Постанова № 14100744, 17.01.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року Справа № 2а-6193/10/2370

14 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М., суддів Гараня С.М., Руденко А.В.,

секретар Кузнецов В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Сільгаз»до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «Сільгаз», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області № 0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р. та №0000242301/2/8949 від 28.09.2010р.

17 січня 2011 року на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява приватного підприємства «Сільгаз»про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд визнати протиправними та скасувати також прийняті в порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області № 0000242301/1-6582 від 15.07.2010р. та № 0000242301/3 від 02.12.2010р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті планової виїзної перевірки від 20.05.2010р., які покладені в основу оскаржуваних в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, суперечать як фактичним обставинам, так і чинному законодавству. Зокрема позивачем зазначено, що заборона віднесення сум податку на додану вартість, сплачених платником податку при придбанні легкового автомобілю, включеного до складу основних фондів, не стосується сум податку на додану вартість, нарахованих при придбанні товарів, що використовуються для ремонту або поліпшення легкових автомобілів, призначених для використання як основних фондів у звязку з чим вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, на адресу суду направив клопотання, згідно якого просить суд провести засідання за відсутності представника приватного підприємства «Сільгаз», позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, на адресу суду направив заяву про розгляд справи за відсутності представника інспекції, в якій просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи заперечення проти адміністративного позову тим, що за незрозумілими мотивами позивачем в поданому 13.12.2010р. адміністративному позові в обґрунтування позовних вимог викладені лише обставини, повязані з включенням суми податку на додану вартість, нараховані при придбанні бензину для легкового автомобіля «Toyota RAV4 6336»та придбанні запасних запчастин до нього, донараховані суми за якими скасовані рішенням Державної податкової адміністрації в Черкаській області № 19968/25-010 від 15.09.2010р., предмет спору по яких відсутній. Щодо заперечення обставин заниження позивачем сплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 600 грн. в порушення п. 4.1 статті 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 та п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»не надано жодного обґрунтування та із змісту позовної заяви чітко видно, що даний факт не заперечується і не оскаржується.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми податкового зобовязання згідно спірних повідомлень-рішень № 0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р. та № 0000242301/1-6582 від 15.07.2010р. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті за результатами планової виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Сільгаз», ідентифікаційний код 33531710, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. №63/23/33531710 від 20.05.2010р., про порушення позивачем п. 4.1 статті 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 та п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., в результаті чого встановлено заниження до сплати в бюджет податку на додану вартість всього в розмірі 12749 грн., в тому числі за липень 2008 року в розмірі 217 грн., за серпень 2008 року в розмірі 659 грн., за листопад 2008 року в розмірі 2267 грн., за грудень 2008 року в розмірі 3313 грн., за липень 2009 року в розмірі 235 грн., за листопад 2009 року в розмірі 3232 грн., за грудень 2009 року в розмірі 2826 грн.

Відповідного висновку відповідач дійшов з тих підстав, що перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків»показників за період з 11.01.2008р. по 31.12.2009р. у загальній сумі 443965 грн. встановлено, що приватне підприємство «Сільгаз»здійснювало операції з придбання дизпалива та бензину для легкового автомобіля, труби Ф160, проводів, інших ТМЦ, господарчих товарів, канцелярських товарів, послуг механізмів, експертизи робочих проектів будівництва, з виплати попередньої оплати за автомобіль УАЗ 452.

