Постанова № 141006340, 28.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/486/26

Провадження № 3/466/543/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Луців-Шумська Н.Л., за участі адвоката Жиравецького Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 15.01.2026 о 02.35год. у м.Львів по вул. Хімічній, керувала т.з. «Mersedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя). Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події чи у медичному закладі, - відмовилась. Даний факт зафіксовано на нагрудний відеореєстратор номер 471300, 47**24. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судові засідання не з`являлася, про причини неявки суд не повідомляла. Її інтереси представляв адвокат Жиравецький Т.М., який просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, подав письмові пояснення у справі.

На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом. За його твердженням, відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не фіксують факту керування автомобілем, натомість чоловік ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими повідомляв, що за кермом перебував він. Також захисник посилався на те, що потерпіла особа не підтвердила однозначно, хто саме керував транспортним засобом. Крім того, захисник вказував на порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, відсутність безперервної відеофіксації подій, незалучення двох свідків за відсутності належної відеофіксації та недоліки змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

За клопотанням захисника судом допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що є чоловіком ОСОБА_1 та 15 січня 2026 року разом із дружиною повертався зі святкування дня народження. За його словами, автомобілем керував він, а не дружина. Після незначної дорожньо-транспортної пригоди вони на місці домовилися з потерпілою особою про відшкодування збитків. Свідок також пояснив, що не проходив огляду на стан сп`яніння, оскільки працівники поліції йому цього не пропонували, а дружина постійно спілкувалася з поліцейськими та не давала йому можливості висловитися. На його думку, дружина заперечувала факт керування ним автомобілем через побоювання, що в нього вилучать польське посвідчення водія.

Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, рапорт працівника поліції, відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції та інші матеріали справи.

Вислухавши доводи захисника, показання свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Приписом ч.1 ст.130 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 ПДР - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, для встановлення складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду, необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, мала ознаки сп`яніння, була належним чином направлена на огляд або їй було запропоновано пройти його у встановленому порядку, проте вона відмовилася.

Оцінюючи доводи захисника про недоведеність факту керування транспортним засобом, суд ураховує, що сам по собі факт перебування особи біля автомобіля або в його салоні не є достатнім для висновку про керування. Водночас цей факт може встановлюватися на підставі сукупності належних і допустимих доказів, оцінених у взаємозв`язку.

Судом досліджено відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції, зокрема відеозапис Clip-0, на якому чоловік ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції зазначає, що перебував у транспортному засобі як пасажир та спав.

На цьому ж відеозаписі водій автомобіля, державний номерний знак НОМЕР_2 , повідомляє про дорожньо-транспортну пригоду 15.01.2026 у м.Львів по вул. Хімічній, вказуючи, що її спричинила водій автомобіля Mercedes-Benz, та вказує на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала зазначеним транспортним засобом. Також на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовилася від оформлення дорожньо-транспортної пригоди.

На відеозаписі Clip-1 зафіксовано, як свідок ОСОБА_2 в ході тривалої дискусії з працівниками поліції вказує, що він перебував за кермом автомобіля. При цьому працівники патрульної поліції попередили його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

На відеозаписі Clip-2 зафіксовано як ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що ДТП у неї трапилося вперше. На відеозаписі Clip-3 6:45 ОСОБА_1 підтвердила те, що саме вона керувала транспортним засобом.

Крім того, судом досліджено відеозапис, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.

Оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, суд бере до уваги, що первинні пояснення чоловіка ОСОБА_1 про перебування в автомобілі як пасажира узгоджуються з поясненнями водія автомобіля НОМЕР_2 , яка безпосередньо повідомила працівникам поліції про обставини ДТП та вказала на ОСОБА_1 як на водія автомобіля Mercedes-Benz, поясненнями самої ОСОБА_1 , зафіксованими на записах нагрудних камер працівників патрульної поліції. Натомість пояснення ОСОБА_2 про те, що саме він керував автомобілем, суперечать його первинним поясненням, зафіксованим на відеозаписі Clip-0.

Суд враховує, що свідок ОСОБА_2 є чоловіком особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому його показання підлягають оцінці з урахуванням характеру їх взаємовідносин, заінтересованості у результатах розгляду справи та узгодженості з іншими дослідженими доказами. Водночас сам факт родинних відносин не є самостійною підставою для відхилення його показань. Визначальне значення має їх відповідність іншим матеріалам справи та обставинам, зафіксованим на відеозаписах.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій на вимогу поліцейського зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, за умови підтвердження матеріалами справи того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, а відмова від огляду була висловлена нею на законну вимогу поліцейського та зафіксована з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, наведені обставини можуть бути покладені в основу висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Щодо доводів захисника про порушення порядку огляду суддя зазначає, що відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться у встановленому законом порядку. У разі відмови водія від огляду на місці зупинки або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я у визначеному законодавством порядку. Відеозапис відповідних дій може використовуватися як доказ, а за неможливості застосування технічних засобів відеозапису огляд проводиться у присутності двох свідків.

Пунктом 5 розділу II Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено, що відеозйомка портативним відеореєстратором ведеться безперервно під час виконання поліцейським службових обов`язків, крім визначених Інструкцією винятків.

Водночас сам по собі факт наявності перерв між окремими відеофайлами не дає підстав без дослідження їхнього змісту та причин перерв автоматично визнавати всі зафіксовані відомості недопустимими доказами. Суд має оцінити, чи вплинули відповідні перерви на можливість установити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із досліджених судом відеозаписів вбачається, що після прибуття працівників поліції на виклик про ДТП у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, про що їй було повідомлено.

Працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як із використанням спеціального технічного засобу на місці події, так і в закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 від обох видів огляду відмовилась. Відмова була зафіксовано засобами відеозапису.

Таким чином, суддя робить висновок, що працівниками поліції були виконані вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Оцінивши всі докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена.

Дії гр. ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вона як особа, яка керує транспортним засобом, відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що стверджується зібраними по справі доказами.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність або є підставою для закриття провадження у справі відповідно до ст. 247 КУпАП, судом не встановлено.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, його підвищену суспільну небезпечність, особу правопорушника та приходить до висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з ст.40-1 КУпАП та у відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 33, 40-1, 130, 221, 279, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів ГУК у Львівській області 21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA268999980313040149000013001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA888999980313181206000013955, Код класифікації доходів бюджету 22030101), судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень, шістдесят копійок).

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська