Рішення № 141006925, 22.10.2026, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/765/26

Провадження №2/597/551/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», в інтересах якого діє Міньковська Анастасія Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9500 гривень 00 копійок та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 04.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №86462639, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. 01.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» було укладено Договір факторингу №01092025/1, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 9500 гривень 00 копійок, з яких: 5000 гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту; 4500 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками. Відповідно до п.5.1.2 Договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В порушення умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Оскільки на даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за вищевказаним договором, а позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право у позасудовому порядку, останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ.Заяви (клопотання) учасників справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак від його представника - Кульгавець Сергія Михайловича надійшла заява, відповідно до якої відповідач у справі ОСОБА_1 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» про стягнення заборгованості за кредитним договором визнає повністю, також вважає, що розмір витрат на правову допомогу є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому наявні підстави для зменшення їх розміру.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 22.06.2026 року суддя Шевчук В.М. вікрила провадження у цивільній справі та визначила проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 04.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено договір №86462639 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» надало ОСОБА_1 у безготівковій формі фінансовий кредит у розмірі 5000 гривень шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності до 06.03.2021 року (але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором п.11.1 Договору), а останній зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, які становлять 3%. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, що є невід`ємною частиною цього Договору.

01.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» було укладено Договір факторингу №01092025/1, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 9500 гривень 00 копійок, з яких: 5000 гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту; 4500 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками. Відповідно до п.5.1.2 Договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В порушення умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.

V. Оцінка суду

Положеннями ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першої статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

У частині третій вказаної статті зазначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону).

Згідно приписів статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Таким чином, підписання відповідачем договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 04.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено договір №86462639 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» надало ОСОБА_1 у безготівковій формі фінансовий кредит у розмірі 5000 гривень шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності до 06.03.2021 року (але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором п.11.1 Договору), а останній зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, які становлять 3%. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» виконало свої зобов`язання згідно з кредитним договором та видало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами договору, що підтверджується повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська платіжна система» про перерахування коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» через систему платежів API-інтерфейсу №КД-000012342/ТНПП від 03.12.2025 року на картку № НОМЕР_1 .

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «sn6bk0l0», що був надісланий на вказаний відповідачем номер телефону - НОМЕР_2 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Згідно з довідкою про ідентифікацію відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з яким укладено договір №86462639 від 04.02.2021 року, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС». Одноразовий ідентифікатор: «sn6bk0l0». Час відправки ідентифікатора позичальнику: 04.02.2021 року. Номер мобільного телефону, на яку направлено ідентифікатор: НОМЕР_2 . Електронна адреса відповідача, на яку відправлено договір: ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором загальна заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» становить 9500 гривень 00 копійок, в тому числі заборгованість по кредиту - 5000 гривень 00 копійок, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 4500 гривень 00 копійок.

Як вбачається з відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260925/44639-БТ від 04.10.2026 року на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну карту № НОМЕР_4 та відкрито банківський рахунок НОМЕР_5 .

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 за номером картки № НОМЕР_4 було перераховано кредитні кошти у сумі 5000 гривень 00 копійок 04.02.2021 року.

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення кредитного договору №86462639 від 04.02.2021 року та переказ коштів в сумі 5000 гривень 00 копійок на рахунок, що належить ОСОБА_1 , шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, а також перехід права вимоги до позивача.

Беручи до уваги зазначене, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором та позивачем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з умовами вищевказаного договору позики відповідач зобов`язувався своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що 01.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» було укладено Договір факторингу №01092025/1, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» за плату відступило належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 9500 гривень 00 копійок, з яких: 5000 гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту; 4500 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками.