Проведеною перевіркою відображеного показника на підставі договорів купівлі-продажу, рахунків-фактур, прибуткових накладних, авансових звітів, касових чеків, отриманих податкових накладних та реєстрів до них, декларацій, поданих до Канівської обєднаної державної податкової інспекції, додатків 5 до декларацій, журналів-ордерів по бухгалтерських рахунках: 20, 22, 23, 63, 64, 91, 92 та даних головної книги, встановлено завищення задекларованих приватним підприємством «Сільгаз»показників у рядку 10.1 декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків»всього у сумі 14333 грн., в тому числі за лютий 2008 року в сумі 1282 грн., за березень 2008 року в сумі 1154 грн., за квітень 2008 року в сумі 1812 грн., за травень 2008 року в сумі 246 грн., за червень 2008 року в сумі 318 грн., за липень 2008 року в сумі 329 грн., за серпень 2008 року в сумі 855 грн., за вересень 2008 року в сумі 632 грн., за жовтень 2008 року в сумі 534 грн., за листопад 2008 року в сумі 878 грн., за липень 2009 року в сумі 493 грн., за серпень 2009 року в сумі 883 грн., за вересень 2009 року в сумі 1334 грн., за жовтень 2009 року в сумі 1073 грн., за листопад 2009 року в сумі 904 грн., за грудень 2009 року в сумі 1606 грн.

В порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. підприємством до складу податкового кредиту включено суми податку, нараховані (сплачені) у звязку з придбанням товарів та послуг, які не використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності приватного підприємства «Сільгаз», а саме:

за лютий 2008 року в розмірі 684 грн., за квітень 2008 року в розмірі 1184 грн., за листопад в розмірі 316 грн. включено суми податку, нараховані (сплачені) при придбанні робіт та послуг, з яких сформовано собівартість виконаних монтажних робіт, включених до обєкту оподаткування єдиним податком зі ставкою 10 відсотків в 2007 році, тобто, виконані роботи не включені в оподатковувані податком на додану вартість обсяги поставки;

за лютий 2008 року в розмірі 598 грн., за березень 2008 року в розмірі 1154 грн., за квітень 2008 року в розмірі 628 грн., за травень 2008 року в розмірі 246 грн., за червень 2008 року в розмірі 318 грн., за липень 2008 року в розмірі 329 грн., за серпень 2008 року в розмірі 390 грн., за вересень 2008 року в сумі 632 грн., за жовтень 2008 року в сумі 534 грн., за листопад 2008 року в сумі 356 грн., за липень 2009 року в сумі 165 грн., за серпень 2009 року в сумі 883 грн., за вересень 2009 року в сумі 1334 грн., за жовтень 2009 року в сумі 739 грн., за листопад 2009 року в сумі 904 грн., за грудень 2009 року в сумі 864 грн. включено суми податку, нараховані (сплачені) при придбанні бензину (підстава для нарахування розрахункові чеки, з зазначенням податкового номера постачальника), списаного (в бухгалтерському обліку відображено Дт91, 92 Кт 203) для легкового автомобіля «Toyota RAV4 6336», використання якого в господарській діяльності та отримання економічних вигод від його використання, підприємством не доведено, до перевірки надані подорожні листи, в яких в порушення Інструкції «Про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи», затвердженої наказом Держкомстату України № 74 від 17.02.1998р., не зазначено місця призначення поїздки, завдання та мети використання автомобіля, не затверджено підписом медичного працівника можливість допуску водія за станом здоровя, не вказано показання спідометра при виїзді з гаража (на початок робочого дня) та при поверненні в гараж, не вказано фактичний час повернення автомобіля до гаража, не вказано розрахунку вартості послуг, в результаті чого дані подорожні листи не являються оформленими належним чином документами типової форми № 3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля» та, відповідно, не підтверджують використання автомобіля виключно у виробничих цілях. Всі подорожні листи однотипні, інших документів, що підтверджують використання автомобіля в цілях, що спрямовані на одержання доходів та отримання економічних вигод, від його використання не надано. Також згідно бухгалтерського обліку підприємством не понесені витрати на стоянку та паркування автомобіля, відсутні документи, що підтверджують місцезнаходження автомобіля, власного чи орендованого гаражного приміщення підприємство не має, що є доказом використання автомобіля в особистих цілях;

