Ухвала суду № 141003056, 29.09.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2750/26

Номер провадження: 1-кс/511/678/26

29.09.2026 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної ОСОБА_5 (дистанційно), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обґрунтування клопотання сторони обвинувачення.

Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026162390000008 від 10 березня 2026 року, у якому 21 вересня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України, кваліфікованого як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.

Поряд із цим, органом досудового розслідування встановлено ряд ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрювана може:

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрювана ОСОБА_4 обіймаючи посаду начальника відділу та виконуючи функції уповноваженої особи з питань публічних закупівель Затишанської селищної ради має безперешкодний доступ до службової документації, робочих комп`ютерів та електронних носіїв інформації;

-незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення.

У зв`язку з чим, з метою запобігання встановлених у ході досудового розслідування ризикам та забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати до неї запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.

Заявлений розмір застави мотивований стороною обвинувачення тим, що підозрювана станом на 2025 рік у власності має об`єкти нерухомості та значні земельні ресурси: житловий будинок загальною площею 56,5 кв.м, земельну ділянка площею 44 010 кв.м (4,4 га), а також згідно з поданими щорічними деклараціями, підозрювана отримує значні офіційні доходи, зокрема:

за 2021 рік загалом 391 120 гривень;

за 2022 рік загалом 534 310 гривень;

за 2023 рік загалом 634 796 гривень;

за 2024 рік загалом 735 634 гривень;

за 2025 рік загалом 941 694 гривень.

Стислий виклад позиції сторони обвинувачення.

Прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Стислий виклад позиції сторони захисту.

Підозрювана та її захисник просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки клопотання сторони обвинувачення є необгрунтованим, у тому числі саме повідомлення про підозру, клопотання не відповідає вимогам, встановленим у статті 184 КПК України, а заявлені ризики є недоведеними прокурором, підозрювана має міцні соціальні зв`язки, всі необхідні документи селищною радою були надані стороні обвинувачення.

Разом із цим, заявлений розмір застави є таким, що суперечить вимогам КПК України.

У зв`язку з викладеним, на думку сторони захисту, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної достатнім є застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.

Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026162390000008 від 10 березня 2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

1. Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи статті 8, 9 КПК України, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 наразі підтверджується фактичними даними, які містяться у наступних документах, а саме:

рішенням Затишанської селищної ради від 25 листопада 2020 року № 1?VIII, яким підтверджено повноваження підозрюваної як депутата селищної ради;

розпорядженнями селищного голови від 26 листопада 2020 року № 3/2020-ОС та від 18 березня 2024 року № 18/2020-ОД, посадовою інструкцією і положенням про уповноважену особу, які підтверджують статус ОСОБА_4 як службової особи, наділеної організаційно-розпорядчими функціями та обов`язок щодо дотримання принципу максимальної економії під час закупівель;

рішеннями селищної ради від 09 жовтня 2025 року № 1346-VIII та № 1355-VIII, що підтверджують факт виділення та розподілу 1 390 000 гривень бюджетних коштів на проведення капітального ремонту свердловин;

протокольним рішенням уповноваженої особи з публічних закупівель ОСОБА_4 від 29 жовтня 2025 року, яким доведено факт затвердження нею очікуваної вартості робіт без проведення аналізу ринку та забезпечення конкуренції;

договорами підряду від 29 жовтня 2025 року № 01/09-Б, № 02/09-Б, № 03/09-Б, укладеними з ПП «ДІСК-ПІВДЕНЬ», та додатками до них, у яких зафіксовано безпідставно завищені ціни на будівельні матеріали;

актами приймання виконаних будівельних робіт від 18 грудня 2025 року та платіжними інструкціями (дорученнями);

висновком судової товарознавчої експертизи від 25 травня 2026 року №СЕ?19/116-26/10560-ТВ;

висновком судової товарознавчої експертизи від 11 червня 2026 року №СЕ?19/116-26/15123-ТВ;

висновком судової економічної експертизи від 23 червня 2026 року № СЕ-19/115-26/9239-ЕК;

додатковим допитом свідка голови Затишанської селищної ради ОСОБА_6 ;

протоколом допиту свідка від 20 серпня 2026 року директора ПП «ДІСК-ПІВДЕНЬ» ОСОБА_7 ;

протоколом обшуку від 24 липня 2026 року за місцем мешкання директора ПП «ДІСК-ПІВДЕНЬ»;

протоколом обшуку від 24 липня 2026 року за юридичною адресою ПП «ДІСК-ПІВДЕНЬ»;

протоколом огляду речей та документів від 31 липня 2026 року, відповідно до якого проведено огляд вмісту інформації, що знаходилась на службовому комп`ютері ОСОБА_4 ;

протоколом огляду інтернет сайту державних закупівель від 24 березня 2026 року, яким було проведено огляду закупівлі № UA-2025-10-29-007950-a;

протоколом огляду інтернет сайту державних закупівель від 24 березня 2026 року, яким було проведено огляду закупівлі № UA-2025-10-29-008267-a;

протоколом огляду інтернет сайту державних закупівель від 24 березня 2026 року, яким було проведено огляду закупівлі № UA-2025-10-29-008564-a;

протоколом огляду місця події від 24 березня 2026 року за адресою: вулиця Привокзальна, селище Затишшя, Роздільнянського району, Одеської області;

іншими доказами.

2. Щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При оцінці заявленого стороною обвинувачення ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частина 1, 2 статті 23, статті 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

У зв`язку з чим ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх.

Разом із цим, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з урахуванням характеру та тяжкості інкримінованого правопорушення і потенційних наслідків, існує на даній стадії.

Поряд із цим, існування інших заявлених ризиків прокурором не доведено.

3. Вирішення питання щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Законодавець установив, що застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини першої статті 176 Кодексу).

Підставою застосування застави, як і будь-якого запобіжного заходу, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, перелік яких міститься в частині першій статті 177 Кодексу (перше речення частини другої статті 177 Кодексу).

В абзаці п`ятому частини п`ятої статті 182 Кодексу встановлено, що «у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Поряд із цим, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 367 КК України за класифікацією відноситься до нетяжкого злочину.

Отже, заявлений розмір застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є таким, що не відповідає положенням КПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У першому реченні частини четвертої статті 182 Кодексу вказано, що «розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу».

При розгляді питання про застосування більш м`який запобіжний захід, аніж застава, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатнім для запобігання встановленим у ході досудового розслідування ризикам та забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також не буде для неї завідомо немомірним з урахуванням її офіційних доходів, встановлених у ході розгляду клопотання.

На противагу доводам сторони захисту, слідчий суддя зазначає, що застава, на відміну від особистого зобов`язання, передбачає майновий стимул для належної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки в разі невиконання покладених обов`язків кошти можуть бути звернуті в дохід держави.

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України задовольнити частково.

Обрати запобіжний захід у вигляді застави до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 гривень.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави вона зобов`язана внести кошти на депозитний рахунок: UA418201720355249001000005435, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 вересня 2026 року у справі №511/2750/26 (провадження №1-кс/511/678/26) відносно ОСОБА_4 , або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

-за наявності здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків у межах строку досудового розслідування до 21 листопада 2026 року (включно).

В іншій частині відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1