Постанова № 14100850, 19.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2010 року 09:36 № 2а-13857/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Савчук Г. П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.09.2010р. №№0000174310/3,0000164310/3

за участю представників сторін:

від позивача: Сайко Ю.В., дов. №127, від 04.10.2010 р

від відповідача: Корнієнко В.П. дов. №1625/9/10-206 від 20.09.2010 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.11.2010 року о 09 год. 36 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит», звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 р. №0000174310/3 у розмірі 10480,93 грн.; визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 року №0000164310/3 у розмірі 150,34 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що порушення строку перерахування суми узгодженого податкового зобов'язання ЗАТ «Укррічтранспроект», згідно платіжного доручення №566 від 22.10.2008р. (41508,00 грн. ПДВ за вересень 2008 року) не є порушенням в сфері оподаткування діяльності Позивача. Позивач зазначає, що з метою забезпечення схоронності капіталу й активів, відновлення платоспроможності та ліквідності ПАТ «Банк Національний кредит», Постановою Правління Національного банку України №439 від 19 грудня 2008 року «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Національний кредит»(опублікованої в газеті «Урядовий кур'єр»№241 від 23.12.2008р.) в Позивача було призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 19.12.2008р. до 18.06.2009р.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що Позивачем в порушення п.8.2 ст.8 Закону №2346 з урахуванням п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону №2181, порушено строки виконання платіжного доручення ЗАТ «Укррічтранспроект» на перерахування податку на додану вартість за вересень 2008 року. Крім того, Відповідач зазначає, що платіжні доручення були подані ЗАТ «Укррічтранспроект»до Позивача до настання дії мораторію.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Банк національний кредит»з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності виконання платіжного доручення ЗАТ «Укррічтранспроект»на перерахування податку на додану вартість за вересень 2008 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»з урахуванням п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», порушено строки виконання платіжного доручення ЗАТ «Укррічтранспроект»на перерахування податку на додану вартість за вересень 2008 року та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно інформації та акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва, надісланих листом від 01.12.2009 №11319/7/15-207 (вх. СДПІ від 07.12.2009 №20759/7), Банком несвоєчасно виконано платіжне доручення ЗАТ «Укррічтранспроект»(код за ЄДРПОУ 03150266) на перерахування податку на додану вартість за вересень 2008 року.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 12.10.2009 №1613/15-228 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, встановлено факт несвоєчасного виконання Банком платіжного доручення на перерахування податку на додану вартість ЗАТ «Укррічтранспроект»за вересень 2008 року.

Для сплати податку на додану вартість за вересень 2008 року ЗАТ «Укррічтранспроект»подано платіжне доручення від 22.10.2008 року №566 на суму 41 508,00 грн., яке прийнято Банком 22.10.2008 (про що зроблено відмітку банківської установи), але грошові кошти Банком не перераховано своєчасно до бюджету. Грошові кошти на сплату податку на додану вартість за вересень 2008 року, згідно платіжного доручення від 22.10.2008 року №566 на суму 41 508,00 грн. ЗАТ «Укррічтранспроект», перераховані Банком частками після граничного строку сплати (30.10.2008 року), а саме: 18.12.2008 року на суму 10000 грн.; 19.12.2008 року на суму 10000 грн.; 19.01.2009 року на суму 10000 грн.; 20.01.2009 року на суму 11508 грн.

Несвоєчасне виконання платіжного доручення від 22.10.2008 року №566 на суму 41 508,00 грн., призвело, також, до виникнення податкового боргу по деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 55 124,00 грн., зобов'язання за якою фактично сплачено своєчасно (21.11.2008 року у сумі 55 124,00 грн.), за листопад 2008 року 63 634,00 грн., зобов'язання за якою сплачено своєчасно (22.12.2008 року у сумі 63 634,00 грн.), за якими автоматично погашалась недоїмка по попередній декларації.

Згідно виписки Банку, станом на 22.10.2008 року на розрахунковому рахунку ЗАТ «Укррічтранспроект»вхідний залишок складав 117 268,23 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням Банком платіжного доручення №566 від 22.10.2008 року на суму 41 508,00 грн., у ЗАТ «Укррічтранспроект»станом на 31.10.2008 року виникла недоїмка у сумі 41 508,00 грн., що в подальшому призвело до виникнення податкового боргу по податковому зобов'язанню з податку на додану вартість ЗАТ «Укррічтранспроект»за жовтень та листопад 2008 року, що встановлено актом перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 12.10.2009 №1613/15-228 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 29.01.2010 року №39/43-10/20057663.

Податковим повідомленням-рішенням форми “Ш” Відповідачем № 0000174310/3 від 16.09.2010 відповідно до акта перевірки № 39/43-10/20057663 від 29.01.2010 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зобовязано сплатити штраф у сумі 10480,93 грн.