Відповідно до п.5.1.2 Договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. В порушення умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання з повернення кредитних коштів, оскільки після відступлення права грошової вимоги останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ані первісному кредитору, ані позивачу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» відбулася заміна кредитора, відтак відповідач, за умови повідомлення останнього про заміну сторони у кредитних правовідносинах, був зобов`язаний погасити заборгованість позивачу, за якою настав строк виконання зобов`язання. За умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, останній не був позбавлений можливості виконати своє зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний у вищенаведеному кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Отже, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частинами 1 і 2 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що кредитний договір №86462639 від 04.02.2021 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «sn6bk0l0» є укладеним, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Підписавши вказаний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме: отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Суд також зазначає, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачкою особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту є технічно неможливим, що у свою чергу відповідає положенням ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду №524/5556/19 від 12.01.2021: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст.629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти в сумі 5000 гривень на період з 04.02.2021 року по 06.03.2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо строку, умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки, однак порушив свої зобов`язання, не вносив обов`язкові платежі, передбачені умовами договору.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором №86462639 від 04.02.2021 року виконав в повному обсязі, зокрема, передав відповідачу ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 5000 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська платіжна система» про перерахування коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» через систему платежів API-інтерфейсу №КД-000012342/ТНПП від 03.12.2025 року на картку № НОМЕР_1 .

Відповідач здійснював користування грошовими коштами згідно кредитного договору, однак свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитом відповідач не виконав.

Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором загальна заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» становить 9500 гривень 00 копійок, в тому числі заборгованість по кредиту - 5000 гривень 00 копійок, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 4500 гривень 00 копійок.

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу суд приймає до уваги заяву представника відповідача, в якій позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» про стягнення заборгованості за кредитним договором №86462639 від 04.02.2021 року у розмірі 9500 гривень відповідачем ОСОБА_1 визнаються.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №86462639 від 04.02.2021 року, яка підлягає стягненню з відповідача - 9500 гривень 00 копійок, з яких 5000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 4500 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Суд вважає, що ухилення від виконання зобов`язання шляхом погашення заборгованості за кредитним договором №86462639 від 04.02.2021 року призвело до порушення прав позивача як кредитора у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору факторингу №01092025/1 року від 01.09.2025 року, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», в інтересах якого діє Міньковська Анастасія Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9500 гривень 00 копійок, з яких 5000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 4500 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Суд вважає, що визнання позову відповідачем ОСОБА_1 не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», в інтересах якого діє Міньковська Анастасія Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення в повному обсязі.

VI. Щодо розподілу судових витрат

У позовній заяві представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обгрунтування понесених судових витрат представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» надав: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11628/10, договір про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року, додаткову угоду №86462639 від 08.05.2026 року до договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року, детальний опис робіт, виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої допомоги, акт надання правничої допомоги від 08.05.2026 року, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» здійснило оплату ФОП « ОСОБА_2 » в сумі 5500 гривень за надану нею правничу допомогу.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої ФОП « ОСОБА_2 » правничої допомоги, заявлений розмір витрат, докази оплати гонорару, повне задоволення позовних вимог, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд вбачає підстави для їх задоволення у меншому розмірі, а саме: 1000 гривень.

Таким чином, до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

Оскільки позов задоволено у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, то відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" позивачу має бути повернуто з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Представником позивача при зверненні до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», в інтересах якого діє Міньковська Анастасія Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором сплачено судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок згідно платіжної інструкції №86462639 від 14.05.2026 року, отже 1331 гривня 20 копійок має бути повернуто позивачу з державного бюджету та 1331 гривня 20 копійок слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.207, 514, 516, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626-628, 629, 631, 638, 639, 1048-1049, 1054, 1056-1, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», в інтересах якого діє Міньковська Анастасія Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: 07406 м.Бровари вул.Симона Петлюри 21/1, IBAN: НОМЕР_6 в ПуАТ КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634), заборгованість за кредитним договором №86462639 від 04.02.2021 року у розмірі 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: 07406 м.Бровари вул.Симона Петлюри 21/1, IBAN: НОМЕР_6 в ПуАТ КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634), понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: 07406 м.Бровари вул.Симона Петлюри 21/1, IBAN: НОМЕР_6 в ПуАТ КБ «АКОРД БАНК», МФО:380634), 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: 07406 м.Бровари вул.Симона Петлюри 21/1, IBAN: НОМЕР_6 в ПуАТ КБ «АКОРД БАНК», МФО:380634), з державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору за платіжною інструкцією №86462639 від 14.05.2026 року в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 22.10.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса місцезнаходження: 07406 м.Бровари вул.Симона Петлюри 21/1, IBAN: НОМЕР_6 в ПуАТ КБ «АКОРД БАНК»).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя В.М.ШЕВЧУК