за серпень 2008 року в сумі 465 грн., за листопад 2008 року в сумі 206 грн., за липень 2009 року в сумі 328 грн., за жовтень 2009 року в сумі 334 грн., за грудень 2009 року в сумі 742 грн., відповідно до податкових накладних № НН08-04582 від 28.08.2008р., № НН11-02683 від 16.11.2008р., № НН07-00022 від 02.07.2009р., № 10-0003445 від 27.10.2009р., №12-0003581 від 26.12.2009р. включено суми податку, нараховані (сплачені) при придбанні у товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт ЛТД», іпн. 143698526517, запасних частин для легкового автомобіля «Toyota RAV4 6336», використання якого в господарській діяльності та отримання економічних вигод від його використання підприємством не доведено, для перевірки надані подорожні листи, в яких в порушення Інструкції «Про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи», затвердженої наказом Держкомстату України № 74 від 17.02.1998р., не зазначено місця призначення поїздки, завдання та мети використання автомобіля, не затверджено підписом медичного працівника можливість допуску водія за станом здоровя, не вказано показання спідометра при виїзді з гаража та при поверненні в гараж, не вказано фактичний час повернення автомобіля до гаража, не вказано розрахунку вартості послуг, в результаті чого дані подорожні листи не являються оформленими належним чином документами типової форми № 3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля»та, відповідно, не підтверджують використання автомобіля виключно у виробничих цілях. Всі подорожні листи однотипні, інших документів, що підтверджують використання автомобіля в цілях, що спрямовані на одержання доходів та отримання економічних вигод, від його використання не надано. Також згідно бухгалтерського обліку підприємством не понесені витрати на стоянку та паркування автомобіля, відсутні документи, що підтверджують місцезнаходження автомобіля, власного чи орендованого гаражного приміщення підприємство не має, що є доказом використання автомобіля в особистих цілях.

Не погоджуючись з прийнятими Канівською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області податковими повідомленнями-рішеннями №0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р. та № 0000242301/1-6582 від 15.07.2010р. приватне підприємство «Сільгаз»звернулось в порядку апеляційного узгодження до Державної податкової адміністрації в Черкаській області, яка рішенням № 19968/25-010 від 15.09.2010р. скасувала податкове повідомлення-рішення №0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р. в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 18224 грн. (12149 грн. основного боргу та 6075 грн. штрафних санкцій) та в цій частині рішення № 6546/23-024 від 15.07.2010р. про результати розгляду первинної скарги, в іншій частині на суму 900 грн. (600 грн. основного боргу та 300 грн. штрафних санкцій) залишено рішення держподатінспекції без змін.

Як зазначено в рішенні за результатами повторних скарг, приватне підприємство «Сільгаз»у період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. фактично здійснювало діяльність з проектування та монтажу зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж і систем газопостачання, приладів і засобів вимірювання, проектних робіт по газоустаткуванню.

Згідно видаткової накладної № РН-399 від 06.12.2007р. підприємством придбано у приватного підприємства «Сократ-М»автомобіль «Toyota RAV4 6336»вартістю 225533грн., в т.ч. 37588 грн. податку на додану вартість. Вказаний транспортний засіб зареєстрований в органах ДАІ УМВС 07 грудня 2007 року на власника приватне підприємство «Сільгаз». Придбаний автомобіль віднесено до другої групи основних фондів та зараховано на баланс підприємства за первісною вартістю 231976 грн. Залишкова вартість основних фондів станом на 01.01.2008р. складала 281591 грн.

За даними відомостей по нарахуванню амортизації приватним підприємством «Сільгаз»амортизаційні відрахування на вартість придбаного автомобіля нараховувались починаючи з І кварталу 2008 року. Суми амортизаційних відрахувань включались до декларацій з податку на прибуток підприємств та зменшувався скоригований прибуток платника: за І квартал 2008 року на 23197 грн., за ІІ квартал 2008 року на 20878 грн., за ІІІ квартал 2008 року на 18 790 грн., за ІV квартал 2008 року на 16911 грн., за ІІІ квартал 2009 року на 12328грн., за ІV квартал 2009 року на суму 11096 грн., всього на 103200 грн.

До складу валових витрат в декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік віднесено витрати, повязані з ремонтом та добровільним страхуванням легкового автомобіля RAV4 6336»в сумі 12633 грн. та 13627 грн. відповідно.

До складу податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з лютого 2008 року по грудень 2009 року підприємством включались суми податку, сплачені при придбанні паливно-мастильних матеріалів в розмірі 10074 грн. та запасних частин в розмірі 2075 грн., які використовувалися при експлуатації легкового автомобіля.

Разом з тим, в акті перевірки № 63/23/33531710 від 20.05.2010р. визначено, що приватним підприємством «Сільгаз»не доведено використання легкового автомобіля RAV4 6336»в господарській діяльності, зокрема для перевірки надано подорожні листи, в яких не зазначено місця призначення поїздки, завдання та мети використання автомобіля, не вказано показники спідометра та фактичний час проведення автомобіля до гаража, а тому підприємством безпідставно нарахувались амортизаційні відрахування в сумі 10320 грн., відносились до валових витрат витрати, повязані з поліпшенням основних фондів та добровільним страхуванням невиробничого фонду в сумі 23623 грн. До складу податкового кредиту неправомірно включено суми податку, сплачені у звязку з придбанням паливно-мастильних матеріалів та запасних частин для легкового автомобіля, який не використовується в господарській діяльності підприємства.

Крім того, перевіркою збільшено валові доходи за 2008 рік на суму 24952 грн., зменшено валові витрати на суму 15523 грн. та зменшено податковий кредит на суму 2184грн., у звязку з неправильним формуванням доходів та витрат у період зміни підприємством системи оподаткування зі спрощеної на загальну. Даний факт приватним підприємством «Сільгаз»не оскаржується.

Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1 00 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно п.п. 8.2.2 п. 8.2 статті 8 означеного Закону, основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування); група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них. Підпунктом 8.3.5 пункту 8.3 статті 8 цього Закону облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів групи 2, 3 або групи 4, з метою оподаткування не ведеться. Норми амортизації встановлені підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 цього Закону у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал), зокрема для груп 2-10 відсотків.

Таким чином, витрати на придбання легкового автомобіля, який відноситься до групи 2 основних фондів, враховуються при визначенні обєкта оподаткування за рахунок поступового віднесення таких витрат на зменшення скоригованого прибутку платника податку на суму збільшеної балансової вартості групи 2 основних фондів, до якої застосовується норма амортизації 10 відсотків.

Відповідно до п. 9 статті 7 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996р., страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обовязковим, тобто експлуатація транспортних засобі здійснюється тільки за наявності страхового поліса, що є договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і підтверджує сплату страхового платежу. Відповідальність за обовязкове страхування цивільної відповідальності покладається на власника транспортного засобу, яким не може виступати юридична або фізична особа, що експлуатує транспортний засіб, який належить їй на праві власності, оперативного управління або інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення, тощо).

На підставі п.п. 5.4.6 п. 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. сума витрат на страхування цивільної відповідальності транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податків, включається до складу валових витрат підприємства.

Оскільки автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього належать до основних фондів групи 2, то відповідно до п. 8.7 статті 8 означеного Закону будь-який ремонт (поточний або капітальний) розглядається як поліпшення основних фондів. Так, нормами п.п. 8.7.1 п. 8.7 статті 8 даного Закону встановлено, що платники податків мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Згідно з абз. 5 пп. 5.4.10 п. 5.4 статті 5 цього Закону встановлено обмеження, а саме дозволяється включити до складу валових витрат лише 50% вартості витрат на придбання ПММ для легкового автомобіля. Слід зазначити, що в такому випадку платник податку звільняється від обовязків доведення звязку таких витрат з його господарською діяльністю, але не від обовязку документального підтвердження таких витрат.

Порядок заповнення подорожнього листа легкового автомобіля регулюється Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Держкомстату України №74 від 17.02.1998р., яка встановлює єдиний порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми № 3 при виконанні службових поїздок, дані якого є підставою для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів та обліку витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів (п. 1.3 Інструкції). Оскільки положення Інструкції не вимагають зазначення в подорожньому листі конкретного маршруту автомобіля, то підприємство вправі обмежитися записами про особу, у чиє розпорядження надається автомобіль, про час вибуття/прибуття, загальний пробіг та рух пального. В подорожніх листах, копії яких надані Канівською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області, зазначені реквізити заповнені.

Таким чином, висновки в акті перевірки про те, що легковий автомобіль, зареєстрований в органах ДАІ на юридичну особу і зарахований на баланс підприємства, не використовується у його господарській діяльності, з посиланням на неналежне заповнення подорожних листів, не дають підстав для зменшення амортизаційних відрахувань, витрат на ремонт страхування транспортного засобу, а відповідно і виключення з податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених при придбанні паливно-мастильних матеріалів та запасних частин.

Разом з тим, позивачем жодних доказів, що спростовували б висновки інспекції в частині заниження приватним підприємством «Сільгаз»сплати до бюджету податку на додану вартість в сумі 600 грн., зокрема щодо завищення зобовязань у звязку з віднесенням до бази оподаткування за лютий 2008 року вартості ТМЦ в розмірі 15132 грн. 55 коп., які залишилися на складі та за які не отримано оплату; не включення до бази оподаткування за травень 2008 року авансового платежу в розмірі 5000 грн., в тому числі податок на додану вартість 833 грн. 33 коп., отриманого від відкритого акціонерного товариства «Газмонтажсервіс»відповідно до виписаної податкової накладної № 6 від 22.05.2008р.; не включення до бази оподаткування за грудень 2008 року при анулюванні свідоцтва платника податку на додану вартість умовного продажу товарних залишків в сумі 16565 грн., стосовно яких був нарахований податковий кредит, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями 205, 209 рахунків за 2008 рік; а також включення суми податку за лютий 2008 року в розмірі 684 грн., за квітень 2008 року в розмірі 1184 грн., за листопад в розмірі 316 грн., нараховані (сплачені) при придбанні робіт та послуг, з яких сформовано собівартість виконаних монтажних робіт, включених до обєкту оподаткування єдиним податком зі ставкою 10 відсотків в 2007 році, тобто виконані роботи не включені в оподатковувані податком на додану вартість обсяги поставки, суду не надано, як і не наведено норм права, що врегульовують відповідні правовідносини. Як вбачається зі змісту викладеного позивачем обґрунтування позовних вимог, останній зводиться до аналізу чинного законодавства в частині віднесення витрат, повязаних з технічним обслуговуванням транспортного засобу, до складу валових витрат. В той же час, як зазначалось вище, податкове повідомлення-рішення №0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р., яким приватному підприємству «Сільгаз»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 12749 грн. та штрафними санкціями в розмірі 6375 грн., скасовано в порядку апеляційного узгодження у звязку з чим суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області №0000242301/2/8949 від 28.09.2010р.

Щодо позовних вимог приватного підприємства «Сільгаз»в частині скасування податкових повідомлень-рішень Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області № 0000242301/1-6582 від 15.07.2010р. та № 0000242301/3 від 02.12.2010р., суд вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог п. 1.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 20.12.2000р. та п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, податкові повідомлення-рішення, прийняті в порядку апеляційного узгодження, у разі, якщо останні не змінюють за результатами перегляду розмір визначеного податковою інспекцією податкового зобовязання, вони не встановлюють обовязок позивача щодо сплати даного податкового зобовязання, а отже не є правовими актами індивідуальної дії в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, не підлягають розгляду в адміністративному суді.

Податкове повідомлення-рішення № 0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р., в свою чергу, також не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки, як зазначалось вище, та не заперечується позивачем, скасовано Державною податковою адміністрацією в Черкаській області рішенням від 15.09.2010р. за результатами адміністративного перегляду, що свідчить про відсутність предмету спору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 155, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Сільгаз»до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000242301/2/8949 від 28.09.2010р. відмовити.

В частині позовних вимог приватного підприємства «Сільгаз»до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000242301/0/5072/23-018 від 01.06.2010р., №0000242301/1-6582 від 15.07.2010р. та №0000242301/3 від 02.12.2010р. провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Судді С.М. Гарань

А.В. Руденко