Рішення № 141004962, 28.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 28.10.2026

Справа № 334/1108/26

Провадження № 2/334/1663/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

28 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8979822 від 25.04.2025 року у розмірі 25 355 гривень, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 25.04.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач уклали договір про надання коштів у кредит № 8979822 у формі електронного документу з використанням одноразового ідентифікатора, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 000 грн. на свою банківську картку НОМЕР_1 . Позивач виконав умови договору та перерахував вказані грошові кошти на банківську карту відповідача. Проте, відповідач не виконав свого обов`язку, не повернув наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатив відсотки. Станом на день звернення до суду із даним позовом, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 25 355 грн., яка складається з наступного: 11 000 грн. заборгованість за кредитом, 9 405 грн. заборгованість за несплаченими відсотками, 4 950 грн. пеня (неустойка).

16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно із реєстром прав вимоги № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року, право вимоги за Договором факторингу перейшло до позивача, в тому числі і за договором № 8979822 від 25.04.2025 року, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позовні вимоги в межах заборгованості за тілом кредиту, при цьому вважає несправедливою за завищеною суму заборгованості за відсотками, та заперечує проти нарахування неустойки з посиланням на Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України. Крім того, вважає безпідставним нарахування відповідачу відсотків, оскільки він є працівником аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України в Запорізькій області.

Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відмовився від вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 4 950 грн, просить стягнути заборгованість в розмірі 20 405 грн., з яких 11 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 9 405 грн. заборгованість по відсоткам.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою від 18.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою від 16.04.2026 року провадження по справі зупинене до перегляду судового рішення Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у цивільній справі № 552/672/23.

Ухвалою від 28.09.2026 року провадження по справі поновлено.

Позивачем подано заяву про розгляд справи без його участі та заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

25.04.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії (Надійний) №8979822 у формі електронного документу з використанням одноразового ідентифікатора «052023», відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 000 грн. на свою банківську картку, строком на 360 днів з кінцевим терміном повернення 19.04.2026 року, під 0,95 % на день (фіксована) зі сплатою комісії за надання кредиту 17,25% від суми кредиту (у грошовому виразі 1 897,50 грн.).

25.04.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11 000 грн. на його банківську картку НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 24.12.2025 року за вих. № КД-000097138 та копією платіжної інструкції від 25.04.2025 року (а.с.10).

Згідно з умовами договору від 25.04.2025 року № 8979822, позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.

Відповідач частково сплатив суму заборгованості по відсоткам в розмірі 9509,50 грн. та пеню в сумі 5500 грн., що підтверджується складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунком, решта заборгованості в сумі 20 405 грн., з яких 11 000 грн.- заборгованість за тілом кредиту та 9 405 грн.- заборгованість за відсотками не сплачена.

16.09.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно із реєстром прав вимоги №23/12/25-01 від 23.12.2025 року, право вимоги за Договором факторингу перейшло до позивача, в тому числі і за договором № 8979822 від 25.04.2025 року, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунки позивача.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі позичальника із застосуванням електронного підпису із одноразовим ідентифікатором відповідача.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Виходячи з принципу розумності, який передбачає добросовісність зовнішнього прояву поведінки учасника цивільних відносин з точки зору правомірності, обґрунтованості, доцільності такої поведінки, а також можливості передбачення таким учасником обставин, які можуть вплинути на його права та обов`язки інших учасників цивільних відносин, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків, оскільки відповідач має спеціальний статус з огляду на те, що сам відповідач оформлюючи кредитний договір такі відомості первісному кредитору не повідомляв.

Таким чином, за рішенням суду з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом та відсотками в розмірі 20 405 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Оцінивши надані суду докази понесення позивачем витрат, суд вважає, що вони частково обґрунтовані в частині витрат у розмірі 4 000 грн. за складання позовної заяви, водночас витрати у сумі 500 грн. за вивчення документів, проведення їх аналізу, збір документів тощо не мають відношення до розгляду цієї справи.

Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за договором № 8979822 від 25.04.2025 року у сумі 20 405 (двадцять тисяч чотириста п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

В задоволені решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін