Постанова № 14100739, 28.02.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/446/2011

14 год. 55 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

при секретарі Лисенко С.С.,

за участю представника відповідача приватного підприємства «Джоена»Бовкуна П.В. за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області до приватного підприємства «Джоена»про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Уманська обєднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Джоена»про стягнення з відповідача боргу по податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість на загальну суму 19 991 грн. 41 коп.

Згідно позову проведеною перевіркою відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства встановлено порушення його вимог та як наслідок податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями нараховано штрафну санкцію по несвоєчасній сплаті податку на прибуток підприємства, яка у звязку з попередньою переплатою складає 1859 грн. 63 коп., та податку на додану вартість в розмірі 7722 грн. і штрафними санкціями 10421 грн. 29 коп., які у звязку з відсутністю їх апеляційного оскарження відповідачем вважаються узгодженою сумою податкового зобовязання. Узгоджена сума податкових зобов'язань визнається сумою податкового боргу платника податків та у звязку з несплатою відповідачем підлягає стягненню в судовому порядку. Представником позивача на адресу суду подана заява в якій він позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та просив суд відстрочити виплату податкового боргу у звязку з тимчасовою відсутністю коштів у підприємства.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Джоена»згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 27.07.2000 р. та перебуває на обліку в Уманській обєднаній державній податковій інспекції Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991 р. (далі Закон № 1251-XII) з 01.09.2000 р.

9 березня 2006 року приватному підприємству «Джоена»було видане свідоцтво про його реєстрацію як платника податку на додану вартість за № 32436273.

Позивачем встановлений факт несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов`язань протягом граничних строків їх сплати, а саме: податку на додану вартість та податку на прибуток підпрємства.

Так, згідно перевірки позивача від 04.10.2010 р. по своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань, визначених у деклараціях з податку на додану вартість, встановлено факт несплати приватним підприємством «Джоена»зазначеного податку в розмірі 7722 грн.

Дане порушення зафіксовано актом перевірки № 1310/1520-31070628 від 04.10.2010 р., на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення за № 0000661520/0 від 19.10.2010 р. та № 0000651520/0 від 19.10.2010 р. про нарахування відповідачу штрафних санкцій в загальній сумі 10421 грн. 29 коп., які були отримані відповідачем 20.10.2010 р. та в установленому порядку не оскаржувалися.

Також відповідно до перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, проведеної позивачем 08.10.2010 р., згідно даних декларацій з податку на прибуток підприємства, встановлено факт несвоєчасної сплати приватним підприємством «Джоена»зазначеного податку.

Дане порушення зафіксовано відповідним актом перевірки № 1363 від 08.10.2010 р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0002361500/0 від 15.10.2010 р. про нарахування відповідачу штрафних санкцій в сумі 1877 грн. 80 коп. Зазначене податкове рішення було отримане відповідачем 22.10.2010 р. та ним не оскаржувалося.

Оскільки суми податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість відповідачем розраховано самостійно в поданих ним деклараціях, відповідні податкові зобовязання згідно пункту 5.1 статті 5 Закону №2181 є узгодженими.

Таким чином, до стягнення підлягає податкова заборгованість відповідача на загальну суму 19991 грн. 41 коп., яка складається з несплаченого у встановлені терміни сум податку на додану вартість, штрафних санкцій за його несплату, а також штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесені до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на прибуток, обєкти оподаткування, правила ведення податкового обліку, а також порядок нарахування та строки сплати зазначеного податку, є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р., (далі Закон № 334/94-ВР).

Прибуток платників податку відповідно до статті 10 Закону № 334/94-ВР, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування. Об'єктом оподаткування статтею 3 даного Закону, у свою чергу, визначено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, а також суму амортизаційних відрахувань.

Порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств визначені пунктом 16.4 статті 16 вищевказаного Закону, згідно якої платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Так, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, яким відповідно до цього Закону є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року повну.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Згідно підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР платники податку на додану вартість зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнених від оподаткування. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях.

При цьому сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, остання підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Податковим періодом згідно пункту 7.8. статті 7 Закону №168/97-ВР є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Отже, сплачується податок на додану вартість, визначений у місячній податковій декларації, згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 складає 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з вимогами підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону № 1251-XII платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюється Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2181-III).

Так, відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III встановлює обов`язок платника податків самостійно сплачувати суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

В той же час, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання визнається податковим боргом (пункт 1.3 статті 1 Закону № 2181-III).

Внаслідок виникнення податкового боргу на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша від 27.10.2010 р. № 1/173 та друга від 29.11.2010 р. № 2/204, які у зв`язку з неврученням були розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) 01.11.2010 р. та 03.12.2010 р. відповідно.

Згідно пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509, органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, реєстрації податкової застави від 11.11.2010 р. за № 29196588 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Вжиті заходи не забезпечили повного погашення податкового боргу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий борг приватного підприємства «Джоена»в сумі 19991 грн. 41 коп., не сплачений в установлені Законом № 2535-XII строки, підлягає примусовому стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області до приватного підприємства «Джоена»про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути приватного підприємства «Джоена», ідентифікаційний код 31070628, на користь бюджету через Уманську обєднану державну податкову інспекцію Черкаської області податковий борг в сумі 19991 (девятнадцять тисяч девятсот девяносто одну) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 03 березня 2011 року.

Суддя С.М. Гарань