Рішення № 141009130, 27.10.2026, Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27.10.2026 м. Турка

Справа № 458/1019/26

Провадження №2/458/632/2026

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Волинець М.З.

за участю секретаря судового засідання Матківської Р.Р.

Сторони в справі:

позивач Товариство з обмеженою

відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТОВ/ «Фінансова компанія/ ФК/ «Смарт пей» через підсистему «Eлектронний суд» подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 1001358930301 від 17.07.2019 у розмірі 32 847,77 грн, з яких: 19 166,75 грн заборгованість за кредитом, 12,06 грн заборгованість за процентами, 13 668,96 грн заборгованість за комісією, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Стислий зміст позовних вимог.

17.07.2019 між Акціонерним товариством/ АТ/ «Перший Український Міжнародний Банк»/ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1001358930301.

Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

Відповідач довготривалий строк не виконувала належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26.06.2026 складала 32 847,77 грн, з яких: 19 166,75 грн заборгованість за кредитом, 12,06 грн заборгованість за процентами, 13 668,96 грн заборгованість за комісією.

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей», отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно з реєстром боржників, загальна сума заборгованості, відповідача станом на дату укладання договору факторингу, за кредитним договором склала 32 847,77 грн, з яких: 19 166,75 грн заборгованість за кредитом, 12,06 грн заборгованість за процентами, 13 668,96 грн заборгованість за комісією. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу № 1 від 26.06.2026.

Покликаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 1001358930301 від 17.07.2019 у розмірі 32 847,77 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач обставин та підстав позову не спростувала, відзиву на позовну заяву не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

18.09.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи на 08.10.2026 о 09:50 год за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

08.10.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання у справі відкладено на 27.10.2026 о 09:20 год.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, в якій зазначив, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином шляхом скерування судової повістки-повідомлення. Причин неявки не повідомила, відзиву не подала, заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи не надала, свою позицію не виклала, правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.

27.10.2026 ухвалою Турківського районного суду Львівської області постановлено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Водночас, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей», судом встановлено таке.

17.07.2019 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001358930301 шляхом підписання відповідачем заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), що містить особистий підпис відповідача.

З вказаної заяви вбачається, що така підписана банком та відповідачем, а відтак, за своєю суттю є кредитним договором, укладеним між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, у заяві № 1001358930301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вказані, всі необхідні відомості про позичальника, зокрема: ПІБ, дата народження, серію та номер паспорта, РНОКПП, фактичне місце проживання та місце реєстрації, номер телефону.

ОСОБА_1 підписанням цієї заяви беззастережно підтвердила, що приймає Публічну пропозицію AT «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті AT «ПУМБ» (надалі за текстом - Банк): www.pumb.ua. в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, зокрема і через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах.

Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 був наданий кредит в розмірі 20 000 грн (п. 2) на споживчі цілі строком на 24 місяці (п.3), розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 3,99% (п. 4), розмір процентної ставки 0,01% річних (п. 5), спосіб надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі банківський переказ на рахунок НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», код отримувача 2274100945, отримувач ОСОБА_1 (п. 7), найменування кредитного продукту кредит на загальні цілі GP X-sell ВСЕЯСНО (24) банківський переказ (п. 8). Платіжний період, визначений у договорі, з 17.07.2019 по 17.07.2021 згідно з графіком. Сума платежу за розрахунковий період складає 1 631,42 грн та 1 631,29 грн (останній платіж), комісія за обслуговування кредитної заборгованості 798 грн щомісяця.

Крім згаданих у кредитному договорі № 1001358930301 від 17.07.2019 умов ОСОБА_1 також просила перевипустити її карту до пакету «Кредит Плюс» до рахунку НОМЕР_2 у гривні у відповідності з умовами ДКБО та тарифами Банку, що є невід`ємною частиною ДКБО. Підписанням цієї заяви підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані платіжна карта № НОМЕР_3 і ПІН, а також що з правилами користування платіжною карткою ознайомлена та зобов`язується їх дотримуватись.

Згідно з копією платіжної інструкції №TR.36388469.32586.8810 від 17.07.2019 на рахунок ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти по договору №1001358930301 від 17.07.2019 у сумі 20 000 грн.

Таким чином, АТ «ПУМБ» виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти, що також підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 17.07.2019 по 25.06.2026.

Однак відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» укладено Договір Факторингу № 1, відповідно до якого АТ «ПУМБ» передало ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором №1001358930301 від 17.07.2019, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 32 847,77 грн.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору, клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.2.2 договору факторингу, права вимоги переходять до фактора у власність в повному обсязі відповідно до п. 4.1 договору. Права вимоги переходять до фактора в обсязі, визначеному цим договором та додатком №2 до нього, безвідклично та без можливості зворотного відступлення на користь клієнта (без регресу). Клієнт не приймає на себе і не несе зобов`язань зі зворотного набуття/викупу у фактора прав вимоги, не задоволених боржниками.

Згідно п.2.3 договору факторингу, загальний обсяг прав вимоги, які клієнт має намір відступити за договором згідно з реєстром боржників (Додаток №2 до цього договору), складається з сум в національній валюті: 6 383 908 224, 77 грн.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 1 від 26.06.2026, ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1001358930301 від 17.07.2019.

Згідно з копією платіжної інструкції № 23 від 26.06.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» сплатило 100 000000 грн на рахунок АТ «ПУМБ» згідно договору факторингу № 1 від 26.06.2026.

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1001358930301 від 17.07.2019, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

Застосовані судом норми права та мотиви їх застосування.

Судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються загальними положення ЦК України.