Відповідачем прийнято податкове повідомленням-рішенням форми “Ш” № 0000164310/3 від 16.09.2010 відповідно до акта перевірки № 39/43-10/20057663 від 29.01.2010 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість на підставі пп. 17.1.7 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зобовязано сплатити штраф у сумі 150,34 грн.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивачем платіжні доручення ЗАТ «Укррічтранспроект», які подано до банку 06.10.2008, не були виконанні вчасно, а саме, з простроченням виконання платежу.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», строки проведення переказу 8.1. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта,що міститься в розрахунковому документі,який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. 8.2. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта,яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. 8.3. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом. 8.4. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Згідно п. 1.12. Постанова Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/ примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/ недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/ стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/ стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/ недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23); ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України. З аналізу вищезазначених норм суд приходить до висновку, що Позивачем порушено строки виконання платежу, а саме платежу від 21.11.2008 р. п/д №25 на протязі трьох робочих днів повинен був перерахувати кошти ЗАТ «Укррічтранспроект»по сплаті податкового зобовязання. Постановою Національного банка України № 439 від 19.12.2008 в Акціонерному комерційному банку «Національний кредит»було введено тимчасову адміністрацію та у відповідності до статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-III 07.12.2000; далі Закон) в редакції станом на заявлене відповідачем порушення строком на один рік.

У відповідності до Постанови Національного банку України № 451 від 05.08.2009 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»з 05.08.2009 р. по 18.12.2009 р.

У відповідності до положень статті 2 Закону мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно абз. 2 ст. 58 Закону встановлено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію: 1)забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2)не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Іншого цим законом не передбачено.

В частині щодо оскарження податкового повідомлення-рішення форми “Ш” № 0000174310/3 від 16.09.2010 на суму 6330,13 грн. та повідомленням-рішенням форми “Ш” № 0000164310/3 від 16.09.2010 на суму 150,34 грн. суд зазначає наступне.

Відносно позивача прийнято податковим органом рішення у формі податкового повідомлення-рішення форми “Ш”, яким застосовано санкції в порядку п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Далі Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (п.1.9 ст.1 Закону № 2181).

З огляду на зміст вказаних визначень, суд погоджується з твердженням позивача, що податкове повідомлення-рішення може прийматися лише відносно обов'язків платників податків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Зазначений висновок суду обумовлений наступним.

Закон України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII (Далі Закон про оподаткування) визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) (стаття 4 Закону про оподаткування).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону про оподаткування фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.

За результатом розгляду справи, суд констатує, що Публічне акціонерне товариство “Банк Національний кредит” в контексті проведення спірних операцій та перерахування податкових зобов'язань клієнта банку ЗАТ «Укррічтранспроект», не є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), адже виступає фінансовою установою, на яку покладено обов'язок з перерахування коштів клієнтів, в тому числі з призначенням платежів як плата податкових зобовязань. Тобто у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача санкцій, встановлених пп.17.1.7 Закону № 2181, яким передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у визначених розмірах. Адже, в розрізі спірних правовідносинах позивач не виступає платником податку на додану вартість, а є фінансовою установою (банком), що обслуговує платника податку.

Разом з тим, суд констатує, що сторонами не оспорюється факт допущення порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів.

У відповідності до п. 16.5.1. ст. 16 Закону № 2181 передбачено, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 р. N 110 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459 (Далі Інструкція) розроблена відповідно до Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про систему оподаткування", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Пунктом 2.5 Інструкції визначено, що податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків: сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів; таке рішення приймається за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання; сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження (далі - податкове повідомлення).

В той час як, рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій - є рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. N 247) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 (Далі Порядок), розроблено відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції).

Пунктом 7.1. Порядку визначено, що податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та неправомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваних рішень форми “Ш”. Як встановлено вище, позивач в спірних правовідносин не є платником податку, що виключає право податкового органу на прийняття відносно нього рішення у форми “Ш”.

В порядку пункту 3.2 Порядку при здійсненні розрахунку суми податкового зобов'язання, за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складається податкове повідомлення за формою згідно з додатком 3 - (форма "Ш"). За таких обставин, за наявності встановлених порушень банком строків перерахування податків платника податків, податковий орган уповноважений застосувати санкції до такої установи банку в порядку 16.5.1. Закону № 2181, за результатом чого на підставі пункту 7.1 Порядку приймається рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С").

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми “Ш” № 0000174310/3 від 16.09.2010 на суму 6330,13 грн. та повідомленням-рішенням форми “Ш” № 0000164310/3 від 16.09.2010 на суму 150,34 грн. За умови встановленого порушення банком строків перерахування податків податковим органом застосовуються фінансові (штрафні) санкції, що викладається у рішення Форми “С”.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 71, 94 , 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов підлягає частковому задоволенню.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 р. №0000174310/3 у розмірі 6330,13 грн.

3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 року №0000164310/3 у розмірі 150,34 грн.

4. В іншій частині відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення. Дана скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук