Рішення № 141004999, 27.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6107/26 2/335/3320/2026РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, Пологівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визначити їй додатковий 3-х місячний строк з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в подальшому було оновлено.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся, ОСОБА_2 . На день своєї смерті вона постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 6,51 га, розташована на території Тарасівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Для оформлення спадщини позивач звернулася до нотаріальної контори за своїм фактичним місцем проживання. Проте, у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку та роз`яснено необхідність вирішення цього питання в судовому порядку.

ОСОБА_1 зазначає, що нею пропущений строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому є підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року, територія Гуляйпільської міської територіальної громади віднесена до територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії.

Внаслідок постійних, щоденних артилерійських та авіаційних обстрілів міста, які становили реальну загрозу для життя, позивач разом із малолітніми дітьми була змушена екстрено виїхати з небезпечної зони, покинувши постійне місце проживання та майно. Внаслідок вимушеного переселення вона отримала статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО). Опинившись у чужому регіоні з малолітніми дітьми, вона зіткнулася з гострими побутовими та фінансовими проблемами: тривалим пошуком орендованого житла, значними витратами на облаштування побуту на новому місці та адаптацією дітей до нових умов. Оскільки в місті Гуляйполе велись активні бойові дії, залишати там будь-які засоби для існування було неможливо.

Як фізична особа-підприємець (ФОП), з метою порятунку залишків матеріальних цінностей та обладнання, позивач була змушена організувати їхнє вивезення (релокацію). Оселившись у селищі Летичів, усе майно та зароблені кошти вона спрямувала виключно на спробу відновлення хоча б мінімальної діяльності, що було єдиним доступним для неї способом забезпечити виживання малолітніх дітей та родини в умовах повної втрати колишнього життя. Проте, отримані від цієї діяльності доходи мали вкрай нестабільний і мінімальний характер, що додатково погіршувалося регулярними тривалими відключеннями електроенергії, які суттєво обмежували роботу.

Крім того, суттєвим фінансовим тягарем стало законодавче підвищення податкового навантаження на суб`єктів підприємницької діяльності. За таких обставин, весь її наявний фінансовий ресурс був підпорядкований виключно питанню щоденного фізичного виживання сім`ї. Через скрутне матеріальне становище, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», з 30.06.2022 і по даний час вона разом із дітьми отримує державну допомогу на проживання ВПО. Її доходи від підприємницької діяльності є незначними, а її чоловік працевлаштований та отримує мінімальну заробітну плату. Усі сукупні доходи сім`ї повністю спрямовуються на оплату оренди житла та забезпечення базових потреб дітей, що свідчить про стабільно важкий фінансовий стан родини позивача.

Протягом усього часу перебування в евакуації вона не полишала надії на повернення до рідного міста Гуляйполе, планувала відновити пошкоджене житло та належним чином оформити всі спадкові документи безпосередньо за місцем розташування майна. Однак, починаючи з грудня 2025 року, безпекова ситуація в Гуляйпільській громаді стрімко та суттєво погіршилася через інтенсифікацію ворожих обстрілів, що унеможливило будь-які поїздки чи повернення туди найближчим часом. Усвідомивши, що повернутися найближчим часом додому не вдасться, а зволікання з оформленням спадщини може призвести до втрати права на державну компенсацію за знищене (пошкоджене) житло, позивач зрозуміла, що зобов`язана діяти невідкладно та розпочати процедуру оформлення за фактичним місцем евакуації, де їй було відмовлено в оформленні спадщини.

Зазначений комплекс обставин (тривала евакуація, складне облаштування на новому місці, спроби відновлення діяльності з нуля заради самозайнятості, турбота про малолітніх дітей, важкий матеріальний стан, а також об`єктивна неможливість повернутися додому через різке загострення безпекової ситуації з грудня 2025 року) складають сукупність об`єктивних, непереборних перешкод, які унеможливили вчасне подання заяви про прийняття спадщини, а тому, позивач вважає, що пропуск строку стався з поважних та незалежних від її волі причин.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, було залишено без руху.

22.06.2026 позивач ОСОБА_1 подала до суду оновлену позовну заяву, в якій усунуто недоліки, викладені в ухвалі судді від 03.06.2026, і згідно вказаної заяви позовні вимоги пред`явлено лише до відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 29.06.2026, прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та відкрито провадження у справі. Вказаною ухвалою також було витребувано у Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори витяг із Спадкового реєстру, щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.07.2026 на адресу суду надійшла інформаційна довідка зі Спадкового реєстру за №85882550 від 07.07.2026, щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вознесенівського районного суд міста Запоріжжя від 22.07.2026, за клопотанням позивача ОСОБА_1 замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 на належних відповідачів Гуляйпільську міську військову адміністрацію Пологівського району Запорізької області та Пологівську міську військову адміністрацію Пологівського району Запорізької області. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

Правом на подання відзиву на позовну заяву ні Гуляйпільська міська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області, ні Пологівська міська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області, не скористалися.