Відповідно п.у 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Таким чином, підписавши вказаний договір, ОСОБА_1 добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання, у тому числі із сплати процентів за користування кредитними коштами у погодженому сторонами розмірі.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним.

Відповідач, укладаючи кредитний договір, мала можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.

Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого обов`язку щодо повернення кредитних коштів ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей», ні на рахунки первісного кредитора.

Позивач на підставі долучених доказів довів, що до нього перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні, яке відповідач не виконала належним чином.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу відповідач наведене у позовній заяві не спростувала, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористалася, доказів сплати заборгованості за кредитним договором первісному кредитору чи позивачеві у повному обсязі, або належних доказів на спростування отримання кредиту - до суду не надала.

Беручи до уваги те, що відповідач належним чином не виконала умови кредитного договору, у зв`язку з чим вважається такою, що прострочила виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 19 166,75 грн та заборгованості в розмірі 12,06 грн за процентами підставний і підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч.2 ст. 627 ЦК України).

Частиною 4 ст. 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень п.п. 22, 23 ст. 1, ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення п.п. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1,2,5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набранням чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для кредитодавця.

На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, кредитодавець має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

У п. 4 кредитного договору №1001358930301 від 17.07.2019 визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 3,99%. Необхідність внесення плати (комісії) за обслуговування кредиту передбачена в розділі «Графік платежів». Розмір такої комісії становить 798 грн щомісяця.

Однак, у заяві на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, отже положення п. 4 заяви №1001358930301 від 17.07.2019 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25)).

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищезазначене, умови кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією у розмірі 13 668,96 грн, задоволенню не підлягають.

За відсутності доказів щодо наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, вчинення банком додаткових дій з обслуговування кредитної заборгованості, вказану суму коштів (у тому числі сплачену комісію) слід врахувати при визначенні розміру сплаченої кредитної заборгованості і відповідно зменшити зазначену у розрахунку позивача суму заборгованості з 32 847,77 грн до 19178, 81 грн, виходячи з розрахунку: 19 166,75 грн (заборгованість за кредитом) + 12,06 грн (заборгованість за процентами) - 13 668,96 грн (заборгованість за комісією).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1001358930301 від 17.07.2019 у загальному розмірі 19178, 81 грн.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Розподіл судових витрат.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією № СF-1001358930301 від 15.09.2026.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 554,31 грн, з 19178,81 грн (задоволені позовні вимоги) становлять 58,38 % заявленої суми позовних вимог; від суми сплаченого при поданні судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 10 000 грн.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що 26.03.2026 між ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» та адвокатом Рудзей Юрієм Володимировичем укладено Договір про надання правничої допомоги, згідно якого адвокат надає правничу допомогу клієнту на умовах і в порядку, визначеному цим договором (п.1.1 договору). Розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю сторін та відображається у актах приймання-передачі наданих послуг (п.1.7 договору).

Згідно з копією Акту наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 за договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026 адвокат надав, а клієнт прийняв правничу допомогу по справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей», а саме: 1. Комплексний аналіз первинних документів кредитних, правовідносин, умов кредитного договору, розрахунок заборгованості відповідно до умов кредитного договору, правова кваліфікація спору, визначення способу захисту, оцінка доказів, аналіз потенційних процесуальних ризиків, формування правової позиції; час, витрачений на надання послуг 1 год; вартість наданих послуг 2 000 грн/год; загальна вартість наданих послуг 2 000 грн. 2. Розробка правової конструкції позову, визначення предмета та підстав позову, формування позовних вимог, застосування норм матеріального та процесуального права, аналіз судової практики у подібних правовідносин, підготовка розрахунку судових витрат (включаючи вже понесені та ті, що очікуються до понесення). Направлення позовної заяви до суду. Консультаційний супровід клієнта під час судового розгляду; вартість наданих послуг 6 000 грн. 3. Процесуальний та правовий аналіз доказів, наданий іншою стороною разом із відзивом/відповіддю на відзив. Складання та подання відповіді на відзив/заперечень на відповідь на відзив, письмових пояснень. Розробка та направлення процесуальних клопотань, тощо. Моніторинг стану розгляду справи, отримання ухвал суду (про відкриття провадження, призначення засідання) та аналіз їхнього змісту; загальна вартість наданих послуг (грн) 2 000 грн. Разом 10 000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн позивач подав такі докази:

- копію Договору про надання правничої допомоги від 26.03.2026;

- копію Акту наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 за договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026.

Зазначені вище докази свідчать про реальність надання ТОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» адвокатом Рудзей Ю.В. правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.

Відповідно до ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Системний аналіз зазначених норм, дає підстави для висновку, що нормами ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини /ЄСПЛ/, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

В пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Як відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п.154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Разом з тим, суд не позбавлений об`єктивної можливості оцінити рівень адвокатських витрат, достовірно встановити несення таких витрат позивачем, а також обґрунтованість рівня їх вартості.

Суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, однак в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для підготовки позовної заяви суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» (код ЄДРПОУ 43696954, адреса місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, оф. 303, м. Київ, 01042) заборгованість за кредитним договором № 1001358930301 від 17.07.2019 у розмірі 19178 (дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн 81 коп., з яких: 19 166,75 грн -заборгованість за кредитом; 12,06 грн - заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» (код ЄДРПОУ 43696954, адреса місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, оф. 303, м. Київ, 01042) судовий збір у розмірі 1 554 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» (код ЄДРПОУ 43696954, адреса місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, оф. 303, м. Київ, 01042) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей», код ЄДРПОУ 43696954, адреса місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, оф. 303, м. Київ, 01042, рахунок НОМЕР_5 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК»).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