Рішення № 141004528, 27.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11914/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Бедьо В.І., при секретарі судового засідання Малиновській І.Ю., розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа №308/11914/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №CCNG-631347386 від 20.01.2020 року у розмірі 11 841,24 грн, з яких 9 160,70 грн заборгованість за тілом кредиту, 952,71 грн заборгованість за нарахованими процентами, 1 139,38 грн заборгованість за пенею, 486,06 грн інфляційні втрати, 102,39 грн три проценти річних, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Разом з тим, при ухваленні зазначеного рішення судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування яких позивач заявляв у позовній заяві.

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про ухвалення додаткового рішення у справі № 308/11914/26, в якій заявник просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що при зверненні до суду з позовною заявою ним було заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн, на підтвердження яких до матеріалів позовної заяви долучено копію договору про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024, копію прайс-листа Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» від 01.12.2025, копію заявки на надання юридичної допомоги від 04.07.2026 № 159 та копію витягу з акта № 24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026.

Крім того, заявник зазначає, що під час подання позовної заяви помилково не було долучено платіжну інструкцію № 0599200002 від 13.01.2026, у зв`язку з чим просить визнати поважними причини пропуску строку подання відповідного доказу, поновити строк для його долучення та приєднати зазначену платіжну інструкцію до матеріалів справи.

Посилаючись на положення статей 83, 133, 137, 141, 270 ЦПК України, позивач вважає, що оскільки питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом при ухваленні рішення від 30.09.2026 не вирішено, наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача понесених позивачем витрат у розмірі 9 000,00 грн.

У поданій заяві позивач також просить здійснити її розгляд за його відсутності.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2026 у цивільній справі № 308/11914/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Зокрема, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором № CCNG-631347386 від 20.01.2020 року у розмірі 11 841,24 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

При цьому питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем у розмірі 9 000,00 грн, у зазначеному рішенні судом не вирішено.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024, укладений з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс».

На підтвердження вартості правничої допомоги позивачем також надано прайс-лист Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» від 01.12.2025, заявку на надання юридичної допомоги від 04.07.2026 № 159 та витяг з акта № 24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026.

Зазначені документи подані позивачем на підтвердження надання йому професійної правничої допомоги, пов`язаної з підготовкою та пред`явленням позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до наданих позивачем документів загальна вартість заявлених до відшкодування послуг з надання професійної правничої допомоги становить 9 000,00 грн.

Крім того, до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем долучено копію платіжної інструкції №0599200002 від 13.01.2026, яку заявник просить приєднати до матеріалів справи як доказ понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо долучення зазначеного доказу, суд враховує, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу була заявлена позивачем ще під час звернення до суду з позовною заявою, а документи на підтвердження обсягу та вартості наданих послуг були долучені до матеріалів справи до ухвалення рішення по суті спору.

При цьому подання платіжної інструкції після ухвалення основного рішення саме по собі не змінює предмета заявленої вимоги щодо розподілу судових витрат та не свідчить про заявлення нових витрат, які раніше не були предметом розгляду суду.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, а тому вирішення питання щодо їх розподілу не ставиться у залежність виключно від фактичної оплати послуг на момент ухвалення судового рішення.

За таких обставин суд вважає за можливе вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу на підставі сукупності наявних у матеріалах справи доказів, з урахуванням заявленої позивачем вимоги про їх відшкодування.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною другою статті 270 ЦПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір таких витрат є необґрунтованим або неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим адвокатом часом та значенням спору для сторони.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, ціні позову та значенню справи для сторони.

Разом з тим відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, зокрема, відповідні висновки викладені у рішеннях ЄСПЛ у справах «Баришевський проти України», «Двойних проти України», «Меріт проти України».

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо процесуальних питань у заявах і клопотаннях, а також запереченнях проти них. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, тоді як інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, однією з особливостей процедури відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є те, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи вони лише мають бути сплачені.

Такий правовий висновок узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, постановах Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі № 813/481/18 та від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. Водночас у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат суд оцінює реальність, необхідність та розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони.

Оцінюючи надані стороною позивача докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що відповідна вимога була заявлена позивачем у позовній заяві, а на її підтвердження до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги, прайс-лист адвокатського об`єднання, заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта про надання юридичної допомоги.

Наведені документи у своїй сукупності підтверджують погодження між позивачем та надавачем правничої допомоги вартості відповідних послуг, пов`язаних із захистом прав та інтересів позивача в судовому порядку.

При цьому суд враховує, що предметом розгляду справи було стягнення заборгованості за кредитним договором, що потребувало дослідження правових підстав виникнення кредитних зобов`язань, перевірки розміру заявленої до стягнення заборгованості, підготовки позовної заяви, формування доказової бази та належного процесуального оформлення матеріалів для звернення до суду.

Незважаючи на те, що зазначена категорія справ не належить до справ значної складності та щодо неї існує усталена судова практика, ця обставина сама по собі не свідчить про відсутність необхідності у наданні професійної правничої допомоги та не є безумовною підставою для зменшення розміру відповідних витрат.

Суд також бере до уваги, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» рішенням суду від 30.09.2026 задоволено в повному обсязі, а тому відповідно до положень статті 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, за загальним правилом покладаються на відповідача.

Вирішуючи питання про розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, суд виходить із того, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення розміру гонорару можливе лише за наявності передбачених законом підстав та з урахуванням принципів змагальності, диспозитивності й пропорційності.

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, обумовленої договором про надання правової допомоги, надані позивачем документи на підтвердження обсягу та вартості послуг, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також конкретні обставини справи та результат її розгляду, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 9 000,00 грн.

Суд враховує, що розмір таких витрат визначений на підставі домовленості між позивачем та надавачем правничої допомоги, а надані документи дозволяють встановити їх зв`язок із розглядом цієї цивільної справи.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, врахувавши результат розгляду справи, характер спірних правовідносин, обсяг наданої професійної правничої допомоги та положення статей 137, 141 ЦПК України, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Оскільки при ухваленні рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2026 питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу не було вирішено, суд приходить до висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України підстав для ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 268, 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 308/11914/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Ухвалити у цивільній справі № 308/11914/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором додаткове судове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.