. про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи розгляд матеріалів відкладено на 27.10.2026.

27.10.2026 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Ломакін В.В. подав до суду клопотання, у якому просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки працівником поліції грубо порушені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення перекладач залучений не був, в той час коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 українською мовою не володіє, не розуміє усного мовлення та не здатний читати друкований чи рукописний текст українською мовою. Текст протоколу і суть правопорушення, а також його процесуальні права не були перекладені та роз`ясненні, внаслідок чого ОСОБА_1 був позбавлений можливості давати пояснення по суті рідною мовою та скористатися правовою допомогою, про що останній також зазначив у своїх письмових поясненнях, які долучено до клопотання (з відповідним перекладом). Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно та неповно зазначено дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: громадянин «Польщі» замість равильного «Республіки Польща»; прізвище « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 », та не зазначено правильно «Підкарпатське воєводство». Також відсутні докази факту керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, відеофайли долучені поліцією до матеріалів справи як основний доказ, не підписані електронним цифровим підписом та на відеозаписах, долучених поліцейськими до протоколу, відсутнє все спілкування з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, що ставить під сумнів законність проведених поліцейським процесуальних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ломакін В.В. у судове не з`явилися, просили закрити провадження у справі з підстав викладених у поданому клопотанні, вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнають, а також просили розгляд справи проводити у їх відсутності, про що зазначив захисник адвокат Ломакін В.В. у заяві від 27.10.2026.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП до матеріалів долучено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 769008 від 11.09.2026, згідно якого ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складений поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Старостою І.Б., згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводився за допомогою за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, результат огляду на стан сп`яніння проба позитивна, кількісний показник 0,48 проміле;

- результат алкотесту приладу «Drager Alcotest 6820» від 11.09.2026, з якого вбачається наявність алкоголю в організмі ОСОБА_1 0,48 проміле, тест № 771;

- направлення на огляд водія транспортного засобу в заклад охорони здоров`я - КНП «Турківська ЦМЛ» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.09.2026;

- копію посвідчення водія, видане Руспублікою Польща на ім`я ОСОБА_1 ;

- копію інформації з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «АРМОР» про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності;

- копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Drager Alcotest 6820»;

- копію декларації про відповідність №1/23733900 вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів газоаналізаторів «Drager Alcotest»;

- копію сертифіката про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів газоаналізаторів «Drager Alcotest» з додатком;

- відеозапис події, яка мала місце 11.09.2026 о 14:55 год по вул. Зелена, 699, с. Нижня Яблунька, Самбірський район, Львівська область, за участю ОСОБА_1 , що зберігається на DVD+R диску та міститься у матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є дії, що полягають у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керує транспортним засобом.

Пунктом 1.10 ПДР визначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення відповідної категорії.

Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Отже, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом водієм в стані сп`яніння або його відмова від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння.

З оглянутої під час судового розгляду відеофіксації адміністративного правопорушення, що міститься на електронному носії (компакт-диску DVD) та є долученою до матеріалів справи органом поліції, не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 11.09.2026 о 14:55 год по вул. Зелена, 699, с. Нижня Яблунька, Самбірський район, Львівська область, транспортним засобом баггі Can-am, на іноземній реєстрації НОМЕР_1 . Крім того, на поданому суду відеозаписі не зафіксовано зупинки зазначеного транспортного засобу працівниками поліції.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ, п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згідно з п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затв. наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.02.2016 № 100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.

У протоколі зазначено, що 11.09.2026 о 14:55 год по вул. Зелена, 699, с. Нижня Яблунька, Самбірський район, Львівська область, ОСОБА_2 керував транспортним засобом баггі Can-am, на іноземній реєстрації НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Водночас, суд зазначає, відповідно до наявного відеозапису, відсутні докази безпосередньо самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також моменту його зупинки, що у свою чергу спростовує факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Адміністративними матеріалами не підтверджено визначені законом, обставин, які надавали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.

При вказаних обставинах, відсутності доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом або ж керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, сам по собі наявний протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналогічні позиції стосовно допущених працівниками поліції порушень оформлення матеріалів справи та інших документів у справах про адміністративні правопорушення викладені Верховним Судом у постанові по справі № 216/5226/16-а від 18.07.2019 (доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.

Крім того, з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що був проведений огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду 0,48 проміле.

Положеннями ст. 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.

За змістом ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Положеннями ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо громадянина іноземної держави, який не володіє українською мовою, - обов`язковою є залучення перекладача, оскільки інакше буде порушено його фундаментальне право знати та розуміти, в чому його обвинувачують та які права він має.

Згідно зі ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи слідує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є громадянином Республіки Польща, проте у протоколі про адміністративне правопорушенні не зазначено жодних відомостей про те, чи володіє він українською мовою, чи було йому роз`яснено право щодо можливості користування послугами перекладача та про залучення перекладача для участі при складенні протоколу, що також підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Крім того, з відеофіксації адміністративного правопорушення, наданої як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що особа, щодо якої було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння та складено протокол, спілкується виключно польською мовою. Під час відеофіксації адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та інші особи громадяни Республіки Польща зазначили, що вони не розуміють української мови.

Суд звертає увагу на те, що згідно вимог чинного законодавства, у разі, якщо іноземець не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача. Перекладач повинен мати відповідну освіту, що дає право перекладу з іноземної мови на українську, а також попереджається про відповідальність за завідомо неправильний переклад.

Проте жодних відомостей про участь перекладача під час складання даного протоколу матеріали справи не містять. Відомості про те, що особа, яка притягається до відповідальності, розуміє українську мову та послуги перекладача їй не потрібні, надані суду матеріали не містять.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Викладе свідчить про те, що під час проведення огляду ОСОБА_1 з метою виявлення ознак сп`яніння, так і під час складення протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції істотно порушили та обмежили його процесуальні права, зокрема не були виконані вимоги щодо залучення перекладача під час складення протоколу та не були належним чином роз`яснені ОСОБА_1 його права та обов`язки, у тому числі гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбаченіст.268 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача, як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е), означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа «Шабельник проти України», рішення від 19.02.2009).

Отже, відсутність перекладача при складанні щодо громадянина Республіки Польща ОСОБА_1 протоколу у справі про адміністративне правопорушення свідчить про порушення вимог ст. 268 КУпАП.

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З аналізу викладеного суд встановив, що наявний в матеріалах адміністративної справи протокол про адміністративне правопорушення, який є первинним і головним доказом в даній справі, складений із грубим порушенням права особи на захист, шо робить його очевидно недопустимим доказом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» є джерелом національного права, зокрема, рішення у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, ЄСПЛ неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

В рішенні у справі «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. ЄСПЛ підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Також, в рішенні від 21.07.2010 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року N 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої ст. 62 Конституції України, яке є обов`язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно ОСОБА_1 із істотним порушенням права особи на захист, а обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є недоведеною, та не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, у зв`язку з чим враховуючи, що винуватість особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає, що провадження в справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Також, суд наголошує, що складення протоколу про адміністративне правопорушення із недотриманням встановленої процедури є грубим порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, сприяє уникненню відповідальності правопорушника за вчинене, тому суд вважає за необхідне довести до відома начальника ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Доскоча М.Р. про недотримання уповноваженими особами вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, з метою недопущення в подальшому порушень вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1,7, 9, 23, 130, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Про недотримання уповноваженими особами вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, з метою недопущення в подальшому порушень вимог закону повідомити начальника ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Доскоча М.Р. з метою вжиття заходів щодо усунення зазначених недоліків.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області.

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