Ухвалою суду від 22.09.2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2026 на 10-30 год.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач у своїй позовній заяві просила розгляд справи здійснювати без її участі. Представник відповідача Пологівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, проти позовних вимог в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в частині майна, що знаходиться на території Пологівської міської територіальної громади не заперечує. Представник Гуляйпільської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи не подав.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність осіб, які в судове засідання не з`явились, оскільки не встановлено підстав для відкладення судового засідання, визначених ст. 223 ЦПК України, на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи та з урахуванням заяв по суті справи.

19.10.2026 суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 27.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане повторно, Серії НОМЕР_1 .

На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 01-33/0065 від 20.01.2026 року, виданою Гуляйпільською міською військовою адміністрацією Пологівського району Запорізької області.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_2 , яка, як встановлено з наданих суду документів, складається із земельної ділянки площею 6,51 га, розташованої на території Тарасівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 023584), та квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу квартири від 23.07.2013, посвідчений приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області Демченко Т.М., реєстр. №1363).

Позивач у справі - ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_2 .

Так, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , батьками якої зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , 06.06.2009 ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_7 , внаслідок чого змінила прізвище на ОСОБА_8 .

Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України, Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя, які долучені до позовної заяви, підтверджується, що мати позивача ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_11 (дошлюбне прізвище ОСОБА_12 , після ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , мати позивача ОСОБА_1 , та донька померлої ОСОБА_2 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, вказаними документами підтверджується той факт, що позивач ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_2 , та відповідно має право на спадкування майна померлої бабусі, відповідно до положень ст. 1266 ЦК України, за правом представлення.

Позивач ОСОБА_1 20 січня 2026 року звернулася до Летичівської державної нотаріальної контори Хмельницької області з питання оформлення спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Проте, у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку та роз`яснено необхідність вирішення цього питання в судовому порядку, що підтверджується повідомленням завідувача Летичівської державної нотаріальної контори Хмельницької області Світлани Босманової № 20/0116 від 20.01.2026.

Відповідно до довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), яка була витребувана судом, щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , за даними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Таким чином, після померлої ОСОБА_2 спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям не видавались, відповідно інші спадкоємці, які би прийняли спадщину у встановленому Законом порядку, відсутні.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1, 2 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з частиною 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач посилалась на те, що через збройну агресією і військові дії Російської Федерації на території України, вона разом із своєю родиною були вимушені виїхати з м. Гуляйполе Запорізької області, залишивши все своє майно на території активних бойових дій, внаслідок чого тривалий час вони були вимушені облаштовувати по новому своє життя, не мали стабільного доходу, та на той час не могли думати про спадщину.

З матеріалів справи встановлено, що позивач у справі, та її бабуся зареєстровані, та до повномасштабного вторгнення військових РФ на територію України, проживали у м. Гуляйполе Пологівського району Запорізької області, яке з 2022 року відноситься до території, на яких ведуться активні бойові дії.

ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про смерть, померла у смт. Заболотів Коломийського району Івано-Франківської області.

Відповідно до довідки від 30.06.2022 № 6910-7001309775, ОСОБА_1 з 30.06.2022 взята на облік внутрішньо переміщених осіб, і наразі її місцем проживання є АДРЕСА_2 .

Позивач у справі має двох неповнолітніх дітей, які також є внутрішньо переміщеними особами та на даний час проживають разом із нею.

Згідно довідки про отримання допомоги, ОСОБА_1 з 01.03.2022 по 30.06.2022 отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та на своїх дітей в розмірі 8 000 грн. щомісячно. Чоловік позивача ОСОБА_7 працює у ПП «ФОРТ П-1» та за період з липня 2023 року по лютий 2024 року отримав дохід у загальному розмірі 44 144 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, які свідчать про існування реальних об`єктивних перешкод для позивача прийняти спадщину після померлої бабусі у строк, визначений Законом, оскільки сім`я позивача внаслідок військової агресії вимушена була виїхати з місця свого постійного проживання, залишивши своє житло, де вже був облаштований побут та їх життя, суд доходить до висновку, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а відтак вважає за необхідне визнати причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у позивача поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Гуляйпільської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, Пологівської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання як ВПО зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в три місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: К.В. Гашук