Постанова № 14100144, 09.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 р. № 2а-225/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіМартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засіданьНовосада В.М.

від позивача Гічва Ю.Я.,

відповідача не зявився,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої матеріальної допомоги з безробіття, -

в с т а н о в и в :

Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої матеріальної допомоги з безробіття в сумі 2214 грн. 95 коп.

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем було приховано факт зайнятості та отримання доходів, а тому суми, які йому були виплачені як безробітному, підлягають поверненню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з викладених підстав.

Відповідач в судове засідання не зявився хоча належним чином був повідомлений про день та час судового розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III, з наступними змінами та доповненнями, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним здійснюється на підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248.

ОСОБА_3 29.10.2007 року зареєстрована у Дрогобицькому міськрайонному центрі зайнятості як безробітна та їй виплачувалась допомога по безробіттю, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з наказів.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач з 25.10.2005 року під час перебування на обліку в центрі зайнятості була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

У відповідності до вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року №803-XII, з наступними змінами та доповненнями, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Як передбачено ч.3 ст.1 згаданого Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Таким чином, відповідач не може вважатись безробітним, оскільки під час перебування на обліку в центрі зайнятості була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності та самостійно забезпечувла себе роботою, а тому відносилась до зайнятого населення.

Згідно з витягу із наказу Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості від 20.08.2010 року за №НТ100820 прийнято рішення про повернення коштів отриманої допомоги по безробіттю.

Як вбачається з довідки позивача ОСОБА_3 отримала за період з 29.10.2007 року по 10.12.2008 року матеріальну допомогу з безробіття на загальну суму 2214 грн. 95 коп.

На виконання вимог п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним позивач надіслав відповідачу претензію від 21.08.2010 року за №2047/06 з вимогою повернути суму отриманої допомоги по безробіттю, яка не була виконана останньою.

Згідно із п.8 цього ж Порядку, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому, підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що проживає за адресою АДРЕСА_1, на користь Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості, що знаходиться за адресою Львівська область, м.Дрогобич, вул.П.Орлика, 3а (рахунок 37173301900109, ЗКПО 22408552, банк УДКУ у Львівській області, МФО 825014) 2214 грн. 95 коп.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 березня 2011 року.

СуддяВ.Я.Мартинюк