Ухвала суду № 140999001, 28.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/7699/26

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

28 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,

у с т а н о в и в:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій.

30.06.2026 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/7699/26 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.07.2026), яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди та зобов`язано Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова № 153).

Представник позивача звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою від 09.10.2026 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 380/7699/26 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про повне виконання судового рішення у строк 30 календарних днів з дня отримання копії ухвали.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2026, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди та зобовязано нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000,00 грн на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153. На виконання зазначеного судового рішення відповідачем 30.09.2026 перераховано на картковий рахунок позивача лише 770 000,00 грн, у зв`язку з тим, що відповідач утримав податок на доходи фізичних осіб у розмірі 180 000,00 грн за ставкою 18 відсотків та військовий збір у розмірі 50 000,00 грн за ставкою 5 відсотків, не нарахувавши щомісячну грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, а також застосувавши завищену ставку військового збору замість 1,5 відсотка. Представник позивача стверджує, що вказані обставини свідчать про невиконання судового рішення в повному обсязі, а належним способом захисту порушеного права є саме використання спеціальних процедур судового контролю.

Від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю (вх,№94918 від 20.10.2026), мотивоване тим, що судове рішення виконано належним чином, оскільки нарахування суми 1 000 000,00 грн проведено повністю, а виплата проведена за вирахуванням обов`язкових податків і зборів, встановлених законодавством. Відповідач наголошує, що на момент виплати коштів (30.09.2026) позивач уже був звільнений з військової служби у запас (28.10.2025), у зв`язку з чим, спираючись на роз`яснення та індивідуальні податкові консультації Державної податкової служби України, виплата одноразової грошової винагороди за постановою № 153 звільненій особі оподатковується на загальних підставах як інший дохід без виплати компенсації за Порядком № 44 та зі сплатою військового збору за ставкою 5 відсотків. Відповідач зазначає, що резолютивна частина судового рішення не покладала обов`язку виплатити кошти без утримання податків або здійснити нарахування компенсації, відтак у його діях відсутні ознаки ухилення від виконання судового рішення, а спір щодо правомірності оподаткування не повинен вирішуватися в порядку встановлення судового контролю.

При вирішенні заяви про встановлення судового контролю керується таким.

Згідно з ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення обов`язку відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд звертає увагу на висновки судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, згідно з якими, якщо дії або рішення суб`єкта владних повноважень учинені безпосередньо у зв`язку з реалізацією судового рішення та є способом його виконання, спір щодо правомірності таких дій підлягає з`ясуванню саме в межах судового контролю за виконанням відповідного судового рішення, а не шляхом ініціювання нових судових проваджень, що узгоджується із завданнями забезпечення повноти виконання судового акта.

Як вбачається з матеріалів заяви та наданих пояснень відповідача, на виконання судового рішення від 30.06.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 було проведено нарахування одноразової грошової винагороди у встановленому судом розмірі 1 000 000,00 грн, проте виплачено позивачу суму 770 000,00 грн, оскільки відповідачем утримано податок на доходи фізичних осіб (18 відсотків у сумі 180 000,00 грн) без виплати передбаченої пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та Порядком № 44 компенсації втрат доходів, а також утримано військовий збір у розмірі 50 000,00 грн із застосуванням ставки 5 відсотків замість ставки 1,5 відсотка.

Надаючи оцінку обставинам фактичного виконання судового рішення, суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для військовослужбовців ставка військового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України.

Крім того, приписами пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується, зокрема, особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Оскільки спірна одноразова грошова винагорода за постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 була зароблена позивачем безпосередньо під час проходження військової служби в бойових умовах, тобто право на неї набуте під час виконання обов`язків служби, факт проведення фактичної виплати після звільнення позивача у запас не змінює правової природи такого доходу як грошової винагороди військовослужбовця.

Непроведення компенсації сум податку на доходи фізичних осіб та застосування ставки військового збору на рівні 5 відсотків призвело до отримання позивачем суми, значно меншої від встановленої судовим рішенням, що об`єктивно викликає сумнів у повноті виконання боржником судового рішення у справі № 380/7699/26.

За таких обставин, з огляду на необхідність забезпечення повного та реального виконання судового рішення, яке набрало законної сили, відновлення порушеного права позивача та оцінки вчинених боржником дій, суд доходить висновку про наявність законних підстав для застосування заходів судового контролю, передбачених статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом покладення на Військову частину НОМЕР_1 обов`язку подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 381-1, 382, 382-1 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 380/7699/26 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Попередити суб`єкта владних повноважень, що за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення або в разі його неподання суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту або накласти на керівника суб`єкта владних повноважень штраф відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Грень Н.М.